Анотація. В статті розглянуто наступні типи класифікації наукових моделей у вишівському курсі фізики: класифікація моделей за типом наукової абстракції; класифікація моделей за предметом теоретичного опису; природна класифікація моделей та класифікація моделей за ступенем модельного узагальнення.
В першому випадку всі моделі можуть бути умовно розділені на абстракції ототожнення, абстракції граничного переходу та абстракції, що вводяться за означенням. Для другого випадку вирізняють моделі: фізичних систем, фізичних взаємодій, фізичних зв’язків, фізичних процесів, фізичних явищ та фізичних законів. У межах класифікації за ступенем модельного узагальнення можна виокремити фундаментальні, базисні та часткові моделі. Ми наводимо чотирнадцять дихотомічних типів фундаментальних моделей, а саме: статичні та динамічні моделі; моделі із зосередженими та розподіленими параметрами; дискретні та континуальні моделі; детерміновані та стохастичні моделі; гомогенні та гетерогенні моделі; лінійні та нелінійні моделі; періодичні та неперіодичні моделі; симетричні та асиметричні моделі; -нуль, -одно, -дво та тривимірні моделі; «жорсткі»та «м’які» моделі; монолімітні та полілімітні моделі; моноконтекстні та поліконтекстні моделі; монотипні та дуальні моделі;, дедуктивні, індуктивні та «плаваючі» моделі. Також розглянуто природну класифікацію наукових моделей в фізиці (механічні моделі, моделі теплових та електромагнітних явищ, оптичні моделі та моделі мікросистем).
Проаналізовані у даній роботі різні типи класифікації ідеальних фізичних моделей дозволяють всебічно висвітлити зміст кожної моделі, що розглядається у вишівському курсі фізики. Для кращого засвоєння студентами усього різноманіття характерних ознак таких моделей ми пропонуємо користатися технологією фреймового навчання. У роботі наведено приклади фреймування змісту двох базисних моделей –моделі матеріальної точки та моделі ідеального газу.

Abstract. The article deals with the following backgrounds of classification of the scientific models in higher physics education: the classification of models by the type of scientific abstraction; the classification of models by the subject of theoretical description; the natural classification and classification by the degree of model abstraction.
In the first case all models can be divided into the identification abstractions, the limit transition abstractions and the abstractions which are introduced by definitions. In the second one we have the models of: physical systems, physical interactions, physical constraints, physical processes, physical phenomena and physical laws. For classification by the degree of model abstraction one can distinguish the fundamental, basic and particular models. We single out fourteen types of fundamental models. These are: static and dynamic models; models with lumped and distributed in space parameters; discrete and continuous models; deterministic and stochastic models; homogeneous and heterogeneous models; linear and nonlinear models; periodic and non-periodic models; symmetric and asymmetric models; zero-, one-, two- and three-dimensional models; rigid and soft models; single-limit and multiple-limit models; monocontextual and polycontextual models; monotypic and dual models; deductive inductive and floating models. We also describe the natural classification of the scientific models in physics (mechanical models, models of thermal and electromagnetic phenomena, optical models and models of microsystems).
The different types of classification of the scientific physical models considered in this paper allow to comprehensively cover the contents of each model that is considered in higher physics education. For better understanding the variety of features of such model by students, we suggest using the frame routine strategy. As an example, we give the frame description of two basic models – the point particle and the ideal gas models.

Анотація. У статті висвітлено головні тенденції розвитку уявлень про фізичну картину світу в учнів загальноосвітніх закладів. Показано, що вияви даних тенденцій є результатом складного багатоаспектного розвитку та становлення змісту теоретико-методологічного знання у фізиці. Уточнено сутність поняття «фізична картина світу» та розкрито її роль у розвитку науково-природничого світогляду учнівської молоді. Визначено зростаючу функціональну роль сучасних фізичних теорій у процесі формування фізичної картини світу і стрімкому розвитку науково-технічного прогресу. Окреслено прийоми та методи формування фізичної картини світу в учнів загальноосвітніх шкіл, зокрема, переваги та недоліки використання інформаційних технологій.
Розглянуто процес формування понять фізичної картини світу в учнів старшої школи, наголошено на послідовності дій вчителя, які повинні бути спрямовані на активізацію інтелектуальних можливостей учнів. Представлено провідні інтелектуальні операції у процесі формування фізичної картини світу на уроках повторення та узагальнення. Розглянуто основні аспекти формування переконань та світоглядних якостей, які визначають особисте ставлення учнів до оточуючої дійсності, а також проаналізовано основні  етапи формування переконань.
Удосконалення дидактичних можливостей мобільних пристроїв та будь-яких підручних ґаджетів обумовлює необхідність використання пристосованих для цих пристроїв матеріалів світоглядного характеру. Враховуючи стрімкий розвиток Інтернет технологій та велику різноманітність пропонованої інформації в мережі, ми наголошуємо на важливості формування в учнів критичного мислення задля уникнення хибних уявлень, які можуть сформуватися у свідомості учня під час опрацювання навчальних матеріалів світоглядного характеру, які пропонуються як на уроках фізики, так і мережевими ресурсами. Саме критичне мислення визначає наскільки швидко учень зможе оволодіти певними знаннями і ці знання будуть адекватними дійсності.

Abstract. The article highlights the main tendencies of the development of representations about the physical picture of the world in students of general educational institutions. It is shown that the revealing of these tendencies is the result of complex multidimensional development and formation of the content of theoretical and methodological knowledge in physics. The essence of the concept "physical picture of the world" was clarified and its role in the development of the scientific and natural worldview of the student youth was revealed. The growing functional role of modern physical theories in the process of forming the physical picture of the world and the rapid development of scientific and technological progress is determined. Methods and methods of forming the physical picture of the world in students of secondary schools are outlined, in particular, the advantages and disadvantages of using information technologies.
The process of forming the concepts of the physical picture of the world in the students of the senior school is considered, and the emphasis is on the sequence of actions of the teacher, which should be aimed at activating the intellectual capabilities of the students. The leading intellectual operations in the process of forming the physical picture of the world in the lessons of repetition and generalization are presented. The main aspects of formation of beliefs and ideological qualities that determine the personal attitude of students to the surrounding reality are considered, as well as the main stages of formation of beliefs are analyzed.
Improving the teaching capabilities of mobile devices and any gadget gadgets makes it necessary to use ideological materials adapted for these devices. Taking into account the rapid development of Internet technologies and the great variety of the offered information in the network, we emphasize the importance of forming critical thinking in students in order to avoid false representations that can be formed in the minds of the student during the development of educational materials of ideological nature, which are offered not only in physics classes, but and network resources. It is critical thinking that determines how quickly a student will be able to master certain knowledge and that this knowledge will be adequate to reality.

Abstract. This article presents a study of the students’ achievement in the US university course of General Physics and their background, namely experience in studying physics in school (in US school physics is commonly a section within a general Physical Science course; time interval between previous and current courses; and taking prerequisite courses required for taking physics – usually a few mathematics courses.
The study was performed at National University, San Diego, California, USA. A specifics of instruction at this university is a one-month course format, when students take a semester course within four weeks, which is achieved through concentration of class hours during this time period. A student can take only one course at a time. This format is convenient particularly for working adult students.
The difficulty of teaching physics in such course format is explained by a number of factors, among which uneven student preparation in physics, which may be connected to various time intervals between a previous and current courses which may lead to forgetting the material, some overestimation of their preparation to physics course by students, and insufficient quality of student learning outcomes in the prerequisite course to the physics course requirements.
The data presented in the article were obtained by surveying students and analyzing the results of two tests they take in the course: mid-term and final. We did a comparative investigation of two specializations, electrical engineers and biologists. This study demonstrated that students who had never taken physics earn 1.5-2 times more unsatisfactory grades than those who had taken it before. The course outcomes are also affected by the time interval between school graduation and the beginning of the physics course; especially significant is the interval of 10 years or more.
Based on the data obtained we made conclusions and developed practical recommendations for the instructors.

Анотація. В даній статті досліджується взаємозв'язок між успішністю студентів в курсі загальної фізики американського університету та їх попереднім досвідом, а саме, досвідом вивчення фізики в школі (в середній школі США фізика найчастіше вивчається в рамках загального курсу «Фізична наука»); часовим інтервалом між попереднім вивченням фізики в школі чи вузі і даними курсом; а також проходженням так званих обов'язкових попередніх (prerequisite) курсів, необхідних для запису на курс фізики - як правило, це кілька курсів математики.
Дослідження проводилося в Національному університеті (місто Сан Дієго, Каліфорнія, США). Особливість структури навчання в цьому університеті – це прискорений одномісячний формат курсів, коли за один місяць студент повинен освоїти семестровий обсяг матеріалу, що досягається концентрацією навчальних годин семестрового курсу протягом чотирьох тижнів. При цьому студент може обрати тільки один курс на місяць. Такий формат зручний перш за все для дорослих працюючих студентів.
Складність викладання фізики в таких курсах пов'язана з досить нерівномірною підготовкою студентів, що пояснюється різними проміжками часу між нинішнім курсом і попереднім вивченням фізики, що призводить до забування матеріалу, деякою переоцінкою студентами своєї підготовленості до курсу, і невідповідністю якості підготовки в обов'язкових попередніх курсах вимогам курсу фізики.
Представлені в статті дані були отримані шляхом анкетування студентів і аналізу результатів двох тестів (проміжного та фінального), які студенти виконували в рамках курсу фізики. Для порівняння ми провели дослідження в групах студентів двох спеціальностей: інженерів-електриків і біологів. Результати дослідження показали, що студенти, які не вивчали фізику в школі, незадовільні оцінки на тестах отримують в 1,5-2 рази частіше, ніж ті, хто вивчав фізику. На оцінках також позначається інтервал між закінченням школи і початком вивчення фізики в університеті; особливо показовий в цьому плані інтервал від 10 років і більше.
На підставі отриманих даних були зроблені висновки і розроблені практичні рекомендації для викладачів.

Анотація. У статті наводяться результати дослідження поінформованості учнів та їх батьків про ситуацію в енергетичній галузі України, про можливості використання енергозберігаючих технологій та стан їх практичного застосування на вітчизняних підприємствах і в побуті. Зазначається, що сучасний стан розвитку енергетики України, який характеризується наявністю значних проблем і нагальною необхідністю раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, по-новому ставить питання про роль освіти у житті людини. Сьогодні мова йде про необхідність формування енергозбережувальної компетенції в учнів, що у майбутньому визначатиме перспективу формування загальної енергетичної компетентності всього населення у різних сферах промисловості та в побуті. Серед проблем, до яких в статті привертається увага, особливо виділяються: повільне здійснення екологізації системи освіти, недостатнє впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій, необізнаність учнів і низька підготовка вчителів з питань енергозбереження та недостатнє пропагування принципів енергозбереження серед учнів та їх батьків. Аналізується позитивний досвід залучення учнівської молоді до енергозбережувальних проектів та акцентується увага на необхідності широкого впровадження у навчальні предмети, зокрема фізику, питань, пов’язаних з економним використанням енергетичних ресурсів. У статті наголошується, що, у рамках концепції нової Української школи, педагогічні колективи, і особливо вчителі фізики, повинні стати провідниками вивчення та впровадження енергозберігаючих технологій і разом із учнями повинні залучатись до регіональних, міжрегіональних та міжнародних проектів з енергозбереження, що, поряд із просвітницькою діяльністю на уроках та поза їх межами, сприятиме формуванню нової енерго- і ресурсозбережувальної парадигми навчання та виховання і не лише молоді, а й всього населення країни.

Abstract. In the article, there are the results of research of awareness of students and their parents are driven about a situation in power industry of Ukraine and about possibilities of the use of energy keeping technologies and is the state them the practical application on domestic enterprises and in the way of life. It is noted that modern development of Ukraine's energy sector, which is characterized by the presence of considerable problems and the urgent necessity of the rational use of fuel and energy resources status, newly set by a question about the role of education in human life. Today we are talking about the necessity of forming of energy-saving competences for students, which in the future will determine the prospect of forming the overall energy competence of the entire population in various fields of industry and in everyday life. Among the problems to which attention is drawn in the article are highlighted: slow implementation of environmental education system, insufficient implementation of educational and educational process of innovation and information and communication technologies, students' lack of knowledge and low teacher training on energy saving issues and insufficient propagation of energy-saving principles among pupils and their parents. The positive experience of bringing in of student's young people to energy saving projects is analyzed and attention is paid to the need for the widespread introduction into educational subjects, in particular physics, issues related to the economical use of energy resources. It is marked in the article, that, within the framework of the conception of a new Ukrainian school, pedagogical teams, and especially physics teachers, should become leaders in the study and implementation of energy saving technologies and, together with students, should be involved in regional, interregional and international energy conservation projects, which, along with educational activities on lessons and beyond, will contribute to the formation of a new energy and resource-saving paradigm of education and upbringing, and not only young people, but also the entire population of the country.

Анотація. У даній статті проведений детальний аналіз дидактики фундаментальної освіти вищого технічного навчального закладу (на прикладі загальної фізики, яка викладається студентам технічних спеціальностей на факультеті технології та організації виробництва) та наведені певні шляхи реалізації принципів формування професійної спрямованості підготовки сучасних фахівців, які повинні буди конкурентоспроможними на внутрішньому та зовнішньому ринках труда.
Актуальність теми обумовлена тим, що одним із найважливіших завдань сучасного навчання у вищому технічному навчальному закладі є виховання творчої особистості, підготовка майбутнього інженера до активної та продуктивної участі у реальному виробничому процесі. Необхідно визначити та науково обґрунтувати зміст фундаментальної та спеціальної підготовки майбутнього фахівця, як обумовленого процесу. При цьому розвиток сучасних технічних засобів навчання не може замінити традиційну лекцію, але має докорінно змінити її дидактичну побудову, змусити слухача активно творити разом із лектором.
Головна задача: розкрити та суттєво змінити завдання та місце курсу фізики в системі професійної підготовки майбутніх фахівців.
Методи дослідження: Комплексний підхід до досліджуваної проблеми, її багатоаспектність і різнобічність визначили методологічну основу дослідження: системно-структурний підхід до вивчення предмета дослідження, на основі якого останній представляється як система, що включає структуровані елементи; філософські положення про єдність суспільства та людини, загального зв'язку явищ в їх структурі та розвитку; сучасна теорія пізнання, її діалектичний метод досліджень; теорія змістовного усуспільнення; соціокультурна концепція знання та пізнання в цілому, в основі якої лежить соціальна обумовленість пізнавального процесу та його результату як елемента культури цивілізації. Для реалізації даних ідей були використані наступні методи дослідження: а) теоретичні; б) емпіричні; в) експериментальні.
Головна мета: метою даної статті є аналіз дидактичного забезпечення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців (на прикладі гірничого інженера) та методичні рекомендації щодо вдосконалення їхньої професійної підготовки.
Висновки: викладені ідеї вимагають розгляду всього досліджуваного матеріалу як цілісного, системного об'єкту. При цьому необхідно визначення та використання відповідних елементів в потрібний час і в потрібному місці в структурі матеріалу, що викладається.

Abstract. In this article a detailed analysis of the didactics of the fundamental education of a higher technical educational institution is conducted (on the example of general physics, which is taught to students of technical specialties at the Faculty of Technology and the organization of production), and some ways of implementing the principles of forming the professional orientation of the training of modern specialists, which should be competitive on the internal and the external labor markets.
 The urgency of the topic is due to the fact that one of the most important tasks of modern education at a technical university is the education of a creative person, the preparation of a future engineer for active and productive participation in the real production process. It is necessary to identify and scientifically substantiate the content of the fundamental and special training of a future specialist as a conditioned process. At the same time, the development of modern technical means of teaching cannot replace the traditional lecture, but it must radically change its didactic construction, to make the student actively work together with the lecturer.
 The main task: to reveal and substantially change the task and place of the course of physics in the system of training future specialists.
 Methods of research: The complex approach to the problem under study, its multidimensionality and versatility determined the methodological basis of the study: the system-structural approach to studying the subject of the study, on the basis of which the latter is presented as a system including structured elements; philosophical provisions on the unity of society and man, the general connection of phenomena in their structure and development;  modern theory of knowledge, its dialectical method of research; the theory of meaningful socialization; socio-cultural concept of knowledge and knowledge in general, which is based on the social condition of the cognitive process and its outcome as an element of the culture of civilization.  To implement these ideas, the following research methods were used: a) theoretical; b) empirical; c) experimental.
 The main goal: the purpose of this article is to analyze the teaching of basic training of future specialists (for example, mining engineer) and methodical recommendations for improving their professional training.
 Conclusions: the stated ideas require consideration of all the investigated material as a holistic, system object. It is necessary to determine and use the relevant elements at the right time and in the right place in the structure of the material being taught.