Формулирование проблемы. При изучении курсов, связанных с обработкой амплитудно-модулированных сигналов, часто очень сложно объяснить студентам, в чем преимущества того или иного типа детектора. Математические расчеты, описывающие работу даже самого простого детектора на диоде, настолько громоздки, что скрывают причины искажений, вносимых такими детекторами в звуковой сигнал.
Использование программ-симуляторов специй позволяет значительно упростить процесс обучения. Они позволяют проиллюстрировать работу этих устройств, быстро проанализировать искажения формы сигнала при изменениях параметров детекторов и AM-сигналов. Следовательно, создание моделей, которые могут быть понятны даже не специалисту, очень поможет в объяснении такого материала.
Материалы и методы. Для объяснения процессов в детекторах AM-сигналов использовалось моделирование с использованием spice-симулятора NI Multisim. Анализ полученных результатов проводился с помощью быстрого преобразования Фурье и многоканального осциллографа.
Результаты. Результаты моделирования различных схем амплитудных детекторов позволяют оценить их параметры и сделать обоснованный выбор схемы для реализации конкретных задач.
Выводы. Имитационное моделирование с использованием spice-симулятора NI Multisim позволяет визуально продемонстрировать работу различных схем и оценить результат в соответствии с требуемыми критериями.
Использование бесплатной версии программы NI Multisim 10 Analog Devices Edition позволяет решить многие проблемы учебного процесса в удобной и доступной пониманию форме.
Визуализация результатов экспериментов в виде осциллограмм, спектров, импульсных переходных характеристик и многих других параметров устройств и сигналов обеспечивает более глубокое понимание процессов, происходящих в электронных устройствах.
Использование NI Multisim в учебном процессе дает возможность сформулировать для студентов задачи по разработке и самостоятельному анализу работы различных аналоговых и цифровых устройств.

The article discusses the use of simulation programs for electronic devices to explain the phenomena occurring during demodulation of amplitude-modulated signals . Examples of modeling of various types of amplitude detectors are given, analysis of nonlinear distortions introduced by various schemes is carried out.
Formulation of the problem. When studying courses related to the processing of amplitude-modulated signals, it is often very difficult to explain to students what the advantages of this or that type of detector are. Mathematical calculations, describing the work of even the simplest detector on the diode, are so cumbersome that they hide the causes of the distortions introduced by such detectors into the sound signal. Using the programs of simulators can significantly simplify the learning process. They allow us to illustrate the operation of these devices, quickly analyze waveform distortions with variations in the parameters of detectors and AM-signals. Therefore, the creation of models that can be understood even by a non-expert will greatly assist in explaining such material.
Materials and methods. To explain the processes in the AM-signal detectors, simulation using the NI Multisim simulator was used. The analysis of the obtained results was carried out by a fast Fourier transform and a multichannel oscilloscope.
Results. The article shows the advantages of NI Multisim.The results of simulation of various schemes of amplitude detectors allow us to estimate their parameters and make an informed choice of the scheme for the implementation of specific tasks.
Conclusions. Simulation modeling using spice simulators allows you to visually demonstrate the operation of various schemes and evaluate the result according to the required criteria. Using the free version of the program NI Multisim 10 Analog Devices Edition allows you to solve many problems of the educational process in a convenient and accessible understanding of the form. Visualization of the results of experiments in the form of oscillograms, spectra, pulsed transient characteristics and many other device parameters and signals provides a deeper understanding of the processes occurring in electronic devices. The use of NI Multisim in the educational process provides an opportunity to formulate tasks for students to develop and independently analyze the work of various analog and digital devices.

Формулювання проблеми. Стаття присвячена проблемі підготовки сучасних фахівців галузі знань «12-Інформаційні технології» (ІТ), а саме формування у студентів спеціалізовано-професійних знань та умінь з криптографічного захисту інформації.
Матеріали і методи. У дослідженні були використані теоретичні методи аналізу та узагальнення наукових праць провідних методистів, що розглядали реалізацію компетентнісного підходу у вищій школі, зокрема компетентності майбутніх ІТ-спеціалістів; порівняльні методи зіставлення різних існуючих криптографічних сервісів захисту інформації  у процесі вивчення навчальних дисциплін «Прикладна криптологія», «Безпека програм та даних», «Технології безпечного програмування», «Об’єктно-орієнтоване програмування».
Результати. Доведена необхідність отримання компетентностей з захисту інформації з визначеним обсягом теоретичних та практичних знань для майбутніх ІТ-спеціалістів трьох спеціальностей: 121 Інженерія програмного забезпечення, 122 Комп’ютерні науки, 125 Кібербезпека. Спираючись на дослідження у психолого-педагогічній літературі та власний досвід, деталізовані суть та структура поняття «компетентності ІТ- спеціаліста з криптографічного захисту інформації». Зроблено наголос на те, що  формування даних компетентностей здійснюється у рамках міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін, а саме: «Прикладна криптологія», «Безпека програм та даних», «Технології безпечного програмування», «Об’єктно-орієнтоване програмування». Визначено перелік вимог до рівня сформованості професійно-значимих характеристик ІТ-спеціаліста в сфері криптографічного захисту інформації. Здійснено аналіз криптографічних бібліотек та запропоновані головні критерії вибору криптографічної служби та сучасного середовища розробки програм. Обґрунтовано актуальність та доцільність використання сучасних криптографічних служб .Net Framework та середовища розробки прикладних програм сімейство інструментів Microsoft Visual Studio для набуття студентами знань та практичних навичок з захисту інформації. Розроблено модель формування та розвитку компетентностей з криптографічного захисту інформації студентів галузі знань «12-Інформаційні технології» та представлено шляхи її реалізації у Київському університеті імені Бориса Грінченка та Державному університеті телекомунікацій.
Висновки. Саме на базі програмування криптографічних механізмів захисту інформації ефективно формуються практичні навички застосування криптографічних алгоритмів у процесі опрацювання та передачі даних. Конкретизоване визначення обсягу теоретичних знань та практичних умінь з врахуванням міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін, пов’язаних з захистом інформації та програмуванням, дозволяє підготувати фахівців з практичними навичками з криптографічного захисту інформації, які є затребуваними на ринку праці.

Formulation of the problem. The article deals with the problem of training modern specialists in the field of knowledge "12-Information Technologies". Issues of providing students with specialized and professional knowledge and skills in cryptographic protection of the information are considered.
Materials and methods.Ttheoretical methods of analysis and synthesis of the scientific works of scientists who considered the implementation of a competence approach in higher education, in particular the competences of future IT specialists. Comparative methods were used to compare different existing cryptographic protection services in the process of studying academic disciplines "Applied Cryptology", "Security of applications and data", "Secure Programming", "Object-Oriented Programming".
Results. The necessity of obtaining information protection competences for future IT specialists has been substantiated. Through the analysis of literature and the use of own experience, the essence and structure of the concept of "competence of the IT specialist in cryptographic protection of the information" have been determined. Formation of these competencies have been carried out within the framework of interdisciplinary links of educational disciplines, namely: "Applied Cryptology", "Security of applications and data", "Secure Programming", "Object-Oriented Programming". The list of requirements for professionally significant characteristics of the IT specialist in the field of cryptographic protection of information has been determined. An overview of cryptographic libraries has been conducted and the main criteria for selecting the cryptographic service and the programming environment have been determined. The model of formation and development of competences in cryptographic protection of the information for students of the field of knowledge "12-Information Technologies" has been developed and the ways of its realization at Borys Grinchenko Kyiv University and the State University of Telecommunications have been offered.
Conclusions. In the course of the research it was determined that in the programming of cryptographic protection mechanisms, practical skills of using cryptographic algorithms in the processing and transmission of data have been effectively formed. It is proved that the definition of the volume of theoretical knowledge and practical skills, taking into account the interdisciplinary connections of educational disciplines, allows preparing specialists with practical skills in cryptographic protection of the information. Such specialists are necessary for IT companies in the labor market.

Анотація. У статті наведено приклади двох лабораторних робіт, які пропонуються майбутнім бакалаврам з комп’ютерних наук в рамках вивчення розділу «Цифрова логіка» курсу «Архітектура комп’ютера».
Обґрунтовано, що Підготовка сучасного фахівця потребує від закладу освіти використання сучасних інформаційних засобів. Це обумовлює активне залучення праксеологічного (діяльнісного) підходу до навчання на кожному етапі освітнього процесу. Особливо це стосується підготовки фахівців з комп’ютерних наук, для яких технічні і програмні засоби є не скільки засобом використання, скільки об’єктом вивчення. Тому формування у них знань про логічні основи функціонування інформаційних систем на засадах праксеологічного підходу має важливе значення.
Метою статті є висвітлення доробку авторів стосовно організації практикуму з цифрової логіки, яка вивчається майбутніми бакалаврами з комп’ютерних наук.
Використані методи: системний аналіз наукових джерел для визначення найбільш важливих тем курсу, ретроспективний аналіз програмних засобів для моделювання фізичних процесів, педагогічний експеримент, анкетування.
Курс розбито на 11 тем : вивчення спектрів гармонічних сигналів; вивчення спектрів модульованих сигналів; вивчення фільтрів; вивчення базового елементу ТТЛ; вивчення базового елементу КМОП; вивчення комбінаційних елементів; вивчення мультивібраторів; вивчення тригерів; вивчення суматора; вивчення лічильників; вивчення арифметико-логічного пристрою.
Наведено завдання та їх візуальна підтримка для тем «Вивчення спектрів модульованих сигналів» та «Вивчення фільтрів».
Підтверджено, що виконання лабораторних робіт сприяє усвідомленню важливості математичного моделювання у відтворенні фізичних процесів, що відбуваються у цифрових пристроях, а також позитивно впливає на рівень навчальних досягнень майбутніх бакалаврів з комп’ютерних наук.

Abstract. The article gives examples of two laboratory works that are offered to future bachelors in computer sciences as a part of the study of the section "Digital Logic" of the course "Computer Architecture".
It is substantiated that the training of a modern specialist requires the use of modern information tools from the educational institution. This leads to the active involvement of the praxis (activity) approach to learning at each stage of the educational process. This is especially true for the training of computer science specialists, for which technical and software tools are not as a means of use, but as an object of study. Therefore, the formation of their knowledge of the logical foundations of the functioning of information systems on the principles of the praxeological approach is important.
The purpose of this article is to highlight the authors' revision of the organization of a workshop on digital logic that is being studied by future bachelors in computer science.
Used methods: systematic analysis of scientific sources for determining the most important topics of the course, retrospective analysis of software tools for modeling physical processes, pedagogical experiment, questionnaires.
The course is divided into 11 topics: the study of spectra of harmonic signals; study of spectra of modulated signals; study of filters; study of the basic element of TTL; study of the basic element of CMOS; study of combining elements; study of multivibrators; study of triggers; study of the adder; study of counters; study of the arithmetic-logic device.
The task and their visual support for the topics "Study of Modulated Signal Spectra" and "Study of Filters" are given.
It is confirmed that the implementation of laboratory works contributes to the awareness of the importance of mathematical modeling in reproducing the physical processes occurring in digital devices, and also positively affects the level of educational achievements of future bachelors from computer sciences.

Аннотация. В данной статье рассмотрены существующие реальные проблемы бухгалтерского учета и отчетности в Республике Беларусь в сфере цифрового развития этой науки. Проанализированы работы иностранных и отечественных экономистов и ученных, изучающих сущность и эффективность оцифровки данных в масштабах экономики, бизнеса и учета. Выявлена необходимость внедрения в национальную систему бухгалтерского учета и отчетности процессов дигитализации всей бухгалтерской документации. Кроме этого, определен основной элемент оцифровки данных, который необходимо внедрить для дигитализации учетной системы страны, а также выявлены те достижения и трудности, которые имеются в рамках уже существующей практики дигитализации отдельных процессов хозяйственной деятельности. Также рассмотрены проблемы электронного оборота в Республике Беларусь, выступающего одним из важнейших элементов дигитализации, и показаны те факторы, вследствие которых его невозможно применять повсеместно. Отражены основные проблемы современных электронных документов, в том числе в части простановки электронно-цифровых подписей. Также определена законодательная база Республики Беларусь, регулирующая данный аспект. По результатам исследования разработан реальный способ внедрения системы электронного документооборота во всех организациях Беларуси, который работает по принципу социальных сетей, а его выражение состоит в создании так называемой «бухгалтерской информационной сети». В рамках данного способа, предложен вариант создания и использования таких электронных документов, которые способны нивелировать существующие проблемы в области простановки электронно-цифровых подписей.

Abstract. This article discusses the existing real problems of accounting and reporting in the Republic of Belarus in the field of digital development. The work of foreign and national economists and scientists studying on the essence and efficiency of digitizing data in the scale of the economy, business and accounting is analyzed. The necessity of introducing into the national accounting system and reporting processes of digitalization of all accounting documentation has been identified. In addition, the main element of digitization of data has been identified, which needs to be introduced for the digitalization of the country's accounting system, as well as the achievements and difficulties that exist in the framework of the existing practice of digitalization of individual business processes. The problems of electronic circulation in the Republic of Belarus, which is one of the most important elements of digitalization, are also considered, and the factors that make it impossible to apply it everywhere are shown. The main problems of modern electronic documents are reflected, including in the part of the design of electronic digital signatures. Also the legislative base of the Republic of Belarus, which regulates this aspect is defined. According to the results of the study, a real way of introducing an electronic document management system in all organizations in Belarus which works on the principle of social networks has been developed and a so-called “accounting information network” is created. In the framework of this method, the option of creating and using such electronic documents that are able to level existing problems in the field of writing digital signatures is proposed.

Анотація. Метою статті є висвітлення підходів до розробки системи завдань з навчальної дисципліни «Методика навчання інформатики» для управління самостійною роботою студентів у інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі та аналіз результатів апробації означеної системи. В якості бази для створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, в якому здійснюється управління самостійною позааудиторною роботою було обрано систему управління навчанням Moodle. На підставі аналізу програми навчальної дисципліни виділено елементи для самостійного позааудиторного опрацювання в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі. Детально описано на конкретних прикладах застосування інструментів системи Moodle для управління самостійною роботою студентів із метою опанування певних елементів навчального матеріалу. Інструмент Вікі дає студентам можливість доповнювати текст, вносити до нього зміни. Студенти спільно створюють електронний підручник, що сприяє колективному характеру роботи, залученню всіх студентів до співуправління своєю навчальною діяльністю. Інструмент глосарій допомагає студентам опанувати основними поняттями курсу в умовах, коли в науковій літературі існують різні підходи до трактування одного і того самого поняття. Для узагальнення теоретичних знань застосовуються завдання на створення коротких текстових статей, обговоренню яких сприяють інструменти семінар або завдання. Найбільш суперечливі питання доцільно виносити на обговорення за допомогою інструменту форум. Інструмент база даних дає можливість спільно збирати навчальний матеріал із фрагментів.

Зазначену модель управління самостійною роботою в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі апробовано під час навчання дисципліни «Методика навчання інформатики» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. За результатами можна констатувати, що студенти успішно опанували навчальний матеріал.

Abstract. The purpose of this article is to highlight the approaches of developing a system of tasks in the discipline "Methods of teaching Informatics" for the management of students' independent work in the informational and communicational pedagogical environment and to analyse the results of the approbation of this system. As the basis for creating the informational and communicational pedagogical environment, in which the management of students' independent  work is conducted, for what the Moodle Learning Management System was selected. On the basis of the analysis of the curriculum, the elements for independent study by students in the informational and communicational pedagogical environment are highlighted. The use of Moodle tools for managing individual students' work in order to master certain elements of the training material is described in detail on specific examples. The Wiki tool allows students to add text, make changes to it. Students jointly create an electronic textbook that promotes the collective work, which involves all students in co-management with their educational activities. The glossary tool helps students to master the basic concepts of the course in a context, where scientific literature has different approaches to the interpretation of the same concept. To generalize theoretical knowledge, the task and seminar tools are used to create and discuss short text articles. The most controversial issues can be discussed with the forum tool. The database tool allows students to collectively gather the tutorial from the fragments.

The said model of management of independent work in the information and communication pedagogical environment has been tested during the study of the discipline "Methods of teaching Informatics" at the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. As a result, we can state that the students successfully mastered the educational material.