Формулювання проблеми. У шкільному курсі фізики кількісні розрахунки робляться переважно для однорідних силових полів (рух тіл в однорідному гравітаційному полі Землі; використання моделі однорідного електростатичного поля плоского конденсатора для розрахунку руху зарядів та його електричних характеристик тощо).  Проте, варто пам’ятати, що однорідне силове поле, є моделлю граничного переходу і реальні силові поля є суттєво неоднорідними.
Матеріали і методи. Узагальнення та системний аналіз літературних першоджерел з даної тематики; технологія задачного підходу у процесі вивчення фізики; методи математичного аналізу, системний підхід.
Результати. Ефекти, пов’язані з неоднорідністю силового поля, є дуже різноманітними і проявляються як у макро-, так й у мікросвіті. Наближення однорідного поля, зазвичай, є граничним випадком неоднорідного поля. Воно застосовується для малих областей простору. Проте, навіть, у цьому випадку існують ефекти, які неможливо пояснити в межах моделі однорідного поля. Такі ефекти становлять не лише фундаментальний інтерес, але й мають важливий прикладний характер.
Висновки. Проведене у даній роботі дослідження дозволило виокремити низку фізичних проблем, що виникають завдяки саме неоднорідного характеру силового фізичного поля. Така система фізичних задач дозволяє всебічно висвітлити реальну структуру різного роду полів і може бути з успіхом впроваджена в навчальний процес у вивченні відповідних тем студентами-фізиками.

Formulation of the problem. In the school course of physics, quantitative calculations are made mainly for homogeneous force fields (motion of bodies in a homogeneous gravitational field of the Earth; using of the model of a homogeneous electrostatic field of a plane capacitor for calculating the charge motion and its electrical characteristics, etc.). Nevertheless, the problem of forming the concept of a force field as a model with distributed parameters, in particular, for students of physical specialties is not considered at all.
Materials and methods. Generalization and systematic analysis of literary primary sources on selected topics; the problem solving approach; the methods of mathematical analysis, system approach.
Results. The effects associated with the non-uniformity of the force field are very diverse and manifest both in macro and in the micro world. The approximation of a uniform field is usually a limiting case of a non-uniform field and is applicable to the relatively small areas of space. There are always effects that, even qualitatively, can not be explained within the model of a uniform field. Such effects are not only of fundamental interest but also of an important applied nature.
Conclusions. The physical problems analyzed in this paper allow to comprehensively highlight the spatially distributed character of real force fields and can be successfully introduced into the educational process when studying the corresponding topics by physics students.

Формулювання проблеми. Зворотний зв'язок в педагогіці є невід'ємною частиною освітнього процесу. Завдяки наявності зворотного зв'язку в процесі навчання відбувається інтеграція діяльності викладача з діяльністю студента. Відомим способом зворотного зв'язку є опитування студентів. Проте, усне опитування затребує значну частину часу заняття, письмове – вимагає виділення часу поза практичними заняттями на перевірку письмових відповідей. Тестування за допомогою комп'ютерів вимагає наявності локального програмного комплексу для такого опитування, а також обмежує місцеположення проведення занять. Новітні інформаційні технології дозволяють здійснювати персоніфікований зворотний зв'язок в навчальному процесі. BYOD (Bring Your Own Device) - це технологія використання власних принесених пристроїв в роботі. Використання т.з. "хмарних" технологій, з одного боку, забезпечує доступ студенту до навчального засобу з довільного місцеположення, з іншого боку, дозволяє викладачу швидко аналізувати індивідуальне зростання кожного студента чи узагальнювати таке в цілому по групах студентів.
Матеріали і методи. Використано "хмарний" сервіс опитування від google та власні смартфони студентів. Проведено статистичний аналіз результатів тестування з визначенням коефіцієнту складності, коефіцієнту дискримінативності тестового завдання, коефіцієнту кореляції  результатів відповіді тестового завдання та загального результату тестування.
Результати. Використання BYOD-технологій та "хмарного" сервісу  google-форми зменшило час для опитування студентів – 3-5 хв., підвищило інтерес до інформатики. Валідність тестових завдань динамічно перевірялася впродовж тестування, в разі потреби проводилося їх вдосконалення 
Висновки. Поєднання технології BYOD з "хмарними" технологіями створює можливості здійснювати гнучкий зворотний зв'язок із студентами впродовж навчання, підвищувати їх зацікавленість у використанні сучасних інформаційних технологій. Кінцева мета впровадження такого елемента навчання – підвищення ефективності засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу курсу.

Formulating of the problem. Feedback in pedagogy is an integral part of the educational process. Due to feedback in the learning process, the teacher's activity is integrated with the student's activities. A well-known way of feedback is the questioning. However, oral questioning requires a significant part of the class-time, written questioning requires extra time to check answers. Computer testing requires the availability of a local software and also restricts the location of the classes. The novel information technologies allow for personalized feedback in the learning process. BYOD (Bring Your Own Device) is a technology of using your own devices. Using of "cloud" technologies, on the one hand, provides access to a training facility from an arbitrary location, on the other hand, allows the teacher analyse quickly the individual growth of each student, or to generalize it for groups of students.
Materials and methods. Devices brought by students (BYOD) and "cloud" survey service from google. The coefficient of complexity, the coefficient of discrimination of the test task, the coefficient of correlation of the results of the answer to the test task and the overall test result were determined.
Results. Using BYOD and the cloud google-form service reduced the time for student surveys to 3-5 minutes and increased of interest in computer science. Imperfect test tasks were replaced immediately after detection. The impact of changes was checked in the following groups.
Conclusions. The combination of BYOD technology with "cloud" technologies creates opportunities for flexible feedback with students during the training, increasing their interest in using modern information technology. The ultimate goal of introducing such an element of learning is to increase the efficiency of students' acquisition of theoretical and practical course material.

Проаналізовано практичний досвід використання вчителями-практиками цифрових візуальних матеріалів у власній педагогічній діяльності.
Формулювання проблеми. Візуалізація є трендом інноваційного розвитку освіти. Завдяки хмарним технологіям педагоги отримали змогу використовувати потужні й багатофункціональні онлайнові інструменти для створення цифрових візуальних дидактичних засобів і запроваджувати їх у практику освіти. Проте, створення якісних цифрових візуальних матеріалів потребує відповідних компетенцій, що зумовлює необхідність спеціальної підготовки майбутніх та діючих учителів до професійної діяльності. Авторами розглядається майстер-клас як активний метод навчання як студентів, так і педагогів-практиків створенню якісних візуальних дидактичних матеріалів.
Матеріали і методи. Використано системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел з проблеми дослідження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичного досвіду щодо організації й проведення майстер-класів.
Результати. У статті здійснено аналіз практичного досвіду використання візуалізації в професійній діяльності. Висвітлено фактори, які визначають підготовку майбутнього вчителя до застосування візуалізації в професійній діяльності: швидкоплинний розвиток технологій, які дозволяють створювати візуальний контент; використання інструментів створення візуалізації відбувається спочатку у бізнес-структурах та інших сферах, а потім цей досвід запозичується освітянами; створення таких продуктів, загалом, відбувається не для освітніх потреб, що зумовлює необхідність їх адаптації; інструменти візуалізації стрімко оновлюються, що відкриває нові можливості для реалізації педагогічних цілей, проте практичне застосування цих інструментів в освітній практиці наштовхується на необізнаність педагога з їх технічними особливостями й дидактичним потенціалом. З’ясовано основні складнощі, з якими зіштовхуються педагоги-практики в процесі використання візуалізації. Розглядається майстер-клас як особлива освітня технологія узагальнення і поширення досвіду і одна з ефективних форм підготовки максимально адаптованих фахівців до майбутньої професійної діяльності. Розкрито структуру майстер-класу із застосування візуалізації, яку можна використати в процесі підготовки майбутніх педагогів, в системі підвищення кваліфікації та перекваліфікації педагогів-практиків.
Висновки. Розглядаючи питання запровадження майстер-класів, досліджено, що запровадження такої інтерактивної форми навчання сприяє формуванню і вдосконаленню професійних компетенцій, які необхідні педагогічному працівнику щодо використання цифрових візуальних дидактичних ресурсів у власній професійній діяльності.

The practical experience of the use of digital visual materials by teachers-practitioners in their pedagogical activity is analyzed.
Formulating of the problem. Visualization is a trend of innovation education development. Thanks to cloud technologies, teachers were able to use powerful and multi-functional online tools for creating digital visual teaching tools and introducing them into the practice of education. However, the creation of high-quality digital visual materials requires relevant competencies, which necessitates the special training of future and current teachers for professional activities. The authors consider the master class as an active method of teaching both students and practicing teachers the creation of qualitative visual didactic materials.
Materials and methods. The following research methods are used in the article: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, educational-methodical and special literature, information sources on the research problem; synthesis and synthesis of theoretical positions, discovered in the scientific and educational-methodical literature; generalization of own pedagogical experience, as well as analysis of practical experience in organizing and conducting master classes.
Results. The article analyzes the practical experience of using visualization in professional activity. The factors that determine the future teacher's training in the use of visualization in professional activity are highlighted, namely: the rapid development of technologies that allow the creation of visual content; the use of tools for creating visualization occurs first in business structures and other areas, and then this experience is borrowed by educators; the creation of such products, in general, does not take place for educational needs, which necessitates their adaptation; visualization tools are rapidly updated, which opens new opportunities for the implementation of pedagogical goals, but the practical application of these tools in educational practice encounters the teacher's ignorance with their technical features and didactic potential. The main difficulties encountered by teachers-practitioners in the process of using visualization are found out. The master class is considered as a special educational technology of generalization and dissemination of experience and one of the effective forms of preparation of the most adapted specialists for the future professional activity. The structure of the master-class on the use of visualization, which can be used in the process of training future educators, in the system of professional development and re-training of practicing teachers, is disclosed. The said structure consists of an information component, which involves the presentation of pedagogical experience; from the demonstration component, which seeks to familiarize themselves with the techniques and examples of the use of visualization in professional activities; from a practical one - which includes simulation exercises using visualization and the final component of the implementation of reflection. In this structure, each of the components involves certain stages of implementation.
Conclusions. The introduction of such an interactive form of training contributes to the formation and improvement of the professional competences required by a pedagogue for the use of digital visual didactic resources in their own professional activities.

Формулювання проблеми. Стаття присвячена проблемі підготовки сучасних фахівців галузі знань «12-Інформаційні технології» (ІТ), а саме формування у студентів спеціалізовано-професійних знань та умінь з криптографічного захисту інформації.
Матеріали і методи. У дослідженні були використані теоретичні методи аналізу та узагальнення наукових праць провідних методистів, що розглядали реалізацію компетентнісного підходу у вищій школі, зокрема компетентності майбутніх ІТ-спеціалістів; порівняльні методи зіставлення різних існуючих криптографічних сервісів захисту інформації  у процесі вивчення навчальних дисциплін «Прикладна криптологія», «Безпека програм та даних», «Технології безпечного програмування», «Об’єктно-орієнтоване програмування».
Результати. Доведена необхідність отримання компетентностей з захисту інформації з визначеним обсягом теоретичних та практичних знань для майбутніх ІТ-спеціалістів трьох спеціальностей: 121 Інженерія програмного забезпечення, 122 Комп’ютерні науки, 125 Кібербезпека. Спираючись на дослідження у психолого-педагогічній літературі та власний досвід, деталізовані суть та структура поняття «компетентності ІТ- спеціаліста з криптографічного захисту інформації». Зроблено наголос на те, що  формування даних компетентностей здійснюється у рамках міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін, а саме: «Прикладна криптологія», «Безпека програм та даних», «Технології безпечного програмування», «Об’єктно-орієнтоване програмування». Визначено перелік вимог до рівня сформованості професійно-значимих характеристик ІТ-спеціаліста в сфері криптографічного захисту інформації. Здійснено аналіз криптографічних бібліотек та запропоновані головні критерії вибору криптографічної служби та сучасного середовища розробки програм. Обґрунтовано актуальність та доцільність використання сучасних криптографічних служб .Net Framework та середовища розробки прикладних програм сімейство інструментів Microsoft Visual Studio для набуття студентами знань та практичних навичок з захисту інформації. Розроблено модель формування та розвитку компетентностей з криптографічного захисту інформації студентів галузі знань «12-Інформаційні технології» та представлено шляхи її реалізації у Київському університеті імені Бориса Грінченка та Державному університеті телекомунікацій.
Висновки. Саме на базі програмування криптографічних механізмів захисту інформації ефективно формуються практичні навички застосування криптографічних алгоритмів у процесі опрацювання та передачі даних. Конкретизоване визначення обсягу теоретичних знань та практичних умінь з врахуванням міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін, пов’язаних з захистом інформації та програмуванням, дозволяє підготувати фахівців з практичними навичками з криптографічного захисту інформації, які є затребуваними на ринку праці.

Formulation of the problem. The article deals with the problem of training modern specialists in the field of knowledge "12-Information Technologies". Issues of providing students with specialized and professional knowledge and skills in cryptographic protection of the information are considered.
Materials and methods.Ttheoretical methods of analysis and synthesis of the scientific works of scientists who considered the implementation of a competence approach in higher education, in particular the competences of future IT specialists. Comparative methods were used to compare different existing cryptographic protection services in the process of studying academic disciplines "Applied Cryptology", "Security of applications and data", "Secure Programming", "Object-Oriented Programming".
Results. The necessity of obtaining information protection competences for future IT specialists has been substantiated. Through the analysis of literature and the use of own experience, the essence and structure of the concept of "competence of the IT specialist in cryptographic protection of the information" have been determined. Formation of these competencies have been carried out within the framework of interdisciplinary links of educational disciplines, namely: "Applied Cryptology", "Security of applications and data", "Secure Programming", "Object-Oriented Programming". The list of requirements for professionally significant characteristics of the IT specialist in the field of cryptographic protection of information has been determined. An overview of cryptographic libraries has been conducted and the main criteria for selecting the cryptographic service and the programming environment have been determined. The model of formation and development of competences in cryptographic protection of the information for students of the field of knowledge "12-Information Technologies" has been developed and the ways of its realization at Borys Grinchenko Kyiv University and the State University of Telecommunications have been offered.
Conclusions. In the course of the research it was determined that in the programming of cryptographic protection mechanisms, practical skills of using cryptographic algorithms in the processing and transmission of data have been effectively formed. It is proved that the definition of the volume of theoretical knowledge and practical skills, taking into account the interdisciplinary connections of educational disciplines, allows preparing specialists with practical skills in cryptographic protection of the information. Such specialists are necessary for IT companies in the labor market.

З метою доведення нетривіальної тези, що оптимальний кут відриву від ліани не є 45 градусів, розглянута теорія, яка описує процес стрибка Тарзана через прірву, та проведені дослідження, за допомогою яких цю тезу було теоретично та експериментально доведено.
Формулювання проблеми. Розв’язання дилеми Тарзана дозволяє продемонструвати студентам-фізикам першого курсу силу теоретичної фізики, але неузгодженість її висновків щодо траєкторії та дальності польоту з результатами дослідів значно знижує цінність такого підходу до навчання.
Матеріали і методи. Робота носить теоретичний та прикладний характер. Поставлена проблема вирішувалася за допомогою розроблених дослідницьких установок, параметри процесів в яких були теоретично обґрунтовані. Методологічно дослідження базувалися на відомих законах кінематики та збереження енергії, а її основні науково-практичні результати отримані з використанням відео- та фотореєстрації, цифрових технологій обробки результатів багаточисельних експериментів.
Результати. Основним результатом роботи є отримання формули, яка описує залежність максимальної довжини стрибка Тарзана від кута відриву, швидкості розгону, довжини ліани та її висоти над поверхнею землі. Це дозволяє студентам використовуючи Excel або математичний пакет MathCAD розрахувати траєкторію руху матеріальної точки та її кінематичні параметри, які узгоджуються з експериментом.
Висновки. Доведено, що теоретичні викладки при розгляді будь-якого фізичного явища можна зупиняти лише тоді, коли теоретично отримані залежності повністю узгоджуються з результатами експериментів.
Розроблені мініатюрні установки надають можливість фронтального проведення лабораторної роботи на тему: «Тіло кинуте під кутом до горизонту», коли кожному студенту або учню надається дослідницька установка. При цьому можлива різна глибина досліджень з використанням знань не тільки з кінематики, динаміки , аеродинамічних властивостей тіл, оптики, а й методів реєстрації фізичних процесів.

In order to prove the non-trivial thesis that the optimal angle of separation from the veneer is not 45 degrees, a theory has been developed that describes the process of Tarzan's jump through the abyss, and studies have been carried out to help theoretically and experimentally prove this thesis.
Formulation of the problem. The solution of Tarzan's dilemma makes it possible to demonstrate the strength of theoretical physics to first-year physics students, but the inconsistency of its conclusions on the trajectory and range of flight with the results of experiments greatly reduces the value of this approach to learning.
Materials and methods. The work is theoretical and applied. The problem was solved with the help of developed research facilities, parameters of processes in which were theoretically substantiated. Methodological research based on the known laws of kinematics and energy conservation, and its main scientific and practical results obtained using video- and photo recording, digital processing of the results of numerous experiments.
Results. The main result of the work is to obtain a formula that describes the dependence of the maximum length of the Tarzan jump from the angle of separation, acceleration rate, length of the veneer and its height above the surface of the earth. This allows students to use the Excel or mathematical package MathCAD to calculate the trajectory of the material point and its kinematic parameters that are consistent with the experiment.
Conclusions. It is proved that the theoretical calculations when considering any physical phenomenon can be stopped only when the dependence theory fully consistent with experimental results. Developed miniature installations provide the possibility of frontal conducting of laboratory work on the topic: "Body thrown at an angle to the horizon," when each student or pupil is provided with a research facility. At the same time possible different depth of research with the use of knowledge not only from kinematics, dynamics, aerodynamic properties of bodies, optics, but also methods of registration of physical processes.