У статті з’ясовується зміст і обсяг поняття «методична компетентність» вчителя математики на основі порівняльного аналізу різних авторських підходів, узагальнення й систематизації при опрацьовуванні психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних робіт.
Формулювання проблеми. Не одностайною залишається думка дослідників стосовно змісту понять «методична компетентність», «методична компетентність майбутнього вчителя математики» та «методична компетентність працюючого вчителя математики».
Матеріали і методи. Аналіз, узагальнення, систематизація при опрацьовуванні психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних робіт з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та порівняльного аналізу різних авторських підходів; класифікація, систематизація та узагальнення для з’ясування змісту і обсягу поняття методична компетентність вчителя математики.
Результати. Поняття «методична компетентність вчителя математики» розглядається як поєднання здатності працюючого вчителя розпізнавати й розв’язувати актуальні методичні задачі, та здатності аналізувати доцільність й критично оцінювати ефективність використання методичних прийомів у процесі педагогічної діяльності щодо формування математичної компетентності учнів. Поняття «методична компетентність майбутнього вчителя математики» розглядається як динамічна комбінація методичних знань, умінь, навичок, певного методичного досвіду студента, який здобуває фах вчителя математики, які необхідні йому для ефективної педагогічної діяльності щодо формування математичної компетентності учнів. Важливо чітко визначати результати навчання методики математики – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості майбутніх учителів математики, набуті у процесі фахової підготовки, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які студент здатен продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих її освітніх компонентів.
Висновки. Методичну компетентність вважаємо однією з основних складових професійної компетентності працюючого вчителя математики, а тому  і майбутнього вчителя математики.

Formulation of the problem. The article clarifies the content and scope of the concept of methodical competence of the teacher of mathematics 
Materials and methods. Analysis, generalization, systematization in the processing of psycho-pedagogical, methodical literature, dissertation papers in order to find out the state of development of the problem under investigation and a comparative analysis of different authors' approaches; classification, systematization and generalization to find out the content and scope of the concept of methodical competence of the teacher of mathematics
Results. The concept of "methodological competence of the teacher of mathematics" is considered as a combination of the ability of the teacher to recognize and solve the actual methodological problems, and the ability to analyze the expediency and critically evaluate the effectiveness of the use of methodological techniques in the pedagogical process of forming the mathematical competence of students. The concept of "methodical competence of the future teacher of mathematics" is considered as a dynamic combination of methodological knowledge, skills, skills, certain methodological experience of a student who acquires a specialty of a teacher of mathematics, which is necessary for him for effective pedagogical activity in relation to the formation of mathematical competence of students. It is important to clearly define the results of learning the methods of mathematics - knowledge, skills, skills, ways of thinking, views, values, other personal qualities of future mathematics teachers acquired during the process of professional training that can be identified, planned, measured and measured and which students are able to demonstrate after completion. educational program or some of its educational components.
Conclusions. Methodical competence is one of the main components of the professional competence of the working mathematics teacher, and therefore the future teacher of mathematics.

У статті розглянуто впровадження STEM-майданчиків та провідних принципів педагогіки партнерства, що є актуальним в умовах модернізації національної системи освіти та відповідає ключовим компонентам формули Нової української школи.
Формулювання проблеми. Однією із сучасних форм організації навчальної діяльності є створення STEM-майданчиків, які забезпечують комплексний міждисциплінарний підхід до навчання та дозволяють кожному суб’єкту навчання стати активним учасником, а не пасивним спостерігачем. Організація такого майданчика є також і засобом підготовки майбутніх вчителів до впровадження STEM-орієнтованих підходів до навчання.
Матеріали та методи. Педагогічний експеримент, абстрактно-логічний; графічний; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Експериментальною базою, на якій розробляються STEM-майданчики та перевіряється їх ефективність, є кафедра фізики та математики Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського та базові заклади середньої освіти м. Миколаєва та області.
Результати. Розроблено наступні види STEM-майданчиків: 1) проектні STEM-майданчики, які функціонують відповідно до особливостей освітніх середовищ та чинних освітніх стандартів та передбачають створення саморобних приладів з майстром-модератором за обраним алгоритмом;. 2) бліц STEM-майданчики, на яких відбувається одночасна робота декількох мобільних робочих місць за різною тематикою; 3) майданчики STEM-майстер, що об’єднують діяльність двох попередніх видів STEM-майданчиків шляхом ущільнення часу роботи учасників і обов’язковою презентацією готового освітнього продукту.
Висновки. Запропонований підхід до організації освітньої діяльності сприяє формуванню гнучкості мислення майбутніх учителів, його оригінальності, здатності до постановки проблеми та її розв’язання, прояву творчості, вміння працювати в команді та забезпечує конкурентоспроможність майбутніх фахівців на ринку освітніх послуг. Подальший напрямок досліджень спрямовано на створення моделі інноваційного освітнього середовища, яке забезпечить пошук, розвиток, підтримку та супровід обдарованої молоді на основі інновацій в методах і формах освітньої діяльності із залученням сучасних форм неформальної освіти та обов’язковим врахуванням потреб регіону.

Formulating the problem. The article deals with the introduction into the educational environment of the STEM - oriented approach to education and the principles of partnership pedagogy, which is relevant in the context of modernizing the national education system and responding to the key components of the formula of the new Ukrainian school.
Materials and methods. One of the forms of organization of project, team and group activities in the educational environment is the creation of STEM - platform in natural and mathematical disciplines as a means of training future teachers to implement STEM-oriented approaches to learning.
Results. The following types of STEM platforms have been developed: the STEM platforms operate in accordance with the peculiarities of educational environments and educational standards that are in effect, and provide for the creation of self-made devices with a moderator-wizard according to the chosen algorithm; blitz STEM- platform - simultaneous work of several mobile workplaces on different subjects; The platform of STEM-master combine the activities of the two previous types of STEM - platforms by reducing the work time of the participants and the subsequent presentation of the finished educational product. The experimental base on which the STEM - platforms are developed and their effectiveness is checked in the Department of Physics and Mathematics of V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University and basic institutions of secondary education in the city of Mykolayiv and the region.
Conclusions. The proposed approach to the organization of educational activities contributes to the formation of flexibility of thinking, its originality, the ability to formulate the problem and its solution, creativity, teamwork and ensure the competitiveness of future professionals in the market of educational services. The further direction of research is aimed at creating a model of innovative educational environment that will provide the search, development, support of gifted youth on the basis of innovations in methods and forms of educational activity, with the involvement of modern forms of non-formal education and the obligatory consideration of the needs of the region.

Формулирование проблемы. При изучении курсов, связанных с обработкой амплитудно-модулированных сигналов, часто очень сложно объяснить студентам, в чем преимущества того или иного типа детектора. Математические расчеты, описывающие работу даже самого простого детектора на диоде, настолько громоздки, что скрывают причины искажений, вносимых такими детекторами в звуковой сигнал.
Использование программ-симуляторов специй позволяет значительно упростить процесс обучения. Они позволяют проиллюстрировать работу этих устройств, быстро проанализировать искажения формы сигнала при изменениях параметров детекторов и AM-сигналов. Следовательно, создание моделей, которые могут быть понятны даже не специалисту, очень поможет в объяснении такого материала.
Материалы и методы. Для объяснения процессов в детекторах AM-сигналов использовалось моделирование с использованием spice-симулятора NI Multisim. Анализ полученных результатов проводился с помощью быстрого преобразования Фурье и многоканального осциллографа.
Результаты. Результаты моделирования различных схем амплитудных детекторов позволяют оценить их параметры и сделать обоснованный выбор схемы для реализации конкретных задач.
Выводы. Имитационное моделирование с использованием spice-симулятора NI Multisim позволяет визуально продемонстрировать работу различных схем и оценить результат в соответствии с требуемыми критериями.
Использование бесплатной версии программы NI Multisim 10 Analog Devices Edition позволяет решить многие проблемы учебного процесса в удобной и доступной пониманию форме.
Визуализация результатов экспериментов в виде осциллограмм, спектров, импульсных переходных характеристик и многих других параметров устройств и сигналов обеспечивает более глубокое понимание процессов, происходящих в электронных устройствах.
Использование NI Multisim в учебном процессе дает возможность сформулировать для студентов задачи по разработке и самостоятельному анализу работы различных аналоговых и цифровых устройств.

The article discusses the use of simulation programs for electronic devices to explain the phenomena occurring during demodulation of amplitude-modulated signals . Examples of modeling of various types of amplitude detectors are given, analysis of nonlinear distortions introduced by various schemes is carried out.
Formulation of the problem. When studying courses related to the processing of amplitude-modulated signals, it is often very difficult to explain to students what the advantages of this or that type of detector are. Mathematical calculations, describing the work of even the simplest detector on the diode, are so cumbersome that they hide the causes of the distortions introduced by such detectors into the sound signal. Using the programs of simulators can significantly simplify the learning process. They allow us to illustrate the operation of these devices, quickly analyze waveform distortions with variations in the parameters of detectors and AM-signals. Therefore, the creation of models that can be understood even by a non-expert will greatly assist in explaining such material.
Materials and methods. To explain the processes in the AM-signal detectors, simulation using the NI Multisim simulator was used. The analysis of the obtained results was carried out by a fast Fourier transform and a multichannel oscilloscope.
Results. The article shows the advantages of NI Multisim.The results of simulation of various schemes of amplitude detectors allow us to estimate their parameters and make an informed choice of the scheme for the implementation of specific tasks.
Conclusions. Simulation modeling using spice simulators allows you to visually demonstrate the operation of various schemes and evaluate the result according to the required criteria. Using the free version of the program NI Multisim 10 Analog Devices Edition allows you to solve many problems of the educational process in a convenient and accessible understanding of the form. Visualization of the results of experiments in the form of oscillograms, spectra, pulsed transient characteristics and many other device parameters and signals provides a deeper understanding of the processes occurring in electronic devices. The use of NI Multisim in the educational process provides an opportunity to formulate tasks for students to develop and independently analyze the work of various analog and digital devices.

У статті подано різні наукові підходи, аналіз поняття «аналітично-інформаційна компетентність», автор звертається до праць відомих дослідників (Петренко Л.М. та ін.) з цієї проблеми щодо уточнення понять «аналітична компетентність», «інформаційна компетентність».
Формулювання проблеми. Розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на заняттях із дисциплін фахової підготовки.
 Матеріали і методи. автор використовує порівняння, синтез, аналіз, узагальнення, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду науковців для досягнення своєї мети. Результатом стало уточнення цього поняття для майбутніх педагогів: «аналітично-інформаційна компетентність» майбутніх педагогів – це система аналітичних та інформаційних знань, умінь, навиків з пошуку, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації; обробка її навчального змісту, необхідного для майбутньої професійної діяльності, а також самоорганізація та самоконтроль власної інформаційної діяльності.
Результати. У статті також теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови, що будуть сприяти  формуванню аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів, а саме: використання у процесі навчання студентів інноваційних форм, методів та засобів навчання, а саме коучингу; спрямування діяльність викладача на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до навчання; використання та інтеграція інформаційно-комунікаційних, технологій, що спрямовані на розвиток фахових, інформаційних, аналітичних та інших компетентностей майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки; підсилення навчально-методичного забезпечення щодо формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів.
Висновки. Автор пропонує методику формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів  на прикладі дисципліни «Методика виховної роботи в ПТНЗ» у межах коучингу: метод конкретних ситуацій, метод емоційного стимулювання, метод створення ситуації пізнавальної дискусії, мозаїка, метод проектів.

The paper presents various scientific approaches as well as the analysis of the concept “analytical and informational competence”.
Formulation of the problem. The paper has revealed the concept content, the structural elements and the effective means of the future teachers’ analytical and informational competence formation at the professional training classes.
Materials and methods. In order to achieve the purpose of the paper the author has used the methods of comparison, synthesis, analysis, generalization, as well as the scientists’ pedagogical experience study and generalization. As a result, this concept has been clarified for the future teachers and it has been formulated as follows: the future teachers’ “analytical and informational competence” is a system of analytical and informational knowledge and skills in the information search, analysis, synthesis, comparison and generalization as well as the processing of its educational content, necessary for the future professional activity and the self-organization and self-control of the personal informational activity.
Results. The paper provides theoretical grounds for the most effective organizational and educational conditions that will contribute to the future teachers’ analytical and informational competence formation. They include the use of innovative forms, methods and means of education, namely coaching; the teacher’s focus on the students’ strong professionally-centered motivation to study; the application and integration of the information and communication technologies aimed at developing the future teachers’ professional, informational, analytical and other competences in the professional training process; the academic and methodological support improvement regarding the future teachers’ analytical and informational competence formation.
Conclusions. forming the future teachers’ analytical and informational competence on basis of the subject “Educational Methodology in the Vocational Schools” as part of coaching that includes the method of specific situations, the method of emotional stimulation, the method of cognitive discussion situation creation, the mosaic, the project method is effective.

Формулювання проблеми. Відсутність методичного забезпечення, низький рівень обізнаності вчителів щодо існуючих ефективних технологій навчання таких, як комп’ютерне моделювання не дає змоги учням формувати індивідуальну траєкторію розвитку і формувати компетентності з природничо-математичної освіти. Це щорічно підтверджується аналітичними звітами Українського центру оцінювання якості освіти, зокрема оприлюднюються результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів з природничо-математичних предметів.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичне моделювання процесу використання системи комп’ютерного моделювання для формування компетентностей учнів; системний аналізу для визначення структурних елементів моделі системи комп’ютерного моделювання.
Результати. Обґрунтовано і розроблено модель використання системи комп’ютерного моделювання для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. До особливостей цієї моделі можна віднести її використання на засадах дитиноцентриського, системного, діяльнісного, диференційованого підходів з метою формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. Важливим результатом дослідження є обґрунтування: критеріїв добору СКМод (варіативність, доступність, інструментальність, інтерактивність, інтуїтивність, комплексність, наочність даних, науковість моделей, незалежність, реалістичність); форм і методів застосування СКМод в освітньому процесі, виокремлення аспекту застосування пізнавальних завдань (дослідницьких, творчий, прикладних) для формування компетентностей учнів; обґрунтування таких форм оцінювання як рефлексія, формуюче оцінювання, підсумкове оцінювання.
Висновки. Системи комп’ютерного моделювання стають альтернативою звичайним малюнкам у паперових підручниках і плакатам. Імітаційні процеси, інтерактивні вправи різних типів, анімаційний супровід, формуюче оцінювання дають можливість кожному учню формувати компетентності і пізнавати світ з захопленням. Використання СКМод урізноманітнює процес здобуття освіти, дозволяє перейти від пасивних до активних методів навчання, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, дозволяє створити індивідуальну траєкторію розвитку для кожного учня у процесі вивчення природничо-математичних предметів.
Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичних рекомендацій щодо застосування СКМод в освітньому процесі, що слугуватимуть науково-методичним забезпеченням формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів.

Problem formation. Lack of methodical support, low level of teachers' awareness of existing effective teaching technologies such as computer modeling does not allow students to form their own individual trajectory for development as well as their competence in natural and mathematical education. This is annually confirmed by the analytical reports of the Ukrainian center for education quality assessment, in particular, the results of external independent assessment of students studying natural –mathematical sciences which are published.
Materials and methods. Methods of pedagogical and methodical literature analysis as well as dissertation project analysis were used in the scope of this research; the generalization of domestic and foreign experience results was carried out; theoretical modeling of the use of the computer modeling system for the development of students' competences; as well as system analysis to determine the structural elements of the model of computer modeling system.
Research results. The model of use of the computer modeling system for developing students' competences in natural and mathematical subjects has been developed. The peculiarities of this model include its use on the basis of child-centric, systemic, activity, differentiated approaches with the purpose of forming natural and mathematical subject students’ competences. An important result of the study is the justification of: CMODS selection criteria (variability, accessibility, tooling, interactivity, intuition, complexity, data visuality, scientific ground of models, independence, realism); forms and methods of applying CMODS in the educational process, allocating the aspect of cognitive tasks application (research, creative, applied) for the students competences formation; the justification of such forms of evaluation as reflection, formative evaluation, final evaluation.
Conclusions. Computer modeling systems become an alternative to conventional drawings in paper course books and posters. Imitation processes, interactive exercises of various types, animation support as well as formative assessment give each student the opportunity of developing competence and exploring the world with enthusiasm. The use of CMODS diversifies the process of obtaining knowledge, allows transfer from passive to active teaching methods, activates educational and cognitive activity of students, as well as the creation of an individual trajectory for development for each student in the process of studying natural and mathematical subjects. The development of methodical recommendations on the use of CMODS in the educational process requires further justification; the methodical recommendations will serve as a scientific and methodical support for the formation of competences of students studying natural and mathematical subjects.