Formulation of the problem. Critical thinking is crucial for the professional development of economists. Hence, its development requires special attention at the stage of professional training. Determining the methodological basis of this process and clarifying the system of principles that will be appropriate for the development of critical thinking of future economists is the first stage in developing a proper pedagogical model.
Materials and methods. We used the generalization and systematization of scientific publications on developing young people's critical thinking, the training of future economists, and the features of training aimed at developing the individual's critical thinking.
Results. We have substantiated the didactic principles of professional economics training: general didactic (the principle of advanced development, the principle of openness of education, its continuity, the principle of innovativeness of the educational sector) and specific (innovation, active use of IT, interdisciplinarity, integration of pedagogical and digital technologies). Compliance with these principles is essential for designing a model for developing future economists' critical thinking in their professional training through IT.
Conclusions. Developing critical thinking skills is extremely important for future economists. It enables them to analyze complex economic issues, assess different perspectives and make informed decisions, identify biases and assumptions, evaluate the ethical implications of their choices, analyze complex systems, communicate effectively, and contribute to the professional development of the industry. Therefore, universities must prioritize the development of critical thinking skills in future economists.

Анотація. Постановка проблеми. Критичне мислення має вирішальне значення для професійного розвитку економістів, тому його розвиток потребує окремої уваги ще на етапі професійної підготовки, а визначення методологічного підґрунтя цього процесу та уточнення системи принципів, які будуть доречними для розвитку критичного мислення майбутніх економістів є першим етапом розроблення відповідної педагогічної моделі.
Матеріали і методи. Ми використовували узагальнення і систематизацію наукових публікацій щодо розвитку критичного мислення молоді, підготовки майбутніх економістів та особливостей навчання, спрямованого на розвиток критичного мислення особистості.
Результати. Нами обґрунтовані дидактичні принципи, професійного навчання економістів: загальні дидактичні (принцип випереджувального розвитку, принцип відкритості освіти, її безперервності, принцип інноваційності освітньої галузі) та специфічні (інноваційності, активного використання ІТ, міждисциплінарності, інтеграції педагогічних та цифрових технологій). Дотримання цих принципів важливе для проєктування моделі розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки засобами ІТ.
Висновки. Розвиток навичок критичного мислення є надзвичайно важливим для майбутніх економістів. Воно дозволяє їм аналізувати складні економічні проблеми, оцінювати різні перспективи та приймати обґрунтовані рішення, виявляти упередження та припущення, оцінювати етичні наслідки своїх рішень, аналізувати складні системи, ефективно спілкуватися та робити внесок у професійний розвиток галузі. Тому важливо, щоб освітяни надавали пріоритет розвитку навичок критичного мислення у майбутніх економістів.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто інтегративний підхід реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Доведено вияв потреби в підготовці вчителя української мови і літератури, котрий уміє працювати з медіатекстами, уміло здійснює відбір безпечної та критично осмисленої медіаінформації, створює медіатексти/медіапродукти, творчо використовує їх на уроках, у гуртковій роботі, зумовлений появою інфо-медійної компетентності у низці нормативно-правових документів, аналізом шкільних програм.
Методи дослідження. Мета дослідження зумовила вибір взаємопов'язаних методів, зокрема - теоретичні: теоретичний аналіз наукової літератури та нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих даних; емпіричні: педагогічне спостереження, аналіз досвіду роботи тощо.
Результати дослідження. Авторка здійснила огляд наукових напрацювань щодо понять грамотність, інфо-медійна грамотність, медіаграмотність. На прикладі дослідно-експериментальної роботи, яка здійснюється у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка окреслила окремі аспекти підготовки майбутніх учителів української мови і літератури та інтеграції проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» на трьох етапах: мотиваційний (1 курс- інтеграція змісту інфо-медійної грамотності у гурткову роботу); дослідницький (2-3 курс -уведення інформації про інфо-медійну грамотність у зміст мовних, методичних, спеціальних варіативних освітніх компоненті); інтегративний (4 курс – оволодіння культурою роботи з медіатекстами, створення власних медіатекстів/медіаосвітніх продуктів).
Висновки. Здійснено огляд інтегративного підходу до реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці сертифікованого курсу з медіаграмотності та критичного мислення для підготовки майбутніх учителів-словесників у межах реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність».

The article considers the integrative approach of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» within the professional training of future teachers of Ukrainian language and literature.
Formulation of problem. It is proved the manifestation of the need to train a teacher of Ukrainian language and literature, who is able to work with media texts, skillfully selects safe and critically meaningful media information, creates media texts / media products, uses them in lessons, in group work creatively, due to the emergence of infomedia competence in a number of legal documents, analysis of school programs.
Materials and methods. The purpose of the study led to the choice of interrelated methods, in particular - theoretical: theoretical analysis of scientific literature and legal documents, synthesis, comparison, generalization and systematization of the data; empirical: pedagogical observation, analysis of work experience, etc.
Results. The author reviewed scientific researches on the concepts of literacy, infomedia literacy, media literacy. On the example of research and experimental work carried out at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko the author outlined some aspects of training future teachers of Ukrainian language and literature and integration of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» in three stages: motivational (1st year- integration of the content of infomedia literacy in professional disciplines, group work); research (2nd-3rd years -introduction of information about infomedia literacy in the content of language, methodical, special variable educational components); integrative (4th year - mastering the culture of working with media texts, creating the own media texts / media educational products).
Conclusions. We see the prospect of further research in the development of an integrated course on media literacy and critical thinking for the training of future teachers of language within the project IREX «Learn and Distinguish: Infomedia Literacy».

Стаття присвячена проблемі формування емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
Формулювання проблеми. В умовах модернізації дошкільної освіти особливого значення набуває питання щодо зростання вимог до професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти задля забезпечення гармонійного розвитку дітей, та особистості фахівця дошкільної освіти, зокрема. Емоційна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є необхідним сучасним особистісним новоутворенням, якому варто приділити окрему особливу увагу у процесі фахової підготовки. З цією метою варто удосконалювати професійно-педагогічну підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти, спираючись на визначені критерії та показники даного феномену.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз та систематизація науково-педагогічної літератури для уточнення критеріїв та показників сформованості емоційної культури майбутніх вихователів; спостереження, анкетування, опитування, наративні методи, методика незакінчених речень, прийом дилем тощо для визначення вихідного рівня сформованості емоційної культури майбутніх вихователів.
Результати. У статті визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Критерії – когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий – співвідносяться з відповідними структурними компонентами емоційної культури майбутніх вихователів. Показники розкривають основні ознаки критеріїв та передбачають можливість вимірювання з використанням відповідних методик, спостережень, тестів, анкет тощо.
Висновки. На сучасному етапі не існує чітко розробленої системи чи програми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти з використанням можливостей освітньо-виховного середовища закладу вищої освіти щодо позитивного впливу на цей процес. Основним вбачаємо необхідність цілеспрямованої системної роботи з формування емоційної культури студентів – майбутніх фахівців дошкільної освіти в процесі фахової підготовки, а саме: розробку та впровадження педагогічних умов формування емоційної культури майбутнього вихователя дітей дошкільного віку з використанням емоційного потенціалу освітньо-виховного середовища ЗВО.

Abstract. The article is devoted to the problem of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions, criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions are defined and characterized.
Formulation of the problem. In the context of the modernization of preschool education, the question of increasing the requirements for the professional training of future educators of preschool education institutions to ensure the harmonious development of children, and the personality of a pre-school educator, in particular, is important. The emotional culture of future educators of preschool education institutions is a necessary modern personal growth, which should be given special attention in the process of vocational training. To that end, it is worth improving the vocational and pedagogical training of future educators in higher education institutions, based on certain criteria and indicators of this phenomenon.
Materials and methods. Theoretical analysis and systematization of scientific and pedagogical literature to clarify the criteria and indicators of the formation of the emotional culture of future educators; observation, questionnaire, survey, narrative methods, unfinished sentence methodology, taking dilemmas, etc. to determine the initial level of formation of the emotional culture of future educators.
Results. The article defines and characterizes the criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions. The criteria – cognitive, emotional-sensual, behavioral – correlate with the corresponding structural components of the emotional culture of future educators. The indicators reveal the main features of the criteria and include the possibility of the measurement using appropriate methods, observations, tests, questionnaires, etc.
Conclusions At the current stage, there is no clearly developed system or program for the formation of the emotional culture of the future educator of a preschool education institution using the possibilities of the educational environment of such an institution regarding the positive influence on this process. The main thing is the need for a targeted systematic work on the formation of the emotional culture of students – future specialists of preschool education in the process of professional training, namely: the development and the introduction of pedagogical conditions for the formation of the emotional culture of the future educator of preschool children using the emotional potential of the educational environment of the university.

Формулювання проблеми. Мета вивчення інформатики в сучасній школі пов’язана із створенням системи творчих завдань, орієнтованих як на формування комп’ютерної грамотності, так і на розвиток творчих здібностей особистості. Результатом роботи вчителя інформатики повинна бути активна, творча діяльність учня. І цього можна досягти, використовуючи на уроках інформатики прийоми ТРВЗ-педагогіки (теорії розв’язування винахідницьких задач), мета якої є підготовка учнів до розв’язування творчих задач. Вона передбачає використання великої кількості спеціалізованих вправ, але, перш за все, формує звичку до розв’язування творчих задач, вміння вирізняти задачу, що розв’язується стандартними способами, від творчої задачі. Після визначення доцільності використання ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі необхідно розробити систему роботи щодо використання ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів і обґрунтовано впровадити в освітній процес розроблену систему роботи.
Матеріали і методи. В даному дослідженні використовувалися такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових даних з проблеми дослідження; спостереження, анкетування, психолого-педагогічний експеримент; методи статистичної обробки результатів дослідження. В експериментальному дослідженні брали участь 31 учень 8А класу, які навчаються в Кременчуцькому ліцеї № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя Кременчуцької міської ради Полтавської обл.
Результати. Одержані результати дають змогу підвищити якість навчання інформатики учнів основної школи. Запропонована системи роботи та методичні матеріали щодо використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики забезпечує розвиток творчих здібностей учнів основної школи, а саме зростання рівня творчої уяви.
Висновки. У даному дослідженні обґрунтована доцільність використання прийомів ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів основної школи на уроках інформатики. Результати експерименту свідчать про те, що використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі значущо покращує рівень творчої уяви в учнів.

Formulation of the problem. The purpose of studying computer science in a modern school is to create a system of creative tasks focused on both the formation of computer literacy and the development of the creative abilities of the individual. The result of the work of a computer science teacher should be an active, creative activity of the pupils. And this can be achieved by using the techniques of TIPS-pedagogy in computer science lessons, the purpose of which is to prepare pupils to solve creative problems. It involves the use of a large number of specialized exercises, but, above all, forms a habit of solving creative problems, the ability to distinguish the problem that is solved in standard ways, from the creative task. After determining the feasibility of using TIPS-technology (Theory of Inventive Problem Solving) in computer science lessons in secondary school, it is necessary to create a system of work on the use of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of pupils and reasonably implement the created system of work in the educational process.
Materials and methods. The following methods were used in this work: theoretical analysis and generalization of scientific data on the research problem; observation, questionnaire, psychological and pedagogical experiment; methods of statistical processing of research results. The experimental study involved 31 students of 8A class, who study at the Kremenchuk Lyceum № 17 "Vybir" named after M. G. Nelen of Kremenchuk City Council of Poltava region.
Results. The obtained results make it possible to improve the quality of teaching computer science to secondary school pupils. The proposed system of work and methodological materials on the use of techniques TIPS-technology in computer science lessons provides the development of creative abilities of secondary school pupils, namely the growth of the level of creative imagination.
Conclusions. In this research, the feasibility of using the techniques of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of secondary school pupils in computer science lessons is substantiated. The results of the experiment show that the use of TIPS-technology in computer science lessons mainly significantly improves the creative imagination of pupils.

Формулювання проблеми. Відповідно до умов змішаного навчання у вищій школі розширюється і поглиблюється зміст професійної підготовки майбутнього фахівця фізичної культури і спорту, урізноманітнюються форми і методи навчання, використовуються інноваційні інформаційні технології навчання. Тому формування інформаційно-цифрової культури фахівців фізичної культури та спорту потребує перегляду  в умовах інформатизації освіти й традиційних засобів фізичного виховання.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту та розвитку їх інформаційно-цифрової культури.
Результати. У системі вищої фізкультурної освіти накопичена достатня кількість різноманітних комп'ютерних програм загального і спеціального навчального призначення, спрямованих на підвищення якості процесу застосування засобів фізичного виховання, які відрізняються оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем. Однак, відсутні розробки в галузі навчаючих систем (систем з елементами штучного інтелекту) на основі мультимедійних дидактичних технологій, які б дозволяли використовувати певну логіку організації навчально-пізнавального процесу і враховували індивідуальний рівень підготовленості студентів, забезпеченість наочністю, повноту викладення інформаційного матеріалу, передбачали можливість роботи в системі у властивому для кожного студента темпі. Нова дидактична організація інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти вимагає підпорядкування застосування засобів фізичного виховання меті формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців ФКіС.
Висновки. Існуючі мультимедійні ресурси не достатньо використовуються у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Нарощування потужностей використання інформаційних технологій може відбуватися тільки за рахунок створення навчально-методичного забезпечення нового покоління. До таких можна віднести: мультимедійні дидактичні засоби навчання, електронні підручники в оболонках дистанційного навчання, педагогічні тренажери.

Problem formulation. In accordance with the conditions of blended learning in higher education, the content of professional training of future specialists in physical culture and sports is expanded and deepened, forms and methods of teaching are diversified, and innovative information technologies of teaching are used. Therefore, the formation of information and digital culture of specialists in physical culture and sports needs to be reconsidered in the context of informatization of education and traditional means of physical education.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and the development of their information and digital culture.
Results. The system of higher physical education has accumulated a sufficient number of various computer programs for general and special educational purposes, aimed at improving the quality of the process of application of physical education, which are original, high scientific and methodological level. However, there are no developments in the field of educational systems (systems with elements of artificial intelligence) based on multimedia didactic technologies, which would use a certain logic of the educational process and take into account the individual level of preparation of students, clarity, completeness of information material. In the system at a pace typical for each student. The new didactic organization of the information and educational environment of the institution of higher education requires the subordination of the use of means of physical education to the formation of information and digital culture of future specialists FK&S.
Conclusions. Existing multimedia resources are not sufficiently used in the training of future specialists in physical education and sports. Capacity building of the use of information technologies can occur only through the creation of educational and methodological support for the new generation. These include: multimedia teaching aids, electronic textbooks in the shells of distance learning, pedagogical simulators.