Формулювання проблеми. У статті висвітлено та проаналізовано основні теоретичні положення, які складають основу концепції навчання фізики студентів аграрно-технічних ЗВО.
Матеріали і методи. Для виявлення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми, максимально наближеної до майбутньої професійної діяльності студентів, здійснено теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури за темою дослідження з метою добору й осмислення фактичного матеріалу; аналіз концепцій, теорій і методик.
Результати. Розкриті основні прийоми впровадження професійної спрямованості навчання фізики на лекційних формах заняття студентів аграрно-технічних закладів освіти. Визначені основні способи підвищення фахових знань студентів під час вивчення курсу фізики. Описана апробована методика здійснення професійної спрямованості навчання фізики на лекціях. Для виявлення рівня підготовки студентів інженерних спеціальностей з фізики нами було проведено експериментальне дослідження, яке показало, що курс фізики у вищому аграрно-технічному навчальному закладі перетворився з фундаментального на загальноосвітній предмет. Студенти не усвідомлюють мету навчання фізики, як фундаменту майбутньої професійної діяльності, не можуть трансформувати знання, отриманні на заняттях з фізики, на дисципліни професійно-практичної підготовки та загальнотехнічного циклу, а також на виконання курсових робіт та дипломного проектування. 
Висновки. Окреслена та методично обґрунтована проблема даної статті дозволяє зробити висновок про необхідність взаємозв’язку принципів фундаментальності й професійної спрямованості під час навчання фізики студентів аграрно-технічних навчальних закладів. Доведено, що використання фахово спрямованого матеріалу сприяє формуванню системи фізичних знань у студентів, а також набуттю різних практичних навичок і умінь  та стимулює пізнавальний інтерес до вивчення фізики як науки, дозволяє краще засвоювати матеріал інших дисциплін природничого циклу, що розвивають їхні пізнавальні та творчі здібності, впливає на формування стійких мотивів до отримання знань з фахових дисциплін.

Problem statement. The article is an attempt to highlight and analyze the main theoretical principles that form the basis of physics teaching concepts with the students of Agrarian and Technical educational institutions.
Materials and methods. The theoretical analysis of philosophical, psychological and pedagogical literature to gather information for the research, analysis of concepts, theories and methods were used in the study to identify the strategies for solving the issue we deal with within the context of future professional activity.
Results. The basic techniques for profession-based physics training during lectures with the students of Agrarian and Technical universities are given. The main ways for increasing students’ professional knowledge in the process of physics course training are determined. The experimentally proved technique for profession-based physics training during a lecture course is described. To identify the level of engineering students’ competence in physics, we conducted an experimental study. The survey showed that the course of physics in Agrarian and Technical University has turned from the fundamental discipline into the secondary subject. Students don’t realize the purpose of teaching physics, as the framework for future professional activities. They also can’t transform the knowledge that they received on physics lessons, to disciplines of vocational training and general technical cycle, as well as during completing of course works and degree diploma projects.
Conclusions. The described and methodically proved the problem of this article allows us to conclude that the principles of fundaments and profession-based learning in teaching physics with the students majoring in agriculture and engineering are necessary. It has been shown that the use of major focused material contributes to the formation of a system of student physical knowledge, as well as the acquisition of various practical skills and abilities. Major focused tasks stimulate cognitive interest physics learning, allow to better absorb the material of other Natural Science disciplines, develop cognitive and creative abilities, influence the formation of persistent motives to obtaining knowledge in professional disciplines.

Формулювання проблеми. В умовах «візуального повороту» у суспільстві актуальними стають проблеми затребуваності вчителів з високим рівнем сформованості візуально-інформаційної культури, під якою розуміємо інтегративну якість особистості, що поєднує здатність сприймати, інтерпретувати, виробляти інформацію представлену візуально, вміння аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтегрувати, оцінювати, структурувати навчальну інформацію, вміння взаємодіяти з когнітивно-візуальними моделями, що характеризується здатністю до аналізу, прогнозування, рефлексії власної професійної діяльності, що забезпечує професійне творчий саморозвиток, самовдосконалення та підвищення професійного рівня.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів, формування інформаційної та візуальної культури. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення.
Результати. Формування візуально-інформаційної культури майбутніх вчителів математики та інформатики повинно базуватися на принципах неперервності, систематичності і послідовності, науковості, інтегрованості, доступності, студентоцентрізма, орієнтації на інформаційні технології, використання доповненої реальності, технологічності.
Висновки. Використання зазначених вище методологічних принципів дозволяє розробити концептуальні засади та сформувати цілісне уявлення про сутність і структуру феномена візуально-інформаційної культури як інтегративної характеристики особистості. Обрані методологічні принципи скеровують дослідження на досягнення мети та вибір стратегії вирішення проблеми формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти з урахуванням тенденцій інформатизації та візуалізації освітньої сфери.

Formulation of the problem. In the conditions of "visual turn" in the society, the demand of teachers with a high level of visual and informational culture is in focus. Visual and informational culture is the integrative quality of the individual, which combines the ability to perceive, interpret, produce information presented visually and comparatively evaluated, structured learning information, ability to interact with cognitive-visual models, which is characterized by the ability to analysis, prediction, reflex sessions of affectionate professional activities, that provides professional creative self-development, self-improvement, and professional development.
Materials and methods. The basis of the research was the findings of national and foreign scientists who are engaged in the study of future teacher training, the formation of information and visual culture. The methods of theoretical level of scientific knowledge were used to achieve the goal: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The formation of the visual and informational culture of future mathematics and computer science teachers should be based on the principles of continuity, systematic and consistent, scientific, integrative, accessible, student-centric, orientation towards information technology, use of augmented reality, technologicality.
Conclusions. Using the above methodological principles allows us to develop conceptual foundations and to form a holistic view of the essence and structure of the phenomenon of visual and information culture as an integrative characteristic of the individual. The selected methodological principles direct the research towards the achievement of the goal and the choice of the strategy of solving the problem of formation of visual and informative culture of future mathematics and computer science teachers in institutions of higher education taking into account the tendencies of informatization and visualization of the educational sphere.

Формування проблеми. Матеріали статті присвячені питанню організації неформальної освіти ІТ фахівців. Розглянуто проблема мотивації студентів до неформальної освіти з використанням хмарних сервісів і ресурсів Microsoft. Запропоновано організаційні аспекти та управлінські процедури згідно вимогам ISO 9001, які розроблені у Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП) України.
Матеріали і методи. Здійснено класифікацію та систематизацію теоретичних відомостей; проведено аналіз хмарних сервісів і ресурсів Microsoft для використання у неформальній освіті майбутніх ІТ-фахівців; опрацювання результатів опитувань. Експериментальна база дослідження: НУБіП України, в експерименті взяли участь студенти спеціальностей «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерна інженерія» закладу вищої освіти, загальна кількість учасників – 300 осіб.
Результати. Застосування хмарних сервісів і ресурсів Microsoft в освітньому процесі майбутніх ІТ-фахівців, дає можливість ефективно впроваджувати такі методи навчання, як метод проєктів, перевернутого навчання, що призводить до нової якості навчання, сприяння реалізації індивідуальної освітньої траєкторії студентів. Зарахування результатів неформальної освіти дозволяє розширити можливості для здобуття студентами спеціальних компетентностей та поглибленні знань, вмінь, навичок в межах фахових навчальних дисциплін.
Висновки. Хмарні сервіси та ресурси Microsoft можуть бути ефективно інтегровані у навчальний процес майбутніх ІТ-фахівців, а також студентів інших спеціальностей. За результатами експериментальних досліджень у студентів підвищуються не лише результати успішності, а й розвиваються особистісні навички. Крім того, для студентів ІТ-фаху існують додаткові можливості використовувати сервіси та середовища для програмної розробки, що призводить до зростання задоволеності студентів, мотивації до навчання, доступності навчання, поглиблюючи свої теоретичні знання та практичні навички завдяки поєднанню формальної та неформальної освіти.

Formulation of the problems. The article deals with the problem of the organization of the non-formal education of future IT specialists. The main focus of the issue is on students' motivation for non-formal education using Microsoft's cloud services and resources. The organizational aspects and management procedures according to the requirements of ISO 9001, developed at the National University of Life and Environmental Sciences (NULES) of Ukraine, are proposed. 
Materials and methods. The classification and systematization of theoretical information have been carried out; an analysis of cloud services and resources for use in the informal education of future IT specialists; the processing of survey results. The experimental base of research: NULES of Ukraine, students of "Computer Science", "Software Engineering", "Computer Engineering" higher education institutions participated in the experiment, with a total of 300 participants.
Results. The use of Microsoft's cloud services and resources in the educational process of future IT specialists makes it possible to effectively implement such learning methods as the inverted learning project method, which leads to a new quality of learning, facilitating the realization of the individual educational trajectory of students. The inclusion of the results of informal education allows expanding the opportunities for students to acquire special competencies and to deepen knowledge, skills, and skills within the professional disciplines.
Conclusions. Microsoft's cloud services and resources can be effectively integrated into the learning process of future IT specialists as well as students in other specialties. According to the results of experimental studies, students not only improve their academic performance but also develop their soft skills. Besides, there are extra opportunities for IT specialists to use software development services and environments, leading to increased student satisfaction, motivation for learning, accessibility to learning, deepening their theoretical knowledge and practical skills through, a combination of formal and informal education.

Формулювання проблеми. В попередніх дослідженнях авторів відпрацьовано механізм визначення параметрів георозподілів цільової аудиторії закладів вищої освіти та встановлено їх зв'язок з показниками вступної кампанії. Стаття присвячена оптимізації території охоплення цільової аудиторії з урахуванням коефіцієнтів варіації георозподілів частоти пошукових запитів цільової аудиторії (C_v) та їх зв’язку з кількістю поданих заяв абітурієнтів.
Матеріали і методи. Інтернет-сервіс Google Trends – для визначення частоти пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти по регіонах України. Програмний додаток MS Excel для визначення статистичних показників георозподілів. Дослідження проводилися для 56 закладів вищої освіти України, які мали найбільшу кількість заяв абітурієнтів за результатами вступної кампанії 2019 року та не мали анормальних значень показників.
Результати. Визначено характер змінювання досліджуваних показників у межах класових інтервалів C_v, що спостерігалися. Встановлено, що кількість закладів вищої освіти зменшується зі збільшенням C_v. Так, 22 (39%) заклади вищої освіти мають C_v ≤ 0,25; 40 (71%) - мають C_v ≤ 0,35. Для решти – 29% навчальних закладів – 0,35 < C_v ≤ 0,95. Встановлено, що зі збільшенням C_v до 0,75¸0,8 зростають середні частота пошукових запитів цільової аудиторії та кількість заяв абітурієнтів. При подальшому збільшенні C_v - середня частота пошукових запитів зростає, а кількість поданих заяв різко зменшується.
Висновки. Більшість досліджуваних закладів вищої освіти мають можливість збільшення кількості абітурієнтів шляхом розширення території охоплення цільової аудиторії до оптимальних розмірів. Розроблені підходи та одержані результати рекомендовано до використання в профорієнтаційних та інтернет-маркетингових (рекламних) стратегіях закладів вищої освіти.

Formulation of the problem. In previous studies, the authors developed a mechanism for determining the parameters of geo-distributions of the higher educational institutions' target audience and established their relation to the entrance campaign indicators. This paper deal with the optimization of the target audience coverage area concerning variance coefficients of geo-distribution of the frequency of search inquiries by the target audience (C_v) and their relation to the number of enrollees applications.
Materials and methods. Google Trends web service is intended for determining the frequency of search inquiries of higher educational institutions' target audience across the regions of Ukraine. MS Excel software application is intended for determining the geo-distribution statistical indicators. The study has been conducted for 56 higher educational institutions of Ukraine that had the largest number of enrollees' applications according to the entrance campaign and had no abnormal indicator values.
Results. The nature of changing of the observed test indicators within the variance C_v was determined. It was found that the number of higher educational institutions decreases with the increase of C_v. For example, 22 (39%) higher educational institutions have C_v ≤ 0,25; 40 (71%) of them have C_v ≤ 0,35. For the rest, 29% of educational institutions, it is 0,35 < C_v ≤ 0,95. It was found that with the increase of C_v up to 0,75¸0,8, the mean frequency of search inquiries of the target audience and the number of enrollees applications increase. With the further increase of C_v, the mean frequency of search inquiries increases, and the number of enrollees applications submitted reduces sharply.
Conclusions. The most studied higher educational institutions can increase the number of enrollees by enhancing the target audience geolocation area. The approaches were developed and the obtained results are recommended for the use in professionally oriented and Internet marketing (advertising) strategies of higher educational institutions.

Формулювання проблеми. Суттєве перетворення аграрного сектору України обумовило необхідність у якісному, компетентному кадровому забезпеченні цієї галузі економіки країни. Тому в аграрних ЗВО ведуться розробки шляхів реалізації компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. Аналіз теоретичних та практичних засад математичної підготовки виявив суперечності між потребами агропромислового комплексу у висококваліфікованих фахівцях, які мають достатню математичну підготовку для виконання сучасних математично ємних професійних завдань, і неможливістю підготовки саме таких кадрів в умовах традиційної системи; позитивним впливом професійної спрямованості навчання у ЗВО на якість предметної підготовки і не розробленістю моделей реалізації професійної спрямованості навчання математичних дисциплін; системним використанням математичних і спеціальних навичок аграрієм у вирішенні професійних завдань і недосконалістю їх формування у процесі математичної підготовки студентів. Тому важливим залишається визначення місця математичних дисциплін у професійній підготовці фахівців аграрної галузі.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; емпіричні методи: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування; статистичні методи.
Результати. Проаналізовано математичну підготовку студентів-аграріїв як складову їх професійної компетентності. Розглянуто специфіку курсу «Вища математика» для спеціальностей 201 «Агрономія» і 208 «Агроінженерія» в різних аграрних ЗВО та доведено необхідність коригування форм, методів та засобів, які застосовуються у процесі вивчення математичних дисциплін. Продемонстровано, що дисципліни саме математичного циклу сприяють формуванню професійних дослідницьких якостей та є важливими для майбутньої професійної діяльності фахівця-аграрія.
Висновки. У професійній підготовці студентів-аграріїв математичні дисципліни формують здатність самостійно вирішувати професійні проблеми, критичне і творче мислення, адаптаційну гнучкість у мінливих життєвих ситуаціях, спроможність самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; розвивають здатність генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, а також є фундаментом для вивчення багатьох професійно-орієнтованих дисциплін.

Formulation of the problem. The significant transformation of the agrarian sector of Ukraine necessitated the qualitative, competent staffing of this sector of the country's economy. Therefore, agrarian universities are developing ways to implement a competent model for training future agrarian specialists. The analysis of theoretical and practical foundations of mathematical training revealed the contradictions between the needs of the agro-industrial complex in highly qualified specialists who have sufficient mathematical training to perform modern mathematically capacious professional tasks, and the inability to train such personnel in the conditions of the traditional system; the positive influence of the professional orientation of teaching at the university on the quality of subject preparation and the lack of development of models of realization of the professional orientation of teaching mathematical disciplines; systematic use of agrarian mathematical and special skills in solving professional problems and the imperfection of their formation in the process of mathematical preparation of students. Therefore, it is important to determine the place of mathematical disciplines in the professional training of agricultural specialists.
Materials and methods. Theoretical methods: analysis, systematization, and generalization of the results of pedagogical researches, legislative and normative documents; empirical methods: pedagogical observation of the educational process, questioning; statistical methods.
Results. The mathematical preparation of agrarian students as a component of their professional competence is analyzed. The specifics of the course "Higher Mathematics" for the specialties 201 "Agronomy" and 208 "Agroengineering" in different agrarian AEs are considered and the necessity of correction of forms, methods, and means used in the process of studying mathematical disciplines is proved. It has been demonstrated that the disciplines of the mathematical cycle contribute to the formation of professional research qualities and are important for the future professional activity of a specialist in agriculture.
Conclusions. In the professional training of agricultural students, mathematical disciplines form the ability to independently solve professional problems, critical and creative thinking, adaptive flexibility in changing life situations, the ability to independently acquire new knowledge and apply them in practice to solve various problems; develop the ability to generate new ideas, work with information competently, and is the foundation for the study of many professionally oriented disciplines.