Формулювання проблеми. Для сучасної вітчизняної економіки нагальним завданням є забезпечити сталий процес формування національного кадрового ресурсу висококваліфікованих ІТ-фахівців. У вирішенні зазначеного завдання суттєва роль належить учителю інформатики, який має бути здатним увести учнів у динамічний світ інформатики та цифрових технологій, пробудити їх інтерес до поглибленого оволодіння предметом, сформувати стійку мотивацію до вибору професії в ІТ-сфері. Разом з тим, система професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, зберігаючи певну інерційність, не забезпечує окреслених якостей його готовності і тим самим втрачає адекватність вимогам суспільства. Отже, набуває актуальності модернізація професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, і зокрема його інформатичної освіти.
Результати. У роботі представлено розроблену інноваційну модель розглядуваної підготовки, де холістичний підхід виступає концептуальною основою у визначенні змісту освіти, виборі способів і методів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики.
Висновки. Аналіз висвітлених в роботі напрямів та шляхів реалізації холістичного підходу на рівнях визначення змісту інформатичної освіти, вибору способів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики дозволяє припустити, що у такий спосіб уможливлюється більш повне розкриття переваг холістичної освітньої парадигми. Дійсно, генералізація змісту інформатичної освіти здатна сформувати у майбутніх учителів цілісну і гнучку систему знань більшої інформаційної ємності за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання інтегрованого контенту надасть можливість його ефективного засвоєння. Проектно-орієнтоване навчання дозволить поєднати освітню практикe майбутніх учителів інформатики із практикою інноваційних застосувань ІКТ для вирішення нагальних проблем реального життя.

Formulation of the problem. For the contemporary national economy, the urgent task is to ensure a sustainable process of forming a national human resource for highly qualified IT professionals. The essential role here belongs to the Informatics teacher, who must be able to introduce their students the dynamic world of computer science and digital technologies, to awaken their interest in advanced mastery of the subject, and to form sustainable motivation to opt for a job in the IT area. At the same time, the system of professional training of a pre-service Informatics teacher, while maintaining a certain inertia, does not provide the outlined qualities of their readiness and thus loses its adequacy to the requirements of society. Therefore, the modernization of the professional training of the said teacher becomes relevant.

Results. The paper presents a developed by the authors innovative model of the said training where a holistic approach is used as a conceptual basis in determining the integrative educational content, the choice of ways and methods of its presentation and mastering, and the organization of educational practice of pre-service Informatics teachers.

Conclusions. The analysis of the covered ways of holistic approach implementation on the levels of the integrative educational content, the choice of ways of its presentation and mastering, and the organization of educational practice allows to suppose that this would allow a fuller realization of the benefits of holistic educational paradigm in the process of professional teachers’ training.

Формулювання проблеми. Упровадження нової парадигми освіти, динамічні перетворення в інформатиці як фундаментальній науці і як шкільному предметі вимагають компетентних учителів інформатики, які готові конструювати і реалізовувати власну методичну систему вивчення шкільного курсу інформатики. З огляду на це необхідно вносити корективи до освітніх програм підготовки вчителів, удосконалювати процеси формування їх фахових компетентностей.
Результати. Вивчення науково-методичних джерел показало, що на етапі здобуття вищої освіти відбувається формування у студента методичної компетентності та її первинне функціонування, а після завершення навчання у ЗВО, у процесі професійної діяльності вчителя – подальший розвиток компетентності. Методична компетентність майбутнього вчителя інформатики є динамічною інтегрованою професійно-особистісною характеристикою особистості, що поєднує знання і уміння, досвід вирішення навчально-методичних завдань з урахуванням особливостей учнів та специфіки предмету, професійно значущі особистісні якості, сприяє успішній методичній діяльності у ЗЗСО.
Висновки. Формування методичної компетентності – процес цілеспрямованого включення майбутнього вчителя інформатики у методичну діяльність під час навчання у ЗВО, що забезпечує мотиваційно-ціннісне ставлення до даної діяльності, готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики; оволодіння сучасними технологіями, аналіз та корекцію результатів власної методичної діяльності, опрацювання досвіду інших учителів.

Problem formulation. Implementation of a new education paradigm, dynamic transformations in informatics as fundamental science and as school subject require competent computer science teachers, who are ready to design and implement their own methodological system of studying the school course of computer science. According to this, it is necessary to make adjustments to the teacher training programs, improve the processes of formation of their professional competences.
Results. The study of scientific and methodological sources has showed, that at the stage of higher education, the student develops methodological competence and its initial functioning, and after graduation from a higher education institution, in the process of teacher's professional activity – further competence development. The methodological competence of the future computer science teacher is a dynamically integrated professional-personal characteristic of the personality, that combines knowledge and skills, experience of solving educational problems taking into account the peculiarities of the students and the specifics of the subject professionally significant personal qualities, promotes successful methodical activity in schools.
Conclusions. Formation of methodological competence – the process of purposefully incorporating a future computer science teacher into teaching methodological activities in the higher education institution, that provides motivational value to this activity, willingness to organize educational and cognitive activities of students in computer science lessons; mastering modern technologies, analyzing and correcting the results of their own methodical activities, working on the experience of other teachers.

Формулювання проблеми. Процес підготовки студентів є складним, багатогранним і оцінюється в умовах постійних динамічних змін, тому для забезпечення результативної підготовки фахівців будь-якої галузі й системи освіти зокрема, необхідно здійснювати контроль методів та вносити відповідні корективи. Дане дослідження здійснювалося за допомогою експерименту у середовищі нововведених педагогічних умов. Метою експерименту було визначення впливу та перевірка дієвості педагогічних умов і розробленої педагогічної моделі підготовки студентів до застосування математичної статистики у наукових дослідженнях. Завданням експерименту було встановлення особливостей щодо організації умов та керівництва навчальною діяльністю студентів, а також впровадження, визначення доцільності, оцінка та обґрунтування дієвості визначених педагогічних умов.
Матеріали і методи. У експериментальному дослідженні взяли участь 158 респондентів контрольної групи і 152 респонденти експериментальної групи. Для визначення рівня підготовки студентів до застосування математичної статистики у наукових дослідженнях використано стобальну шкалу оцінювання. Порівняння між контрольною та експериментальною групами здійснювалося за непараметричним критерієм χ² (хі-квадрат).
Результати. У відповідності з визначеними показниками підготовки студентів до застосування математичної статистики підтверджено результативність визначених педагогічних умов та розробленої моделі. Обґрунтовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення змісту, обрання методів, форм та засобів навчання. Визначено критерії оцінювання, показники та рівні підготовки студентів до застосування математичної статистики.
Висновки. Основні результати дослідження і рекомендації з підготовки майбутніх фахівців до застосування математичної статистики можуть бути запроваджені в освітній процес закладів вищої освіти України, які здійснюють професійну підготовку викладачів.

Formulation of the problem. The process of student preparation is complex, multifaceted and evaluated in the face of constant dynamic change, so to ensure effective training of specialists in any industry and education system, in particular, it is necessary to monitor the methods and make appropriate adjustments. This study was carried out with the help of an experiment in the environment of new pedagogical conditions. The purpose of the experiment was to determine the impact and test the effectiveness of pedagogical conditions and developed a pedagogical model of preparing students for the application of mathematical statistics in scientific research. The purpose of the experiment was to determine the peculiarities of the organization of conditions and guidance of students' educational activities, as well as the introduction, determination of expediency, assessment and justification of the effectiveness of certain pedagogical conditions.
Materials and methods. The experimental study involved 158 control group respondents and 152 experimental group respondents. To determine the level of preparation of students for the application of mathematical statistics in scientific research, a scale grading scale was used. Comparisons between control and experimental groups were performed on a nonparametric criterion χ2 (chi-square).
Results. In accordance with the determined indicators of students' preparation for the application of mathematical statistics, the effectiveness of certain pedagogical conditions and the developed model were confirmed. Suggestions and recommendations for improving the content, choosing methods, forms and means of training are substantiated. Assessment criteria, indicators and levels of preparation of students for application of mathematical statistics are determined.
Conclusions. The main results of the research and recommendations for the training of future specialists in the application of mathematical statistics can be introduced into the educational process of higher education institutions of Ukraine, which provide teacher training.
Keywords: preparation, mathematical statistics, methodology, pedagogical conditions, model, evaluation criteria.

Постановка проблеми. Однією з проблем, з якою стикаються викладачі закладів освіти України, є недостатня кількість комп’ютерів та обмежений доступ до комп’ютерних класів. Через це залучення цифрових технологій у освітній процес точкове – їх використовує або лише викладач, або студент вдома при виконанні самостійної роботи. В той же час молодь часто використовує власні мобільні пристрої не лише для спілкування в мережах, а й для підтримки власної освітньої діяльності. Тому актуальним є залучення власних мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів, нетбуків тощо) в освітній процес. При організації автоматизованого контролю знань останнього часу популярними стають системи відповідей учнів/студентів (online formative assessment, audience response systems), серед яких найвідомішими є Clickers, Plickers, Kahoot та Socrative. Водночас в Україні системного дослідження використання додатку Plickers в освітньому процесі, зокрема, у навчанні математики, не проведено, а тому наукові розвідки у цьому напрямі є актуальними. Мета: описати використання програмного засобу Plickers для організації автоматизованого контролю знань.
Матеріали і методи. У дослідженні використано теоретичні (узагальнення навчально-методичних джерел для обгрунтування актуальності проблеми дослідження; аналіз програмного забезпечення для вибору програми, використання якої забезпечить швидку і одночасно просту організацію автоматизованого контролю знань учнів), емпіричні (педагогічний експеримент для визначення ефективності використання обраного програмного забезпечення) та статистичні методи (критерій Стьюдента для порівняння середніх, критерій Макнамари для визначення позитивних зрушень у навчальних досягненнях) дослідження.
Результати. Нам потрібно було уточнити, чи потребує опитування з Plickers більше часу, ніж комп’ютерне тестування;  буде чи не буде комп’ютерне тестування як форма контролю ідентичною до опитування з Plickers щодо оцінки результатів навчальних досягнень студентів. При опитування з Plickers студенти з низьким рівнем навчальних досягнень або флегматичним чи меланхолічним психотипом орієнтуються на швидкість відповідей студентів із високим та середнім рівнем навчальних досягнень, а тому часто відповідають бездумно. В умовах комп’ютерного тестування були зафіксовані випадки, коли час вже вичерпано, а студент ще не відповів на всі запитання тесту. З використанням технології Рlickers така ситуація неможлива.Середній час комп’ютерного тестування визначається здебільшого темпом розв’язування задач більшості, тобто студентів із середнім рівнем навчальних досягнень. Середній час опитування з Рlickers значною мірою залежить від темпу розв’язування задач студентами з високим рівнем навчальних досягнень. Форма контролю не впливає на розподіл студентів за рівнем їхніх навчальних досягнень.
Висновки. 1. З огляду на проведений статистичний аналіз результатів варто рекомендувати Plickers як альтернативу комп’ютерному тестуванню, оскільки на нього (за умови попереднього опанування технологією організації та проходження тестування) витрачається менше часу, а результати є адекватними щодо рівня знань студентів. 2. Основними шляхами використання програми Plickers на уроках є фронтальне опитування наприкінці чи на початку уроку, проведення тестування, самостійних робіт. 3. Досвід використання додатку дозволяє описати переваги та недоліки організації контролю знань із використанням мобільного додатку Plickers.

Formulation of the problem. One of the problems that teachers of educational institutions of Ukraine face is the lack of computers and limited access to computer classes. Because of this, the involvement of digital technologies in the educational process is a point - they are used either only by the teacher or the student at home when doing their own work. At the same time, young people often use their own mobile devices not only to communicate on networks, but also to support their own educational activities. Therefore, it is important to involve your own mobile devices (smartphones, tablets, netbooks, etc.) in the educational process. When organizing automated knowledge control and  online assessment, audience response systems are becoming more popular lately, with Clickers, Plickers, Kahoot, and Socrative being the most popular. At the same time, a systematic study of the use of the Plickers application in the educational process, in particular, in mathematics teaching, has not been conducted in Ukraine, and therefore scientific research in this area is relevant. Objective: To describe the use of Plickers software for the organization of automated knowledge control.
Materials and methods. The study used theoretical (generalization of educational and methodological sources to substantiate the relevance of the research problem; analysis of software to select a program, the use of which will provide a quick and simple organization of automated control of students' knowledge), empirical (pedagogical experiment to determine the effectiveness of using the selected software) and statistical methods (Student's t test for comparing averages, McNamara's criterion for determining positive learning shifts nyh achievements) study.
Results. We needed to clarify whether the Plickers survey needed more time than computer-based testing; there will or may not be computer testing as a form of control identical to the Plickers survey for evaluating student learning outcomes. When interviewing with Plickers, students with low educational attainment or a phlegmatic or melancholy psychotype are guided by the response rate of high- and intermediate-achieving students, and are often thoughtlessly answered. In computer testing, there have been cases where time is running out and the student has not yet answered all of the test questions. With the use of the technology of Clickers such situation is impossible. The average time of computer-based testing is largely determined by the pace of completion of the tasks of the majority, ie students with average educational attainment. The average interview time with Plickers depends largely on the pace of problem solving for students with high levels of academic achievement. The form of control does not affect the distribution of students by the level of their academic achievement.
Conclusions. 1. Given the statistical analysis of the results, it is advisable to recommend Plickers as an alternative to computer-based testing, since it (with prior mastery of organization technology and testing) takes less time and results to be adequate to the students' level of knowledge. 2. The main ways to use the Plickers program in the classroom is to take a front-end survey at the end or at the beginning of the lesson, to conduct testing, to do individual work. 3. Application experience describes the advantages and disadvantages of organizing knowledge control using the Plickers mobile application.

Формулювання проблеми. Забезпечення формування людини, здатної до інноваційного типу діяльності, є однією з ключових проблем модернізації освітнього процесу. Професійна підготовка майбутнього вчителя в умовах глобалізації та інформатизації освіти вимагає швидких рішень щодо перебудови навчального процесу. Необхідно не тільки застосовувати інноваційні методики навчання студентів педагогічних спеціальностей, а й готувати майбутніх вчителів до самостійної інноваційної діяльності. Серед сучасних методів, які надають працюючі рекомендації до розробки нових продуктів, виділяється дизайн-мислення, застосування якого в освітній діяльності дозволяє якісно розробляти та впроваджувати інноваційні методи та технології навчання. Метою статті є аналіз витоків дизайн-мислення шляхом дослідження розвитку евристики з часів античної науки до середини ХІХ століття для опанування суті та можливостей його застосування.
Матеріали і методи. Стаття є оглядовою, в ній проведено теоретичне дослідження питання виникнення, формування та розвитку евристики на основі аналізу наукової та методичної літератури. Застосувавши історичний метод, проведено дослідження в хронологічній послідовності виникнення та розвитку евристики в перший та другий етапи розвитку філософії та науки з метою виявлення зв’язків та відповідностей розроблених методів на кінець розглянутого періоду з методами, котрі використовуються в дизайн-мисленні.
Результати. На основі проведеного аналізу розвитку евристики з часів античності до середини ХІХ сторіччя було виділено найважливіші прийоми та методи, запропоновані вченими протягом розглянутого періоду. Результати досліджень з евристики, яких на кінець другого етапу розвитку філософії та науки стало доволі багато, вибудовувались у логічний ланцюжок та заклали міцний фундамент для наступних досліджень та пошуків можливих методів винахідницької діяльності. Наведені приклади відповідності методів та засобів винахідництва, запропонованих в перший та другий етапи розвитку філософії та науки, з методами, які використовуються в сучасному дизайн-мисленні, показують важливість вивчення історії розвинення евристики для бачення повної картини методики винахідництва та опанування значущості та суті інноваційної діяльності.
Висновки. Зроблений аналіз розвитку евристики в перший та другий етапи розвитку філософії та науки продемонстрував не тільки сам процес формування науки з винахідництва, а ще й надав можливості порівняти методи, що використовуються в дизайн-мисленні, з методами, які пройшли перевірку роками, віками та тисячоліттями. Велика кількість ідей та розробок, які були представлені науковцями к середині ХІХ сторіччя лягли в основу сучасних методів інноваційної діяльності. Використання в навчальному процесі найкращих методик інноваційної діяльності, серед яких дизайн-мислення виділяється своєю працездатністю, має стати тим засобом, який допоможе вивести освіту на новий більш високий рівень та підготовити майбутніх педагогів до роботи в умовах швидких змін сучасного світу.

Formulation of the problem. The problem of ensuring the formation of a person capable of innovative type of activity is one of the key problems of modernization of the educational process. Teacher training in the context of globalization and informatization of education requires quick decisions regarding the restructuring of the educational process. It is necessary not only to apply innovative methods of teaching students of pedagogical specialties, but also to prepare future teachers for independent innovative activity. Among modern methods that provide working recommendations for the development of new products, stands out design thinking, the use of which in education allows you to qualitatively develop and implement innovative teaching methods and technologies. The purpose of the article is to analyze the sources of the design-thinking method by investigating the evolution of heuristics from the time of ancient science to the middle of the nineteenth century to capture the essence of the method and the possibilities of its application.
Materials and methods. The article is an overview; it provides a theoretical research of the emergence, formation and evolution of heuristics based on the analysis of scientific and methodological literature. Applying the historical method, a research was conducted in the chronological sequence of the emergence and evolution of heuristics in the first and second stages of the history of philosophy and science, with the aim of identifying the connections and the correspondence of the developed methods at the end of the period under consideration with the methods used in design thinking.
Results. Based on the analysis of the development of heuristics from antiquity to the middle of the nineteenth century, the most important techniques and methods proposed by scientists during the first and second stages of the development of philosophy and science were identified. The results of the heuristic explorations, which by the end of the period under review became quite a lot, were built into a logical chain and laid the foundation for further research and search for possible methods of inventive activity. The examples of matching the methods and means of invention in the first and second stages of the history of philosophy and science with the modern method of developing innovative products of design thinking show the importance of studying the history of heuristics to see a complete picture of the methods of invention and mastering the importance and essence of innovation.
Conclusions. The analysis of the development of heuristics in the first and second stages of the development of philosophy and science showed not only the process of formation of science of invention, but also gave the opportunity to compare the methods used in modern design thinking with methods that have been tested over the years , ages and millennia. The large number of ideas and developments presented by scientists towards the middle of the nineteenth century formed the basis of modern methods of innovative activity, including the method of design thinking. The use of the best methods of innovation in the educational process, among which design thinking stands out for its efficiency, should become a tool that will help bring education to a new higher level and prepare future educators to work in the fast changing world of today.