Формулювання проблеми. Зворотний зв'язок в педагогіці є невід'ємною частиною освітнього процесу. Завдяки наявності зворотного зв'язку в процесі навчання відбувається інтеграція діяльності викладача з діяльністю студента. Відомим способом зворотного зв'язку є опитування студентів. Проте, усне опитування затребує значну частину часу заняття, письмове – вимагає виділення часу поза практичними заняттями на перевірку письмових відповідей. Тестування за допомогою комп'ютерів вимагає наявності локального програмного комплексу для такого опитування, а також обмежує місцеположення проведення занять. Новітні інформаційні технології дозволяють здійснювати персоніфікований зворотний зв'язок в навчальному процесі. BYOD (Bring Your Own Device) - це технологія використання власних принесених пристроїв в роботі. Використання т.з. "хмарних" технологій, з одного боку, забезпечує доступ студенту до навчального засобу з довільного місцеположення, з іншого боку, дозволяє викладачу швидко аналізувати індивідуальне зростання кожного студента чи узагальнювати таке в цілому по групах студентів.
Матеріали і методи. Використано "хмарний" сервіс опитування від google та власні смартфони студентів. Проведено статистичний аналіз результатів тестування з визначенням коефіцієнту складності, коефіцієнту дискримінативності тестового завдання, коефіцієнту кореляції  результатів відповіді тестового завдання та загального результату тестування.
Результати. Використання BYOD-технологій та "хмарного" сервісу  google-форми зменшило час для опитування студентів – 3-5 хв., підвищило інтерес до інформатики. Валідність тестових завдань динамічно перевірялася впродовж тестування, в разі потреби проводилося їх вдосконалення 
Висновки. Поєднання технології BYOD з "хмарними" технологіями створює можливості здійснювати гнучкий зворотний зв'язок із студентами впродовж навчання, підвищувати їх зацікавленість у використанні сучасних інформаційних технологій. Кінцева мета впровадження такого елемента навчання – підвищення ефективності засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу курсу.

Formulating of the problem. Feedback in pedagogy is an integral part of the educational process. Due to feedback in the learning process, the teacher's activity is integrated with the student's activities. A well-known way of feedback is the questioning. However, oral questioning requires a significant part of the class-time, written questioning requires extra time to check answers. Computer testing requires the availability of a local software and also restricts the location of the classes. The novel information technologies allow for personalized feedback in the learning process. BYOD (Bring Your Own Device) is a technology of using your own devices. Using of "cloud" technologies, on the one hand, provides access to a training facility from an arbitrary location, on the other hand, allows the teacher analyse quickly the individual growth of each student, or to generalize it for groups of students.
Materials and methods. Devices brought by students (BYOD) and "cloud" survey service from google. The coefficient of complexity, the coefficient of discrimination of the test task, the coefficient of correlation of the results of the answer to the test task and the overall test result were determined.
Results. Using BYOD and the cloud google-form service reduced the time for student surveys to 3-5 minutes and increased of interest in computer science. Imperfect test tasks were replaced immediately after detection. The impact of changes was checked in the following groups.
Conclusions. The combination of BYOD technology with "cloud" technologies creates opportunities for flexible feedback with students during the training, increasing their interest in using modern information technology. The ultimate goal of introducing such an element of learning is to increase the efficiency of students' acquisition of theoretical and practical course material.

Проаналізовано практичний досвід використання вчителями-практиками цифрових візуальних матеріалів у власній педагогічній діяльності.
Формулювання проблеми. Візуалізація є трендом інноваційного розвитку освіти. Завдяки хмарним технологіям педагоги отримали змогу використовувати потужні й багатофункціональні онлайнові інструменти для створення цифрових візуальних дидактичних засобів і запроваджувати їх у практику освіти. Проте, створення якісних цифрових візуальних матеріалів потребує відповідних компетенцій, що зумовлює необхідність спеціальної підготовки майбутніх та діючих учителів до професійної діяльності. Авторами розглядається майстер-клас як активний метод навчання як студентів, так і педагогів-практиків створенню якісних візуальних дидактичних матеріалів.
Матеріали і методи. Використано системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел з проблеми дослідження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичного досвіду щодо організації й проведення майстер-класів.
Результати. У статті здійснено аналіз практичного досвіду використання візуалізації в професійній діяльності. Висвітлено фактори, які визначають підготовку майбутнього вчителя до застосування візуалізації в професійній діяльності: швидкоплинний розвиток технологій, які дозволяють створювати візуальний контент; використання інструментів створення візуалізації відбувається спочатку у бізнес-структурах та інших сферах, а потім цей досвід запозичується освітянами; створення таких продуктів, загалом, відбувається не для освітніх потреб, що зумовлює необхідність їх адаптації; інструменти візуалізації стрімко оновлюються, що відкриває нові можливості для реалізації педагогічних цілей, проте практичне застосування цих інструментів в освітній практиці наштовхується на необізнаність педагога з їх технічними особливостями й дидактичним потенціалом. З’ясовано основні складнощі, з якими зіштовхуються педагоги-практики в процесі використання візуалізації. Розглядається майстер-клас як особлива освітня технологія узагальнення і поширення досвіду і одна з ефективних форм підготовки максимально адаптованих фахівців до майбутньої професійної діяльності. Розкрито структуру майстер-класу із застосування візуалізації, яку можна використати в процесі підготовки майбутніх педагогів, в системі підвищення кваліфікації та перекваліфікації педагогів-практиків.
Висновки. Розглядаючи питання запровадження майстер-класів, досліджено, що запровадження такої інтерактивної форми навчання сприяє формуванню і вдосконаленню професійних компетенцій, які необхідні педагогічному працівнику щодо використання цифрових візуальних дидактичних ресурсів у власній професійній діяльності.

The practical experience of the use of digital visual materials by teachers-practitioners in their pedagogical activity is analyzed.
Formulating of the problem. Visualization is a trend of innovation education development. Thanks to cloud technologies, teachers were able to use powerful and multi-functional online tools for creating digital visual teaching tools and introducing them into the practice of education. However, the creation of high-quality digital visual materials requires relevant competencies, which necessitates the special training of future and current teachers for professional activities. The authors consider the master class as an active method of teaching both students and practicing teachers the creation of qualitative visual didactic materials.
Materials and methods. The following research methods are used in the article: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, educational-methodical and special literature, information sources on the research problem; synthesis and synthesis of theoretical positions, discovered in the scientific and educational-methodical literature; generalization of own pedagogical experience, as well as analysis of practical experience in organizing and conducting master classes.
Results. The article analyzes the practical experience of using visualization in professional activity. The factors that determine the future teacher's training in the use of visualization in professional activity are highlighted, namely: the rapid development of technologies that allow the creation of visual content; the use of tools for creating visualization occurs first in business structures and other areas, and then this experience is borrowed by educators; the creation of such products, in general, does not take place for educational needs, which necessitates their adaptation; visualization tools are rapidly updated, which opens new opportunities for the implementation of pedagogical goals, but the practical application of these tools in educational practice encounters the teacher's ignorance with their technical features and didactic potential. The main difficulties encountered by teachers-practitioners in the process of using visualization are found out. The master class is considered as a special educational technology of generalization and dissemination of experience and one of the effective forms of preparation of the most adapted specialists for the future professional activity. The structure of the master-class on the use of visualization, which can be used in the process of training future educators, in the system of professional development and re-training of practicing teachers, is disclosed. The said structure consists of an information component, which involves the presentation of pedagogical experience; from the demonstration component, which seeks to familiarize themselves with the techniques and examples of the use of visualization in professional activities; from a practical one - which includes simulation exercises using visualization and the final component of the implementation of reflection. In this structure, each of the components involves certain stages of implementation.
Conclusions. The introduction of such an interactive form of training contributes to the formation and improvement of the professional competences required by a pedagogue for the use of digital visual didactic resources in their own professional activities.

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язків між розподілами частоти пошукових запитів цільової аудиторії, що стосуються закладу вищої освіти в цілому, що містять узагальнений термін «спеціальність» та кількістю заяв абітурієнтів.
Формулювання проблеми. Попередніми дослідженнями установлено наявність лінійного кореляційного зв’язку між частотою пошукових запитів, що містять узагальнений термін «спеціальність», та кількістю заяв абітурієнтів за виключенням декількох регіонів. Актуальним є виявлення і подальше вивчення чинників наявності і відсутності зазначених зв’язків.
Матеріали і методи. Інтернет-сервіс Google Trends – для визначення частоти пошукових запитів. Методи теорії ймовірності та математичної статистики, програмний додаток MS Excel для визначення статистичних показників. Дослідження здійснювалися за географічними та часовими показниками: за областями України, та за річний часовий період. До досліджуваного переліку закладів вищої освіти відібрано ТОП-10 університетів, які за результатами вступної компанії 2018 року мали найбільшу кількість заяв абітурієнтів.
Результати. Встановлено наявність лінійного кореляційного зв’язку між пошуковими запитами, що стосуються закладів вищої освіти в цілому, та пошуковими запитами з терміном «спеціальність» за часовим розподілом. Встановлено, що чинником відсутності такого зв’язку за просторовим розподілом є нерівномірність географічного розподілу цільової аудиторії окремих закладів вищої освіти.
Висновки. Підтверджена доцільність одержання зовнішніх узагальнених характеристик цільової аудиторії закладів вищої освіти за допомогою інтернет-сервісу Google Trends. Одержані результати рекомендовано до використання в інтернет-маркетингових та профорієнтаційних стратегіях закладів вищої освіти. Напрямами подальших досліджень є вивчення нерівномірності географічних розподілів цільової аудиторії закладів вищої освіти та розробка їх кількісних оцінок.

The article is devoted to the research of the relationship between the divisions of the frequency of search queries from the target audience concerning higher educational institutions as a whole, containing the generalized term “specialty” and the number of applicants' applications.
Formulation of the problem. The previous researches have established a linear correlational relationship between the frequency of the search queries containing the generalized term "specialty" and the number of applicants' applications, with the exception of a few regions. It is of topical importance to identify and subsequently to research   the factors of the presence and absence of these links.
Materials and methods. The Google Trends Internet service is created to determine the frequency of search queries. Methods of probability theory and mathematical statistics, MS Excel software application for determining statistical indicators. The research was carried out according to geographical and temporal indicators: concerning different regions of Ukraine, and for the annual period. For the sample under study we have selected   the top ten universities, which, according to the results of the admission campaign in 2018, had the largest number of applicants' applications.
Results. The linear correlation relationship between the search queries related to higher educational institutions as a whole and the search queries with the term “specialty” according to time distribution was revealed. It has been established that the lack of such connection according to the spatial distribution is the unevenness of the geographical distribution of the target audience of individual higher educational institutions.
Conclusions. The research has confirmed the expediency of obtaining of the external generalized characteristics of the target audience of higher educational institutions and usage of the Google Trends Internet service for these purposes. The results obtained are recommended for the use in Internet marketing and career guidance strategies for higher educational institutions. The directions of further researches are the study of unevenness of the geographical distribution of the target audience of higher educational institutions and the development of quantitative estimates.

Анотація. Стаття присвячена застосуванню табличного процесора Excel для розв’язування завдань комп’ютерного моделювання, а саме, побудові розрахункових та імітаційних моделей, що використовуються у навчанні. Автор розглядає сутність комп’ютерного моделювання, призначення комп’ютерних моделей і позитивний вплив вивчення різних аспектів комп’ютерного моделювання на ефективність та якість всіх видів навчальної діяльності. Побудова комп’ютерної моделі – процес, який складається з декількох етапів: розробка інформаційної моделі, розробка математичної моделі, розробка алгоритмів і програм , створення обчислювальної моделі. У процесі навчання комп’ютерному моделюванню виникає проблема наближення технології побудови комп’ютерних моделей до початківця, який не знається на мові програмування. Автор доводить, що застосування Excel для створення комп’ютерних моделей є одним з шляхів вирішення даної проблеми. В статті приведено вимоги, яким повинна задовольняти комп’ютерна модель досліджуваної системи, та основні вимоги що висуваються до програм комп’ютерного моделювання. Автор аналізує і детально описує можливості Excel для побудови якісних комп’ютерних моделей; доводить, що Excel добре відповідає вимогам, які ставляться до програм комп’ютерного моделювання. Особливу увагу автор приділяє особливостям використання Excel для навчання комп’ютерному моделюванню та виділяє наступні переваги: розв’язування завдань без програмування, шляхом завдання і копіювання формул; відображення процесу розв’язання на робочому аркуші, а не лише остаточного результату; легкість конструювання діаграм для візуалізації отриманих результатів. Автором розроблені приклади побудови комп’ютерних моделей в Excel, які ілюструють особливості технології моделювання: варіативність в розробці і виборі типів моделей; отримання ряду різних за адекватності моделей для модельованого об’єкту з різним ступенем деталізації. Матеріал статті може бути корисним при навчанні комп’ютерному моделюванню у школі.

Аbstract. The article is devoted to the use of Excel spreadsheet to solve tasks of computer modeling, namely, the construction of calculation and simulation models used for learning. The author examines the essence of computer simulation, the assignment of computer models and the positive impact of studying various aspects of computer simulation on the efficiency and quality of all types of educational activities. Construction of a computer model is a process that consists of several stages: development of an information model; development of a mathematical model; development of algorithms and programs, creation of a computer model. In the process of computer modeling, there is a problem of approaching the technology of constructing computer models to a pupil, who does not know the programming language. The author argues that the use of Excel to create computer models is one way to solve this problem. The article presents the requirements that must satisfy the model of the system and the basic requirements for computer simulation programs. The author analyzes and describes in detail the capabilities of Excel to construct high-quality computer models; argues that Excel meets the requirements of computer simulation programs. Particular attention paid to the peculiarities of using Excel for computer simulation learning and highlights the following advantages: solving tasks without programming by setting and copying formulas; displaying the solution process on the worksheet, and not just the result; the ease of constructing diagrams to visualize the results. The author developed examples of constructing computer models in Excel, which illustrate the features of simulation technology: variability in the design and selection of model types; obtaining a number of different models for modeling with varying degrees of detail. Material of the article may be useful in computer simulation training at school.

Анотація. Розкрито аспекти використання матеріалів мережі Internet майбутніми вчителями фізичної культури у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка в період 2008/2009 н. р., 2013/2014 н.р., 2016/2017 н. р. Зокрема, досліджено мету використання студентами internet-ресурсів (дистанційне навчання; виконання практичних, курсових і магістерських робіт та ІНДЗ; придбання товарів, спілкування, пошук роботи тощо), засоби електронного спілкування, тривалість роботи в мережі, використання електронних ресурсів університету (сайтів закладу освіти та факультетів, матеріалів Moodle та електронної бібліотеки), доступність мережі Internet для майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Встановлено, що змінилася мета використання internet-ресурсів. За даними  дослідження 2017 р. більш ніж утричі зросла чисельність студентів, які розглядали Internet як засіб спілкування (78,6 % – спілкувалися з родиною, 92,8 % – з друзями). Основними засобами спілкування були соціальні мережі «Facebook» (90,5 %), «Контакти» (76,8 %), «Instagram» (33,3 %); комунікаційна система «Skype» (88,1 %), електронна пошта (66,7 %).
Для пошуку друзів використовували Internet 47,6 % опитаних, для пошуку місця працевлаштування –45,2 %, як засіб заробітку–14,3 %. Абсолютним лідером серед пошукових систем став  GOOGLE.
Електронні ресурси навчальних курсів у системі Moodle використовували 90,5 % студентів, матеріали сайту університету – 54,8 %, сайту факультету – 45,2 %. Виявлено недостатній рівень використання майбутніми вчителями матеріалів головної ресурсної бази – електронної бібліотеки університет (42,8 %).
Встановлено, що від початку дослідження до 78,6 % зріс відсоток студентів, які щоденно працювали у мережі понад 2 год. У 2017 р. лише 6,2 % опитаних використовували Internet менше 1 год.
Матеріали дослідження можуть бути використані науковцями для порівняння й узагальнення даних у закладах вищої освіти.

Abstract. The aspects of the use of the materials of the Internet network by future teachers of physical education in Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University for the period of 2008/2009, 2013/2014, 2016/2017 academic years were revealed. In particular, the aim of the use of the Internet-resources (distance learning, preparation of practical, course and master papers and individual educational-scientific projects, purchase of good, communication, job search, etc.), means of electronic communication, duration of the work in the network, use of electronic resources of the university (websites of the educational institution and faculties, materials Moodle, electronic library), availability of the Internet network to future specialist in physical education and sport, were studied. It was found that the purpose of Internet resources use has changed. According to the data of the study held in 2017, the number of students who saw the Internet as means of communication increased three times (78,6 % – communicated with family, 92,8 % – with friends). Main means of communication were social networks “Facebook”(90,5 %), “Vkontakte”(76,8 %), “Instagram” (33,3 %); communication system «Skype» (88,1 %), e-mail (66,7 %).
47,6% respondents used the Internet for friends search, 45,2% for job search, 14,3% as a means of earning.  Google became the absolute leader among the search engines.
90,5% students used electronic resources of educational courses in the Moodle system, 54,8% – materials of the university website, 45,2% - of the faculty website. Insufficient level of the use of the materials of the main resource base – an electronic library of by future students (42,8%) was found.
It was found that from the beginning of the research the percentage of the students who worked in the network daily for more than 2 hours increased to 78,6%. In 2017 only 6,2% respondents used the Internet for less than 1 hour.
The material of the study may be used by the scientists for comparison and generalization of data in higher educational institutions.