Формулювання проблеми. У зв’язку з переорієнтуванням напряму освіти зі знаннєвого до компетентнісного, вміння розв’язувати математичні задачі практичного змісту є актуальним та необхідним для учнів. Представлені завдання охоплюють теми всього шкільного курсу математики, тому, для вдалої здачі ЗНО, роботі над розв’язанням завдань практичного змісту варто приділяти постійну увагу протягом всього періоду навчання. Виникла необхідність системного аналізу завдань практичного змісту ЗНО з математики 2017-2019 років та доведення важливості систематичного включення в уроки математики завдань практичного змісту для розвитку здатності учнів застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, поліпшення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та інших видів тестування.

Матеріали і методи. Для вирішення поставленої проблеми застосовувався системно-структурний підхід: проведено статистичну обробку сертифікаційних робіт основних та додаткових сесій ЗНО з математики 2017, 2018, 2019 років на предмет знаходження в них завдань практичного змісту; проаналізовано психометричні таблиці результатів ЗНО, надані Українським центром оцінювання якості освіти; запропоновано класифікацію завдань практичного змісту ЗНО з математики; виявлено складову завдань практичного змісту в навчальних програмах з математики для 5-11 класів.

Результати. Після проведення системного аналізу складової завдань практичного змісту ЗНО 2017, 2018, 2019 років, було зазначено, що в сертифікаційних роботах завдань практичного змісту містилося 15-18% від загальної кількості завдань ЗНО з математики, і цей відсоток зросте до 22 в 2021 році. Біля 65% таких завдань стали для учасників складними і не були розв’язані. Найскладнішими виявилися завдання з комбінаторики, теорії ймовірностей, геометричні задачі та задачі на складання дробово-раціональних рівнянь.

Висновки. Автори дослідили динаміку змін завдань ЗНО практичного змісту щодо їх якості та кількості за останні роки, класифікували та проаналізували їх за формою, обсягом, складністю, темами та класами. Зроблений аналіз виявив значні проблеми щодо вмінь учнів застосовувати отримані математичні знання на практиці, хоча дослідження підручників 5-11 класів і навчальних програм з математики показало, що вони містять достатню кількість завдань практичного змісту, а опанування завдань практичного змісту передбачено у всіх класах. Задля покращення ситуації вчителеві не треба уникати роботи з цими завданнями, потрібно планувати уроки таким чином, щоб завдання практичного змісту розглядались і залучались до освітнього процесу систематично, протягом усіх років навчання математики.

 

 Formulation of the problem. Due to the reorientation of the direction of education from knowledge to competence, the ability to solve mathematical tasks of practical content is relevant and necessary for students. The presented tasks cover the topics of the whole school mathematics course, therefore, for successful passing of the ZNO, work on solving the tasks of practical content should be given constant attention throughout the study period. The need for a systematic analysis of the tasks of practical content of ZNO in mathematics 2017-2019 and to prove the importance of systematic inclusion in the lessons of mathematics practical content tasks to develop the ability of students to apply their knowledge in educational and real life situations, improve the results of external independent assessment and other types of testing.

 Materials and methods. To solve this problem, a system-structural approach was applied: statistical processing of certification works of the basic and additional sessions of ZNO in mathematics 2017, 2018, 2019 was conducted in order to find practical tasks in them; psychometric tables of ZNO results provided by the Ukrainian Center for Educational Quality Assessment were analyzed; classification of tasks of practical content of ZNO in mathematics is proposed; the component of practical content tasks in mathematics curricula for 5-11 grades is revealed.

 Results. After conducting a systematic analysis of the components of the practical content tasks of the ZNO 2017, 2018, 2019, it was noted that the certification works of the practical content contained 15-18% of the total number of ZNO tasks in mathematics, and this percentage will increase to 22 in 2021. More than 65% of these tasks became difficult for participants and were not solved. Combinatorics, probability theory, geometric problems, and fractional-rational equation problems proved to be the most difficult.

 Conclusions. The authors investigated the dynamics of changes in the ZNO practical content tasks in terms of quality and quantity in recent years, classified and analyzed them by form, scope, complexity, topics and classes. The analysis revealed significant problems with students' ability to apply their mathematical knowledge in practice, although studies of 5-11 grade textbooks and mathematics training programs showed that they contained a sufficient number of practical content tasks, and mastery of practical content tasks is provided in all grades. In order to improve the situation, the teacher should not avoid working with these tasks; lessons should be planned in such a way that the problems of practical content are considered and involved in the educational process systematically, throughout the years of teaching mathematics.

Формулювання проблеми. У статті описано результати дослідження рівня знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій. За результатами проведеного аналізу підтверджено, що сьогодні поширюється велика кількість цифрових лабораторій, які дозволяють підтримувати навчання різних предметів, у тому числі фізики. Водночас опитування вчителів підтверджують недостатню їхню обізнаність в галузі використання цифрових фізичних лабораторій. Тому у професійній підготовці майбутніх учителів фізики використовуються цифрові лабораторії, які певним чином впливають на рівень навчальних досягнень студентів. Мета статті: дослідити рівень знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій.
Матеріали і методи: теоретичні: аналіз і систематизація літератури, праць вітчизняних і закордонних авторів, методичних матеріалів, за якими визначено поняттєво-категоріальний апарат щодо дослідження рівня знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій; ретроспективний та еволюційний аналіз цифрових лабораторій з фізики з метою уточнення особливостей цифрових лабораторій; статистичні: якісний і кількісний аналіз результатів на основі методів математичної статистики.
Результати. Рівень розуміння студентами явищ, які вивчаються під час виконання лабораторних робіт, підвищився після використання цифрових лабораторій.
Висновки. Використання сучасних цифрових лабораторій виступає ефективним способом активізації дослідницької діяльності майбутніх вчителів фізики. Наочні демонстрації з основних розділів фізики (від механіки до оптики) з використанням сучасних інформаційних технологій в подальшому сприяють розумінню принципів роботи з даними різних форматів. Використання цифрових лабораторій особливо яскраво підкреслює роль дослідництва в науковій роботі, оскільки вимагає від виконавця не тільки опанування інструментарію цифрової лабораторії, а і вміння його використати при розв’язуванні прикладних задач. В цьому сенсі опанування цифрових лабораторій відіграє позитивну роль в становленні майбутнього вчителя і науковця. Перспективним напрямом досліджень вбачаємо розробку методичної підтримки шкільних лабораторних робіт з фізики на основі FourierEdu, а під час підготовки майбутнього вчителя фізики акцентувати увагу не лише на традиційних для української школи лабораторних приладах, а на інших, більш сучасних, які активно поширюються у світі.

Formulation of the problem. The article describes the results of the study of the level of knowledge of future physics teachers using digital laboratories. The results of the analysis confirmed that today there are a large number of digital laboratories that allow to support the teaching of various subjects, including physics. At the same time, teacher surveys confirm their lack of awareness of the use of digital physical labs. Therefore, in the professional training of future physics teachers are using digital laboratories, which in some ways affect the level of academic achievement of students. Purpose of the article: to explore the level of knowledge of future physics teachers when using digital laboratories.
Materials and methods: theoretical (analysis and systematization of literature, works of domestic and foreign authors, methodical materials, by which the conceptual and categorical apparatus for the study of the level of knowledge of future physics teachers is used when using digital laboratories; retrospective and evolutionary analysis of digital physics laboratories to clarify the features of digital laboratories); statistical (qualitative and quantitative analysis of results based on methods of mathematical statistics).
Results. Students' understanding of the phenomena learned while performing lab work has increased after the use of digital labs.
Conclusions. The use of modern digital laboratories is an effective way of activating the research activities of future physics teachers. Visual demonstrations from the main sections of physics (from mechanics to optics) using modern information technologies further contribute to understanding the principles of working with data of different formats. The use of digital labs particularly emphasizes the role of research in scientific work, since it requires the performer not only to master the tools of the digital laboratory, but also the ability to use it when solving applied tasks. In this sense, mastering digital laboratories plays a positive role in becoming a future teacher and scientist. A promising area of research is the development of methodological support for school laboratory work in physics based on FourierEdu, and in preparing a future physics teacher with focus not only on traditional laboratory devices for the Ukrainian school, but also on other, more modern ones, which are actively distributed in the world.

Формулювання проблеми. В затверджених стандартах підготовки здобувачів освіти наголошено на сукупності вимог до змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Однією з вимог до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти є забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату. Метою статті є висвітлення проблеми запровадження академічної доброчесності та виявлення академічного плагіату за допомогою інформаційно-технічного інструментарію (на прикладі онлайн-сервісу Unicheck).
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз нормативно-правової бази дослідження, наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів запобігання академічного плагіату на базі Маріупольського державного університету. Анкетування щодо ставлення та виявлення академічного плагіату для здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів денної форми навчання проводилось методом онлайн опитування з використанням платформи Googl Forms. Анкета містила 4 запитання закритої форми та відкрите запитання. Шляхи реалізації проблеми академічної доброчесності в дисертаційних роботах на здобуття наукового ступеню доктора філософії та доктора наук передбачають впровадження сучасних технологій та сервісу «Unicheck».
Результати. Наведено теоретичне обґрунтування впровадження інформаційно-технічного інструментарію запобіганню та виявленню академічного плагіату, який засновується на онлайн-сервісу Unicheck. Визначено певні вимоги дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти в Україні, зокрема, у Маріупольському державному університеті, які реалізуються через закріплені норми, правила етичної поведінки, професійного спілкування між науково-педагогічними, педагогічними працівниками МДУ, здобувачами освіти.
Висновки. Розглянуті питання виявлення академічного плагіату інформаційно-технічним інструментарієм неможливо вирішити на рівні окремого закладу освіти чи навіть окремого міністерства (МОН України). Сьогодні в умовах цифротизації освіти ця проблема має бути предметом цілеспрямованої державної політики, об’єднувати зусилля учасників освітнього процесу, шляхом впровадження, розробки та вдосконалення новітніх технологій щодо запобігання та виявлення академічного плагіату. Визначено, що доцільно використовувати онлайн-сервіс Unicheck для виявлення академічного плагіату.

Formulation of the problem. The approved standards for the training of education recipients emphasize the totality of requirements for the content and results of educational activities of higher education institutions and scientific institutions at each level of higher education within each specialty. One of the requirements for having an internal quality assurance system for higher education is to ensure that academic integrity is respected by employees of higher education institutions and higher education providers, including the establishment and functioning of an effective system for preventing and detecting academic plagiarism. The purpose of the article is to highlight the problem of introducing academic integrity and identifying academic plagiarism with the help of information and technical tools (for example, the Unicheck online service).
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of the legal framework of the research of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of measures to prevent academic plagiarism at the Mariupol State University. Ways of realizing the problem of academic integrity in the dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science involve the introduction of modern technologies and the Unicheck service.
Results. The theoretical substantiation of the introduction of information and technical tools for the prevention and detection of academic plagiarism based on the Unicheck online service is presented. Certain requirements of observance of academic integrity by higher education applicants in Ukraine, in particular, in Mariupol State University, which are implemented through fixed norms, rules of ethical behavior, professional communication between scientific-pedagogical, pedagogical employees of MSU, are defined.
Conclusions. The considered issues of identifying academic plagiarism with IT tools cannot be solved at the level of a separate educational institution or even a separate ministry (MES of Ukraine). Today, in the digitalization of education, this problem must be the subject of purposeful public policy, uniting the efforts of participants in the educational process, through the introduction, development and improvement of the latest technologies for the prevention and detection of academic plagiarism. It has been determined that it is appropriate to use the Unicheck online service to detect academic plagiarism.

Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення ІКТ компетентності студентів, вчителів, працівників закладів педагогічної освіти, поліпшення їх обізнаності з методиками і досвідом використання програмного забезпечення, що постачається «у хмарі».

Результати. У роботі обґрунтовано, що завдяки методично виваженому запровадженню у процес навчання дисципліни «Інформаційні технології в освіті» сервісів Microsoft Office 365 у закладі вищої педагогічної освіти відбувається статистично значуще покращення результатів навчання студентів (статистично обґрунтовано згідно критерію Колмогорова-Смирнова).

Висновки. Педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження, що методично обґрунтоване запровадження розробленої методики використання сервісів Microsoft Office 365 сприятиме активізації навчальної діяльності і покращенню її результатів.

 

Formulation of the problem. Modern approaches to the development of educational and scientific environment of the institution of higher pedagogical education involve the use of fundamentally new forms of its organization, aimed at modernizing the educational process, bringing it in line with the current level of development of information and communication technologies, requests and needs of the educational provider, cognitive activity of learners. To do this, you need to create cloud-oriented educational components and appropriate techniques for their use, aimed at enhancing access to quality of e-learning resources and services in the learning process. The current trend in the development of the learning resources is the use of cloud technologies and services of Microsoft Office 365 as a comprehensive universal tool that combines different types of instruments for various purposes. Analysis of theoretical studies and experience of learning the basics of information technology in education revealed the contradictions between: expanding the range and improving the usability of software and electronic resources for educational purposes supplied "in the cloud" and the lack of formation of appropriate methods of their use; the need to disseminate in the educational process and in general in the practice of educational institutions the best kinds of modern ICTs and the insufficient level of their use; the need to increase the ICT competences of students, teachers, pedagogical education staff and the low level of awareness of the best examples of ICT educational tools currently available.

Results. It was substantiated that due to scientifically grounded and methodologically sound introduction of services of Microsoft Office 365 into the process of teaching the discipline "Information Technologies in Education" in the institution of higher pedagogical education, there is a statistically significant increase in the level of ICT competence and student performance (statistically consistent).

Conclusions. The pedagogical experiment confirmed the hypothesis of the study that the methodologically justified introduction into the process of teaching the discipline "Information Technologies in Education" in the institution of higher pedagogical education by a specially developed method of using the Microsoft Office 365 services will help to stimulate learning activities and improve learning outcomes.

Формулювання проблеми. Аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання за останні роки з дисциплін природничо-математичного циклу, зокрема з фізики, показав, що система навчання потребує кардинальних змін. Переосмислення вимагає не тільки методика викладання природничо-математичних дисциплін, а й засоби, методи та форми навчання. Основним завданням нашого дослідження була перевірка ефективності використання комп’ютерних моделей (на прикладі Phet симуляцій) під час індивідуальної роботи з фізики.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо використання комп’ютерних моделей на уроках дисциплін природничо-математичного циклу. Апробовано систему індивідуальних завдань з використанням комп’ютерних моделей з фізики. Використано методи порівняльного аналізу успішності учнів.
Результати. Проаналізувавши педагогічний досвід з використання комп’ютерних моделей на заняттях природничо-математичного циклу можемо зробити висновок, що учні краще сприймають та засвоюють інформацію, якщо її подача підсилена візуальною картинкою. Зазначено, що динамічні комп’ютерні моделі є корисними для перевірки виконання домашнього завдання, під час пояснення нового та закріплення вивченого матеріалу, як домашнє завдання чи для самостійної індивідуальної роботи та особливу роль вони відіграють під час демонстраційного експерименту або лабораторного практикуму. Особливої актуальності набувають моделі, коли реальний фізичний експеримент неможливий. Наведено приклади індивідуальних завдань, які розділені на три рівні складності. При послідовному їх виконанні учні засвоюють матеріал поступово від найпростішого до найскладнішого, не втрачаючи логічний ланцюжок. Виконання таких завдань сприяє кращому засвоєнню теоретичного матеріалу. Акцентується увага на тому, що при виконанні таких завдань учні спочатку формулюють гіпотезу, а потім перевіряють її на комп’ютерній моделі.
Висновки. В ході дослідження виявлено, що використання комп’ютерних моделей, як засобів навчання на уроках фізики та в позаурочний час має беззаперечно позитивний вплив на процес навчання та рівень розвитку пізнавальної активності учнів. Проте, варто дотримуватися балансу між реальним та комп’ютерним (віртуальним) експериментом. Доведено ефективність використання комп’ютерних моделей в індивідуальній роботі учнів з фізики.

Formulation of the problem. The analysis of the results of external independent evaluation in recent years from the disciplines of the natural and mathematical cycle, in particular in physics, showed that the system of education needs dramatic changes. Rethinking requires not only the methodology of teaching natural sciences and mathematics, but also the means, methods and forms of teaching. The main objective of our study was to test the effectiveness of using computer models (such as Phet simulations) when working individually in physics.
Materials and methods. Methods of the analysis of pedagogical, methodological literature and dissertation research were used in the research process; the results of domestic and foreign experience on the use of computer models in the lessons of the disciplines of natural science were summarized. The system of individual tasks using computer models in physics was tested. Methods of comparative analysis of student performance were used.
Results. Having analyzed the pedagogical experience of using computer models in the science and mathematics cycle, we can conclude that students are better able to perceive and absorb information if its presentation is enhanced by the visual picture. Dynamic computer models have been found to be useful for checking homework, explaining new and consolidating learned material, as homework, or for individual work, and play a special role during a demonstration experiment or lab. Particularly relevant are models where real physical experimentation is not possible. Examples of individual tasks are divided into three levels of difficulty. In the sequential implementation of the students learn the material gradually from the simplest to the most complex, without losing the logical chain. Performing such tasks contributes to a better assimilation of theoretical material. Attention is drawn to the fact that when performing these tasks, students first formulate a hypothesis and then test it on a computer model.
Conclusions. The study found that the use of computer models as a means of teaching physics lessons and afternoons has an undeniably positive impact on the learning process and the level of students' cognitive activity. However, it is important to keep a balance between the real and the computer (virtual) experiment. The efficiency of using computer models in the individual work of physics students is proved.