Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 726
Показано матеріалів: 21-25
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 145 146 »

У статті розглянуто зарубіжний досвід країн ЄС у галузі формування і розвитку цифрових навичок і цифрової компетентності для різних категорій населення, що напряму пов'язано з інтенсивним розвитком цифрових технологій та цифровою трансформацією багатьох галузей суспільної діяльності.
Формулювання проблеми. Стрімкий технологічний прорив багатьох галузей виробництва спричинює значні зміни на глобальному ринку праці. За прогнозами багатьох аналітиків цифрова трансформація економіки призведе до того, що в найближчі роки багато професій і спеціальностей кардинально зміняться або взагалі зникнуть. Поява нових професій призводять до необхідності формування нових навичок та компетентностей фахівців, зокрема пов'язаних з уміннями працювати з цифровими технологіями, а саме цифрових навичок і цифрової компетентності.
Результати. Вивчення зарубіжного досвіду країн ЄС у галузі формування і розвитку цифрових навичок і цифрової компетентності для громадян показало, що подібні дослідження напряму пов'язані бурхливим розвитком цифрових технологій, процесами цифрової трансформації різних галузей суспільства (виробництва, економіки, бізнесу, освіти, соціальних галузей тощо), а також становленням цифрового суспільства. Для цього в ЄС протягом тривалого часу ведуться пошуки шляхів формування і розвитку цифрових навичок і цифрової компетентності для громадян; розроблено та апробовано структури цифрової компетентності для різних категорій населення. Крім того, європейськими країнами ведеться активна підтримка ініціатив з формування і розвитку цифрової компетентності громадян, зокрема освітян та молоді.
Висновки. Цифрові навички і цифрова компетентність є одними з найважливіших у сучасному суспільстві, в умовах якого технологічні інновації змінюють ринок праці, знання, уміння, необхідні для життя та роботи в цифровому суспільстві. Тому важливим завданням сучасної освіти є формування і розвиток ключових компетентностей, зокрема цифрових, для підготовки майбутніх фахівців для майбутніх професій. Необхідними кроками для України у даній галузі є не тільки розробка структур цифрової компетентності для громадян, освітян, молоді та ін., а й визначення шляхів підвищення цифрової грамотності населення України в цілому.

AbstractThe paper examines the foreign experience of EU countries in the field of formation and development of digital skills and competencies for citizens, which is directly related to the intensive development of digital technologies and digital transformation of the society as a whole.
Formulation of the problem. The rapid technological breakthrough in many industries leads to significant changes in the global labor market. According to many analysts, the digital transformation of the economy will lead to the fact that in the coming years, many professions and specialties will change dramatically or disappear altogether. The emergence of new professions leads to the need to form new skills and competencies of professionals, in particular related to the ability to work with digital technologies, namely digital skills and competencies.
Results. The study of foreign experience of EU countries in the field of formation and development of digital skills and competencies for citizens showed that such studies are directly related to the rapid development of digital technologies, the digital transformation of various sectors of society (manufacturing, economy, business, education, social sectors, etc.). as well as the development digital society. To this end, the EU has long been looking for ways to improve digital skills and competencies for citizens; developed and tested structures of digital competencies for different categories of the population. Besides, European countries are actively supporting initiatives to form and develop digital competencies of citizens, including educators and youth.
Conclusions. Digital skills and competencies are among the most important in today's society, where technological innovation is changing the labor market, knowledge, skills needed to live and work in a digital society. Therefore, an important task of modern education is the formation and development of key competencies, including digital, to train future professionals for non-existent professions. Necessary steps for Ukraine in this area are not only the development of digital competence frameworks for citizens, educators, youth, etc. but also the identification of ways to increase the digital literacy of the population of Ukraine as a whole.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 18 | Author: Струтинська О.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Проблема впровадження автоматизованих систем тестування як засобу вимірювання навчальних досягнень студентів є актуальною, оскільки вона стосується оптимізації і модернізації навчального процесу в умовах змішаного навчання. З огляду на зазначене постає необхідність з’ясувати переваги і недоліки електронного тестування, дослідити ефективність його застосування та сформулювати умови, необхідні для якісного контролю навчальних досягнень студентів.
Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження використано методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення навчально-методичних та науково-популярних джерел з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних. Для визначення статистичних показників застосовано програмний додаток MS Excel. Дослідження проведено на базі Вінницького національного технічного університету при кафедрі вищої математики. Обсяг вибірки – 287.
Результати. Подано приклади тестових завдань з дисципліни «Вища математика»; використовуючи t-критерій Вілкоксона та u-критерій Манна-Уітні, перевірено вплив факторів систематичності проведення тестування та відкритості доступу до тестування впродовж навчального семестру на результат семестрового тестування.
Висновки. Експериментальна перевірка підтвердила ефективність контролю навчальних досягнень студентів за допомогою автоматизованих систем тестування за умови систематичного його проведення та дотримання академічної доброчесності. Подальші дослідження мають стосуватися формування алгоритмів створення тестових завдань для перевірки глибини знань.

Formulation of the problem. The problem of introducing automated testing systems as a means of measuring student achievement is relevant because it concerns the optimization and modernization of the educational process in a blended learning environment. Because of the above problem, it is necessary to find out the advantages and disadvantages of electronic testing, to investigate the effectiveness of its application, and to formulate the conditions necessary for quality control of student achievement.

Materials and methods. Methods were used to perform the research tasks: analysis, synthesis, comparison, systematization, and generalization of educational-methodical and popular science sources on the research problem, pedagogical experiment, primary statistical processing, and generalization of the obtained data. The MS Excel software application was used to determine statistical indicators. The study was conducted based on Vinnytsia National Technical University at the Department of Higher Mathematics. The sample size is 287.

Results. The advantages and disadvantages of using testing in the educational process are highlighted, examples of test tasks in the discipline "Higher Mathematics" are given; using Wilcoxon t-test and Mann-Whitney u-test, the influence of factors of systematic testing and open access to testing during the academic semester on the result of semester testing was tested.

Conclusions. Experimental verification confirmed the effectiveness of monitoring student achievement with the help of automated testing systems, provided it is conducted systematically and academic integrity is observed. Further research should concern the formation of algorithms for creating test tasks to test the depth of knowledge.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 19 | Author: Сачанюк-Кавецька Н.В. та ін. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. У статті розглянуто етапи проведення педагогічного експерименту, застосування доцільних математичних методів до опрацювання здобутих даних та вибору відповідного статистичного критерію для перевірки гіпотези дослідження. Наведено методику аналізу результатів педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням методичної системи формування пропедевтичної евристичної діяльності учнів у навчанні математики.
Матеріали і методи. Для розв’язання проблеми було використано наступний комплекс методів: теоретичні, діагностичні та  цілеспрямований педагогічний експеримент, що містить констатувальний, пошуковий, формувальний етапи (експериментальне впровадження методики було організовано за принципом поступового розширення контингенту учнів, загалом в експерименті брали участь 960 учнів з 8 закладів освіти Донецької області); методи математичної статистики – якісний аналіз та кількісна обробка результатів дослідження за допомогою математичних  методів з метою забезпечення достовірності та об’єктивності результатів педагогічного експерименту.
Результати. Розглянуто ефективний діагностичний інструментарій для обробки експериментальних матеріалів, що забезпечують можливість одержання переконливих результатів, а саме запропоновано непараметричні критерії Пірсона та Вілкоксона-Манна-Уітні, за допомогою яких, було підтверджено підвищення рівня сформованості евристичних умінь, рівня математичної підготовки учнів експериментальних груп порівняно з учнями контрольної групи, що свідчить про ефективність запропонованої методики.
Висновки. Застосування математичних методів аналізу педагогічного експерименту підвищує його якість і практичну цінність, а математичний апарат теорії ймовірностей та математичної статистики, відіграє важливу роль у процесі обробки статистичних даних. Вони допомагають оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень.

Abstract. The article considers the stages of a pedagogical experiment, the application of appropriate mathematical methods to the processing of the obtained data, and the choice of an appropriate statistical criterion for testing the research hypothesis. A method for analyzing the results of a pedagogical experiment related to the implementation of a methodological system for the formation of the propaedeutic heuristic activity of students in teaching mathematics is presented.
Materials and methods. To solve the problem, the following set of methods was used: theoretical, diagnostic, and purposeful pedagogical experiment, containing ascertaining, search, forming stages (experimental implementation of the methodology was organized on the principle of gradual expansion of the student group, a total of 960 students from 8 educational institutions of the Donetsk region participated in the experiment); methods of Mathematical Statistics – qualitative analysis and quantitative processing of research results using mathematical methods to ensure the reliability and objectivity of the results of a pedagogical experiment.
Results. Effective diagnostic tools for processing experimental materials are considered. They provide an opportunity to get convincing results. Nonparametric Pearson and Wilcoxon-Mann-Whitney criteria are proposed. With the help of them, an increase in the level of formation of heuristic skills, the level of mathematical training of students of experimental groups in comparison with students of the control group was confirmed, which indicates the effectiveness of the proposed methodology.
Conclusions. The use of mathematical methods for analyzing a pedagogical experiment increases its quality and practical value, and the mathematical apparatus of probability theory and mathematical statistics plays an important role in the process of processing statistical data. They help to evaluate the results of the experiment, increase the reliability of conclusions, and give grounds for theoretical generalizations.

ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ | Переглядів: 18 | Author: Ротаньова Н.Ю., Дяченко О.Ф. | Download in PDF |

Формулировка проблемы. Объективная реальность, связанная с пандемией, потребовала практически от всех учреждений образования перейти на онлайн обучение, однако, на данный момент в педагогической науке не разработана специальная методика онлайн обучения, которая включала бы в себя цель, дидактические принципы и организационно-педагогические условия, содержание и контрольно-диагностический инструментарий онлайн обучения, а также описание особенности деятельности педагога и обучающихся в условиях онлайн взаимодействия.
Материалы и методы: теоретический анализ и обобщение научно-исследовательских работ, значимость которых признана научным сообществом в сфере цифровой трансформации системы образования.
Результаты. Дано общее определение онлайн обучения, выделены его структурные элементы (D-learning, E-learning, B-learning). Предложены общедидактические принципы (принцип взаимосвязи когнитивной и личностно-развивающей составляющих процесса обучения, принцип оптимальной информационной насыщенности учебного материала онлайн обучения, принцип дополнительности), на которых должно базироваться онлайн обучение. Исходя из опыта работы автора дана классификация форм онлайн обучения, а также представлено разделение онлайн обучения по времени его проведения. Предложен алгоритм онлайн обучения и описаны существующие сервисы (социальные сети и сервисы видеоконференций), которые можно использовать как средства онлайн взаимодействия между участниками образовательного процесса. Предложена структура типового онлайн занятия с описанием задач каждого из этапов учебного взаимодействия (этап организации совместной учебно-познавательной деятельности, этап изучения нового материала и его первичного закрепления, этап первичного контроля полученных знаний, обобщение и систематизация полученных обучающимися знаний), деятельности учителя и обучающихся в определенные промежутки времени онлайн занятия.
Выводы. Предложенные подходы к организации и проведению онлайн занятий в учреждениях образования должны способствовать повышению эффективности обучения в условиях пандемии. Однако проведенное исследование показало недостаточную разработанность соответствующей методики.

Formulation of the problem. The objective reality associated with the pandemic demanded that almost all educational institutions switch to online learning, however, at the moment, pedagogical science has not developed a special online learning methodology that would include the goal, didactic principles and organizational and pedagogical conditions, content and control and diagnostic tools for online learning, as well as a description of the features of the activities of the teacher and students in online interaction.
Materials and methods: theoretical analysis and generalization of research works, the significance of which is recognized by the scientific community in the field of the digital transformation of the education system.
Results. A general definition of online learning is given, its structural elements are highlighted (D-learning, E-learning, B-learning). General didactic principles are proposed (the principle of the relationship between the cognitive and personality-developmental components of the learning process, the principle of optimal information saturation of the educational material of online learning, the principle of complementarity) on which online learning should be based. Based on the author's work experience, a classification of forms of online education is given, as well as the division of online education by the time it is conducted. An algorithm for online learning is proposed and existing services (social networks and videoconferencing services) are described, which can be used as a means of online interaction between participants in the educational process. The structure of a typical online lesson with a description of the tasks of each of the stages of educational interaction (the stage of organizing joint educational and cognitive activities, the stage of studying new material and its primary consolidation, the stage of primary control of the acquired knowledge, generalization, and systematization of the knowledge gained by students), the activities of the teacher and students in certain intervals of time online classes.
Conclusions. The proposed approaches to organizing and conducting online classes in educational institutions should contribute to increasing the effectiveness of training in a pandemic. However, the conducted research has shown insufficient development of the corresponding technique.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 18 | Author: Прохоров Д.И. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. В умовах сьогодення спектр діяльності закладу вищої освіти розширюється та передбачає створення й розвиток електронного освітнього середовища (ЕОС). Забезпечення електронного супроводу навчання студентів є важливою функцією ЕОС, один зі шляхів реалізації якої полягає у використанні LMS MOODLE. З’являється необхідність з’ясування особливостей ЕОС закладу вищої освіти, визначення організаційних засад його формування на базі платформи MOODLE. Виявлено, що наявні способи масового створення облікових записів студентів у MOODLE, розподілу їх за гуртами потребують оптимізації.
Матеріали і методи. Здійснено аналіз, порівняння, узагальнення й систематизацію відомостей, отриманих під час вивчення наукової літератури, технічної документації MOODLE, а також практичну перевірку запропонованого способу формування бази облікових записів здобувачів вищої освіти в Системі управління електронними навчальними курсами Криворізького державного педагогічного університету.
Результати. Запропоновано означення поняття «електронне освітнє середовище» закладу освіти. Окреслено основні завдання й принципи організації ЕОС. З’ясовано, що функціонування ЕОС передбачає здійснення управлінсько-організаційного, науково-методичного, навчально-методичного, системотехнічного та кадрового забезпечення. Визначено й охарактеризовано складники підготовчого етапу до організації роботи здобувачів вищої освіти в системі MOODLE. Удосконалено спосіб гуртової реєстрації користувачів.
Висновки. Дотримання вимог до електронного навчання та принципів організації ЕОС сприяє підвищенню результативності навчальної діяльності здобувачів вищої освіти. Водночас велике значення у функціонуванні ЕОС має систематичне забезпечення якісної методичної та технічної підтримки. Застосування автоматизованих процедур дає змогу спростити підготовчу роботу та зменшити витрати часу на її виконання.

Problem formulation. Due to current conditions, a variety of activities of any institution of higher education is widening and also it supposes creating and developing an electronic educational environment (EEE). Providing electronic support of students’ training is a significant function of EEE, one of the ways of its realization lies in the use of LMS MOODLE. A special need is raised in defining peculiarities of EEE of an institution of higher education, in determining organizational principles of its formation based on the MOODLE platform. It is found out that existing ways of students’ account mass creating in MOODLE, their distribution into groups on the system level need additional optimization. 
Material and methods. Analysis, comparison, generalization, and systematization of data got while studying scientific literature and MOODLE technical manuals are made, as well as a practical check of the offered way of database formation of students’ accounts in the Management system of electronic educational courses of Kryvyi Rih State Pedagogical University is performed.
Results. The definition of the term «electronic educational environment» of an educational institution is offered. Basic tasks and principles of the EEE organization are described. It is found out that EEE functioning supposes the conducting of managing and organizational, scientific and methodic, educational and methodic, systemic and technical, and staff support. Components of the preparatory stage of students’ activity in the MOODLE system are defined and characterized. The way of group user registration is improved.
Conclusions. Following the basic demands of electronic education and principles of organization, EEE forwards the increase of the resulting quality of students’ educational activity. Meanwhile, a great significance in EEE functioning has systemic providing of methodic and technical support. The use of automated procedures allows simplifying preparatory work and to reduce time consumption for its accomplishment. 

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 20 | Author: Польгун К.В. | Download in PDF |
« 1 2 3 4 5 6 7 ... 145 146 »