Анотація. Навчання на підготовчому відділенні для іноземних громадян пов’язане з організаційними, педагогічними та психологічними труднощами. Це період адаптації майбутнього абітурієнта до нових реалій, до життя в незвичних умовах та іншому мовному середовищі. Слухачі підготовчого відділення за один навчальний рік повинні пристосуватися до нових вимог та організації навчального процесу і опанувати важливі для подальшого навчання у закладі вищої освіти (ЗВО) дисципліни. Для інженерно-технічної чи природничої спрямованості майбутньої професії, серед курсів, що вивчають студенти-іноземці обов’язково є мова, математика, фізика, хімія, інформатика та інші. Заклад вищої освіти повинен забезпечити іноземним громадянам якісні навчальні послуги. У зв’язку з цим набуває актуальності розробка нових підходів та методик навчання іноземних громадян спеціальним дисциплінам на підготовчому відділенні ЗВО. У роботі узагальнено досвід проведення перших занять з фізики для таких студентів. Звернено увагу, що для оптимальної організації процесу навчання і досягнення високих результатів викладач повинен раціонально розподіляти і використовувати свій робочий час, повинен уміти планувати свою діяльність і точно передбачати дії студентів. Приведено методику, яка ґрунтується на системному підході до навчання та враховує особливості організації навчального процесу на підготовчому відділенні. Показано, що зміст навчального матеріалу повинен бути тісно пов’язаний та адаптований з програмою навчання мови з урахуванням поступового нею оволодіння. В методиці враховано рівень підготовки з фізики і майбутню спеціалізацію. Запропоновано завдання для організації самостійної роботи над матеріалом, що вивчається. Зосереджена увага на досвіді використанні ігрових та ІК технологій в процесі навчання фізики. Доведена ефективність використання інноваційних технологій під час навчання фізики іноземних громадян на підготовчому відділенні ЗВО.

Abstract. Studding at the preparatory department for foreign citizens is associated with organizational, pedagogical and psychological difficulties. This is the period of adaptation of the future entrant to new realities, to life in unusual conditions and another language environment. Students of the preparatory department for one academic year should adapt to the new requirements and organization of the educational process and learn the important disciplines for further study at the institution of higher education (IHE). For the engineering-technical or natural orientation of the future profession, among the courses studied by foreign students must be language, mathematics, physics, chemistry, computer science and others. The institution of higher education should provide high quality educational services to foreigners. In this connection, the development of new approaches and methods of training foreign citizens to special disciplines in the preparatory department of the IHE becomes relevant. The paper summarizes the experience of conducting the first physics classes for such students. Attention is drawn to the fact that for the optimal organization of the learning process and the achievement of high results, the teacher must rationally distribute and use his working time, be able to plan his activities and accurately predict the actions of students. A methodology based on a systematic approach to learning is given and takes into account the peculiarities of the organization of the educational process at the preparatory department. It is shown that the contents of the educational material should be closely linked and adapted to the language learning program taking into account the gradual mastery of it. The methodology takes into account the level of training in physics and future specialization. A task for the organization of independent work on the material being studied is proposed. Focused attention to the experience of using gaming technologies in the process of studding physics. The efficiency of the use of innovative technologies during training of physics of foreign citizens in the preparatory department of ZOO is proved.

Анотація. Матеріал статті має конструктивно-пошуковий характер і стосується доповнень методології організації науково-дослідницької самостійної роботи студентів (НДСРС). Спираючись на проведений автором аналіз процедур створення ряду фізичних теорій з точки зору послідовності процесів інтеграції знань, виокремлено два види циклів наукової творчості та побудовано їх схеми – алгоритми. Алгоритми циклів наукової творчості (ЦНТ) виокремлюють найважливіші ланки наукової творчості та показують їх зв’язки і роль у ході наукової роботи, допомагають студенту усвідомити класифікацію методів наукового дослідження у фізиці та послідовність їх застосування у конкретній науково-дослідній роботі, а також усвідомити органічну єдність циклу наукової творчості.
 Алгоритми циклів формування фізичних теорій (циклів наукової творчості) як ущільнення інформації можуть слугувати візуальним стимулюючим орієнтиром у творчій самостійній роботі.
У статті також наводяться приклади з історії фізики: 1) створення Альбертом Ейнштейном спеціальної теорії відносності (СТВ) на основі вже існуючих на початку двадцятого століття експериментальних фактів (тобто  демонструється узгодження з алгоритмом циклів наукової творчості першого виду); 2) створення Альбертом Ейнштейном загальної теорії відносності (ЗТВ) (теорії тяжіння) завдяки „мисленному експерименту”, вдалому вибору математичних методів та інтеграції математичних знань (узгодження з алгоритмом циклів наукової творчості другого виду). Автором аналізуються передумови створення цих теорій. Наведені приклади містять інтелектуально-емоційні моменти і зв’язки, які позитивно впливатимуть на формування особистісних якостей науковця.
Запропонований аспект подання алгоритмів циклів наукової творчості допоможе студенту створити прообраз наукової діяльності, усвідомити класифікацію методів наукового дослідження, їх застосування на різних етапах роботи, спонукатиме до самоосвіти, до самовдосконалення.

Abstract. The material of the article is structurally exploratory and concerns the additions to the methodology of the organization of research and development of independent work of students (RDIWS). Based on the author's analysis of procedures for the creation of a number of physical theories in terms of the sequence of knowledge integration processes, two types of cycles of scientific creativity are identified and their algorithms are constructed. Algorithms of the cycles of scientific creativity (CSC) distinguish the most important links of scientific creativity and show their connections and role in the course of scientific work, help the student to understand the classification of methods of scientific research in physics and the sequence of their application in a particular research work, as well as to realize organic unity cycle of scientific creativity.
Algorithms of cycles of formation of physical theories (cycles of scientific creativity) (as a compaction of information) can serve as a visual stimulating benchmark in creative independent work.
Examples from the history of physics are also given in the article: 1) the creation of a special theory of relativity (STR) by Albert Einstein on the basis of experimental facts already existing at the beginning of the twentieth century (that is, the agreement with the algorithm of the cycles of scientific creativity of the first kind is demonstrated); 2) the creation of Albert Einstein's general theory of relativity (GTR) (gravitation theory) due to "thought experiment", a successful choice of mathematical methods and the integration of mathematical knowledge (alignment with the algorithm of the cycles of scientific creativity of the second type). The author analyzes the preconditions for the creation of these theories. The examples presented include intellectual-emotional moments and connections that will positively affect the formation of the personality traits of a scientist.
The proposed aspect of presentation of algorithms of cycles of scientific creativity will help the student to create a prototype of scientific activity, to understand the classification of scientific research methods, their application at different stages of work, to encourage self-education, to self-improvement.

Анотація. У статті визначено сутність адаптивних систем навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що являють технологію, яка автоматично налаштовує навчальний контент відповідно до фактичного рівня навчальних досягнень учня/студента, який ця технологія і визначає, а також відповідно до індивідуальних особливостей (віку, темпу, психотипу тощо).
Здійснено порівняльний аналіз традиційної та адаптивної систем навчання (АСН) на основі ІКТ. Охарактеризовано основні переваги АСН, серед яких: автоматизація оцінювання та прогнозування; можливість «адаптуватися» під кожного учня/студента; регулювання ступеня складності навчального контенту; постійне відслідковування індивідуального навчального прогресу; отримання даних про індивідуальні потреби учнів/студентів; можливість відслідковувати власний освітній маршрут; можливість зниження рутинного навантаження на викладачів; можливість постійного вдосконалення навчальних курсів та ін.
Визначено характеристики, що притаманні переважній більшості АСН: автоматизація, секвенування, оцінювання, збір даних в режимі реального часу, самоорганізація. Здійснено опис основних типів АСН: АСН на основі машинного навчання; АСН на основі прогресивного алгоритму; АСН на основі правил; АСН на основі дерева рішень. Виокремлено низку критеріїв, за якими можна визначити, чи є система навчання адаптивною.
Представлено результати опитування представників 16 педагогічних університетів та 15 інститутів післядипломної педагогічної освіти України, в результаті якого встановлено, що жоден із цих закладів не використовує АСН. Наголошено на тому, що нині АСН тільки починають активний розвиток і поступове впровадження – навіть у розвинених країнах світу такі системи ще на набули значного поширення, проходячи експериментальну апробацію. У перспективі АСН стануть рушієм розвитку нової педагогіки, нових стратегій персоніфікації освіти, розширення можливостей активного навчання.

Abstract. The article defines the essence of adaptive learning systems based on information and communication technologies (ICT), representing a technology that automatically adjusts learning content in accordance with the actual level of student’s achievement, which this technology evaluates, and also according to individual characteristics (age, pace, psychotype, etc.).
A comparative analysis of traditional and adaptive learning systems (ALS) based on ICT has been conducted. The main advantages of the ACS are described, among them: automation of estimation and prediction; the ability to be ‘adapted’ to each student; regulation of the complexity degree of educational content; constant tracking of individual educational progress; obtaining data about student’s individual needs; ability to track one’s own educational trajectory; ability to reduce the routine load on teachers; possibility of continuous improvement of training courses, etc.
The characteristics that are inherent to the majority of the ALS are determined: automation, sequencing, assessment, real-time data collection, self-organizing. A description of the main types of ALS is given, namely: machine-learning-based adaptive systems; advanced algorithm adaptive systems; rules-based adaptive systems; and decision-tree adaptive systems. A number of criteria is defined that can be used to determine if a learning system is adaptive.
The results of the survey of 16 pedagogical universities and 15 institutes of postgraduate pedagogical education of Ukraine are presented. It is established that none of these institutions uses ALS. It is emphasized that now ALSs are only beginning to be actively developed and gradually implemented. Even in leading countries, such systems have not become widely distributed, undergoing experimental testing. In near future, ALSs will become the driving force behind the development of new pedagogy, new strategies for personalizing education, and expanding opportunities for active learning.

Анотація. В основі процесу модернізації змісту освіти лежить реалізація механізмів впровадження компетентнісного підходу. Впровадження компетентнісного підходу в систему вищої освіти передбачає необхідність динамічної зміни не тільки змісту предметів, які викладаються, а й адапатацію педагогічних методів і технологій до викликів і потреб сучасності. Особливо постійного оновлення вимагають дисципліни, пов’язані з вивченням інформаційних та комп’ютерних технологій, які безперервно змінюються і еволюціонують. Аналіз освітніх програм технічних і математичних спеціальностей провідних вузів показав, що вони передбачають набуття компетентностей, пов’язаних з здатністю вирішувати проблеми та розв’язувати задачі, в основі яких лежить необхідність проектування, створення та роботи з реляційними базами даних.
Метою статті є представлення авторської розробки методики навчання теорії нормалізації реляційних баз даних.
Фахові компетентності, пов’язані з вивчення теорії нормалізації є такими:  здатність формулювати, аналізувати та синтезувати рішення наукових проблем на абстрактному рівні шляхом декомпозиції їх на складові, які можна дослідити окремо в їх більш та менш важливих аспектах; здатність виконувати моделі для досліджуваних процесів та прикладних задач; здатність проектувати реляційні бази даних; здатність встановлювати зв’язки у реляційних базах даних тощо.
В роботі подано методику навчання теорії нормалізації реляційних баз даних. Послідовно розглядаються перша, друга та третя нормальні форми. Також наведені означення функціональної та повної функціональної залежності атрибутів в реляційних відношеннях. Відповідно до поданої розробки, пропонується поєднувати теоретичні викладки з прикладами, які їх ілюструють та дають змогу студентам відчути всі особливості тематики. Такий підхід дозволяє підвищити пізнавальну діяльність студентів, а, отже, і збільшити ефективність навчального процесу.
Викладену методику можна використовувати в процесі підготовки фахівців в сфері інформаційних технологій, а її застосування при навчанні студентів вузів дасть їм можливість використовувати отримані знання при обробці результатів наукових досліджень, а також в подальшій професійній діяльності.

Abstract. At the heart of the process of modernizing, the content of education is the realization of mechanisms for implementing a competent approach. The introduction of a competency approach to the system of higher education implies the need for a dynamic change not only the content of the subjects, but also the adaptation of pedagogical methods and technologies to the challenges and needs of the present. Especially constant updating requires the discipline associated with the study of information and computer technology, which continuously change and evolve. Analysis of the educational programs of technical and mathematical specialties of the leading universities showed that they involve the acquisition of competences related to the ability to solve problems and solve problems, which are based on the need to design, create and work with relational databases.
The purpose of the article is to present the author's development of a methodology for teaching the theory of the normalization of relational databases.
The professional competencies associated with the study of the theory of normalization are as follows: the ability to formulate, analyze and synthesize solutions to scientific problems at the abstract level by decomposing them into components that can be investigated separately in their more or less important aspects; ability to execute models for investigated processes and applied tasks; the ability to design relational databases; the ability to establish links in relational databases, etc.
The paper describes a methodology for teaching the theory of the normalization of relational databases. The first, second and third normal forms are shown consistently. The definitions of functional and complete functional dependence of attributes in relational relations are given. In accordance with the given development, it is suggested to combine theoretical calculations with examples, which illustrate them and allow students to feel all the features of the subject. Such an approach can increase the cognitive activity of students, and, consequently, increase the effectiveness of the educational process.
The above methodology can be used in the process of training specialists in the field of information technology, and its application in the study of students of universities will give them the opportunity to use the knowledge gained in processing the results of scientific research, as well as in further professional activities.

Анотація. Розробка і реалізація алгоритмів найоптимальніших рішень, поставленої проблеми, це одне із важливих вмінь інженера в сучасному інформаційному суспільстві. Тому розвинуте алгоритмічне мислення є однією з важливих компонент успішної професійної діяльності майбутнього інженера.
В статті проаналізовано зміст поняття «алгоритмічне мислення», його особливості,  рівні розвитку та основні форми в яких відображаються його істотні властивості.  Виділено алгоритмічні вміння студентів, які можна сформувати через його розвиток, адаптуючи їх до дисципліни «Вища математика».
Алгоритмічні процеси мислення забезпечуються сукупністю певних розумових прийомів.  В  статті наведено результати емпіричного дослідження щодо рівнів розвитку  базових прийомів розумових дій алгоритмічного мислення в студентів-першокурсників технічного університету. Першим етапом дослідження було накопичення інформації про процес професійної підготовки майбутніх інженерів-електриків. Через абстрагування, аналіз і синтез даної інформації були виділені основні операційні компоненти алгоритмічного мислення і представлені у вигляді системи взаємопов'язаних компонентів. Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що лише незначна кількість студентів здатні комплексно застосовувати різні прийоми алгоритмічного мислення в цілісному процесі розв’язування різних задач, здатні свідомо управляти своєю розумовою діяльністю і логічно мислити. Розглядаючи процес формування алгоритмічного мислення, як один з компонентів комплексної підготовки компетентного фахівця і з огляду на результати дослідження можна стверджувати, що проблема цілеспрямованого формування операційних компонент даного мислення є актуальною. Результати дослідження показали, що, з метою формування і розвитку складових алгоритмічного мислення, в навчальній діяльності доцільно використовувати завдання на формування логіко-алгоритмічних компонентів мислення і формування умінь аналізувати, синтезувати, прогнозувати і структурувати інформацію.

Abstract. The development and implementation of algorithms of the most optimal solutions of the problem posed, is one of the most important skills of an engineer in the modern information society. Therefore, advanced algorithmic thinking is one of the important components of the successful professional activity of the future engineer.
The article analyzes the meaning of the concept of "algorithmic thinking", its features, levels of development and the main forms in which its essential properties are reflected. The algorithmic skills of students, which can be formed through its development, are allocated, adapting them to the discipline "Higher Mathematics".
Algorithmic processes of thinking are provided by a set of certain mental techniques. The article presents the results of an empirical study on the levels of basic methods development of mental actions of algorithmic thinking in freshmen students of the Technical University. The first stage of the study was the accumulation of information on the training process of future engineers-electricians. Through the abstraction, analysis and synthesis of this information, the main operating components of algorithmic thinking were identified and presented as a system of interrelated components. Summarizing the results of the study, it can be argued that only a small number of students are able to apply different techniques of algorithmic thinking comprehensively in the holistic process of solving various problems that can consciously manage their mental activity and logical thinking. Considering the process of algorithmic thinking formation, as one of the components of complex training of a competent specialist and in view of the results of the study, it can be asserted that the problem of purposeful formation of operating components of this thinking is pressing. The results of the study showed that in order to formulate and develop the components of algorithmic thinking, it is expedient to use tasks in the educational activity to form the logic-algorithmic components of thinking and to formulate the ability to analyze, synthesize, predict and structure information.