Стаття присвячена аналізу науково-практичних підходів (системного, технологічного; педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості; особистісно-діяльнісного; змістово-процесуального; задачного; діалогічного; компетентісного; індивідуально-диференціального; імітаційно-ігрового) до формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у системі вищої освіти України.
Формулювання проблеми. Однією з основних цілей організації навчально-виховного процесу у закладах вищої освіти України є формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців. З цієї точки зору навчально-виховний процес в українській вищій школі повинен забезпечити створення культу знань, освіченості серед студентів, який сприятиме розвитку в них бачення соціальних стратегій, постановку перспектив особистісного зростання і професійного становлення.
Матеріали і методи: аналіз науково-практичних розвідок у галузі використання методологічних підходів щодо формування у майбутніх фахівці дослідницької компетентності.
Результати.Формування в майбутніх спеціалістів основних конструктів: компетентності, компетенцій і професійних якостей їх особистості є неможливим без індивідуалізації навчального процесу у вищій школі. Обгрунтовано, що головним завданням сучасного навчання і виховання у системі вищої освіти є розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців, здатних до перетворення соціуму і створення нових форм суспільного життя, нестандартного виконання власних професійних функцій.
Висновки. Інтеграція презентованих вище науково-практичних підходів до формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у системі вищої освіти України реалізується в практичній діяльності через обрання відповідних змісту завдань, підбору методів, прийомів, форм і засобів навчання. Саме їх застосування у навчальному процесі стане значним потенціалом для підвищення ефективності навчання у закладах вищої освіти України і, особливо, у формуванні дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців, їх логічного мислення та інтуїції.

Abstract. The article is devoted to the analysis of scientific and practical approaches (systemic, technological, pedagogical interaction, cooperation and co-creation, personally active; substantively procedural, task, dialogical, competent, individually differential and simulation game approaches) to the formation of research competence of future specialists in the higher education system of Ukraine.
Formulation of the problem. The publication states that one of the main goals of organizing the educational process in higher education institutions of Ukraine is to form the research competence of future specialists. From this point of view, the educational process in the Ukrainian school should ensure the creation of a cult of knowledge, education among students, which will contribute to the development of a vision of social strategies in them, setting out the prospects for personal growth and professional formation.
Results. The formation of the main constructs of future specialists: competence, competencies and professional qualities of their personality is impossible without the individualization of the educational process in higher education. The article states that the integration of the above scientific and practical approaches to the formation of research competence of future specialists in the higher education system of Ukraine is implemented in practice in connection with the selection of tasks appropriate to the content, selection of methods, techniques, forms and means of training. It is their use in the educational process that will become a significant potential for increasing the effectiveness of training in higher education institutions of Ukraine, especially in the formation of research competencies of future specialists of their logical thinking and intuition.
Conclusions. The article notes that the main task of modern training and education in the higher education system is to develop the creative potential of future specialists capable of transforming society and creating new forms of social life and the non-standard performance of their own professional functions.

Формулювання проблеми. У нових соціально-економічних відносинах усе більшого пріоритету набуває процес професійного становлення фахівця. Уведення дуальної системи навчання сприятиме кращій професійні самоактуалізації та самореалізації майбутнього фахівця, його більш інтенсивній адаптації й соціалізації в професійній сфері.
Матеріали і методи. Для вивчення літератури з проблеми було використано методи аналізу, узагальнення та систематизації; задля опрацювання першоджерел та аналітичних звітів всеукраїнського експерименту із запровадження дуальної системи навчання застосовано контент-аналіз вітчизняних нормативних документів, метод збору незалежних характеристик, а також фокус-групи з представниками освітянської спільноти, роботодавців і студентів.
Результати. З’ясовано, що професійне становлення є процесом акумулювання індивідом професійної майстерності, досвіду, навичок і вмінь для досягнення поставлених професійних та особистісних цілей. Цей процес проходить поетапно і передбачає рух сходами від оптації, адаптації, підготовки, професіоналізації до професійної майстерності. Проаналізовано особливості дуальної системи підготовки з точки зору поетапного професійного становлення майбутнього фахівця; здійснене порівняння вітчизняних і зарубіжних здобутків та напрацювань, наведено результати всеукраїнського експерименту із запровадження елементів дуальної системи навчання в системі професійної освіти; акцентовано на перевагах і недоліках, а також труднощах і викликах дуальної системи підготовки.
Висновки. Дуальна система підготовки є потужним чинником професійного становлення фахівця, має значний потенціал для задоволення базових професійних потреб закладу освіти, роботодавців і здобувачів. І хоча в Україні започатковано ряд ініціатив, нагальним є науково-теоретичне й методологічне обґрунтування, розробка механізмів реалізації дуальної системи на всі рівні професійної освіти.

Formulation of the problem. In the new socio-economic relations, the process of specialist's professional formation is becoming increasingly important. The introduction of a dual system of preparation contributes to better professional self-actualization and self-realization of the future specialists, their more intensive adaptation and socialization in the professional field.
Materials and methods. Methods of analysis, generalization and systematization are used to research the literature on the problem; content analysis of domestic normative documents and method of collecting independent characteristics are applied for handling of primary sources and analytical reports of the all-Ukrainian experiment on implementation of the dual training system; the focus groups with representatives of the educational community, employers and students have been practicing.
Results. It has been found out that professional formation is a process of accumulating an individual's professional mastery, experience, skills and abilities in order to achieve the set professional and personal goals. This process takes place in stages and involves progress the ladder from option, adaptation, preparation, professionalization toward professional mastery. The peculiarities of the dual training system in terms of the gradual of the future specialist's professional formation are analyzed; a comparison of domestic and foreign achievements and groundworks is made, the results of an all-Ukrainian experiment on the implementation of elements of a dual training in the vocational education system are presented; the advantages and disadvantages, as well as the difficulties and challenges of the dual training system are emphasized.
Conclusions. The dual system of preparation is a powerful factor in the professional formation of a specialist and has considerable potential to meet the basic professional needs of educational institutions, employers and students. Although a number of initiatives have been launched in Ukraine, the scientific, theoretical and methodological rationale for developing the mechanisms for implementing the dual system at all levels of vocational education is urgent.

Формулювання проблеми. На вчителя фізики сьогодні покладається значна кількість завдань, які спрямовані не лише на формування адекватної природничої картини світу в учнів, а й серед іншого на управління професійним самовизначенням учнів у суспільстві. При цьому вчитель фізики має бути обізнаним у сучасних підходах до навчання, постійно розвивати систему власних знань про фізичні процеси, бачити міжпредметні зв’язки фізики з іншими науковими й виробничими галузями, усвідомлювати важливість профорієнтаційної роботи та потребу урізноманітнення профорієнтаційних заходів для управління професійним самовизначенням молоді.
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури, педагогічне спостереження, термінологічний аналіз для визначення сутності ключових дефініцій дослідження; структурно-логічний аналіз для визначення структури готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті.
Результати. У готовності учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів виокремлюють мотиваційний (ціннісні настанови й прагнення вчителя фізики до управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики), гносеологічний (спеціалізовані знання про методики професійного самовизначення учнів), праксеологічний (професійні вміння, які допомагають застосовувати спеціалізовані знання про методики професійного самовизначення учнів та правильно вибудовувати процес управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики) та рефлексивно-особистісний (здатність здійснювати оцінку та рефлексувати щодо управління професійним самовизначенням учнів) компоненти.
Висновки. Поняття «готовність учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів» має розглядатися як інтегративна якість особистості, яка є сукупністю ціннісних настанов і прагнень сприяти професійному самовизначенню учнів у процесі навчання фізики, знань про методики професійного самовизначення учнів, умінь здійснювати управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики та навичок рефлексії щодо такого виду діяльності. Подане тлумачення демонструє нетривіальність поняття та дозволяє схарактеризувати структуру готовності учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів.

Formulation of the problem. Physics teachers today are entrusted with a significant number of tasks aimed not only at forming an adequate natural picture of the world in students, but also, among other things, to manage the professional self-determination of students in society. The physics teacher should be familiar with modern approaches to learning, constantly develop their own knowledge of physical processes, see the interdisciplinary links of physics with other scientific fields, realize the importance of career guidance and the need to diversify career guidance activities for young people.
Materials and methods. Systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature, pedagogical observation, terminological analysis to determine the essence of key definitions of research; structural and logical analysis to determine the structure of readiness of physics teachers to manage professional self-determination of students in postgraduate education.
Results. In the readiness of physics teachers to manage professional self-determination of students distinguish motivational (values ​​and aspirations of physics teachers to manage professional self-determination of students in the process of teaching physics), epistemological (specialized knowledge of methods of professional self-determination of students), praxeological (professional skills that help apply specialized knowledge). on methods of professional self-determination of students and to build the process of managing professional self-determination of students in the process of teaching physics) and reflexive-personal (ability to assess and reflect on the management of professional self-determination of students) components.
Conclusions. The concept of "readiness of physics teachers to manage professional self-determination of students" should be considered as an integrative quality of personality, which is a set of values ​​and aspirations to promote professional self-determination of students in teaching physics, knowledge of methods of professional self-determination of students, skills to manage professional self-determination physics and reflection skills on this type of activity. The given interpretation demonstrates the non-triviality of the concept and allows to characterize the structure of readiness of physics teachers to manage students' professional self-determination.

Формулювання проблеми. Простого опанування інноваційних видів рухової активності недостатньо для фахівця галузі ФКіС, професійна діяльність якого пов’язана, серед іншого, з популяризацією здорового способу життя, а також наданням населенню оздоровчих спортивних послуг. Тому важливим серед результатів їхньої професійної підготовки передбачити готовність до використання інноваційних видів рухової активності, що означає не лише самостійне виконання таких рухів, а й здатність навчити їх виконувати, прагнення бути обізнаним серед течій та технік виконання рухів, мати навички рефлексії по відношенню до їх поширення та використання для різних верств населення. Зазначене підтверджує нетривіальність структури такого виду готовності, а тому важливість розбудови організаційно-педагогічної системи її формування.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. У межах проведеного дослідження поняття «готовність майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності» розуміємо як складне особистісне утворення, яке інтегрує умотивованість опановувати й використовувати інноваційні види рухової активності у професійній діяльності фахівця ФКіС, спеціалізовані знання про інновації в галузі ФКіС загалом та інноваційні види рухової активності, уміння (рухові та методичні) їх демонструвати та навчати покроково виконувати інших, а також прагнення до саморозвитку й рефлексії щодо їх здійснення\ використання\ пропагування у власній професійній діяльності.
Висновки. Результатом підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності має виступати нова категорія в галузі професійної освіти «готовність майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності». Освітній процес професійної підготовки фахівців є складним і багатогранним, про що свідчать різні чинники впливу, необхідність їх поєднання, своєрідність механізмів розв’язання актуальних навчальних, виховних і культурологічних завдань. Тому дотримання запропонованої структури готовності вважаємо необхідним для оптимального функціонування освітньої системи, ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців до використання інновацій у професійній діяльності.

Formulation of the problem. Simply mastering innovative types of physical activity is not enough for a specialist in the field of FC&S, whose professional activity is connected, among other things, with the promotion of a healthy lifestyle, as well as the provision of health sports services to the population. Therefore, it is important among the results of their training to provide readiness to use innovative types of motor activity, which means not only independent performance of such movements, but also the ability to teach them to perform, the desire to be aware of currents and techniques of movement, to have reflection skills. and use for different segments of the population. This confirms the non-triviality of the structure of this type of readiness, and therefore the importance of building an organizational and pedagogical system of its formation.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. As part of the study, the concept of "readiness of future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities" is understood as a complex personal education that integrates motivation to master and use innovative motor activities in the professional activities of FC&S specialists, specialized knowledge of innovation in FC&S in general and innovative types of motor activity, the ability (motor and methodical) to demonstrate them and teach others to perform step by step, as well as the desire for self-development and reflection on their implementation / use / promotion in their own professional activities.
Conclusions. The result of training future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities should be a new category in the field of vocational education "readiness of future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities." The educational process of professional training is complex and multifaceted, as evidenced by various factors of influence, the need to combine them, the uniqueness of the mechanisms for solving current educational, educational and cultural problems. Therefore, compliance with the proposed structure of readiness is necessary for the optimal functioning of the educational system, effective training of future professionals to use innovations in professional activities.

Постановка проблеми. Функціональна асиметрія півкуль мозку викликає значний інтерес у науковців різних напрямів, зокрема, у галузях нейрофізіології, фізіології вищої нервової діяльності, психофізіології, психології, педагогіки, неврології тощо. Це зумовлено інтересом до впливу функціональної асиметрії мозку на когнітивні та емоційно-вольові процеси, навчання і професійну спрямованість особистості. Одним із напрямів, де найбільше простежується функціональна асиметрія мозку, є навчальна та професійна діяльність людини.
Мета статті: описати сутність функціональної асиметрії мозку та обґрунтувати важливість її застосування в освітньому процесі.
Матеріали і методи: використано теоретичні методи дослідження – аналіз наукових і науково-педагогічних джерел, термінологічний та структурно-логічний аналіз понять.
Результати. Функціональна асиметрія мозку людини являє собою складну властивість мозку, яка характеризує зв’язок між правою та лівою півкулями мозку людини. У поданні інформації під час вивчення предметів, особливо тих, що пов’язані з розрахунками, формулами, перевага надається логічній, раціональній інформації, за яку відповідає ліва півкуля мозку людини. Ліва півкуля спеціалізована на оперуванні словами, умовними знаками і символами, відповідає за письмо, рахунок, здатність до аналізу, абстрактне, концептуальне мислення. Домінування лівої півкулі визначає схильність до абстрагування і узагальнення, словесно-логічного характеру пізнавальних процесів.
Висновки. Описані особливості півкуль головного мозку людини дають підставу актуалізувати використання їх функціональної асиметрії в системі освіти, оскільки традиційне навчання в школі більшою мірою орієнтоване й розвиває знаково-символьне мислення учнів і майже не розвиває наочно-образне мислення. Аналіз професійної діяльності вчителів основ здоров’я показав, що сьогодні в навчанні учнів не приділяється належна увага їхнім індивідуальним психічним особливостям, що у свою чергу негативно впливає на результати навчання. Водночас встановлено, що освітній процес, який побудований із застосуванням функціональної асиметрії мозку людини, допомагає не лише уникнути захворювань, пов’язаних з перевтомою та стресовими станами учнів. Урахування особливостей півкуль мозку учнів і тих фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі під час учіння, може позитивно вплинути на результати навчання учнів.

Formulation of the problem. Functional asymmetry of the cerebral hemispheres is in the focus of scientists in various fields, in particular, in the fields of neurophysiology, physiology of higher nervous activity, psychophysiology, psychology, pedagogy, neurology etc. This is due to the interest in the influence of the brain functional asymmetry on cognitive, emotional and volitional processes, learning and professional orientation of the individual. One of the areas where the brain functional asymmetry is the most noticeable is educational and professional activity of a person.
The purpose of the article: to describe the essence of the brain functional asymmetry and justify the importance of its application in the educational process.
Materials and methods: theoretical research methods as analysis of scientific and pedagogical findings, terminological, structural and logical analysis of concepts are used.
Results. The human brain functional asymmetry is a complex property of the brain that characterizes the relationship between the right and left hemispheres of the human brain. In the presentation of information in the study of subjects, especially those related to calculations, formulas, preference is given to logical, rational information, for which the left hemisphere of the human brain is responsible. The left hemisphere specializes in the operation of words and symbols. It is responsible for writing, arithmetic, the ability to analyze, abstract, conceptual thinking. The dominance of the left hemisphere determines the tendency to abstraction and generalization, the verbal and logical nature of cognitive processes.
Conclusions. The described features of the hemispheres of the human brain give grounds to actualize the use of their functional asymmetry in the education system, because traditional schooling is more oriented and develops sign-symbolic thinking of students and almost does not develop visual thinking. An analysis of the basic health teachers’ professional activities has shown that today in the teaching of students is not given due attention to their individual mental characteristics, which in turn negatively affects learning outcomes. At the same time, it is established that the educational process, which is built using the human brain functional asymmetry, helps not only to avoid diseases associated with fatigue and stress in students. Taking into account the features of the students’ brain hemispheres and the physiological processes that occur in the body during learning, can positively affect the students’ learning achievements.