Формування проблеми. Формування здорового стилю життя у межах педагогічних технологій, спрямованих на збереження здоров'я – є важливою складовою роботи вищої школи. Здоров'я і навчання взаємопов'язані і взаємообумовлені: чим вище рівень здоров'я студента, тим продуктивніше навчання. Не дивлячись на очевидність вищесказаного, педагогічний процес в більшості освітніх установах є досить-таки здоров’явитратним. Це актуалізує проблему збереження і зміцнення здоров’я студентської молоді під час здобуття вищої освіти. Відповідно, потребує створення психолого-педагогічних умов, які будуть сприяти формуванню здорового стилю життя молоді.
Матеріали і методи. Для розв’язання поставленої проблеми було використано теоретичні методи дослідження: аналіз психологічної та педагогічної наукової літератури та узагальнення результатів наукового пошуку для визначення стану розробленості даної проблеми.
Результати. Здоровий стиль життя молоді – це індивідуальна властивість, результат духовного і фізичного зростання, система здорових проявів, що сприяє гармонізації і самоактуальзації особистості в процесі освітньої діяльності. Психолого-педагогічна складова формування здорового стилю життя молоді, полягає у забезпеченні освітньо-виховними засобами  розвитку та вдосконалення особистості, а також засвоєння і відтворення у індивідуальній життєдіяльності зразків здорового способу життя.
Висновки. З огляду на потребу суспільства у здоровій та конкурентоспроможній особистості, процес навчання здоровому стилю життя повинен мати психологічну основу і ґрунтуватися на особистісно-орієнтованому підході, у центрі уваги якого має бути особистість студента. Викладач у межах такого підходу визначає мету заняття, організує його, направляє та корегує весь навчальний процес, спираючись на інтереси студентів, рівень їх знань, вмінь, мотиви, здібності та індивідуально-психологічні характеристики. Організація у такий спосіб педагогічного процесу дозволяє сформувати успішну, цілеспрямовану, активну та здорову особистість, яка б дійсно була конкурентоспроможною на сучасному ринку праці.

Formation of the problem. Forming a healthy lifestyle within the framework of pedagogical technologies aimed at preservation of health is an important component of higher school. Health and learning are interconnected and interdependent: the higher the student's level of health is, the more productive the learning is. Despite the obviousness of the foregoing, the pedagogical process in most educational institutions is quite health-consuming. This actualizes the problem of preservation and promotion of health of young students in higher education. Accordingly, it requires the creation of psychological and pedagogical conditions that will contribute to the formation of healthy lifestyles of young people.
Materials and methods. In order to solve this problem, theoretical research methods have been used: analysis of psychological and pedagogical scientific literature and generalization of scientific search results to determine the state of elaboration of this problem.
Results. A healthy lifestyle of young people is an individual property, the result of spiritual and physical growth, a system of healthy manifestations that promotes the harmonization and self-actualization of the individual in the process of educational activity. Psychological and pedagogical component of forming a healthy lifestyle of young people is to provide educational means of development and improvement of personality, as well as assimilation and reproduction of samples of a healthy lifestyle in the individual life.
Conclusions. Given society's need for a healthy and competitive personality, the process of learning a healthy lifestyle should have a psychological basis and be based on a personality-oriented approach, which should focus on the personality of the student. Within this approach, a teacher defines the purpose of the class, organizes it, directs and adjusts the whole educational process, drawing on the interests of students, the level of their knowledge, skills, motives, abilities and individual-psychological characteristics. Organizing the pedagogical process in this way enables to form a successful, purposeful, active and healthy personality that is truly competitive in today's labourmarket.

Формулювання проблеми. Перед системою освіти на сучасному етапі розбудови інформаційного суспільства постає завдання підготовки вчителя, який володіє інформаційною культурою та здатний підготувати нове покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в цьому суспільстві. Тому важливим залишається завдання обґрунтування теоретичних основ інформаційної культури як складової загальної культури вчителя закладу середньої освіти та визначення її компонентів.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються проблемами з’ясування сутності понять «інформаційна культура», «інформаційна культура вчителя» та визначення структури інформаційної культури вчителя. Для досягнення мети були використані методи теоретичного дослідження: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення.
Результати. Аналіз наукової літератури дозволив визначити зміст понять «інформаційна культура» та «інформаційна культура особистості», які розглядаються з позицій культурологічного, інформаційного, технологічного й аксіологічного підходів; подано визначення поняття «інформаційна культура вчителя». З’ясовано, що в інформаційному суспільстві особливого значення набуває значущість інформаційної культури фахівця і, зокрема педагога. Визначено структуру інформаційної культури вчителя, яка включає особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та комунікативний компоненти.
Висновки. Інформаційна культура вчителя являє собою цілісну, багаторівневу, особистісну характеристику, що інтегрує в собі інформаційний світогляд, ціннісне ставлення до інформації й інформаційної діяльності, систему знань і умінь, які забезпечують самостійну діяльність з використання як традиційних, так і нових інформаційних технологій у професійній і міжособистісній взаємодії, орієнтованій на реалізацію психолого-педагогічних цілей освіти і максимального розвитку здібностей учнів до самореалізації в соціумі.
Як показав аналіз літератури, інформаційна культура педагога – явище багатокомпонентне. Вона включає особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та комунікативний компоненти.

Formulation of the problem. The education system at the present stage of development of the information society faces the task of training a teacher who has an information culture and is able to prepare the younger generation for a full and productive life in this society. Therefore, the task of substantiating the theoretical foundations of information culture as a component of the general culture of a secondary school teacher and determining its components remains important.
Materials and methods. The study was based on scientific research of domestic and foreign scientists, who deal with the problems of clarifying the essence of the concepts of “information culture”, “teacher’s information culture”. To achieve this goal, the methods of theoretical research were used: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The analysis of the scientific literature allowed to determine the meaning of the concepts “information culture” and “information culture of an individual”, which are considered from the standpoint of culturological, informational, technological, axiological approaches; the definition of the concept of “teacher’s information culture” is given. It was found out that in the information society the importance of the information culture of a specialist and in particular a teacher acquires special significance. The structure of the teacher’s information culture is determined, which includes personal-motivational, cognitive, activity and communicative components.
Conclusions. Teacher’s information culture is a holistic, multilevel, personal characteristics that integrate information worldview, value attitude to the information, information activities, a system of knowledge and skills that provide independent use of both traditional and new information technologies in professional and interpersonal interaction focused on the implementation of psychological and pedagogical goals of education and the maximum development of students’ abilities for self-realization in society.
As the analysis of the literature showed, the information culture of the teacher is a multicomponent phenomenon. It includes personality-motivational, cognitive, activity and communicative components.

Формулювання проблеми. Формування культури здоров’я є актуальною проблемою сфери освіти, яка потребує вирішення для різних галузей професійної підготовки і особливо для фахівців економічних спеціальностей, професійна діяльність яких пов’язана зі статичними умовами праці, часто однотипним характером рухових дій, зоровим навантаженням, розумовою та психологічною перевтомою тощо. Така робота потребує високого рівня фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я, підтримка якого у фахівців економічних спеціальностей ототожнюється з культурою здоров’я, яку доцільно формувати у процесі їх прикладної фізичної підготовки.
Матеріали і методи. Аналіз монографій, дисертаційних досліджень, статей, матеріалів науково-практичних конференцій, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури, законодавчої та нормативної документації з питань вищої освіти з метою визначення нормативної бази дослідження і впровадження його результатів; узагальнення та систематизація вітчизняного та зарубіжного досвіду, особистого педагогічного досвіду, методи математичної статистики.
Результати. Основними засобами ПФП майбутніх фахівців економічних спеціальностей було обрано широке коло фізичних вправ, наближених до професійно-трудових ситуацій. Представлені в програмі з фізичного виховання студентів ЗВО спеціально підібрані вправи з різних видів спорту були згруповані у відповідності до їх впливу на розвиток окремих груп м’язів, професійно важливих якостей і психофізичних функцій. Загальний принцип підбору вправ – різноманітність умов, поступове їх ускладнення, наближення до специфіки основної професійної діяльності.
Висновки. Статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту підтверджує ефективність запропонованої моделі формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки на рівні значущості 0,05 за кожним із показників.

Problem formulation. The formation of a culture of health is an urgent problem in education, which needs to be addressed for various fields of training and especially for professionals in economic specialties, whose professional activities are associated with static working conditions, often the same nature of motor actions, visual load, mental and psychological fatigue. etc. Such work requires a high level of physical, mental, social and spiritual health, the support of which in economic specialties is identified with the culture of health, which should be formed in the process of their applied physical training.
Materials and methods. Analysis of monographs, dissertation research, articles, materials of scientific and practical conferences, psychological and pedagogical, methodological, special literature, legislative and regulatory documentation on higher education in order to determine the regulatory framework of research and implementation of its results; generalization and systematization of domestic and foreign experience, personal pedagogical experience, methods of mathematical statistics.
Results. A wide range of physical exercises close to occupational and labor situations were chosen as the main means of TFP for future specialists in economics. The specially selected exercises from different sports presented in the program of physical education of students of ZVO were grouped according to their influence on the development of certain muscle groups, professionally important qualities and psychophysical functions. The general principle of selection of exercises - a variety of conditions, their gradual complication, approaching the specifics of the main professional activity.
Conclusions. Statistical analysis of the results of the pedagogical experiment confirms the effectiveness of the proposed model of forming a culture of health of future specialists in economics in the process of applied physical training at the level of significance of 0.05 for each of the indicators.

Формулювання проблеми. Провідна роль у закладенні підвалин збереження здоров’я молоді належить не лише сім’ї, а й школі, де фізична культура як шкільний предмет покликана сформувати засади здорового способу життя. При цьому заклад загальної середньої освіти позиціонується як осередок, в якому створені необхідні умови для формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного, психологічного і соціального здоров’я всіх учасників освітнього процесу, а вчитель фізичної культури водночас має виступати і ініціатором створення такого осередку, і рушієм позитивних змін у діяльності закладу освіти в бік здоров’яформування й здоров’язбереження молоді на засадах гуманістичної педагогіки та основних принципів функціонування Нової української школи.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. За результатами проведеного структурно-логічного аналізу науково-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО, положень системного підходу було визначено структурні компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО, а саме: особистісний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний.
Висновки. У відповідності до компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО відкрито можливість розробки критеріїв, підбору відповідних їм показників (мотивація організовувати ФОС ЗЗСО; спортивні знання, психолого-педагогічні знання, валеологічні знання; уміння впроваджувати інновації, уміння використовувати оздоровчі технології, уміння популяризувати ЗСЖ; здатність до рефлексії, здатність до комунікації), завдяки яким схарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО.

Problem formulation. The leading role in laying the foundations for the health of young people belongs not only to the family, but also to the school, where physical education as a school subject is designed to form the foundations of a healthy lifestyle. The general secondary education institution is positioned as a center in which the necessary conditions are created for the formation, preservation and strengthening of physical, spiritual, psychological and social health of all participants in the educational process, and the physical education teacher must initiate the creation of such a center the engine of positive changes in the activities of the educational institution in the direction of health formation and health of young people on the basis of humanistic pedagogy and the basic principles of the New Ukrainian school.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. Based on the results of the structural-logical analysis of scientific and methodological support of professional training of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school, were determined structural components of readyness of future teachers of physical culture to the organization of the physical and health environment in school, namely: personal, cognitive, procedural, reflexive.
Conclusions In accordance with the components of readiness of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school opened the possibility of developing criteria, selection of relevant indicators (motivation to the organization of the physical and health environment in school; sports knowledge, psychological and pedagogical knowledge, valeological knowledge; ability to implement innovations, skills to use health popularize hls, the ability to reflect, the ability to communicate), through which to characterize the levels of readiness of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school.

Формулювання проблеми. Процес навчання математики учнів-гуманітаріїв ускладнюється проблемами обмеженості навчального процесу в часі, низької мотивації їх пізнавальної діяльності, психологічних бар’єрів учнів, оцінювання й самооцінювання їх навчальних досягнень, відсутності нестандартних завдань. Важливим аспектом процесу навчання математики учнів класів з гуманітарним профілем навчання є контроль та оцінювання їх навчальних досягнень.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів на базі загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області, педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Автори пропонують при оцінюванні якості математичної підготовки учнів класів з гуманітарним профілем навчання враховувати рівень пізнавального інтересу, пізнавальної активності та пізнавальної самостійності. У дослідженні запропоновано трирівневу структуру системи тематичного контролю до кожної теми. Ефективними є уроки контролю та оцінювання знань, навичок та вмінь учнів у формі уроків-заліків. На всіх етапах проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів-гуманітаріїв у процесі навчання математики значну увагу слід приділяти саме організації самоконтролю учнів через заповнення ними таблиць самооцінювання. Слід віддавати перевагу письмовим видам діяльності на противагу усним, для того щоб надавати учням можливість для перевірки та виправлення відповіді. При цьому на уроках математики у класах гуманітарних профілів навчання ефективними є такі форми та види контролю, як математичний диктант, дидактичні ігри, «тихе опитування», виконання довгострокових домашніх завдань, заповнення учнями портфоліо тощо.
Висновки. Головною особливістю контрольно-оцінювальної діяльності вчителя математики в класах з гуманітарним профілем навчання є врахування не лише рівня оволодіння конкретними математичними знаннями, навичками та вміннями розв’язувати типові математичні завдання, але й рівня мотивації вивчення математики.

Formulation of the problem. The process of teaching mathematics for humanities students is complicated by the problems of the limited educational process in time, low motivation of their cognitive activity, psychological barriers of students, evaluation and self-evaluation of their academic achievements, lack of non-standard tasks. An important aspect of the process of teaching mathematics students with a humanitarian training profile is the control and evaluation of their academic achievements.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of activities on the basis of comprehensive educational institutions of the Sumy region, pedagogical observation, statistical analysis of the obtained data.
Results. Currently, it is recommended to evaluate the quality of mathematical training of students in the classes of humanitarian training profiles in two aspects: to determine the level of mastering the theoretical knowledge in the process of oral questioning, and the quality of practical skills and skills of solving tasks and exercises. The authors propose to take into account the level of cognitive interest, cognitive activity and cognitive independence when assessing the quality of mathematical preparation of students with a humanitarian education profile. It should be noted that written activities should be preferred over oral, in order to provide students with the opportunity to check and correct the answer. At the same time, the following forms and types of control, such as mathematical dictation, didactic games, "quiet polling", students' filling in self-evaluation tables, performing long-term homework, filling portfolios with students, conducting lessons-classes, etc. are effective at the lessons of mathematics in the classes of humanitarian training profiles.
Conclusions. The main feature of the control and evaluation activity of the teacher of mathematics in the classes with the humanitarian profile is to take into account not only the level of mastery with specific mathematical knowledge, skills and abilities to solve typical mathematical problems, but also the level of motivation for studying mathematics.