Формулювання проблеми. Із зміною освітньої парадигми зі «знаннєвої» на компетентнісну відбувається оновлення поняттєво-термінологічного апарату освіти. З'являються такі терміни як «компетенція» та «компетентність», а також більш вузькі терміни конкретних професійних компетентностей, зокрема, у «візуальній» освіті – «графічна компетентність», «візуальна компетентність». В той же час у науковій та методичні літературі часто спостерігається понятійний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентність» і «грамотність», дотримуються різного ієрархічного впорядкування у поняттях «грамотність», «компетентність» та «культура». Тому досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із змістом категорій «графічна компетентність», «візуальна компетентність».
Матеріали і методи. Аналіз понять «компетентність», «графічна компетентність», «візуальна компетентність» за тлумаченнями вітчизняних та зарубіжних дослідників, встановлення кореляції цих понять із поняттями «графічна грамотність», «візуальна грамотність».
Результати. Спільною основою понять «графічна компетентність», «візуальна компетентність» є поняття «компетентність». Компетентність визначають як інтегративна здатність особистості до деякої діяльності, що базується на знаннях, уміннях та навичках, набутих у процесі навчання, та готовність застосовувати їх на практиці. Графічна компетентність – це інтегративна здатність особистості до діяльності, що базується на графічних знаннях, уміннях та навичках, та готовність застосовувати їх у графічній професійно-орієнтованій діяльності. Візуальна компетентність – це інтегративна здатність особистості, в основі якої лежить сукупність теоретичних знань, умінь та навичок в області візуалізації інформації, а також готовність застосовувати їх у професійній діяльності.
Висновки. Наповнення і співвідношення понять «графічна компетентність» та «візуальна компетентність» є різними.

Abstract. Formulation of the problem. With the change of the educational paradigm from the "knowledge" one to the competence one there is an update of the conceptual-terminological educational apparatus. There are such terms as "competence", as well as more narrow terms of specific professional competences, in particular, in "visual" education – "graphic competence", "visual competence". At the same time, in scientific and methodological literature, there is often a conceptual dissonance: the authors often identify the concept of "competence" and "literacy", adhere to different hierarchical ordering in the concepts of "literacy", "competence" and "culture". Therefore, a researcher who begins his quest for the subject cannot understand the content of categories "graphic competence" and "visual competence".
Materials and methods. Analysis of the concepts of "competence", "graphic competence", "visual competence" according to the interpretations of national and foreign researchers, establishing correlation of these concepts with the concepts of "graphic literacy", "visual literacy".
Results. The common basis for the concepts of "graphic competence", "visual competence" is the notion of "competence". Competence is defined as the integrative ability of an individual to some activity based on the knowledge, skills and abilities acquired during the learning process, and the readiness to apply them in practice. Graphic competence is the integrative ability of an individual to work based on graphic knowledge, skills and abilities, and readiness to use them in professional activities. Visual competence is the integrative ability of the individual, based on the set of theoretical knowledge, skills and abilities in the field of visualization of information, as well as the readiness to apply them in professional activities. The difference between the concepts of graphic and visual competence is in the type of information someone deals with – the visual information (the form of perception) or graphic information (the form of representation).
Conclusions. The results of this study make it possible to deal with the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts of "graphic competence" and "visual competence", since in the scientific literature the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued.

Формулювання проблеми. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил.
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація структури дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил на базі Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Структура дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил містить: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності) компоненти.
Висновки. Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. Formulation of the problem. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, physical and sports activities and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers.
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodical literature; development and testing of the structure of research competence of future Navy officers at the Institute of Naval Forces of the National University of Odessa Naval Academy, pedagogical observation, statistical analysis of the data obtained.
Results. The authors propose a structure for the research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the most optimal methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up research results); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activity).
Conclusions. Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists for different fields of education. It is research that allows to deepen the professional direction of education, to educate specialists with high creative potential and influences the formation of social and professional maturity of future graduates.

Розглянуто наукові дослідження за напрямком підготовки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії. Наведено аналіз публікацій вчених відносно різних аспектів функціонування системи освіти. Розглянуто питання формування професійної майстерності у підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Доведено, що проблеми підготовки бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії в сучасному освітньому просторі знаходяться в стадії осмислення. Виділені основні аспекти професійної підготовки бакалаврів з фізичної терапії.
Формулювання проблеми. Для усвідомлення шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії у вищих навчальних закладах України вирішальним постає завдання щодо виявлення основних проблем у їх підготовці, вивчення історії становлення системи та здобутків науково-педагогічного досвіду.
Матеріали і методи. Аналіз, синтез, узагальнення навчально-методичної та спеціальної наукової літератури з метою визначення проблем та перспектив них напрямків у професійній підготовці бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії.
Результати. Теоретичний аналізу науково-методичної літератури та вивчення практичного досвіду підготовки фахівців з фізичної терапії та ерготерапії дозволив визначити основні проблеми та перспективні напрямки їх професійної підготовки.
Висновки. З’ясовано, що фахова підготовка майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії вимагає постійного пошуку шляхів удосконалення різних аспектів їх готовності до майбутньої професійної діяльності, модернізації змісту підготовки відповідно до міжнародних стандартів та запитів суспільства.

Abstract. Scientific researches in the direction of preparation of future bachelors in physical therapy and ergotherapy are considered. The analysis of publications of scientists concerning different aspects of the functioning of the education system is given. The question of formation of professional skill in training of highly qualified specialists is considered. It is proved that the problems of preparation of bachelors in physical therapy and ergotherapy in modern educational space are in the stage of comprehension. The main aspects of the professional training of bachelors in physical therapy are highlighted.
Formulation of the problem. In order to understand the ways of improving the system of professional training of future specialists in physical therapy and ergotherapy in higher educational establishments of Ukraine, the decisive task is to identify the main problems in their preparation, to study the history of the formation of the system and the gains of scientific and pedagogical experience.
Materials and methods. Analysis, synthesis, generalization of educational-methodical and special scientific literature in order to identify problems and perspectives in the professional training of bachelors in physical therapy and ergotherapy.
Results. Theoretical analysis of scientific and methodological literature and the study of practical experience of training specialists in physical therapy and ergotherapy allowed to identify the main problems and perspective directions of their professional training.
Conclusions. It has been found out that professional training of future specialists in physical therapy, ergotherapy requires constant search for ways to improve various aspects of their readiness for future professional activity, modernization of the content of training in accordance with international standards and requests of society.

The article examines the possibility of computer simulation of the research on the strength of fabrics for students of the specialty "Professional Education (Technology of Light Industry Products)". Characteristics of the discipline "Material Science of Sewing Products", its place in the professional training are considered. Characteristics of the experiment to determine the strength of the tissues are described. Description of the computer model made with the help of Fabric Strength 1.0 Software is given.
Formulation of the problem. Information technologies provide wide opportunities for creating computer models of experiments on materials science in the field of clothing. These opportunities are not fully used.
Materials and methods. The discipline "Materials Science of Sewing Products" and it use in formation of students’ professional competencies
Results. The use of computer models of experiments on materials science in clothing production contributes to the formation of appropriate professional competences for students. Modern ICT tools provide opportunities for this.
Conclusions. The computer model is only the first step in the introduction of computer simulation in the process of studying materials science of sewing production. In the future, the authors plan to develop computer models for all sewing production experiments and test their effectiveness experimentally.

Анотація. У статті розглядається комп’ютерне моделювання як шлях формування професійних компетентностей студентів спеціальності «Професійна освіта (технологія продукції легкої промисловості)» при дослідженні міцності тканин. Описано особливості дисципліни «Матеріалознавство швейних виробів», її місце у професійній підготовці фахівця. Деталізовано  експеримент з визначення міцності тканин. Наведено опис комп'ютерної моделі, виготовленої за допомогою програмного забезпечення Fabric Strength 1.0.
Постановка проблеми. Інформаційні технології надають широкі можливості для створення і дослідження експериментальних комп’ютерних моделей в галузі матеріалознавства. Водночас практична підготовка фахівців швейних виробів не завжди передбачає використання комп’ютерного моделювання як методу вирішення професійних завдань і засобу формування професійних компетентностей. 
Матеріали та методи. Аналіз навчальної дисципліни «Матеріалознавство швейних виробів» та її місця у формуванні професійних компетентностей студентів спеціальності «Професійна освіта (технологія продукції легкої промисловості)», педагогічний експеримент для визначення ефективності використання комп’ютерних моделей.
Результати. Використання комп’ютерних моделей у виробництві одягу сприяє формуванню у студентів професійних компетентностей. Опанування програмного забезпечення Fabric Strength 1.0. сприяє вирішенню професійних завдань і добре сприймається студентами спеціальності «Професійна освіта (технологія продукції легкої промисловості)».
Висновки. Використання комп'ютерних моделей у формуванні професійних компетентностей фахівців доцільно запроваджувати з першого курсу навчання, використовуючи їх для вирішення професійній х завдань.

Формулювання проблеми. Модернізація освіти призводить до інтенсивного оновлення її понятійно-термінологічного апарату. Науковці майже завжди у своїх дослідженнях пропонують авторські варіанти формулювань як фундаментальних понять, так і новоутворених термінів, що призводить до появи понятійного дисонансу. У зв’язку з тим, що візуалізація стає однією з найпопулярніших форм представлення навчальної інформації, починає формуватися словник «візуальної» освіти. Тому досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із змістом кожної з цих категорій та їх ієрархією.
Матеріали і методи. Аналіз науково-педагогічних джерел для визначення змістового наповнення понять «графічна грамотність», «візуальна грамотність», їх співвідношень та кореляції з іншими поняттями словника «візуальної» освіти.
Результати. Спільною основою понять «графічна грамотність» та «візуальна грамотність» є поняття «грамотність» як повноцінне володіння людиною знаннями, вміннями в деякій області і використання їх для досягнення професійних результатів у її професійній діяльності. Вид грамотності визначається залежно від відповідного виду діяльності. Графічна грамотність у вузькому розумінні – показник сформованості навичок письма, автоматизований спосіб перекодування звукової форми слова в графічну при безпосередньому відтворенні її на папері. Графічна грамотність у широкому розумінні – це інтегративне особистісне утворення, що включає взаємопов'язані елементарні знання теорії зображень та вміння читати та створювати різні графічні зображення за допомогою певних графічних засобів. Поняття візуальна грамотність трактується як вміння розпізнавати, аналізувати, інтерпретувати, створювати і використовувати візуальну інформацію в процесі комунікації. Поняття візуальної грамотності містить певні аспекти комунікації між об’єктом та суб’єктом сприйняття.
Висновки. Поняття «графічна грамотність» та «візуальна грамотність» несуть під собою різні сенси, а тому мають використовуватися коректно.

Abstract. Formulation of the problem. The modernization of education leads to an intensive renewal of its conceptual terminology apparatus. Scientists always offer author's variants of the wording of both fundamental concepts and newly created terms in their research, which leads to the emergence of conceptual dissonance. Due to the fact that visualization becomes one of the most popular forms of presentation of educational information, the glossary of "visual" education begins to be formed. Therefore, it is difficult to understand the content of each of these categories and their hierarchy for a researcher who begins his quest for a given topic.
Materials and methods. Analysis of scientific and pedagogical researches for determining the content of the concepts "graphic literacy", "visual literacy", their correlations with other concepts of the glossary of "visual" education.
Results. The common basis for the concepts "graphic literacy" and "visual literacy" is the concept "literacy". Literacy is the full possession of person knowledge, skills in a certain area and use them to achieve professional results in his professional activities. The type of literacy is determined depending on the type of activity. By synthesizing different interpretations of the concept "graphic literacy", we formulate the following. Graphic literacy in the narrow sense is an indicator of the formation of writing skills, an automated way of recoding the sound form of the word in a graphic with direct reproduction of it on paper. Graphic literacy in the broad sense is an integrative personal entity that includes interconnected elementary knowledge of the theory of images and the ability to read and create various graphic images using certain graphical means. The concept “visual literacy” is a concept in the field of photography, art, graphic design, media and is interpreted as the ability to recognize, analyse, interpret, create and use visual information in the communication process. In trying to delineate the concept “graphic and visual literacy”, we note that in both cases it is about the ability to perform certain actions with information, graphic or visual. This classification of the concept of information is based on different features: visual information (in the way of perception) is that perceived by the organs of vision, and graphical information (in form of representation) is information in the form of images, tables, charts, graphs, etc. In addition, the concept of visual literacy contains certain aspects of communication between an object and a subject of perception.
Conclusions. The results of this study give an opportunity to understand the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts "graphic literacy" and "visual literacy", since the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued in the scientific literature.