Аннотация. В статье поднят вопрос междисциплинарности пространства знаний нелинейной архитектуры, среди которых выделены математические методы и модели. Предложены подходы включения современных математических знаний в образовательный процесс  путём внедрения интегративных технологий.
Формулирование проблемы. Работа направлена на устранение противоречий, связанных с несоответствием содержания математического образования студентов архитектурных специальностей требованиям современного архитектурного проектирования.
Материалы и методы. В работе использованы следующие методы: сбор, систематизация, классификация и обобщение информации относительно поставленной проблемы, сравнительный анализ разных педагогических подходов, синтез и анализ результатов собственной педагогической интегративной деятельности. 
Результаты.  В статье обосновано, что нелинейная архитектура носит междисциплинарный характер и в этом пространстве одну из ведущих ролей играют математические методы и модели. Среди основных методов выделены методы фрактального, геометрического и параметрического моделирования, причём указано на то, что во многих случаях области их применения пересекаются. Такой характер архитектурной деятельности обосновывает необходимость создания условий для приобретения студентами междисциплинарных знаний, соответствующих требованиям современного проектирования. Эту задачу предложено решать на основе  интегрированных технологий путём разработки и внедрения спецкурсов прикладной направленности. Опыт такой работы указывает на необходимость объединения усилий  математиков, архитекторов и IТ-специалистов. В качестве альтернативного пути решения поставленной задачи предлагается работа в рамках студенческого научного общества, причём указано на то, что опыт такой деятельности демонстрирует положительный результат.
Выводы. Внедрение интегративных форм обучения способствует приобретению междисциплинарных знаний, что способствует оптимизации образовательного процесса.

Abstract. The article raised the issue of interdisciplinarity of the knowledge space of nonlinear architecture, among which mathematical methods and models are highlighted. The approaches to the inclusion of modern mathematical knowledge in the educational process through the introduction of integrative technologies are proposed.
Formulation of the problem. The work is aimed at eliminating the contradictions associated with the mismatch of the content of the mathematical education of students of architectural specialties with the requirements of modern architectural design.
Materials and methods. The following methods were used in the work: collection, systematization, classification and generalization of information regarding the problem posed, a comparative analysis of different pedagogical approaches, synthesis and analysis of the results of one's own pedagogical integrative activity.
Results. The article substantiates that nonlinear architecture is interdisciplinary in nature and in this space one of the leading roles is played by mathematical methods and models. Among the main methods, the methods of fractal, geometric and parametric modeling are highlighted, and it is indicated that in many cases their fields of application intersect. This nature of architectural activity justifies the need to create conditions for students to acquire interdisciplinary knowledge that meets the requirements of modern design. Authors propose to solve this problem on the basis of integrated technologies by developing and implementing special courses of applied orientation. The experience of such work indicates the necessity of combining the efforts of mathematicians, architects and IT specialists. As an alternative way to solve the problem, it is proposed to work within the framework of the student scientific society, and it is indicated that the experience of such activities demonstrates a positive result.
Conclusions. The introduction of integrative forms of learning contributes to the acquisition of interdisciplinary knowledge, which helps to optimize the educational process.

Анотація. Формулювання проблеми. Адаптація до навчання у вищій школі є однією з вирішальних умов успішності навчально-професійної діяльності студента і, відповідно, професійної підготовки майбутнього фахівця. У статті представлені дані, що стосуються стану адаптації студентів першого курсу до основних організаційних форм навчального процесу у ЗВО.
Матеріали і методи. Основним методом дослідження був авторський опитувальник, що складається з 17 питань як відкритого, так і закритого типу. У дослідженні взяли участь 86 першокурсників інституту історії і філософії і фізико-математичного факультету. Обробка результатів проводилася з використанням програми "Microsoft Excel".
Результати. 1. Організаційні форми навчання у вищій школі створюють певні труднощі практично для всіх студентів першого курсу. Найбільші складності для всіх досліджених студентів викликають семінарські заняття. За всіма видами навчальної роботи більше труднощів зазнають випускники сільських шкіл і ті, хто живуть в гуртожитку. Гендерні відмінності: на фізико-математичному факультеті з великими труднощами стикаються жінки, а в інституті історії і філософії – чоловіки. 2. Лекційні заняття всі першокурсники відвідують задовільно, але систематично над лекційним матеріалом працюють виключно мало. 3. До практичних та семінарських занять переважна більшість студентів готуються не заздалегідь, а напередодні. 4. При підготовці до занять та іспитів першокурсники в першу чергу користуються матеріалами Інтернету. На другому місці для студентів фізико-математичного факультету – власні конспекти, а інституту історії і філософії – рекомендовані підручники. 5. Самостійній роботі всі першокурсники приділяють незначну увагу, пов'язуючи її в основному з необхідністю готуватися до практичних та семінарських занять.
Висновки. Отримані результати свідчать про недостатню адаптованість студентів першого курсу до основних організаційних форм навчання у вищій школі. Необхідно: 1) продовжити дослідження щодо сформованості навчальних інтелектуальних навичок, структури навчальної мотивації та емоційного стану студентів; 2) активізувати роботу по наданню студентам першого курсу необхідної психолого-педагогічної допомоги.

Abstract. Formulation of the problem. Adaptation to higher education is one of the decisive conditions for the success of educational and professional activities of the student and professional training of the future specialist. The article presents data concerning the state of the adaptation of first-year students to the main organizational forms of the educational process.
Materials and methods. The main method of research was the author's questionnaire consisting of 17 questions of both open and closed type. The study involved 86 first-year students of the Institute of history and philosophy and the faculty of physics and mathematics. The results were processed using the program "Microsoft Excel".
Results. 1. New forms of study in higher education create certain difficulties for almost all first-year students. The greatest difficulties for all the studied students are caused by seminars. Graduates of rural schools and those who live in dormitories experience more difficulties in all forms of educational work. Gender differences: at the faculty of physics and mathematics, women face great difficulties, and at the Institute of history and philosophy-men. 2. All first-year students attend lectures satisfactorily, but systematically work on lecture material only a little. 3. The vast majority of students prepare for practical and seminar classes not in advance, but on the eve. 4. When preparing for classes and exams, first-year students primarily use Internet materials. In second place for students of the faculty of physics and mathematics-their own notes, and the Institute of history and philosophy are recommended textbooks. 5. Independent work all first-year students pay little attention, linking it mainly with the need to prepare for practical and seminar classes.
Conclusions. The obtained results indicate the lack of adaptation of first-year students to the main organizational forms of education in higher education. Necessary: 1. to continue research on the structure of educational motivation and emotional state of students. 2. To intensify the work to provide first-year students with the necessary psychological and pedagogical assistance.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» (2017) мету повної загальної середньої освіти визначено як всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення мети забезпечується через наскрізні для шкільних програм всіх начальних предметів змістові лінії, до яких віднесено і «Підприємливість і фінансову грамотність». Реалізувати означену наскрізну змістову лінію пропонується шляхом формування однієї із ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності, - компетентності «ініціативність і підприємливість». Упровадження наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» у навчальні предмети «українська мова» й «українська література» передбачає виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу учнів з різними джерелами інформації з метою формування умінь ясно і переконливо говорити, презентувати власні плани, чітко ставити завдання, планувати, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення, брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для успішного розв’язання виробничих проблем. Такі вимоги потребують від учителів-словесників постійного особистісного і професійного розвитку й саморозвитку, що на етапі навчання в закладах вищої педагогічної освіти забезпечується, зокрема, уведенням до професійно орієнтованих, методичних дисциплін тем «Ключові компетентності школяра Нової української школи».
Акцентована увага на окремих аспектів методичної підготовки майбутніх учителів-словесників до формування в учнів основ підприємливості та ініціативності. Узагальнено європейські та українські законодавчо-нормативні освітні документи, здійснено огляд шкільних програм та методичного забезпечення деяких шкільних підручників з української мови для учнів 10 класу, запропонованого для реалізації наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» та формування компетентності «ініціативність і підприємливість» на уроках української мови, аналіз яких передбачається на заняттях з мовно-методичних курсів у вищій школі.
В умовах реформування загальної середньої освіти й утвердження особистісно орієнтованої моделі освіти актуалізується потреба уведення до професійно орієнтованих, методичних дисциплін в закладах вищої педагогічної освіти теми «Ключові компетентності школяра Нової української школи», з-поміж яких важливе місце відведено підприємницькій компетентності або компетентності «ініціативність і підприємливість». 

Abstract. According to the Article 12 of the Law of Ukraine “About Education” (2017), the purpose of complete secondary education is defined as the comprehensive development, education and socialization of a person who is able to live in society and civilized interaction with nature, has a desire for self-improvement and lifelong learning, conscious life choices and self-fulfillment, responsibility, work and civic activity. The achievement of the goal is ensured through the content lines of school curricula with all primary subjects, including “Entrepreneurship and Financial Literacy”. It is proposed to implement the defined cross-cutting content line by forming one of the key competencies necessary for successful life – the “initiative and entrepreneurship competence”. The implementation of the cross-cutting content line “Entrepreneurship and financial literacy” into such subjects as “Ukrainian language” and “Ukrainian literature” involves the implementation of cross-curricular educational projects, the students work with different sources of information to form clearly speaking skills, present their plans, resolve conflict situations, make decisions, take responsibility, and formulate the behaviors needed to successfully solve industrial problems. Such requirements require from language-teachers constant personal and professional development and self-development, which at the stage of study in higher pedagogical education institutions is ensured by introducing into the vocationally-oriented and methodical subjects the topics like “Key competences of the student of the New Ukrainian School”.
Emphasis is placed on particular aspects of the methodological preparation of future language-teachers for the formation of the basics of entrepreneurship and initiative. European and Ukrainian legislative and normative educational documents were summarized. School programs and methodological papers of some Ukrainian textbooks for 10th grade students offered for the implementation the line “Entrepreneurship and financial literacy” and formation of “initiative and entrepreneurship” competence were analyzed.
In the context of reforming general secondary education and the adoption of a personally oriented model of education, it is actualized the need to introduce into the vocationally oriented, methodical disciplines the topic “Key competences of a student of the New Ukrainian School”, among which the importance of “entrepreneurial and initiative” competence are very important.

Анотація. Формулювання проблеми. У статті робиться спроба висвітлення та аналізу основних аспектів формування дослідницької компетентності студентів закладів вищої освіти України в процесі фахової підготовки.
Матеріали і методи. Аналіз і узагальнення наукових розвідок щодо вирішення проблеми формування дослідницької компетеннтності з виокремленням основних компонентів науково-дослідної діяльності студентів, термінологічний аналіз для уточнення терміну «дослідницька компетентність».
Результати. У публікації наводяться та аналізуються основні компоненти науково-дослідної діяльності студентів (проектувальний, який передбачає наявність у студента умінь, навичок та здатностей виявляти та формулювати наукові проблеми, визначати об’єкт та предмет дослідження, формулювати мету та гіпотезу дослідження, визначати основні поняття; інформаційний, який передбачає володіння студентами методами збирання даних відповідно до висунутих гіпотез, створення баз емпіричних даних, опрацювання різноманітних першоджерел тощо; аналітико-синтетичнй, який передбачає здатність студентів до вибору і використання універсальних та спеціальних методів наукового дослідження, наявність в них розвинутого логічного мислення, творчих здібностей і якостей (інтуїція, здатність до інсайту, відкриття, продуктивного мислення); практичний, який передбачає створення, передавання та упровадження результатів наукового дослідження у практику тощо). Уточнюється поняття „дослідницька компетентність майбутнього фахівця”, яку автор розглядає як інтегровану якість (характеристику) особистості, що визначає її готовність і здатність до поетапного розв’язання дослідницьких задач, які виникають у реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності, на основі використання знань та умінь з навчального й життєвого досвіду відповідно до сформованої системи загальнокультурних та професійних цінностей з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання.
Висновки. Формування дослідницької компетентності студентів закладів вищої освіти України у процесі фахової підготовки повинно стати одним з провідних пріоритетів сучасної системи вищої освіти країни, вирішення якого вимагає комплексу заходів як загально педагогічного та дидактико-методичного, так і організаційного характеру.

Abstract. Formulation of the problem. The article attempts to highlight and analyze the main aspects of forming the research competence of students of higher education institutions of Ukraine in the process of professional training.
Materials and methods. Analysis and generalization of scientific intelligence for solving the problem of formation of research competence with the separation of the main components of students' research activities, terminological analysis to clarify the term "research competence".
Results. The publication outlines and analyzes the main components of students' research activities (design, which involves the student's ability, skills and abilities to identify and formulate scientific problems, determine the object and subject of research, formulate the purpose and hypothesis of the study, determine the basic concepts; information , which involves students' possession of methods of data collection according to hypotheses, creation of empirical data bases, processing of various primary sources, etc.; ny, which implies the students' ability to choose and use universal and special methods of scientific research, the presence of developed logical thinking, creative abilities and qualities (intuition, ability to insight, discovery, productive thinking); practical, which involves the creation, transmission and implementation the results of scientific research into practice, etc.). The author clarifies the concept of "research competence of the future specialist" as an integrated quality (characteristic) of the individual, which determines his willingness and ability to gradually solve research problems that arise in real life situations in different fields of activity, based on the use of knowledge and skills educational and life experience in accordance with the established system of general cultural and professional values ​​in order to gain new knowledge through the application of methods of scientific knowledge.
Conclusions. Formation of research competence of students of higher education institutions of Ukraine in the process of professional preparation should become one of the leading priorities of the modern higher education system of Ukraine, which requires a set of measures of general pedagogical, methodological and organizational character.

Анотація. Формулювання проблеми. Відповідно до навчальних програм майбутні лікарі починають вивчати елементи статистики з перших курсів навчання. Зокрема, методи біостатистики вони вивчають на заняттях з медичної інформатики на другому курсі навчання. Водночас більшість вступників у вищі медичні заклади України мають низьку фізико-математичну підготовку. Чи здатні сучасні студенти-медики виконувати складні математичні завдання і чи зацікавлені вони у таких завданнях?
Матеріали і методи. У ході педагогічного дослідження було здійснено аналіз літератури з педагогіки та статистики. Оброблену теоретичну інформацію зі статистики стосовно критерію хі-квадрат використано для створення проблемного завдання з індивідуальної самостійної роботи студентів з медичної інформатики. Додатково використано програму MS Excel для створення демонстраційних матеріалів щодо розрахунків емпіричного значення коефіцієнта хі-квадрат. На заключному етапі здійснено перевірку виконаних студентами завдань та аналіз педагогічної ситуації щодо проведеної роботи.
Результати. Англомовні студенти-медики другого курсу лікувального факультету виконали поставлене перед ними завдання значно швидше, ніж ми припускали. Під час виконання продемонстровано досить високий рівень математичних знань, умінь та навичок, а також зацікавленість у виконанні завдання. Студенти представили два різних доведення рівності двох формул, записаних у завданні, стосовно критерію хі-квадрат. Використовуючи способи доведення студентів, можна вивести формулу для розрахунку емпіричного значення коефіцієнта хі-квадрат для трьох вибірок, яку також представлено у цій статті.
Висновки. Проведена самостійна робота студентів-медиків, з одного боку, продемонструвала готовність майбутніх лікарів до вирішення нестандартних для їхнього профілю завдань, які вимагають поглибленого рівня знань із математики. З іншого боку, зміст завдань та представлені студентами доведення дають можливість глибше розібратися з вибраним статистичним методом та використовувати отримані знання на практиці.

Abstract. Formulation of the problem. According to the curriculum, future doctors begin to learn the elements of statistics from the first courses of study. In particular, they study biostatistics methods in medical informatics classes in the second year of study. At the same time, most applicants to higher medical institutions in Ukraine have low physical and mathematical training. Are modern medical students capable of performing complex mathematical problems and are they interested in such tasks?
Materials and methods. In the process of the pedagogical study, the literature on pedagogy and statistics was analyzed. Processed theoretical information from statistics on the chi-square test was used to create a problematic task for individual independent work of students in medical informatics. MS Excel was additionally used to create demo materials for calculating the empirical value of the chi-square coefficient. At the final stage, the completed tasks were checked and the pedagogical situation regarding the work done was analyzed.
Results. English-speaking second year medical students of the Faculty of Medicine have completed their task much faster than we had assumed. During the task performance, students demonstrated a fairly high level of mathematical knowledge, skills and interest in the task. Future medical doctors presented two different proofs of the equality of the two formulas (written in the task) for calculation empirical value of the chi-square coefficient. Using student proof ways, it is possible to derive the formula for calculating the empirical value of the chi-square coefficient for three samples, which is also presented in this article.
Conclusions. On the one hand, individual independent work of medical students demonstrated the willingness of future doctors to solve problems that are not standard for their profile and have an immersion in the mathematics. On the other hand, the content of the task and the mathematical proofs of the students make it possible to understand more deeply the chosen statistical method and to use the acquired knowledge in practice.