Анотація. У статті наголошено на перспективах застосування технології змішаного навчання для організації навчання студентів цифрового покоління – молодих людей, які активно використовують ІТ у повсякденному житті. Згідно з теорією поколінь (В. Штраус, Н. Хоув) цих людей також називають поколінням Z. Унаслідок того, що розвиток когнітивних процесів, емоційно-вольової сфери та інших психічних та психологічних особливостей представників цього покоління відбувається під впливом онлайн середовища, студенти цифрового покоління помітно відрізняються від інших типом мислення та способом сприйняття інформації.
Виділено когнітивні особливості студентів цифрового покоління, а саме: спроможність сприймати інформацію лише невеликими порціями та переважно візуально, cхильність до публічності в онлайн середовищі, зацікавленість в інтерактивних методах навчання, низьку сформованість механізмів саморегуляції тощо. Зазначено, що дуже часто студентів з такими особливостями складно навчати математичним дисциплінам. Акцентовано на необхідності врахування рекомендацій психологів стосовно організації навчання представників цифрового покоління: впровадження та посилення інституту кураторства, потреба в психологічному супроводі навчання; розвиток навичок саморегуляції, самоорганізації, тайм-менедженту та інші. Висловлено гіпотезу про те, що розглянуті особливості та рекомендації можуть бути найбільш повно враховані в умовах так званого змішаного навчання. Окреслено такі можливості змішаного навчання для врахування наявних психологічних особливостей студентів цифрового покоління як чітка детермінованість завдань, розбиття матеріалу на невеликі блоки, використання мобільних ґаджетів у навчальних цілях, наявність тьютора для психолого-педагогічної підтримки навчання та багато інших. Наголошено на відкритих питаннях організації змішаного навчання: відсутність концепції та науково обґрунтованих методик, потреба пошуку шляхів розвитку комунікативних навичок та аналітичного мислення. Висловлено переконання стосовно актуальності подальших досліджень з обраної теми.

Abstract. The article highlights the prospects of blended learning technology for training of digital generation students - young people who use IT actively. According to the theory of generations (V. Strauss, N. Hove) these people are also called Z generation. As the development of cognitive processes, emotional-volitional spheres and other mental and psychological characteristics of representatives of this generation is influenced by the online environment, students of the digital generation differ markedly from the others by types of thinking and the way of perceiving information.
The cognitive features of the students of the digital generation are highlighted, namely: the ability to perceive information only in small portions and mainly visually, the tendency to publicity in the online environment, interest in interactive teaching methods, low self-regulation mechanisms etc. It is noted that it is often difficult to teach such students mathematical disciplines. The emphasis is placed on the need to take into account the recommendations of psychologists regarding the training of representatives of the digital generation: the introduction and strengthening of the institute of curatorship, the need for psychological support of training; development of skills of self-regulation, self-organization, time-manager and others. The hypothesis that the considered features and recommendations can be most fully taken into account in conditions of so-called blended learning is expressed. The following features of blended learning are considered in order to take into account existing psychological peculiarities of digital generation students as a precise determinism of tasks, breaking down material into small blocks, using mobile gadgets for educational purposes, having a tutor for psychological and pedagogical support of teaching, and many others. The open issues of the organization of blended learning are emphasized: the lack of a concept and scientifically grounded methods, the need to find ways to develop communicative skills and analytical thinking. A conviction is expressed regarding the relevance of further research on the chosen topic.

Анотація. Нове українське суспільство потребує фахівців фізичної культури і спорту інноваційного типу, що поєднують здатність до творчої співпраці, володіють сучасними інноваційними технологіями відновлення здоров’я, володіють уміннями відновлення, корекції й підтримки рухових функцій спортсменів. Вироблення чіткого методологічного апарату при вирішенні проблеми дозволяє створити належну базу, підґрунтя для реалізації освітнього процесу, який забезпечить ефективну професійну підготовку майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності. Водночас аналіз наукових розвідок показує відсутність систематичних теоретичних і практичних досліджень до професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних технологій відновлення здоров’я спортсменів у професійній діяльності. Ця проблема потребує осмислення її як цілісної педагогічної системи. Указане доводить актуальність проблематики дослідження й підтверджує необхідність розробки задекларованої проблеми. Система професійної підготовки фахівців ґрунтується на взаємопов’язаних принципах професійної освіти: професійної спрямованості навчання, фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації, випереджувального характеру професійної підготовки, технологічності, інтеграції, індивідуалізації та диференціації, неперервності та наступності, інформатизації, оптимізації, цілісності, моделювання, самостійності та самоосвіти тощо. Результати аналізу засвідчили перспективність залучення цілісного, діяльнісного, редукційного, диференційованого та Self-made-man-підходів до підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності.

Abstract. The new Ukrainian society needs specialists of physical culture and sports of innovative type, who combine the ability to creative cooperation, have modern innovative technologies of health restoration, have the skills of recovery, correction and support of motor functions of athletes. The development of a clear methodological apparatus for solving the problem allows to create an appropriate base, the basis for the implementation of the educational process, which will provide effective training of future professionals in physical culture and sports to use health technologies in professional activities. At the same time, the analysis of scientific research shows the lack of systematic theoretical and practical research for the training of future specialists in physical culture and sports to use innovative technologies to restore the health of athletes in professional activities. This problem requires understanding it as a holistic pedagogical system. This proves the relevance of the study and confirms the need to develop a declared problem. The system of professional training is based on the interrelated principles of professional education: professional orientation of education, fundamentalization, humanization and humanization, advanced nature of professional training, manufacturability, integration, individualization and differentiation, continuity and continuity, informatization, optimization, integrity and modeling, self-education, etc. The results of the analysis testified to the prospects of involving holistic, activity, reduction, differentiated and Self-made-man approaches to the training of future FC&S specialists for the use of health and recovery technologies in professional activities.

Анотація. Автором здійснено аналіз зарубіжного досвіду реалізації змішаного навчання в системі освіти зарубіжних країн. Серед всіх країн світу визначено навчальні заклади Європи та США, в яких змішане навчання, застосування засобів ІКТ, реалізація новітніх стратегій навчання, пов’язаних з електронним навчанням впроваджується протягом 10-15 років та починалось з проведення різноманітних семінарів, форумів, конференцій, присвячених цій новій педагогічній проблемі. Проаналізовано діяльність консорціуму «Online Learning Consortium» щодо розгляду проблеми змішаного навчання. Консорціум щороку організовує конференції, на яких розглядаються питання організації навчального процесу, проблем і труднощів, які виникають при впровадженні певної педагогічної моделі змішаного навчання, а також перспектив розвитку змішаного навчання в закладах вищої освіти. Охарактеризовано досвід США та окремих європейських країн, зокрема Фінляндії, Німеччини, Великобританії, Швеції, Бельгії, Швейцарії, Китаю тощо. Виявлено, що змішане навчання утворилось на основі дистанційного навчання, а проведені численні дослідження ефективності традиційного, онлайн-навчання та змішаного навчання визначили перспективність і результативність методик змішаного навчання.
Окремо приділено увагу міжнародним проектам щодо впровадження змішаного навчання, в яких беруть участь країни всього світу. Відомими проектами є такі міжнародні проекти як Comenius 2.1, Erasmus + «Curriculum for Blended Learning», Online4EDU, Horizon Project тощо. В межах цих проектів відбувалось формулювання педагогічної доцільності змішаного навчання, проектування курсу змішаного навчання, організація дискусійних заходів щодо реалізації змішаного навчання, розробка навчальних планів тощо. В окремих країнах проводились внутрішні проекти, серед яких доцільно відмітити тематичне дослідження «Змішане навчання у фламандській вищій освіті» («Blended Learning in Flemish Higher Education»), проведене у 2014 р. Бельгійською Фламандською Королівською академією наук, словесності і мистецтв.
Таким чином, модернізація освіти в більшості зарубіжних закладів спрямована на реалізацію змішаного навчання, застосування нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створення електронних ресурсів для забезпечення навчального процесу за методикою змішаного навчання та розробці інноваційних навчальних програм з усіх освітніх напрямків.

Abstract. The author analyzes the foreign experience of implementing blended learning in the education system of foreign countries. Among all countries in the world determined educational institutions of Europe and the United States in which blended learning, use of ICT, the implementation of the latest learning strategies associated with e-learning being implemented in the next 10-15 years and began to conduct various seminars, forums, conferences dedicated to this new pedagogical problem. The activity of the consortium "Online Learning Consortium" the issue of blended learning. The consortium organizes an annual conference on issues of organization of educational process, problems and difficulties that arise when implementing a particular pedagogical model of blended learning, as well as development perspectives of blended learning in institutions of higher education. Characterized by the experience of the US and individual European countries, in particular Finland, Germany, great Britain, Sweden, Belgium, Switzerland, China, etc. It is revealed that blended learning was formed on the basis of distance learning, as conducted numerous studies of the effectiveness of traditional online learning and blended learning have identified the prospect and the effectiveness of these methods of blended learning.
Special attention is paid to international projects on the implementation of blended learning, involving countries around the world. Known projects are international projects such as Comenius 2.1, Erasmus "Curriculum for Blended Learning", Online4EDU, Horizon Project, etc. In these projects was the formulation of pedagogical expediency of blended learning, designing blended learning course, organization of the discussion of measures for implementation of blended learning, curriculum development, and the like. In some countries they have also held projects, among which it is worth noting a case study "Blended learning in Flemish higher education" ("Blended Learning in Flemish Higher Education") held in 2014, the Belgian Royal Flemish Academy of Sciences, literature and arts.
Thus, modernization of education in most foreign institutions aimed at the implementation of blended learning, the use of new information and communication technologies, creation of electronic resources to support the learning process by the method of blended learning and the development of innovative educational programs in all educational areas.

Анотація. У статті обґрунтовано необхідність використання компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки фахівців з розробки програмного забезпечення. Автор, спираючись на аналіз робіт науковців щодо виділення професійних компетентностей, розкриває сутність поняття «професійна компетентність фахівця в галузі розробки програмного забезпечення».
У статті схарактеризовано основні компетентності, якими мають оволодіти техніки-програмісти в процесі професійної підготовки. В рамках професійної компетентності техніків-програмістів невід’ємними складовими вважаємо особистісну компетентність, тобто розвиток індивідуальних здібностей людини, її обізнаність у власних сильних та слабких сторонах, здатність до самоаналізу, саморозвитку, самоконтролю, прагнення людини до самовдосконалення. Не аби яку роль відіграє й соціальна компетентність – здатність спілкуватись та брати відповідальність за виконання професійних завдань та власні вчинки, вміння організовувати співробітництво, проявляти ініціативу та брати активну участь у соціальному житті суспільства. Виділяємо також методологічну компетентністю, яка означає гнучкість, самоспрямоване навчання, здатність до незалежного вирішення проблем, самовизначення.  Всі ці компетентності є вимогою для розвитку предметної компетентності, яка передбачає розуміння місця кожної науки у системі знань людства, діалектики отримання нових теоретичних знань та їх використання на практиці, незалежне оперування предметними знаннями та їх критичне осмислення з позицій практики та інших наук.
Наголошено, що професійні компетентності техніків-програмістів є явищем динамічним, що обумовлено постійним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Тому в підготовці майбутнього фахівця з розробки програмного забезпечення одним з головних завдань виділено формування професіонала, що потребує ефективної організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Abstract. In the article the necessity of the use of the competency based approach is reasonable in the process of professional preparation of specialists on software development. The author leaning on the analysis of works of scientists in relation to the selection of professional competences exposes the essence of the concept "professional competence of a specialist of software development".
In the article the basic competences are distinguished and defined, that programming technicians must master in the process of professional preparation. It is marked that professional competence of programming technicians is the dynamic phenomenon determined by the permanent development of information technologies.
The inalienable constituents of professional competence of programming technicians are considered personal competence, id est. developing individual abilities, awareness in own strengths and weaknesses, capacity for self-examination, dynamic knowledge; social competence, the ability to communicate and take responsibility, the ability to organize a collaboration, to display some initiative and an active voice in social life of society; the methodological competence that means flexibility, the directive teaching, the capacity for an independent decision of problems, self-determination and is a requirement for development of subject competence, so the understanding of place of every science in the system of knowledge of humanity is investigated, the dialectics of receipt of some new theoretical knowledge and their use in practice, the independent operating by a subject of knowledge and their critical comprehension from positions of practice and other sciences.
The refore in the preparation of future specialist of software development one of main tasks is to train a professional that needs effective organization of educational process at a higher educational establishment.

Анотація. У статті розглядаються теоретико-методичні аспекти підготовки педагогів професійного навчання з харчових технологій в умовах інтенсифікації сучасного виробництва. Розглядається необхідність оновлення змісту підготовки педагогів професійного навчання з харчових технологій в умовах інтенсифікації виробництва навчання у вищих навчальних закладах.
В сучасному суспільстві найчастіше застосовуються якісні чинники розширення виробництва, такі як підвищення продуктивності праці, вдосконалення діючих виробничих основних фондів, збільшення випуску продукції при менших витратах всіх ресурсів і ін. До інтенсифікації виробництва сучасного штовхає конкуренція, яка змушує виробників для отримання більшої, та й нормального прибутку знижувати витрати та підвищуючи продуктивність праці. Інтенсифікація сучасного виробництва приводить не тільки до економії праці, а і до економії всіх ресурсів: трудових, матеріальних, енергетичних, природних, фінансових та інших. Перспектива будь-якого виробництва лежить в площині впровадження чогось нового, нового товару, нової технології, нового обладнання, нової організації праці і так далі. В іншому випадку в умовах конкуренції і досить високому рівні розвитку продуктивних сил домогтися гарних успіхів неможливо.
Підвищення продуктивності праці не можливе без оновлення застарілого обладнання, зміни технологій, застосування більш досконалої організації праці та нових матеріалів. Інформаційний вибух і сучасні темпи зростання наукової інформації, яку потрібно встигнути передати студентам за час навчання, спонукають викладачів шукати вихід з положення за рахунок нових педагогічних прийомів.
Інтенсифікація сучасного виробництва мотивує до зміни підходів у навчальному процесі підготовки фахівців професійної освіти. Перед сучасним педагогом професійного навчання стоїть задача активного пошуку новітніх, більш інтенсивних методів, форм і засобів навчання, щоб розвивати у студентів пізнавальну активність. Тому створення проблемних ситуацій у процесі підготовки педагогів професійного навчання є запорука підвищення ефективності навчання в умовах інтенсифікації сучасного виробництва [6].

Abstract. The article deals with theoretical and methodical aspects of the training of teachers of professional training in food technologies in the conditions of intensification of modern production. The necessity of updating the contents of the training of teachers of professional training in food technologies in the conditions of intensification of training production in higher educational institutions is considered.
In modern society, high-quality factors of production expansion, such as increasing labor productivity, improving existing operating fixed assets, increasing production output at lower costs of all resources are used more often. The intensification of modern production is pushed by competition, which forces producers to reduce their costs and increase their productivity for more and normal profits. Intensification of modern production leads not only to saving labor, but to save on all resources: labor, material, energy, natural, financial, and others. The prospect of any production lies in the introduction of something new, new product, new technology, new equipment, a new organization of work, and so on. Otherwise, in conditions of competition and a fairly high level of development of productive forces, it is impossible to achieve good success.
It is impossible to increase productivity without updating obsolete equipment, changing technology, applying a more perfect organization of work and new materials. The information explosion and the current pace of growth of scientific information, which one needs to have time to pass on to students during the study, prompts teachers to seek a way out of the situation at the expense of new pedagogical techniques.
Intensification of modern production motivates to change approaches in the training process of professional education professionals. The modern educator of professional education faces the task of actively searching for the newest, more intensive methods, forms and means of teaching in order to develop cognitive activity among students. Therefore, the creation of problem situations in the training of teachers of vocational training is a key to increasing the effectiveness of training in an intensification of modern production [6].