Анотація.  У статті аналізується проблема професійної адаптації молодих викладачів комп’ютерних наук  у освітньому процесі в закладах вищої освіти. Інформаційні технології та якісний високопрофесійний склад викладачів стають головними стратегічними ресурсами ВНЗ, що зкмовлює актуальність підготовки фахівців.
Показано, що професійна адаптація молодого викладача до педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах є важливим етапом його становлення як фахівця, сприяє творчій самореалізації та самовдосконаленню особистості. Професійна адаптація педагога з одного боку виступає як систематичне засвоєння професійного досвіду, а з іншого  –  як безперервний процес активної реалізації набутих професійних знань. З будь-яких позицій вона передбачає постійний професійний саморозвиток. Особлива увага приділяється виявленню причин складності адаптації педагога комп’ютерних дисциплін в умовах надлишкового інформаційного шуму, слабкої структурованості інформації та швидкого оновлення комп’ютерних технологій. У статті розглядаються переваги викладання комп’ютерних наук, до яких віднесено: вмотивованість студентів; зацікавленість та задоволення від занять; можливість застосовувати комп’ютерну техніку без обмежень; високий рівень різноманітних завдань прикладного застосування, адаптованих і зрозумілих студентам. Базою дослідження стали коледжі і ВНЗ Сумської області. Аналіз діагностичних даних, що надається у статті, дозволив виявити причини труднощів адаптації:  недостатня якість методичної літератури та електронних ресурсів;  потреба у післядипломній освіті, у допомозі досвідчених колег; відсутність часу на проведення навчальної, методичної, організаційної та науково-дослідницької робіт. Цей аналіз надає можливість сформувати шляхи усунення проблем викладання ІТ-технологій молодими педагогами на початковому етапі педагогічної діяльності.
У публікації пропонуються практичні рекомендації   з урахуванням існуючих стратегій, що відповідають запитам сучасного інформаційного суспільства.

Abstract. The article analyzes the problem of the professional adaptation young computer sciences teachers of colleges and universities. Information technology and high-quality professional staff of teachers become the main strategic resources of universities, which stipulates the importance of training specialists.

It is shown that the professional adaptation of a young teacher to a pedagogical activity in higher educational institutions is an important stage of his becoming a specialist, promotes creative self-realization and self-improvement of the individual.

The professional adaptation of the teacher serves as an assimilation of professional experience, and as a process of active realization of the acquired professional knowledge. From all positions, it involves continuous professional self-development. Emphasis is placed on the reasons for the difficulty of adapting the teacher, who studies and teaches computer science. Such reasons include information noise, poor structuring of information, rapid updating of computer technologies, and others. The article deals with the advantages of teaching computer sciences, which include: motivated students; interest, satisfaction with lessons; possibility to use computer equipment without restrictions; high level of various tasks of applied application, understandable to students. The article provides analysis of diagnostic data, conducted by the method of questioning of teachers of colleges and universities. Respondents have a work experience of no more than 7 years. Colleges and universities of the Sumy region became the basis of the study. Analysis of the diagnostic data provided in the article allowed to identify the causes of the difficulties of adaptation: insufficient quality of methodological literature and electronic resources; need for postgraduate education, with the help of experienced colleagues; lack of time for educational, methodological, organizational and research work. This analysis provides an opportunity to formulate ways to eliminate the problems of teaching IT technologies to young educators at the initial stage of teaching activity. The recommendations in the publication are important for teachers at the initial stage of teaching activity.

Анотація. У даній статті проаналізовано сукупність загальних якостей інженера-механіка, які виховані на початкових курсах. Розглянуто, основні завдання, які виконує інженер-механік в професійної діяльності і узагальнено основні етапи інженерної діяльності. Виявлено психологічні умови подолання труднощів у навчанні математики. Визначено педагогічно важливі якості і властивості особистості інженера-механіка. Важливою передумовою організації процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів-механіків є врахування психологічних особливостей головних суб’єктів навчального процесу – студентів. При вивченні фундаментальної підготовки у вузі не можна не враховувати психологічні і вікові особливості студентів молодших курсів. Зроблено акцент на формування як якомога більшої кількості професійно значущих якостей під час вивчення математичних дисциплін на початкових курсах навчання. Психологічними умовами подолання труднощів у навчанні математики у майбутніх інженерів-механіків  є умови, які пов'язані з розвитком-оптимального співвідношення загальних здібностей - до навчання і спеціальних. У зв'язку зі збільшенням масштабу завдань, що вирішуються інженерами-механіками, відбувається кардинальна зміна інженерної діяльності в цілому, змінюється і набувають нового сенсу зміст, цілі та функції інженерної праці. Отже, питання особистісного становлення майбутніх інженерів-механіків  в  аспекті  їхньої професійної  діяльності  має  постійно  знаходитися  в  центрі  уваги  вищої  школи. Для  цього  система навчально-освітнього  процесу повинна  бути  вибудувана  на психолого-педагогічній основі гармонізації розвитку студента і як особистості, і як фахівця. Завдання, які вирішуються інженерами в ході професійної діяльності, визначають функції інженера-механіка, які вимагають наявності у випускників вузу певних якостей. Математична підготовка майбутніх інженерів-механіків і застосування знань з математики із  перспективною проекцією на професійну діяльність у майбутньому є предметом даної статті.

Abstract. This article analyzes a set of General qualities of a mechanical engineer who trained in the initial courses. Describes the main tasks performed by engineer in professional activities and summarizes the main stages of the engineering activity. The identified psychological conditions of overcoming difficulties in learning maths. Defined pedagogically important qualities and personality traits of mechanical engineer. An important prerequisite for the organization of the process of formation of professional competence of future engineers-mechanics is the account of psychological features of the main subjects of the educational process students. In the study of fundamental training in the University, it is impossible not to take into account the psychological and age characteristics of Junior students.
Focuses on the formation of an increasing number of professionally significant qualities in the study of mathematics in the initial training. Psychological conditions to overcome difficulties in the teaching of mathematics to future engineers-mechanics, there are conditions that are associated with the development of the optimal ratio of General abilities - to learn and special. In connection with the increase in the scale of problems solved by mechanical engineers, is a radical change in engineering activities in General, is changing and new meaning of the content, purpose and functions of engineering labor.
And so, the question of the personal formation of future engineers-mechanics in the aspect of their professional activities should always be in the spotlight of high school. For this, the system of the educational process should be built on a psychological-pedagogical basis of harmonization of development of a student and as a person and as a professional. The tasks solved by engineers in the course of professional activities, define the functions of the mechanical engineer, which requires from graduates of certain qualities. The mathematical training of future engineers-mechanics and the application of knowledge of mathematics with a promising projection for professional activity in the future is the subject of this article.

Анотація. Соціальна комунікація займає особливе місце в житті сучасного суспільства і кожної людини. З нею прямо або опосередковано пов’язані практично всі комунікативні сфери. Людська здатність до спілкування, особливо за допомогою мови, є набагато більшою, ніж у тварин. Впродовж існування людства здатність спілкуватися в часі і просторі надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемності, друку, електронного зв’язку − телеграфу, телефону, радіо і засобів масової комунікації, а так само механізації транспорту. Скорочення відстані між людьми, подолання кордонів, географічних та часових меж особливо очевидно в нинішньому столітті, дякуючи можливості посилати повідомлення на довгі відстані з великою швидкістю.
Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її систематизувати, що позитивно впливає на логічне мислення, пам’ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як би вони стоять поруч.
Представлено емпіричне дослідження в соціології. На відміну від теоретичного дослідження, у межах якого науковець оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ, в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.
У роботі представлено один із можливих варіантів застосування методів математичної статистики та створення математичних моделей у різних галузях науки. У роботі продемонстровано використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та представлено її графічну інтерпретацію.
Побудовано гістограму частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі. Порівнюючи криву Гауса і отримані результати відмічено схожість дослідженого статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі і нормального розподілу. Досліджено рівень комунікативних здібностей учнів в залежності від часу, проведеного в спілкуванні у соціальних мережах. Оцінено статистичну надійність вибіркових даних та проведено перевірку на логічну адекватність.
Показано, що рівень комунікативних здібностей учнів віком 13-15 років залежить від часу, проведеного в соціальних мережах. Виявлено, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах до п’яти годин, рівень комунікабельності збільшується, але, проводячи в такому спілкуванні понад шість годин, показано зниження досліджуваного рівня майже до початкового значення.

Abstract. Social communication occupies a special place in the life of modern society and every person. Practically all communicative spheres are connected with it directly or indirectly. Human ability to communicate, especially through language, is much greater than in animals. During the existence of mankind, the ability to communicate in time and space has greatly expanded through the invention of writing, printing, electronic communications - telegraph, telephone, radio and media, as well as development of transport. Reducing the distance between people, overcoming borders, geographic and time boundaries is especially evident in the present century, thanks to the ability to send messages at long distances at high speeds.
Positive impact of social networks: educational and useful experience; teenagers get a lot of information, learn to "filter" it, which positively affects on logical thinking, memory, attention; If friends or classmates live in a different city or district of a big city, the schoolboy does not fall out of her circle of communication; chats give the opportunity to communicate in real time, thus, two or more people are in different parts of the world talking as they stand close to each other.
The empirical research in sociology is presented. In contrast to the theoretical research, within which a scientist operates scientific categories and concepts that reflect the essential qualities of social processes and phenomena, in the empirical study the subject of analysis is the diverse actions, characteristics of behavior, attitudes, mood, needs, interests, motives of people, social groups and communities, reflection of social reality in the facts of human consciousness.
It is shown that the level of communicative abilities of pupils aged 13-15 years depends from time spent in social networks. It was found that with increasing time that conducted in social networks to five hours, level of communication  ncreases, but if spending more than six hours in such communication is shown reduction of the investigated level to almost the initial value.

Анотація. Основне завдання вищої освіти полягає у підготовці спеціаліста, який уміє ініціативно, творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх у практичній діяльності, фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності.
В cтатті аналізується вітчизняний і зарубіжний досвід пошуку методів і форм самостійної роботи студентів з метою ефективного оволодіння іноземною мовою професійного спрямування, визначається місце та роль самостійної роботи студентів ВНЗ у навчальному процесі, досліджуються проблеми планування, організації, керівництва та контролю результатів даного виду роботи, даються практичні рекомендації для ефективного покращення вивчення іноземної мови професійного спрямування.
Метою самостійної роботи з іноземної мови професійного спрямування у немовному вузі є формування навичок роботи з іншомовними фаховими джерелами інформації (читання, переклад, творче переосмислення інформації, її особистісна оцінка та наступне використання), а також формування навичок усного мовлення (говоріння та аудіювання). Практичне заняття є важливою формою процесу вивчення іноземної мови, де здійснюється безпосередня організація самостійної роботи студента, контроль з боку викладача, а також взаємоконтроль і самоконтроль.
Розвиток навичок самостійної роботи в області читання, говоріння, письма здійснюється на основі комунікативного підходу, використовуючи реальні ситуації (телефонні розмови, бесіди з конкретними людьми, ситуативні діалоги тощо). Таким чином, студенти мають можливість позбавитись «мовного бар’єру» та посилити віру в особисті можливості спілкуватись іноземною мовою. Навички «живого» спілкування, розмовної лексики призводить до одночасного розвитку всіх мовних навичок – від усної та письмової мови до читання та аудіювання. Для навичок читання ефективно використовувати тексти невеликого об’єму та різного змісту (уривки з статей, енциклопедій, літературних творів, анкети, журнальні статті та ін.). Для навичок письма можна використовувати завдання комунікативного напрямку, а саме: складання особистого або ділового листа, написання рекламного тексту, проведення інтерв’ю, тощо. Граматика є важливою частиною цієї роботи. Особливості матеріалів для самостійної роботи студентів у немовному ВНЗ повинні враховуватись при складанні комплексу вправ, що формують вміння самостійної роботи.

Abstract. The main task of higher education is to prepare a specialist who is able to think initiatively, creatively; to replenish his knowledge independently and apply it in practical activities; a specialist being capable of self-development, self-education, innovation activity.
The article analyzes the domestic and foreign experience of searching methods and forms of independent work of students in order to master the foreign language effectively. It determines the place and role of independent work of students of higher educational institutions in the educational process, researches the problems of planning, organization, management and control of the results of this type of work. The article gives practical recommendations for effective improvement of the study of professional foreign language.
The purpose of independent work in foreign language for professional purposes in technical higher educational institution is to create skills for working with foreign-language professional sources of information (reading, translation, creative re-thinking of information, personal evaluation and subsequent use), as well as the formation of spoken language skills (speaking and listening). Practical classes are an important form of the process of studying a foreign language, where the direct organization of the student's independent work, the control of the teacher, as well as mutual control and self-control are carried out.
The development of independent work’s skills in the field of reading, speaking, writing is carried out on the basis of a communicative approach, using real situations (telephone conversations, conversations with concrete people, situational dialogues, etc.). Thus, students have the opportunity to get rid of the "language barrier" and to strengthen their faith in their personal possibilities to speak a foreign language. Skills of "live" communication, colloquial vocabulary lead to the simultaneous development of all language skills - from oral and written language to reading and listening. For reading skills, it is effectively to use texts of a small volume and different content (excerpts from articles, encyclopedias, literary works, questionnaires, journal articles, etc.). For writing skills, you can use the tasks of the communicative direction, namely: writing a personal or business letter, writing a promotional text, conducting an interview, etc. Grammar is an important part of this work. The peculiarities of materials for independent work of students in technical higher educational establishments should be taken into account when compiling a set of exercises that form the ability to work independently.

Анотація. В умовах формування когнітивного суспільства особливого значення набуває створення оптимальних умов для пізнавальної діяльності особистості шляхом реалізації концепції освіти протягом усього життя головними перевагами якої є гнучкість, різноманітність, доступність у часі й просторі.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень засвідчив достатню розробленість методологічних, психологічних та управлінських питань упровадження освіти протягом усього життя, проблеми вдосконалення організації навчально-пізнавальної діяльності, особливостей використання змішаного навчання як принципово нової освітньої моделі навчання. Проте поза увагою залишилася проблема інтеграції елементів змішаного навчання в процес викладання дисциплін у вищій школі з метою активізації пізнавальної діяльності студентів.
Алгоритм упровадження елементів змішаного навчання в процес викладання навчальних дисциплін у закладах вищої освіти реалізується шляхом поєднання традиційної моделі навчання (читання лекцій, проведення практичних, лабораторних, семінарських занять, складання заліків та іспитів) та інноваційної моделі електронного навчання (дистанційного доповнененого елементами мобільного навчання). Використання елементів змішаного навчання (групове навчання, перевернутий клас, мікронавчання, ситуативні вправи, гейміфікація, інфографіка) в процесі викладання навчальних дисциплін надає можливість, тим хто навчається, засвоювати матеріал у зручний час, навчитись творчо використовувати і демонструвати результати навчання у середовищі дистанційного курсу або під час традиційних очних занять.
Інструментарієм для реалізації елементів змішаного навчання є сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій: соціальні сервіси, засоби он-лайн (синхронне) та оф-лайн (асинхронне) спілкування, засоби створення різноманітної електронної наочності, засоби діагностики та оцінювання, системи управління навчальним контентом.
Для використання елементів змішаного навчання від викладачів вимагається опанування інноваційних активних педагогічних методів, технік та технологій, достатній рівень інформаційної компетентності, а від студентів таке навчання потребує комп’ютерної грамотності та неабиякої активності.

Abstract. In the conditions of forming a cognitive society, the creation of optimal conditions for the cognitive activity of the individual through the implementation of the concept of education throughout life is of particular importance, the main advantages of which are flexibility, diversity, accessibility in time and space.
The analysis of psychological and pedagogical researches has shown the sufficient development of methodological, psychological and managerial issues of implementation of education throughout life, problems of improving the organization of educational and cognitive activity, the features of the use of mixed learning as a fundamentally new educational model of education. However, the problem of integrating elements of mixed learning in the process of teaching subjects in higher education institutions with the purpose of activating students' cognitive activity is not paid sufficient attention.
The algorithm for the introduction of elements of mixed learning in the process of teaching subjects in higher education institutions is realized by combining the traditional model of learning (lecturing, conducting practical, laboratory and seminar classes, tests and examinations) and an innovative model of e-learning (distance learning, enhanced by the elements of mobile learning). Using of elements of mixed learning (group studying, inverted class, micro studying, situational exercises, gameplay, infographics) in the process of teaching gives the possibility for those who are studying to get the information in a suitable time, to get to know to use creatively and demonstrate the results of studying in the environment of distance course or during the ordinary classroom lessons.
The toolkit for the implementation of elements of mixed learning is the modern means of information and communication technologies: social services, online tools (synchronous) and offline (asynchronous) communication, means of creating a variety of electronic visualization, diagnostic and evaluation tools, and educational content management systems.
Using of elements of mixed learning by teachers requires the mastering of innovative and active pedagogical methods, techniques and technologies, sufficient level of information competence, from students such training requires computer literacy and extraordinary activity.