Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ |
У категорії матеріалів: 272 Показано матеріалів: 186-190 |
Сторінки: « 1 2 ... 36 37 38 39 40 ... 54 55 » |
Сортувати за: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Анотація. В сучасних умовах однією з актуальних проблем системи вищої освіти є забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій кожному студенту. Одним із шляхів вирішення поставлених проблем може стати проектування індивідуальної освітньої траєкторії студентів в освітньому процесі. Показано, що проектування індивідуальних освітніх траєкторій – тривалий процес, що охоплює всі роки навчання у ЗВО, який розгортається в логіці образотворчого процесу в цілому, котрий може бути представлений у вигляді послідовних етапів: пошуковий (теоретичний), моделюючий (методологічний), операційно-діяльнісний (технологічний), контрольний (рефлексивний) і перетворюючий (стратегічний). Зроблений висновок, що тьюторство це інструмент формування індивідуальних освітніх траєкторій у професійній підготовці фахівця. Abstract. Abstract. In today's context, one of the pressing problems of the higher education system is the provision of individual educational trajectories to each student. One way to solve these problems can be to design an individual educational path for students in the educational process. the material of the article demonstrates that designing individual educational trajectories is a lengthy process that covers all years of study at the HEA. it unfolds in the logic of the visual process as a whole, which can be represented as successive stages: exploratory (theoretical), modeling (methodological), operational activity (technological), control (reflexive) and transformative (strategic). The article concludes that tutoring is a tool for shaping individual educational trajectories in professional training. |
Анотація. У статті проаналізовані сучасні підходи до організації процесу самостійної роботи студентів у вищій школі. Дослідження цього процесу дозволило визначити основні дидактичні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Вирішення означених проблем сприятиме активізації навчання студентів у вищих навчальних закладах. Abstract. The article analyzes modern approaches to the organization of the process of independent work of students in higher education. The study of this process allowed to determine the main didactic conditions for increasing the efficiency of training future professionals. Solving these problems will facilitate the training of students in higher education. |
Анотація. В статті проаналізована педагогічна технологія організації самостійної індивідуальної роботи в поєднанні з науковою роботою студентів за весь період навчання (починаючи з першого курсу) в межах освітнього рівня та між ними. Об’єднання двох різновидів освітньої діяльності студентів - навчальної та наукової, їх реалізація на принципах наскрізності вимагає нових організаційно-методичних та регламентних підходів до навчання суб’єктів вищого навчального закладу – студентів. Наскрізна організація виконання самостійної роботи кардинально змінює вимоги до діяльності студентів, науково-педагогічних працівників та підрозділів з планування навчального процесу (деканатів, навчальної частини). В наукових матеріалах наведено особливості планування наскрізної навчальної та наукової роботи студентів як єдиного комплексу освітньої діяльності. Доведено, що наскрізне програмування навчального процесу максимально ефективно для технологічних напрямів підготовки, в яких формою державного випробування є кваліфікаційна робота (проект). Виходячи з особливостей навчального процесу у вищих навчальних закладах як об'єкту, необхідності подальшого удосконалення процесу планування навчальної роботи як предмету, метою нашого наукового дослідження є визначення основного регламенту дій деканату, кафедри, науково-педагогічного працівника – студента в умовах наскрізних принципів формування компетентності майбутнього фахівця. Встановлено, що реальність освітньої діяльності студентів за весь період навчання і на кінцевому його етапі залежить від постійної наскрізної фахово-спрямованої, науково-підтвердженої проектної діяльності. Перспективою наведених матеріалів є розробка детального механізму планування «на замовлення» та проектування наскрізних технологій для інших галузей освіти. CROSS-CUTTING ORGANIZATION OF AGRICULTURAL ENGINEERING STUDENT SELF-STUDY Abstract. The pedagogical technology of organizing the independent individual work in conjunction with the scientific work of students during the whole period of training starting from the 1st year in terms of one the educational level and between them is analyzed in the study. The combination of two educational student activities (academic and scientific) and their implementing on the basis of cross-cutting principles requires new organizational, methodological and regulatory approaches to university student training. Moreover, it changes the performance standards of students, scientific and pedagogical staff, educational subdivisions. The peculiarities of cross-cutting academic and scientific student work planning as a single complex of educational activities are identified in the study. In scientific materials the peculiarities of planning of cross-cutting educational and scientific work of students as a single complex of educational activity are presented. It is proved that continuous programming of the educational process is as efficient as possible for technological specialties in which the form of the state test is a qualifying work (project). It is established that the reality of educational activity of students during the study and at the final stage of its development depends on the continuous through-the-field professional-oriented, scientifically-confirmed project activity. The prospect of these materials is the development of a detailed customized planning mechanism and the development of cross-cutting technologies for other branches of education. |
Анотація. Стаття присвячена створенню освітньо-професійної програми підготовки магістрантів-майбутніх вчителів математики у контексті компетентнісного підходу. Узагальнено та систематизовано різні підходи до визначення загальних та фахових компетентностей, відповідних знань та умінь. Акцент зроблено на формування фахівця, який не лише спроможний втілювати запропоновані інновації у освітній процес, але й за власною ініціативою здійснювати дослідження, результати яких сприятимуть підвищенню ефективності навчання математики. До переліку фахових компетентностей введено – знання основних аспектів створення творчого освітнього середовища в ході навчання математики та здатність до його створення як одна з умов формування творчої особистості учня / студента, а отже – одна з умов конкурентноспроможності вітчизняної системи освіти; уміння формувати й підтримувати інтерес учнів / студентів до математики, належний рівень їх мотивації до навчання математики; продукувати умови для створення творчого освітнього середовища в ході навчання математики. Визначено: необхідно створювати таку методичну систему навчання студентів математиків у педагогічних університетах, яка б була спрямована на вирішення взаємопов’язаних проблем розвиток творчого мислення майбутніх вчителів /викладачів математики та формування готовності до розвитку творчого мислення школярів / студентів у подальшій професійній діяльності. Серед вмінь особливо виділено уміння використовувати власну систему знань щодо психолого-педагогічних особливостей саме різних груп учнів в ході планування, організації та здійснення навчання математики в старшій та вищій школі. Вказано, що особливу увагу необхідно приділити формуванню у магістрантів мотивації до самовдосконалення. Представлено авторську структурно-логічну схему освітньої програми підготовки магістрантів – майбутніх вчителів математики. Зроблено висновок про доцільність створення прогностичної уніфікованої програми підготовки саме майбутніх вчителів математики / викладачів, яка має враховувати спрямованість на розвиток творчої особистості самих студентів та на формування у них здатності до розвитку творчого мислення майбутніх учнів. Abstract. The article is devoted creation of the educational-professional program of preparation of master's degrees - future teachers of mathematics in modern terms. Generalized and systematized different going near determination of general and professional jurisdictions, proper abilities and skills. An accent is done on forming of specialist, which not only able to incarnate the offered innovations in an educational process but also on own initiative to carry out researches the results of which will be instrumental in the increase of efficiency of teaching mathematics. In the list of professional jurisdictions entered is knowledge of basic aspects of creation of creative educational environment during teaching mathematics and ability to his creation as one of terms of forming of creative personality of student / student. one of terms of competition of the domestic system of education; ability to form and support interest of student / students to mathematics, proper level of their motivation to teaching of mathematics; to product terms for creation of creative educational environment during teaching mathematics. Defined: you must create a methodological system of teaching mathematics students of pedagogical universities, which would be aimed at addressing the interrelated problems of the development of future teachers's/professors' creative thinking of Mathematics and the formation of their readiness to develop creative thinking pupils/students in career.Among abilities ability to use the own system of knowledges in relation to psychological and pedagogical features exactly of different groups student during planning, organization and realization of teaching mathematics at senior and higher school is especially selected. It is indicated that the special attention must be spared forming for the master's degrees of motivation to self-perfection. Provided the author's structural logic master educational program for future teachers of mathematics. |
Анотація. Стаття присвячена розгляданню психолого-педагогічних проблем впровадження елементів дистанційного навчання в навчальний процес у вищій школі. Аналізуються основні психолого-педагогічні функції засобів інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні. Розкривається актуальність і перспективність дистанційних форм навчання в сучасній освітній системі. Стверджується необхідність використання елементів дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Показано, що інформаційно-комунікативні технології навчання створюють нові умови для використання наочності, забезпечують підвищення пізнавальної активності студентів, стимулюють їх інтерес до навчання і до навчальних дисциплін, сприяють ефективності професійної підготовки майбутніх педагогів. Розкриваються психолого-педагогічні проблеми і технічні складності у використанні елементів дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Одним з вдалих варіантів використання елементів дистанційного навчання є "змішане навчання" як поєднання дистанційного навчання з традиційними формами аудиторних занять. В таких умовах навчання істотно зростає особиста ініціатива і відповідальність студента за результативність його просування по навчальному маршруту в індивідуальному освітньому середовищі, істотно зростає об'єктивність взаємного контролю і самоконтролю студентів. Наведено та проаналізовано результати опитування студентів освітнього ступеню "магістр" щодо їх досвіду вивчення навчальної дисципліни "Психологія освіти" з використанням елементів дистанційного навчання. Сформульовано висновки про переважання нейтрального ставлення студентів до такого навчання, їх орієнтації в основному на його організаційні переваги і стриманих прогнозах щодо перспективності використання дистанційного навчання в професійній підготовці педагогів. На підставі отриманих результатів опитування студентів сформульовані психолого-педагогічні рекомендації щодо подальшої навчально-виховної та організаційної роботи по введенню в навчальний процес вищого навчального закладу елементів дистанційного навчання. Abstract. This article is dedicated to examining psychological-pedagogical problems of implementing the elements of distant study in higher school. In this article are analyzed the main psychological-pedagogical functions of means of informational-communicational technologies in studying process. In addition, relevance and perspectives of distant forms of studying in modern studying process are described. A necessity of usage of elements of distant study is approved in professional development of future teachers. It is shown that the informational-communicational technologies of education create new conditions for using visibility, provide an increase in the cognitive activity of students, stimulate their interest in learning and to academic disciplines, and contribute to the effectiveness of the professional development of future teachers. Psychological and pedagogical problems and technical difficulties in using the elements of distance learning in the professional training of future teachers are revealed. One of the successful options for use the elements of distant study is "mixed learning" as a combination of distance learning with traditional forms of classroom activities. In such learning conditions, the personal initiative and responsibility of the student for the effectiveness of his progress along the educational route in the individual educational environment is substantially increased, the effectiveness of the objectivity of mutual control and self-control of students is significantly increased.Also are carried out and analyzed the results of survey among the students that have magister degree, concerning their experience of learning a subject “Psychology of education” with using the methods of distant study. Moreover, have been made the conclusions about prevailing neutral attitude of students to this type of study, their orientation to organizational advantages and moderate forecasts concerning perspectives of using distant study in teachers’ professional training. Based on received results of student survey, are formed the psychological-pedagogical recommendations concerning further studying-educational and organizational work, about implementing to educational process the elements of distant study in higher education. |