Анотація. Позбавлення гуманітарної основи в технічному ЗВО призводить до гуманітарної кризи фахівців технічних спеціальностей, що в подальшому призведе до конфліктів та непорозумінь у суспільстві в загальному. Розглядається конфліктологічна культуру як необхідна складова професійній підготовці майбутніх фахівців технічних спеціальностей.
Мета статті  полягає в наведенні результатів експериментальної  перевірки ефективності педагогічної системи формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей.
У статті виокремлено і обґрунтовано компоненти конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей в процесі гуманітарної підготовки: мотиваційно-професійний, психологічний, когнітивно-креативний, культурологічний, оцінювальний. Відповідно критеріям та показникам визначено п’ять рівнів сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей в процесі гуманітарної підготовки (конститутивний (який становить основу), теоретичний (початковий), практичний (базовий), творчий (середній, вхідний), науковий (високий)).
Для підтвердження теорій та досліджень представлено результати педагогічного експерименту, в якому статистичний аналіз отриманих кількісних даних із достовірністю 95% підтверджує ефективність запропонованої педагогічної системи конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Запропоновані результати дослідження не є вичерпними, адже формування конфліктологічної культури потребує подальших досліджень у різних фахових спрямуваннях. Запропонована педагогічна система формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей вимагає дослідження готовності викладачів до її застосування в навчально-освітньому процесі.

Abstract. Deprivation of the humanitarian basis in a technical institution of higher education leads to a humanitarian crisis of specialists in technical specialties, which will further lead to conflicts and misunderstandings in society as a whole. The conflict culture is considered as a necessary component of the professional training of future specialists in technical specialties. The purpose of the paper is to present the results of an experimental verification of the effectiveness of the pedagogical system of formation of the conflictological culture of future specialists in technical specialties
The article outlines and substantiates the components of the conflictological culture of future specialists of technical specialties in the process of humanitarian training: motivational-professional, psychological, cognitive-creative, culturological, and appraisal. According to the criteria and indicators, five levels of formation of the conflictological culture of future specialists of technical specialties in the process of humanitarian training (constituent (which forms the basis), theoretical (initial), practical (basic), creative (secondary, inward), and scientific (high)) are determined.
The results of the pedagogical experiment, in which the statistical analysis of the quantitative data with 95% confidence confirms the effectiveness of the proposed pedagogical system of conflictological culture of future specialists of technical specialties, is presented for confirmation of theories and researches. The proposed results of the study are not exhaustive, as the formation of a conflict culture requires further research in various professional fields. The proposed pedagogical system of formation of conflictual culture of future specialists of technical specialties requires the study of the readiness of teachers to apply it in the educational process.

Анотація. Впровадження авторської моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів вимагало проведення педагогічного експерименту, який передбачав порівняння навчальних досягнень майбутніх учителів інформатики стосовно їх готовності до провадження професійної діяльності.
Метою статті є подання окремих результати педагогічного експерименту з впровадження моделі підготовки майбутніх учителів інформатики засобами електронних освітніх ресурсів.
Здійснено аналіз результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту, наведено динаміку змін рівнів готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності на основі ЕОР за показником «Обсяг знань» в контрольній та експериментальній групах.
На основі проведеного дослідження зроблено висновок про ефективність запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів інформатики засобами електронних освітніх ресурсів, що підтверджено статистичними методами на рівні значущості 0,05.

Abstract. The introduction of the author's model of training future computer science teachers for professional activities by means of electronic educational resources required a pedagogical experiment, which involved comparing the educational achievements of future computer science teachers in terms of their readiness to pursue professional activities.
The purpose of the article is to present some results of a pedagogical experiment on the introduction of a model of training future teachers of computer science by means of electronic educational resources.
The analysis of the results of the ascertaining and formative stages of the pedagogical experiment is carried out, the dynamics of changes in the levels of readiness of future computer science teachers for professional activity on the basis of EER on the indicator "Volume of knowledge" in control and experimental groups are given.
On the basis of the conducted research the conclusion on efficiency of the offered model of preparation of future teachers of computer science by means of electronic educational resources is made that is confirmed by statistical methods at level of significance of 0,05.

Анотація. У статті акцентується увага на тому, що на сучасному етапі розвитку системи підготовки фахівців і підвищенні її якості, ключовою ланкою є процес формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії, яка пов’язана із здатністю особистості здійснювати самоосвітню діяльність для вдосконалення теоретичних знань та практичних навичок з метою гнучкого реагування на стрімкі зміни у сучасному інформаційному суспільстві та здатність до самостійного розв’язання завдань професійного спрямування в сфері фізичної реабілітації для підвищення власного рівня конкурентоспроможності на ринку праці. Відповідно у структурі самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії виділено синтез таких взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів: мотиваційного, діяльнісного, організаційного та особистісного. У статті представлено теоретичне обґрунтування критеріїв, показників та рівнів розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії. Для визначення рівнів розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії у процесі професійної підготовки (низький, середній, високий) важливо враховувати такі показники, як особистісно-ціннісне ставлення та стійкість мотивації (мотиваційно-вольовий критерій), обсяг знань про здійснення самоосвітньої діяльності (операційний критерій), уміння здійснювати самоосвітню діяльність та організованість (технологічний критерій), вияв рефлексії (рефлексивний критерій). Низький рівень характеризується відсутністю або тимчасовою мотивацією до самоосвіти; студент не здатний самостійно освоїти роботу із новими технологіями фізичної реабілітації. Середній рівень характеризується тим, що у студента формується мотиваційно-ціннісне ставлення до самостійної роботи, хоча мотивація є несистемною, епізодичною. Високий рівень характеризується сформованою потребою студентів у самоосвітній діяльності; прагненням оволодіти новими знаннями, вміннями та навичками; вмінням самостійного визначення мети при пошуку необхідної навчальної інформації; плануванням дій щодо виконання практичних завдань і вирішення їх найбільш раціональним способом; вмінням «навчатись впродовж життя».

Abstract. The article focuses on the fact that at the present stage of development of the system of training specialists and improving its quality, the key element is the process of formation of self-educational competence of future bachelors in physical therapy and ergotherapy, which is associated with the ability of the individual to perform self-educational activities to improve theorists and theorists practical skills in order to respond flexibly to the rapid changes in the modern information society and to be able to independently solve the problems of professional orientation in the physical rehabilitation in order to increase their own level of competitiveness in the labor market. Accordingly, in the structure of self-educational competence of future bachelors in physical therapy, ergotherapy the synthesis of such interdependent and interdependent components is distinguished: motivational, activity, organizational and personal. The article presents the theoretical substantiation of the criteria, indicators and levels of development of future bachelors' degrees in physical therapy and ergotherapy. To determine the levels of development of future bachelors in physical therapy, ergotherapy in the process of vocational training (low, medium, high) it is important to take into account such indicators as personal-value attitude and stability of motivation (motivational-volitional criterion), the amount of knowledge (operating criterion), ability to carry out self-educational activity and organization (technological criterion), display of reflection (reflexive criterion). The low level is characterized by lack or temporary motivation for self-education; the student is not able to master the work with new technologies of physical rehabilitation. The average level is characterized by the fact that the student forms a motivational-value attitude to independent work, although the motivation is non-systematic, episodic. The high level is characterized by the students' need for self-education; the desire to acquire new knowledge, skills and skills; ability to independently determine the purpose in finding the necessary educational information; planning actions to accomplish practical tasks and solving them in the most rational way; the ability to "learn for life."

Анотація. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Для майбутніх офіцерів актуальними є такі якості особистості, як готовність до постійної самоосвіти, креативність, здатність здійснювати пошукову діяльність, отримувати нові знання, бачити перспективи власної самоосвітньої траєкторії і планувати стратегію її розвитку. Дослідницьку компетентність майбутніх офіцерів військово-морських сил слід розуміти як інтегративну якість особистості, що характеризує їхню готовність до вирішення дослідних (проблемних, освітніх, професійних, оперативно-службових) завдань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування діагностичного підходу в цілепокладанні, плануванні, програмуванні, прийнятті управлінських рішень, аналізі та оцінці діяльності підрозділів. Автори пропонують структуру дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності). Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. For future officers are relevant such qualities of personality as the willingness to permanent self-education, creativity, the ability to search, acquire new knowledge, see the prospects of their own self-education trajectory and plan a strategy for its development. The research competence of future Navy officers should be understood as an integrative personality quality that characterizes their willingness to solve research (problematic, educational, professional, operational) tasks through the application of scientific knowledge methods, the use of a diagnostic approach in goal-setting, planning management decision-making, analysis and evaluation of units. The authors propose the structure of research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the best methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up the results of research); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activities). Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists in different fields of education. It is research activity that can deepen the professional orientation of education, educate professionals with high creative potential and influence the formation of socio-professional maturity of future graduates.

Анотація. Формулювання проблеми. Здатність людини до прийняття відповідального рішення визначається його здатністю обробляти інформацію і формувати на цій основі власну ціннісно-смислову позицію щодо подій, фактів, предметів. Освічений кваліфікований робітник ХХІ століття – це не просто «робітник, який знає», а робітник, який здатний певним чином ставитися до того, що він знає, аргументувати свою позицію і використовувати свої знання і ресурс власного розвитку.
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, прийняття якої зумовлено необхідністю підвищення якості освіти, вказано, що одним із першочергових завдань «є виховання людини інноваційного типу мислення» орієнтованого на майбутнє. Таким типом мислення ми вважаємо критичне.
Критичне мислення та побудований на його засадах освітній процес за останні десять років стали основою освітніх реформ і у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар’єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з четвертого місця (навички для 2015 року) до другого (навички, які будуть важливими в 2020 році).
Тому розвиток критичного мислення як важливої професійної якості майбутнього кваліфікованого робітника вимагає організації діагностики рівня його розвитку.
Матеріали і методи. Для вивчення даного питання нами було використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів педагогічного дослідження: теоретичних (аналіз, систематизація й узагальнення педагогічних та психологічних досліджень, законодавчих і нормативних документів, обґрунтування критеріальної основи дослідження  рівня розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників); емпіричних (спостереження за освітнім процесом).
Результати. Розкрито критеріальну основу для дослідження рівня критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Висновки. Таким чином, визначення розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників грунтується на 3-х критеріях (пізнавальному, діяльнісному та особистісному),  де показниками виступають обсяг знань, уміння аналізувати, уміння оцінювати, уміння синтезувати, уміння рефлексувати та уміння комунікувати відповідно.

Abstract. The wording of the problem. A person’s ability to make a responsible decision is determined by his ability to process information and form on this basis his own value-semantic position regarding events, facts, objects. An educated skilled worker of the 21st century is not just a “worker knows”, but a worker who is able to relate in a certain way to what he knows, to argue his position and use his knowledge and the resource of his own development.
The National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021, the adoption of which is due to the need to improve the quality of education, states that one of the priority tasks "is to educate a person of an innovative type of thinking" oriented to the future. This type of thinking we consider critical.
Critical thinking and the educational process built on its basis over the past ten years have become the basis of educational reforms in the leading countries of Europe. The World Economic Forum in Davos regularly compiles a list of relevant skills needed for a successful career. In recent years, critical thinking has risen in the ranking of these skills from fourth place (skills for 2015) to second (skills that will be important in 2020).
Therefore, the development of critical thinking as an important professional quality of the future skilled worker requires the organization of diagnostics of the level of its development.
Materials and methods. To study this issue, we used a set of interconnected theoretical and empirical methods of pedagogical research: theoretical (analysis, systematization and generalization of pedagogical and psychological research, legislative and regulatory documents, substantiation of the criterial basis for studying the level of development of critical thinking of future skilled workers) empirical (observation of educational process).
Results. A criterion basis for researching the level of critical thinking of future qualified working institutions of vocational (vocational) education is disclosed.
Conclusions. Thus, the definition of the development of critical thinking of future skilled workers is based on 3 criteria (cognitive, activity and personal), where the indicators are the amount of knowledge, the ability to analyze, the ability to evaluate, the ability to synthesize, the ability to reflect and the ability to communicate accordingly.