Анотація. Проблема формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей розглядається з позиції системного, професійно-особистісного, діяльнісного, холістичного, культурологічного, дискурсивного та акмеологічного підходів. Завданням системного підходу є комплексна розробка методів дослідження і проєктування організаційно ускладнених систем. Одним із таких елементів педагогічної системи ПФП майбутніх фахівців економічних спеціальностей є процес формування культури здоров’я, що є компонентом системи здобуття майбутніми фахівцями професії, складником системи здорового способу життя і системи професійної діяльності майбутніх фахівців. При професійно особистісному підході у контексті нашого дослідження в обов’язковому порядку належить дотримуватися у підготовці майбутніх фахівців економічних спеціальностей диференціювання змісту навчання, засобів, форм і методів організації навчально-виховної діяльності у процесі ПФП, врахування особистісних й індивідуальних фізичних особливостей студентів, рівня їхньої ціннісно-мотиваційної, інтелектуальної та смислової готовності до формування культури здоров’я, самоосвіти, самовиховання та саморозвитку щодо здоров’язбереження. Діяльнісний підхід у формуванні культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі ПФП визначає організацію роботи викладачів і студентів у єдності концептуально-стратегічної, організаційно-проєктувальної та процесуально-операційної складових освітнього процесу, сприяє обґрунтуванню педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх фахівців у процесі ПФП у ЗВО, а також успішної реалізації цих умов. У контексті нашого дослідження здоров’я з холістичних позицій слід розглядати як стан тілесного, душевного і духовного благополуччя, яке дає можливість людині, повністю реалізуючи свій особистісний і фізичний потенціал, найкращим чином вирішувати життєві та професійні завдання, сприяє підтриманню оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості життя. Дискурсивний (або диспозитивний) підхід обумовлений уявленнями про здоров’я як продукт певного дискурсу, котрий має власну внутрішню логіку конструювання. В акмеологічному підході здоров’я є основною і необхідною умовою актуалізації вищих можливостей людської природи. Культурологічний підхід до освіти як основну мету розглядає залучення людини до культурних цінностей. Культурологічна переорієнтація фізичного виховання має на меті розв’язання проблеми збереження й зміцнення здоров’я через виховання культури здоров’я.

Abstract. The problem of forming the culture of health of future specialists in economics is considered from the standpoint of systemic, professional, personal, activity, holistic, culturological, discursive and acmeological approaches. The task of the system approach is the complex development of research methods and design of organizationally complex systems. One of the elements of the pedagogical system of TFP of future specialists in economic specialties is the process of forming a culture of health, which is a component of the system of obtaining future professions, a component of a healthy lifestyle and professional activities of future professionals. In the professional and personal approach in the context of our study must be followed in the training of future economic professionals to differentiate the content of education, tools, forms and methods of educational activities in the TFP, taking into account personal and individual physical characteristics of students, their level of values -motivational, intellectual and semantic readiness for the formation of a culture of health, self-education, self-education and self-development for health. Activity approach in the formation of health culture of future specialists in economics in the process of TFP determines the organization of teachers and students in the unity of conceptual-strategic, organizational-design and procedural-operational components of the educational process, helps to substantiate pedagogical conditions for effective training of future specialists in TFP. ZVO, as well as the successful implementation of these conditions. In the context of our study of health from a holistic standpoint should be considered as a state of physical, mental and spiritual well-being, which enables a person, fully realizing their personal and physical potential, best solve life and professional problems, helps maintain optimal performance and social activity. maximum life expectancy. The discursive (or dispositive) approach is conditioned by the notion of health as a product of a certain discourse, which has its own internal logic of construction. In the acmeological approach, health is the main and necessary condition for the actualization of the higher possibilities of human nature. The culturological approach to education considers the involvement of a person in cultural values as the main goal. The cultural reorientation of physical education aims to solve the problem of maintaining and strengthening health through the education of a culture of health.

Анотація. У статті наведено результати педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням моделі формування готовності майбутніх учителів основ здоров’я до застосування функціональної асиметрії мозку у професійній діяльності. Майбутні вчителі основ здоров’я відповідно до спеціалізації мають професійні здібності, вміння, навички, які дозволяють їм розв’язувати під час професійної діяльності проблему застосування функціональної асиметрії мозку учнів. Дослідження дозволило визначити готовність майбутніх учителів основ здоров’я до застосування функціональної асиметрії мозку людини у професійній діяльності як результат їхньої професійної підготовки, що означає інтегральну соціально значущу особистісну якісну характеристику вчителя основ здоров’я, яка поєднує мотивацію враховувати  функціональну асиметрію мозку усіх учасників освітнього процесу (мотиваційний компонент); нейропсихологічні знання та знання про експериментально апробовані освітні методики латерального спрямування (когнітивний компонент); уміння органічно їх інтегрувати в цілісний освітній процес окремої вікової групи і всього закладу освіти (діяльнісний компонент); здібності, які забезпечують рефлексію застосування функціональної асиметрії мозку людини та ефективності вирішення поставлених професійних завдань (рефлексивний компонент). Відповідно до компонентів нами виділені критерії та показники готовності: ціннісно-мотиваційний (показник – мотивація застосовувати ФАМ); пізнавальний (показник – нейропсихологічна обізнаність); поведінковий (показники – уміння латеральної діагностики, уміння латерального супроводу уроку); оцінний. критерій (показник – здатність до рефлексії); рівні: інтуїтивний, базовий, усвідомлений. Якісні й кількісні зміни за кожним із показників відображені у динаміці рівнів сформованості готовності майбутніх учителів основ здоров’я до застосування функціональної асиметрії мозку людини у професійній діяльності контрольної та експериментальної груп (аналіз проведено на рівні значущості 0,05)

Abstract. The article presents the results of a pedagogical experiment related to the introduction of a model for forming the readiness of future teachers of the basics of health to apply functional asymmetry of the brain in professional activities. Future teachers of basic health in accordance with the specialization have professional abilities, skills, abilities that allow them to solve the problem of applying the functional asymmetry of students' brains during their professional activities. The study allowed to determine the readiness of future teachers of basic health to apply functional asymmetry of the human brain in professional activities as a result of their training, which means an integral socially significant personal qualitative characteristics of the teacher of basic health, which combines motivation to take into account functional asymmetry (motivational component); neuropsychological knowledge and knowledge of experimentally tested educational methods of lateral orientation (cognitive component); ability to organically integrate them into the integral educational process of a separate age group and the whole educational institution (activity component); abilities that provide reflection on the application of functional asymmetry of the human brain and the effectiveness of professional tasks (reflexive component). According to the components, we have identified criteria and indicators of readiness: value-motivational (indicator - motivation to use FAM); cognitive (indicator - neuropsychological awareness); behavioral (indicators - the ability of lateral diagnosis, the ability of lateral support of the lesson); evaluative. criterion (indicator - the ability to reflect); levels: intuitive, basic, conscious. Qualitative and quantitative changes in each of the indicators are reflected in the dynamics of the levels of readiness of future teachers of basic health to apply functional asymmetry of the human brain in the professional activities of control and experimental groups (analysis was performed at a significance level of 0.05).

Анотація. У статті представлено роль і місце диференційованого підходу у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Аналіз різних підходів до визначення дефініції «диференційований підхід» у ЗВО дозволяє виділити таку її особливість – диференційований підхід потребує врахування різних індивідуальних характеристик майбутніх фахівців, їхнього суб’єктного досвіду для організації відповідних сталих (або тимчасових) типологічних груп майбутніх фахівців з метою створення оптимальних умов для розвитку у них задатків, нахилів, інтересів, самореалізації, що передбачає диференціацію змісту навчального матеріалу, методів і форм навчання та ін. Майбутні фахівці з ФКіС суттєво відрізняються за багатьма показниками: станом здоров’я, рівнем фізичного розвитку, рівнем біологічного розвитку, рівнем сформованості та функціонування різних органів і систем організму тощо.  Мету диференційованого фізичного виховання людини можемо визначити як складову цілеспрямованого формування особистості, основу якої складає досягнення фізкультурної досконалості шляхом розвитку індивідуальних фізкультурно-спортивних потреб і здібностей. В умовах освітніх закладів така організація вимагає створення спеціальних науково обґрунтованих умов, відповідного освітнього середовища. Новітні технології диференційованого навчання повинні бути спрямовані на забезпечення рівних можливостей отримання якісної фізкультурної освіти незалежно від будь-яких чинників індивідуального розвитку. Отже, диференційований підхід у підготовці фахівців ФКіС – комплекс організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на залучення майбутніх фахівців ФКіС до рухової активності та занять спортом на основі обліку індивідуальних відмінностей в стані здоров’я, рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, мотивації фізкультурно-спортивної діяльності, а також гендерних відмінностей, створення на основі цих особливостей гомогенних груп та варіативність фізичної підготовки в цих групах.

Abstract. The article presents the role and place of a differentiated approach in the training of future specialists in physical culture and sports. Analysis of different approaches to defining the definition of "differentiated approach" in free economic zone allows us to highlight the following feature - differentiated approach requires consideration of different individual characteristics of future professionals, their subjective experience to organize appropriate permanent (or temporary) typological groups of future professionals to create optimal conditions for the development of their inclinations, inclinations, interests, self-realization, which involves the differentiation of the content of educational material, methods and forms of learning, etc. Future specialists with FCiS differ significantly in many indicators: health status, level of physical development, level of biological development, level of formation and functioning of various organs and systems of the body, and so on. The purpose of differentiated physical education of the person can be defined as a component of purposeful formation of the person which basis makes achievement of physical culture perfection by development of individual physical culture and sports needs and abilities. In terms of educational institutions, such an organization requires the creation of special scientifically sound conditions, an appropriate educational environment. The latest technologies of differentiated learning should be aimed at ensuring equal opportunities for quality physical education, regardless of any factors of individual development. Thus, a differentiated approach in the training of FCiS specialists is a set of organizational and pedagogical measures aimed at attracting future FCiS specialists to physical activity and sports based on individual differences in health, level of physical development and physical fitness, motivation of physical culture and sports activities. , as well as gender differences, the creation of homogeneous groups based on these features and the variability of physical training in these groups.

Анотація. Пріоритетними завданнями сучасної дошкільної освіти є збереження і зміцнення здоров’я дітей, виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших як найвищої цінності, активізація здоров’язбережувальної позиції особистості, оволодіння нею здоров’язбережувальною компетентністю. Запорукою успіху у вирішенні сформульованих завдань виступає поєднання сучасних досягнень наукової думки та здоров’язбережувальної спадщини минулого. Все це обумовлює необхідність підготовки майбутніх вихователів, які зможуть кваліфіковано керувати складним здоров’язбережувальним освітнім процесом, використовуючи засоби етнокультури.
Теоретичний аналіз, синтез науково-педагогічних джерел – з метою уточнення ключових понять дослідження та визначення наукових підходів до вивчення означеної проблеми; систематизація, узагальнення, структурно-функціональний аналіз – для виявлення та обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури.
У статті подано особливості трактування ключових понять дослідження: «здоров’язбережувальна компетентність», «етнокультура», «етнокультура як засіб формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників», «підготовка майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури»; визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури: цілеспрямована мотивація майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури; збагачення знань майбутніх вихователів про етнокультурну здоров’язбережувальну спадщину; формування вмінь і навичок майбутніх вихователів щодо впровадження засобів етнокультури в здоров’язбережувальний освітній процес закладу дошкільної освіти.
Вважаємо, що врахування виявлених та обґрунтованих педагогічних умов сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх вихователів до організації здоров’язбережувального освітнього процесу в сучасному закладі дошкільної освіти. Перспективним напрямом подальшого дослідження вбачаємо експериментальну перевірку їх ефективності.

Abstract. The priority tasks of modern preschool education are preservation and strengthening of children’s health, upbringing of a conscious attitude to one’s own health and the health of others as the highest value, activation of the health-saving position of the individual, mastering health-saving competence. The key to success in solving the outlined tasks is combination of modern achievements of the scientific thought and health-saving heritage of the past. All this necessitates training of future preschool teachers who will be able to competently manage a complex health-saving process, using the means of ethno-culture.
Theoretical analysis, synthesis of scientific and pedagogical sources – in order to clarify the key concepts of research and determine scientific approaches to the study of this issue; systematization, generalization, structural and functional analysis – to identify and justify the pedagogical conditions of future preschool teachers’ preparation for the formation of health competence of preschoolers by means of ethno-culture.
The article presents peculiarities of interpretation of the key research concepts: “health-saving competence”, “ethno-culture”, “ethno-culture as a means of forming health-saving competence of preschoolers”, “preparation of future preschool teachers for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture”; the pedagogical conditions of future preschool teachers’ preparation for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture are determined and substantiated: purposeful motivation of future preschool teachers for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture; enriching the knowledge of future preschool teachers on ethnocultural health-saving heritage; formation of skills and abilities of future preschool teachers on introduction of ethno-culture in the health-saving educational process of the preschool education institution.
We believe that taking into account the identified and justified pedagogical conditions will help increase the level of professional training of future preschool teachers to organize a health-saving educational process in a modern preschool education institution. We consider a perspective area for further research an experimental verification of their effectiveness.

Анотація. У статті розглянуто питання про технологію використання опорних конспектів при вивченні математичних дисциплін майбутніми вчителями математики. Під опорним конспектом будемо розуміти наочну структурно-логічна схему, за допомогою якої у згорнутому вигляді подається навчальний матеріал з урахуванням суттєвих зв'язків між поняттями та фактами математичної дисципліни. Написання опорних конспектів відповідає діяльнісному підходу у навчанні, оскільки студенти виконують відповідні дії з теоретичним матеріалом, тобто знання включаються в певний вид мисленнєвої діяльності. В роботі виділено переваги роботи з опорними конспектами при вивченні математичних дисциплін, принципи їх створення та наведено рекомендації роботи з ними.

Abstract. The article considers the question of the technology of using reference notes in the study of mathematical disciplines by future teachers of mathematics. Under the reference notes we will understand the visual structural and logical scheme by means of which the educational material is presented in the condensed form taking into account essential communications between concepts and the facts of mathematical discipline. Writing reference notes corresponds to the activity approach in learning, because students perform appropriate actions with theoretical material, ie knowledge is included in a certain type of thinking activity. The paper highlights the advantages of working with reference notes in the study of mathematical disciplines, the principles of their creation and provides recommendations for working with them.