Формулювання проблеми. Із зміною освітньої парадигми зі «знаннєвої» на компетентнісну відбувається оновлення поняттєво-термінологічного апарату освіти. З'являються такі терміни як «компетенція» та «компетентність», а також більш вузькі терміни конкретних професійних компетентностей, зокрема, у «візуальній» освіті – «графічна компетентність», «візуальна компетентність». В той же час у науковій та методичні літературі часто спостерігається понятійний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентність» і «грамотність», дотримуються різного ієрархічного впорядкування у поняттях «грамотність», «компетентність» та «культура». Тому досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із змістом категорій «графічна компетентність», «візуальна компетентність».
Матеріали і методи. Аналіз понять «компетентність», «графічна компетентність», «візуальна компетентність» за тлумаченнями вітчизняних та зарубіжних дослідників, встановлення кореляції цих понять із поняттями «графічна грамотність», «візуальна грамотність».
Результати. Спільною основою понять «графічна компетентність», «візуальна компетентність» є поняття «компетентність». Компетентність визначають як інтегративна здатність особистості до деякої діяльності, що базується на знаннях, уміннях та навичках, набутих у процесі навчання, та готовність застосовувати їх на практиці. Графічна компетентність – це інтегративна здатність особистості до діяльності, що базується на графічних знаннях, уміннях та навичках, та готовність застосовувати їх у графічній професійно-орієнтованій діяльності. Візуальна компетентність – це інтегративна здатність особистості, в основі якої лежить сукупність теоретичних знань, умінь та навичок в області візуалізації інформації, а також готовність застосовувати їх у професійній діяльності.
Висновки. Наповнення і співвідношення понять «графічна компетентність» та «візуальна компетентність» є різними.

Abstract. Formulation of the problem. With the change of the educational paradigm from the "knowledge" one to the competence one there is an update of the conceptual-terminological educational apparatus. There are such terms as "competence", as well as more narrow terms of specific professional competences, in particular, in "visual" education – "graphic competence", "visual competence". At the same time, in scientific and methodological literature, there is often a conceptual dissonance: the authors often identify the concept of "competence" and "literacy", adhere to different hierarchical ordering in the concepts of "literacy", "competence" and "culture". Therefore, a researcher who begins his quest for the subject cannot understand the content of categories "graphic competence" and "visual competence".
Materials and methods. Analysis of the concepts of "competence", "graphic competence", "visual competence" according to the interpretations of national and foreign researchers, establishing correlation of these concepts with the concepts of "graphic literacy", "visual literacy".
Results. The common basis for the concepts of "graphic competence", "visual competence" is the notion of "competence". Competence is defined as the integrative ability of an individual to some activity based on the knowledge, skills and abilities acquired during the learning process, and the readiness to apply them in practice. Graphic competence is the integrative ability of an individual to work based on graphic knowledge, skills and abilities, and readiness to use them in professional activities. Visual competence is the integrative ability of the individual, based on the set of theoretical knowledge, skills and abilities in the field of visualization of information, as well as the readiness to apply them in professional activities. The difference between the concepts of graphic and visual competence is in the type of information someone deals with – the visual information (the form of perception) or graphic information (the form of representation).
Conclusions. The results of this study make it possible to deal with the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts of "graphic competence" and "visual competence", since in the scientific literature the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued.

Abstract.  Формулювання проблеми. Сучасна глобалізація суспільства зумовила значний інтерес науки та практики до проблеми підготовки майбутніх фахівців морського торгового флоту. Тому, одним із стратегічних завдань України є необхідність реформування сучасної системи підготовки, зокрема математичної як складової, майбутніх судноводіїв відповідно до міжнародних і національних стандартів, а саме «Міжнародна Конвенція з підготовки, дипломування моряків і несення вахти» (2010 р.), «Міжнародний Кодекс з управління безпекою», «Конвенція з охорони людського життя на морі»,«Морська доктрина України», «Стратегічний план розвитку морського транспорту на період до 2020 року», «Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року» тощо.Сучасна морська галузь потребує фахівців нового типу, які здатні мислити стратегічно, оперативно та тактично при плануванні рейсу судна; розраховує безпечний шлях; контролює положення судна; знаходить нетрадиційні підходи до розв’язання нестандартних задач, що повсякчас виникають у повсякденній роботі штурмана, а тому існує необхідність у розробці наукових підходів до підготовки таких фахівців морської галузі, і саме синергетичний підхід є одним з таких.
Матеріали і методи. Аналіз та систематизація науково-педагогічної літератури щодо реалізації синергетичного підходу до навчання вищої математики майбутніх судноводіїв.
Результати. У ході дослідження було проаналізовано ряд джерел, що дало змогу зробити висновок, що протягом останніх років у науково-педагогічній літературі значна увага стала приділятися проблемі використання ідей синергетики в освіті. Вчені вбачають можливості застосування цієї науки в різних напрямах удосконалення навчально-виховного процесу й підготовки майбутніх фахівців, зокрема морської галузі. У статті було розглянуто основні поняття синергії як педагогічної категорії та можливості реалізації синергетичного підходу до навчання вищої математики майбутніх  судноводіїв у вищому морському навчальному закладі. Обговорюється роль математичного моделювання для розвитку розуміння розв'язання різноманітних задач професійного змісту.
Висновки. З’ясовано, що синергетичність особистості майбутнього судноводія, що ґрунтується на міждисциплінарній обізнаності та відповідальності за свої рішення та вчинки має вагоме значення у професійній діяльності майбутнього моряка та має значне соціальне значення у сучасному світі.

Abstract. Formulation of the problem. The globalization of the modern world economy, its general informatization, imply the formation of new requirements for the professional competence of modern specialists in the maritime industry, the construction of a new methodical system for their training through the continuous development of the world navy fleet and economic relations in the maritime business, which, in turn, determines the purpose of viewing, tasks and nature of marine education. It is precisely in synergy that the ability of subjects to develop personal internal resources, which provide a certain sense of their activity, is called pedagogical self-organization. The idea of the priority role of the personal structures of consciousness in the formation of the experience of self-organization is based on the synergetic treatment of the phenomenon of self-realization, which consists in the ability of the system to self-improvement. Drivers constantly have to think strategically, operatively and tactically.They need to plan carefully every voyage of the ship, using all the available information, evaluats it and calculate a safe path. During the flight, the boatmaster controls the position of the vessel and responds promptly to any obstacles that hinder the implementation of the plan. The shipping industry specialist should be prepared for unforeseen situations at any time and anticipate the occurrence of such situations in advance. At the same time, synergetics has an interdisciplinary character that allows a future specialist toreflect on himself, the level of his training, his professional and social environment, to find his place in the Universe, which in turn is a system, a mechanism that functions with the coordination of all its components units.
Materials and methods. Analysis and systematization of scientific and pedagogical literature on the implementation of the synergetic approach to the study of higher mathematics of future navigators.
Results. Several sources have been analyzed in the course of the study, which made it possible to conclude that in recent years in the scientific-pedagogical literature considerable attention has been paid to the problem of using synergetic ideas in education. Scientists see the possibilities of applying this science in various directions to improve the educational process and prepare future specialists, in particular the maritime industry. The article considers the main concepts ofsynergy as a pedagogical category and the possibility of implementing a synergetic approach to the study of higher mathematics of future navigators in a higher maritime educational institution.
Conclusions. It is revealed that the synergy of the personality of the future navigator, based on interdisciplinary awareness and responsibility for their decisions and actions, has a significant role in the professional activity of the future seaman and has a significant social significance in the modern world.

Формулювання проблеми. Усвідомлення потреби якісної підготовки учнів з програмування для України відбувається не лише на державному рівні, а й на рівні обласних, районних, міських адміністрацій, які започатковують олімпіади з програмування, усілякі конкурси та школи програмування. Зазначене актуалізує проблему навчання учнів програмувати. Програми навчання інформатики у школі кожного року оновлюються, а їх аналіз дає підстави говорити про неоднозначність бачення стратегії вивчення програмування у закладах загальної середньої освіти, зокрема, вивчення мов програмування не завжди передбачено у старшій школі.
Матеріали і методи: термінологічний аналіз для уточнення сутності і структури ключових термінів; узагальнення і систематизація наукових і методичних джерел для визначення стану розробленості проблеми.
Результати. Вивчення мов програмування відбувається у 10 класі як за рівнем стандарту, так і профільним рівнем, про що свідчать відповідні навчальні програми з інформатики для учнів старших класів. Вивчення програмування на рівні стандарту передбачається у розділі «Креативне програмування» і відноситься до вибіркового модуля, тобто не всі учні (школи, класи) обирають даний модуль для вивчення, а тому в окремих школах вивчення мови програмування може не передбачатися. На рівні стандарту програмування вивчається у вибірковому модулі «Креативне програмування». На профільному рівні вивчення програмування пов’язане з розділами: «Мова програмування та структури даних», «Алгоритми», «Парадигми та технології програмування». У стандарті не зазначено конкретної мови програмування для вивчення.
Висновки. Вибір тієї чи іншої мови залишається за вчителем, і вже він розробляє конспекти уроків та інструкції до лабораторних робіт відповідно до обраної мови та змісту навчального матеріалу, який зазначено у навчальних програмах і передбачає вивчення алфавіту, основних алгоритмічних конструкцій, методів сортування і пошуку. У більшості сучасних підручників з інформатики програмування зводиться в основному до навчання складати алгоритми і не передбачає розуміння парадигм програмування, що вимагає часу.

Formulation of the problem. Awareness of the need for quality training of students in programming for Ukraine is happening not only at the state level, but also at the level of regional, district, city administrations, which launch programming competitions, various competitions and schools of programming. This actualizes the problem of teaching students to program.

Materials and Methods: terminological analysis to clarify the nature and structure of key terms; generalization and systematization of scientific and methodological sources to determine the state of development of the problem.

Results. At the level of standard programming is studied in the optional module "Creative Programming". At the profile level, the study of programming is related to the sections: "Programming Language and Data Structures", "Algorithms", "Paradigms and Programming Technologies". The standard does not specify a specific programming language to study. In most modern textbooks, computer programming is basically about learning to make algorithms and not understanding the time-consuming programming paradigms.

Conclusions. Programming is taught in Grade 10, both by standard level and by profile level, as evidenced by relevant computer science curricula for senior students. But standard-level programming is provided in the Creative Programming section and refers to the optional module, that is, not all students (schools, classes) choose this module to study, and therefore, in some schools, programming may not be required. The choice of a particular language is up to the teacher, and he already develops synopsis of lessons and instructions for laboratory work according to the chosen language and content of the educational material, which is specified in the curricula and involves the study of the alphabet, basic algorithmic constructions, sorting and search methods.

Формулювання проблеми. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил.
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація структури дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил на базі Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Структура дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил містить: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності) компоненти.
Висновки. Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. Formulation of the problem. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, physical and sports activities and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers.
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodical literature; development and testing of the structure of research competence of future Navy officers at the Institute of Naval Forces of the National University of Odessa Naval Academy, pedagogical observation, statistical analysis of the data obtained.
Results. The authors propose a structure for the research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the most optimal methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up research results); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activity).
Conclusions. Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists for different fields of education. It is research that allows to deepen the professional direction of education, to educate specialists with high creative potential and influences the formation of social and professional maturity of future graduates.

Розглянуто наукові дослідження за напрямком підготовки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії. Наведено аналіз публікацій вчених відносно різних аспектів функціонування системи освіти. Розглянуто питання формування професійної майстерності у підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Доведено, що проблеми підготовки бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії в сучасному освітньому просторі знаходяться в стадії осмислення. Виділені основні аспекти професійної підготовки бакалаврів з фізичної терапії.
Формулювання проблеми. Для усвідомлення шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії у вищих навчальних закладах України вирішальним постає завдання щодо виявлення основних проблем у їх підготовці, вивчення історії становлення системи та здобутків науково-педагогічного досвіду.
Матеріали і методи. Аналіз, синтез, узагальнення навчально-методичної та спеціальної наукової літератури з метою визначення проблем та перспектив них напрямків у професійній підготовці бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії.
Результати. Теоретичний аналізу науково-методичної літератури та вивчення практичного досвіду підготовки фахівців з фізичної терапії та ерготерапії дозволив визначити основні проблеми та перспективні напрямки їх професійної підготовки.
Висновки. З’ясовано, що фахова підготовка майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії вимагає постійного пошуку шляхів удосконалення різних аспектів їх готовності до майбутньої професійної діяльності, модернізації змісту підготовки відповідно до міжнародних стандартів та запитів суспільства.

Abstract. Scientific researches in the direction of preparation of future bachelors in physical therapy and ergotherapy are considered. The analysis of publications of scientists concerning different aspects of the functioning of the education system is given. The question of formation of professional skill in training of highly qualified specialists is considered. It is proved that the problems of preparation of bachelors in physical therapy and ergotherapy in modern educational space are in the stage of comprehension. The main aspects of the professional training of bachelors in physical therapy are highlighted.
Formulation of the problem. In order to understand the ways of improving the system of professional training of future specialists in physical therapy and ergotherapy in higher educational establishments of Ukraine, the decisive task is to identify the main problems in their preparation, to study the history of the formation of the system and the gains of scientific and pedagogical experience.
Materials and methods. Analysis, synthesis, generalization of educational-methodical and special scientific literature in order to identify problems and perspectives in the professional training of bachelors in physical therapy and ergotherapy.
Results. Theoretical analysis of scientific and methodological literature and the study of practical experience of training specialists in physical therapy and ergotherapy allowed to identify the main problems and perspective directions of their professional training.
Conclusions. It has been found out that professional training of future specialists in physical therapy, ergotherapy requires constant search for ways to improve various aspects of their readiness for future professional activity, modernization of the content of training in accordance with international standards and requests of society.