Анотація. Формулювання проблеми. Метою дослідження є розкриття алгоритму проектної діяльності у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів фізики на матеріалі біомеханіки.
Матеріали і методи. Для дослідження використовували теоретичний аналіз, структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу та спостереження.
Результати. Подається алгоритм роботи над проектом, який включає чотири етапи: організаційний, аналітичний, дослідницький і контролюючий. Автори розкривають сутність етапів проекту, наводять приклади на матеріалі біомеханіки, висвітлюють особливості реалізації розробленого алгоритму в процесі викладання фізики в поєднанні з груповим методом. При цьому групова навчальна діяльність виконує організаційну функцію. Полягає вона в тому, що студенти навчаються розподіляти обов’язки, спілкуватися один з одним, розв’язувати конфлікти, що виникають у спільній діяльності. В груповій роботі кожен із них бере на себе функції викладача і виконує фахові види діяльності. На першому етапі визначається тема і мета проекту, створюється проблемна ситуація, виділяється протиріччя, формулюється проблема, здійснюється пошук варіантів вирішення та обговорюються методи дослідження. На другому етапі визначаються джерела інформації, здійснюється опис кінцевого результату та розподіл завдань, а також формулювання плану роботи. Третій етап включає збір та аналіз зібраної інформації, виконання роботи згідно з планом, формулювання висновків і пропозицій. На контролюючому етапі формулюються результати, відбувається захист проекту та прогнозуються нові проблеми.
Висновки. Метод проектів як педагогічна технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових і проблемних методів. Він органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Цей підхід можна використати не лише для підготовки майбутніх учителів фізики, а й організувавши аналогічно проектну діяльність під час вивчення інших природничих дисциплін.

Abstract. Formulation of the problem. The purpose of the study is to discover the algorithm of project activity in the process of forming the professional competence of future physics teachers on the material of biomechanics.
Materials and methods. The theoretical analysis, structural and logical analysis of the content and structure of the educational process and observation was used in this study.
Results. In particular, an algorithm for project work is presented, which includes four stages: organizational, analytical, research and controlling. The authors disclose what is meant by each stage, give examples of the disclosure of each stage on the material of biomechanics and features of the effective functioning of the developed algorithm in the teaching of physics, in particular, in combination with the group method. In this case, group learning activities perform an organizational function. Students learn to share responsibilities, to communicate with one another, to resolve conflicts that arise in a collaborative activity. In group work, each of them takes on the functions of a teacher and performs professional activities. At the first stage the theme and purpose of the project is defined, a problematic situation is created, contradictions are identified, the problem is formulated, solutions are searched for and research methods are discussed. At the second stage the sources of information are identified, the end result and the distribution of tasks as well as formulating of a work plan are described. The third stage involves getting and analyzing the information collected, performing the work as planned, formulating conclusions and proposals. At the monitoring stage, the results are presented, the project is defended and new problems are predicted.
Conclusions. Project method as a pedagogical technology involves a set of research, search and problematic methods. It is organically combined with a group approach to learning. This approach can be used not only to train future physics teachers, but also to organize similarly project-based activities when studying other natural sciences.

Анотація. Моніторинг результатів зовнішнього незалежного оцінювання протягом 2017-2019 рр. показав, що такі освітні напрями як фізика, хімія, біологія не є популярними серед випускників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Покращити ситуацію можна шляхом активізації освітньої діяльності учнів, зокрема на засадах комп’ютерного моделювання.
Формулювання проблеми. Відсутність україномовних ресурсів потребує здійснення кроку до впровадження білінгвального підходу в навчанні природничо-математичних предметів.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувалися методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; системного аналізу для визначення дидактичних складових системи навчання на засадах білінгвального підходу; проектування етапів використання білінгвального підходу в формуванні компетентностей учнів з природничо-математичних предметів на засадах комп’ютерного моделювання.
Результати. У статті обґрунтовано поняття природничо-наукова компетентність як здатність особи вивчати й розв’язувати питання, пов’язані природничими науками і математичним опрацюванням даних. Обґрунтовано чотири її складники: здатність пояснювати явища науково, здатність оцінювати та розроблювати наукові дослідження, здатність науково інтерпретувати дані й докази, здатність опрацьовувати результати досліджень математично. У статті уточнено поняття білінгвального підходу як адаптивне використання іноземної мови під час вивчення природничо-математичних предметів з метою формування предметних компетентностей учнів. Описано способи навчання учнів: природний (людина-людина) і цифровий (машина-людина), а також форми використання двох мов (вербальна, письмова, візуальна, аудіальна, комбінована). Обґрунтовано етапи впровадження білінгвального підходу в ЗЗСО (підготовчий, ознайомлювальний, формувальний, підсумковий). Встановлено переваги і недоліки використання білінгвального підходу в ЗЗСО.
Висновки. Білінгвальний підхід дозволить вчителям й учням ЗЗСО використовувати комп’ютерне моделювання для підвищення якості навчання природничо-математичних предметів. Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичної системи щодо застосування комп’ютерного моделювання в освітньому процесі.

Abstract. The monitoring of the results of the external independent evaluation during 2017-2019 showed that such educational fields as physics, chemistry, biology are not popular among graduates of general secondary education institutions (GSEI). The situation can be improved by activating students' educational activities, in particular applying computer modeling.
Problem formulation. The lack of Ukrainian language studying resources requires a step towards the bilingual approach implementation in natural mathematical sciences teaching.
Materials and methods. The methods of pedagogical and methodological literature as well as dissertation work analysis were used in the research process; the methods of systematic analysis were used to determine the didactic components of the bilingual learning system; designing the stages of the bilingual approach use in the formation of natural – mathematical subjects students’ competences on the basis of computer modeling.
Results. The article substantiates the notion of natural science competence as the ability of a person to study and solve questions related to science and ideas about science. Its three components are substantiated: the ability to explain phenomena scientifically, the ability to evaluate and develop scientific research, the ability to scientifically interpret data and evidence. The article clarifies the notion of the bilingual approach as an adaptive use of a foreign language in the study of mathematics based on the use of computer modeling. The following ways of teaching students are described: natural (human-human) and digital (machine-human), as well as bilingual forms (verbal, written, visual, audial, combined). The stages of implementation of the bilingual approach in the GSEI (preparatory, introductory, formative, final) are substantiated. The advantages and disadvantages of using the bilingual approach in the GSEI are identified.
Conclusions. The use of bilingual approach will allow GSEI teachers and students to use computer simulation to improve natural – mathematical subjects learning. The development of a methodological system for the use of computer simulation in the educational process requires further justification.

Аннотация. В феврале 2019 года в Могилевском государственном университете им. А.А. Кулешова состоялась V международная научная конференция, участники которой обсуждали современное состояние математического образования и его перспективы в Белоруссии и других странах СНГ.
Формулировка проблемы. Для подготовки инженеров высокой квалификации необходимо совершенствовать учебный процесс, повышать эффективность лекций, практических занятий, широко использовать для обучения современные цифровые технологии. В частности, использовать не только лекции презентации, но и возможность анимации при показе слайдов. Также расширять доступ студентов к информационным образовательным ресурсам и обучать их широкому применению последних на практике.
Материалы и методы. В статье даны ссылки на публикации, связанные с использованием информационно-методического сопровождения лекции-презентации по математике в вузе и методологические особенности проектирования такой лекции. Обсуждается применение систем мультимедиа для визуализации учебного материала, приведены примеры слайдов лекции-презентации по теме «Двойной интеграл», созданных в приложении PowerPoint (рисунки 1- 3 и пояснения к ним). Отмечается трудоёмкость создания каждого слайда. Подчеркивается, что квалификация преподавателя, его активное стремление к совершенствованию лекции, его опыт – важные моменты учебного процесса.
Результаты. Информационная емкость, экономия времени, компактность носителей, мобильность, многофункциональность – вот некоторые преимущества визуализации лекции. Отметим, что изложение материала становится более наглядным, способствует лучшему запоминанию и восприятию студентами новых понятий, что видно из сравнения результатов выполнения студентами текущих контрольных работ за последние два учебных года и экзаменационных оценок. Повышается методическое мастерство самого преподавателя.

Abstract. In February 2019, the V international scientific conference was held at Mogilev State A. Kuleshov University. The participants discussed the current state of mathematical education and its prospects in Belarus and other CIS countries.
Formulation of the problem. To train highly qualified engineers, it is necessary to improve the educational process, increase the effectiveness of lectures, practical exercises, and widely use modern digital technologies for training. In particular, use not only a lecture-presentation, but also the possibility of animation during the slide show. Also, expand students' access to educational information resources and train students to use them in practice.
Materials and methods. The article provides links to publications related to the use of information and methodological support of a lecture-presentation in mathematics at a university and methodological features of the design of such a lecture. The article discusses the use of multimedia systems for the visualization of educational material, provides examples of slides of a lecture-presentation on the topic "Double Integral", created in PowerPoint application (Figures 1-3 and explanations to them). The complexity of creating each slide is noted. It is emphasized that the teacher’s qualifications, his active desire to improve the lecture, his experience are important points in the educational process.
Results. Information capacity, time saving, compact media, mobility, multifunctionality are some of the advantages of lecture visualization. Note that the presentation of the material becomes more visual, contributes to a better memorization and perception by students of new concepts, as can be seen from a comparison of the results of students performing current tests for the last two academic years and exam grades. The methodological skill of the teacher himself is increasing.

Формування проблеми. Стаття присвячена проблемі формування у працівників університетів ІКТ-компетентностей при запровадженні та використанні ІК-технологій в організації освітнього процесу.
Матеріали і методи. У дослідженні були застосовані теоретичні методи аналізу та узагальнення наукових праць провідних дослідників; розглянуто наукові публікації; розглянуто можливі етапи формування компетентностей у співробітників організаційно-навчальних підрозділів університету під час використання сервісів Google Apps (G Suite).
Результати. Розглянуто та проаналізовано поняття компетентностей у закордонній та вітчизняній науковій літературі. Спираючись на дослідження у психолого-педагогічній літературі та власний досвід, деталізовані суть та структура поняття «ІКТ-компетентності» співробітника організаційно-навчального підрозділу університету. Охарактеризовано обов’язки працівника організаційно-навчального підрозділу, які вимагають використання сучасник ІК-технологій та ІКТ‑засобів. Надано короткий опис можливостей сервісів Google Apps для визначення рівня сформованості ІКТ‑компетентностей у зазначених співробітників. Використання сервісів Google Apps при організації освітнього процесу працівниками організаційно-навчальних підрозділах університету дозволяє ефективно сформувати ІКТ-компетентность. Розглянуто можливості використання сервісів Google Apps під час діяльності організаційно-навчальних підрозділів (а сьогодні вони відіграють помітну роль у розвитку інформаційного наповнення єдиного освітнього середовища університету).
Висновки. Аналіз отриманих результатів показав, що при цілеспрямованому використанні ІК-технологій, зокрема сервісів Google Apps, співробітниками організаційно-навчальних підрозділів університету відбувається формування ІКТ‑компетентностей.

Abstract. Formation of the issue. The article deals with the issue of formation of ICT competencies among university staff in the introduction and use of ICT in the organization of educational process.
Results. The concept of competencies in the foreign and domestic scientific literature is considered and analyzed. Based on the psychological and pedagogical researches and own experience, the essence and structure of the concept of ‘ICT-competence’ of the staff member of the organizational and educational division of the university are detailed. The duties of the organizational and educational staff, which require the use of contemporary ICT and ICT tools are considered. A brief description of features of the Google Apps is provided in order to determine the level of ICT competencies among the above staff. The use of Google Apps in the organization of educational process by the organizational and educational university staff enables ICT competence to be effectively formed.
Conclusions. The possibilities of using Google Apps  in the work of organizational and educational units, which currently play a significant role in the development of the information content of the university’s single educational space, are considered. The analysis of the obtained results showed that the purposeful use ICT, in particular Google Apps by the university organizational and educational staff ensures the formation of ICT competencies.

Анотація. На основі аналізу науково-педагогічної літератури надано теоретичне обґрунтування біхевіористського, когнітивного, конструктивістського, конективістського підходів та наведено приклади їх застосування під час вивчення природничих дисциплін у вищій школі.
Формулювання проблеми. У зв’язку з глобальною інформатизацією і входженням української вищої школи в міжнародний освітній простір актуалізуються проблеми підготовленості викладачів закладів вищої освіти до реалізації дистанційного навчання, розробки відповідного навчально-методичного забезпечення, а також готовності студентів навчатися в умовах дистанційної освіти.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використано системний аналіз наукових та методичних джерел, присвячених вирішенню проблем впровадження  дистанційної освіти у закладах  вищої освіти; аналіз і узагальнення даних.
Результати. Впровадження методичних підходів (біхевіористського, когнітивного, конструктивістського, конективістського) у дистанційному навчанні забезпечує: достатній мотиваційний потенціал, можливість багаторазового повторення навчального матеріалу, вищий ступінь інтерактивності, модульність, доступність, індивідуалізацію навчання, можливість здійснення самоконтролю, динамічність доступу до інформації, забезпечення наочності представлення інформації та конфіденційність, а також зручність у користуванні.
Висновки. Визначено, що головним фактором вибору методичного підходу в умовах дистанційного навчання вищого навчального закладу є студенти, залежно від особистісних якостей яких обирається біхевіористський, когнітивний, конструктивістський та конективістський підходи.

Abstract. The article deals with the actual problem of the use of methodological approaches in the process of teaching natural sciences in the conditions of distance education of a higher educational institution. On the basis of scientific and pedagogical literature the theoretical substantiation of methodological approaches of distance learning (behaviorist, cognitive, constructivist, connexivist) is given and examples of their application in the study of natural sciences in higher education are given.
Formulation of the problem. Due to the global informatization and entry of the Ukrainian higher education institution into the international educational space new tasks and problems of their realization in the field of higher education are emerging. One of the most important directions in solving this problem is the introduction of new information forms, methods of working with students of higher education. In particular, the effectiveness of the use of distance technologies in the educational field largely depends on the level of teachers' readiness for the implementation of distance learning, proper educational and methodological and logistical support, as well as on the readiness of students to study in the conditions of distance education.
Materials and methods. During the research, such research methods as systematic analysis of scientific and methodological sources on the research problem were used; analysis of online sources on distance education of higher education institutions; analysis of data collected from thematic events dedicated to distance learning; compilation of these data and own experience in the distance learning process.
Results. On the basis of scientific and pedagogical researches and own work experience it can be argued that the introduction of methodological approaches (behavioral, cognitive, constructivist, connective) in the process of distance learning of higher education allows to realize the basic methodological principles: sufficient motivational potential, material potential interactivity, modularity, accessibility, individualization, ability to exercise self-control, dynamic access to information s, providing clarity and privacy, and ease of use.
Conclusions. It is determined that students are the main factor in choosing a methodological approach in terms of distance learning at a higher education institution, depending on which, having tested four (behavioral, cognitive, constructivist and connexivist) approaches, the teacher chooses the one that is more relevant in this study. The tutor cannot choose the approach to teaching that is interesting to him, especially in teaching natural sciences. He should closely monitor the students, their perceptions, and their reaction to one approach or another. After all, the main purpose of learning is the result, that is, the ability of students to perceive information and be able to use it outside of educational institutions. Further scientific exploration of this multifaceted problem may be a continuation of interesting and useful research.