Постановка проблеми. Аналіз наукової і навчальної літератури показав, що завдяки аналітичній діяльності особистість створює цілісну картину економічної проблеми, здійснює прогноз на майбутнє стосовно дії певних чинників, осіб чи організацій. Разом з тим, аналіз наукових праць вітчизняних авторів показав, що поза увагою дослідників залишилися питання аналізу актуальних технології навчання, які максимально сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх економістів, зокрема, бакалаврів з економіки. Зважаючи на це, метою даної статті став теоретичний аналіз моделей, технологій, форм і методів навчання, які розвивають аналітичну компетентність майбутніх бакалаврів з економіки.
Матеріали і методи. аналіз наукових праць, узагальнення і систематизація результатів наукових досліджень, структурний аналіз для визначення тезаурусу дослідження, моделювання для опису технологій навчання.
Результати: визначено принципи організації цілісного процесу навчання, які сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки: навчання на основі власної мети з кожної економічної дисципліни; принцип вибору бакалавром індивідуальної освітньої траєкторії; принцип продуктивності навчання; принцип метапредметних основ змісту навчання; принцип ситуативності і супроводжуючого навчання; принцип первинності освітньої продукції бакалавра; принцип рефлексії аналітичної діяльності. У педагогічному експерименті апробовано: інструктивні лекції з розвитку аналітичної діяльності, лекцію-діалог, теоретичне конструювання, введення культурно-історичних аналогів, методологічну і метапредметну лекції, вступний семінар з розвитку аналітичної діяльності, оглядовий, самоорганізуючий, пошуковий семінар, семінар з індивідуальною і груповою роботою, семінар в групах за вибором, генерації ідей, семінар-“круглий стіл”, рефлексивний семінар. Серед методів використано: спостереження; конструювання економічних понять, правил, теорій, гіпотез; прогнозування; помилок; образ­ної картини; взаємне навчання; рецензування.
Висновки. Технології розвитку аналітичної діяльності підсилюють креативну складову вищої освіти, сприяють розробці навчальних курсів, конструюванню інтерактивних комп’ютерних засобів навчання.

Formulation of the problem. The analysis of scientific and educational literature has shown that through analytical activity the person creates a complete picture of the economic problem, makes a forecast for the future regarding the action of certain factors, persons or organizations. At the same time, the analysis of scientific works of domestic authors showed that the attention of the researchers remained the questions of the analysis of current teaching technologies, which maximally contribute to the formation and development of analytical competence of future economists, in particular, bachelors in economics. In view of this, the purpose of this article was to provide a theoretical analysis of models, technologies, forms and teaching methods that develop the analytical competence of future bachelors in economics.
Materials and methods. Analysis of scientific works, generalization and systematization of results of scientific researches, structural analysis for determination of thesaurus of research, modeling for description of teaching technologies.
Results: the principles of organization of a holistic process of study that contribute to the formation and development of analytical competence of future bachelors in economics are defined, training on the basis of their own goal in each economic discipline; the principle of choosing a bachelor's degree in an individual educational trajectory; the principle of learning productivity; the principle of meta-subject bases of the content of training; the principle of situation and accompanying training; the principle of primacy of educational products of the bachelor; principle of reflection of analytical activity. In the pedagogical experiment tested: instructional lectures on the development of analytical activity, lecture-dialogue, theoretical design, introduction of cultural and historical analogues, methodological and meta-subject lectures, introductory seminar on the development of analytical activity, review, self-organizing, seminar in groups of choice, idea generation, round table seminar, reflective seminar. Among the methods used are observation; construction of economic concepts, rules, theories, hypotheses; prognostication; errors; figurative picture; mutual learning; peer review.
Conclusions. Technologies for the development of analytical activity enhance the creative component of higher education; facilitate the development of training courses, the design of interactive computer learning tools.

Формулювання проблеми. Експоненціальне зростання інформаційного простору зумовили стрімке поширення аналітичної діяльності в різні сфери суспільства, яка пов’язана із зібранням, оцінкою та аналізом інформації з подальшим виробленням практичних рекомендацій у тій чи тій галузі з урахуванням актуальної ситуації та прогностичних тенденцій. На сьогодні активно розвиваються різні напрями аналітики, набувають поширення наукові методи (дискурс-аналіз, контент-аналіз). Професійна діяльність фахівців економічної галузі пов’язана з необхідністю обробки великих потоків інформації, її систематизацією, аналізом та прогнозуванням. Для якісного та продуктивного виконання професійних обов’язків необхідна аналітична компетентність.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз наукових джерел, експертне опитування викладачів та узагальнення отриманої інформації для виявлення і обґрунтування можливостей формування аналітичного мислення у студентів економічних спеціальностей.
Результати. Завдяки формуванню аналітичної компетентності студент набуває здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у різних галузях діяльності та набуває таких особистісних якостей, як аналітичне мислення, здатність працювати із великими обсягами інформації, уважність, гарна пам’ять, розвинена інтуїція, спостережливість, посидючість, відповідальність, креативність, увага до дрібниць, широкий кругозір, здатність доводити справу до завершення тощо.
Висновки. Аналітична компетентність майбутніх фахівців з економіки є складовою професійної компетентності та становить динамічне інтегративне особистісне утворення, що характеризує здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у професійній діяльності.

The exponential growth of the information space resulted in the rapid expansion of analytical activity in various spheres of society, which is associated with the collection, evaluation and analysis of information with the further development of practical recommendations in one or another industry, taking into account the actual situation and forecast trends.
Formulating the problem. Today, various directions of analysts are actively developing, scientific methods are spreading (discourse analysis, content analysis). Professional activity of specialists of the economic branch is connected with the necessity of processing large streams of information, its systematization, analysis and forecasting. For qualitative and productive performance of professional duties analytical competence is required.
Materials and methods. Theoretical analysis of scientific sources, expert questioning of teachers and generalization of received information for revealing and substantiation of possibilities of formation of analytical thinking in students of economic specialties.
Results. Due to the formation of analytical competence, the student acquires the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activities in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of the decision-making process in various fields of activity and acquires such personal qualities as analytical thinking, ability work with large volumes of information, attentiveness, good memory, developed intuition, observation, solidarity, responsibility, creativity th, attention to trifles, wide horizons, ability to bring a case to completion, etc.
Conclusions. Analytical competence of future specialists in economics is an integral part of professional competence and is a dynamic, integrative personal entity that characterizes the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activity in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of decision making process in a professional activities.

У статті розглянуто проблему інтелектуального розвитку дитини 5-7 років. Основний акцент зроблено на формуванні елементарних математичних уявлень дітей та використанні міжпредметної інтеграції на відповідних заняттях. Уточнено поняття «інтелектуальний розвиток дитини». Звернено увагу на потужні можливості впливу математики на інтелектуальний розвиток дітей та важливості формування основних математичних уявлень і понять на інтеграційній основі, яка є найбільш природною для сприймання дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Формулювання проблеми. Використання міжпредметної інтеграції у процесі формування елементарних математичних уявлень сприяє інтелектуальному розвитку дитини 5 – 7 років.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз (визначення провідної ідеї та розробка гіпотези дослідження); структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу; спостереження.
Результати. Розглянуто можливості для інтеграції змісту предметів, що вивчаються у дошкільному закладі та початковій школі, у процесі вивчення однієї з основоположних тем курсу математики – формування поняття числа у межах першого десятка. Виділено основні етапи цього процесу. Наголошено на необхідності підготовчого етапу, суть якого полягає в активному оперуванні скінченними предметними множинами. Звернено увагу на послідовність дій педагога, описано типові вправи, які доцільно опрацювати у процесі вивчення кожного числа і зображення його цифрою. У процесі виконання завдань доцільно широко використовувати міжпредметні зв’язки.
Висновки. Інтеграцію важливо, доцільно та можливо використовувати як в дошкільному закладі, так і в початковій школі, оскільки цим забезпечуються оптимальні умови для формування математичної компетентності дитини та її інтелектуального розвитку.

In the article, the problem of the intellectual development of a 5-7 years old child is considered. The main emphasis is laid on the formation of children’s elementary mathematical representations and the use of interdisciplinary integration in appropriate classes. The concept of 'intellectual development of the child' is specified. Attention is drawn to the powerful possibilities of the influence of mathematics on the intellectual development of children, and to the importance of the formation of basic mathematical concepts and concepts on the basis of integration, which is the most natural for the perception of children of senior preschool and junior school age.
Formulation of the problem. The use of interdisciplinary integration in the formation of elementary mathematical ideas contributes to the intellectual development of a 5-7 years old child.
Materials and methods. Theoretical analysis (definition of the leading idea and development of the hypothesis of the study); structural-logical analysis of the content and structure of the educational process; observation.
Results. Opportunities for integration of the content of subjects studied in preschool and elementary school are considered in the process of studying one of the fundamental topics of the mathematics course, namely the formation of the concept of the number within the first ten. The main stages of this process are highlighted. The necessity of the preparatory stage is emphasized, the essence of which is active work with finite sets of subjects. The attention is paid to the sequence of actions of the teacher. The typical exercises which are advisable to complete in the process of studying each number and its representation with a digit are described. In the process of performing tasks, it is expedient to use interdisciplinary connections widely.
Conclusions. Integration is important, expedient and possible to use both in preschool and elementary school, as it provides optimal conditions for the formation of mathematical competence and intellectual development of the child.

Формулювання проблеми. Відсутність на кафедрах медичної інформатики повного комплексу прикладного програмного забезпечення для вивчення навчальної дисципліни «Медична інформатика» для різних спеціальностей, зокрема відсутність стоматологічних експертних систем та відповідної інформації щодо стоматологічних баз даних у навчальній літературі, щонайменше знижує навчальну мотивацію студентів-стоматологів щодо окремих тем або всієї дисципліни. Необхідність зміни ситуації спонукає викладачів до дій, зокрема до розробки додаткових професійно-орієнтованих завдань для майбутніх стоматологів.
Матеріали і методи. При розробці практичних завдань застосовано аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, узагальнення. Зокрема, проведено аналіз літератури зі стоматологічних експертних систем, здійснено синтез і узагальнення знань з інформатики, стоматології і педагогіки для виділення основних властивостей експертної системи з метою збільшення доступності теоретичного й практичного матеріалу для студентів.
Результати. У статті висвітлено досвід викладання теми з медичних експертних систем для студентів стоматологічного факультету на заняттях з медичної інформатики на кафедрі біофізики, інформатики та медичної апаратури Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Представлено практичні завдання в програмах MS Excel та MS Access і обґрунтовано причини вибору цих програм. Крім того, розглянуто приклади практичних завдань для студентів з високим початковим рівнем знань, умінь, навичок з інформатики. За основу завдань взято експертну систему з диференціальної діагностики форм пульпітів, яку розроблено авторами. Розроблена експертна система виступає демонстраційним прикладом на початку заняття та основою для розробки майбутніми стоматологами власної експертної системи впродовж заняття. За допомогою бази знань продукційної експертної системи студенти створюють продукційні правила з дев’яти стоматологічних захворювань одного типу (пульпіти) та використовують їх у процесі роботи в програмах MS Excel та MS Access. При виборі студентами комп’ютерної програми, відмінної від запропонованих, відводиться більше часу на виконання завдань та нараховуються додаткові бали за індивідуальну самостійну роботу.
Висновки. Використання професійно-орієнтованих завдань на кожному практичному занятті активізує діяльність студентів, підвищує їхню зацікавленість до використання інформаційних технологій, збільшує мотивацію вивчення медичної інформатики, що, в свою чергу, сприяє кращому формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Formulation of the problem. Absence on the department of medical informatics the full complex of applied software for studying the educational discipline "Medical Informatics" for different specialties  reduces the motivation of dental students to study separate topics or the whole discipline. Necessity of changing the situation induces teachers to take actions, in particular to develop additional professional-oriented tasks for future dentists.
Materials and methods. Analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, generalization were applied during the development of practical tasks. In particular, the literature from dental expert systems have been analyzed, the synthesis and generalization of knowledge on computer science, dentistry and pedagogy for the identification of the basic properties of the expert system was made in order to increase the accessibility of theoretical and practical material for students.
Results. The article describes the experience of teaching topic from medical expert systems for students of the faculty of dentistry during the classes on medical informatics at the department of biophysics, informatics and medical equipment of National Pirogov Memorial Medical University (Vinnytsa). The practical tasks in MS Excel and MS Access programs are presented and the reasons for the choice of these programs are substantiated. In addition, examples of practical tasks for students with a high initial level of computer knowledge and skills are considered. The expert system developed by authors on differential diagnostics of forms of pulpitis is a basis of practical tasks as is a demonstration example at the beginning of the lesson and the basis for the development of their own expert system by future dentists during the class.
Conclusions. Use professional-oriented tasks at every lesson activates the students, increases their interest in the use of information technology, increases the motivation of the study of medical informatics and, in addition, contributes to the better formation of information and communication competence of future dentists.

У статті подано різні наукові підходи, аналіз поняття «аналітично-інформаційна компетентність», автор звертається до праць відомих дослідників (Петренко Л.М. та ін.) з цієї проблеми щодо уточнення понять «аналітична компетентність», «інформаційна компетентність».
Формулювання проблеми. Розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на заняттях із дисциплін фахової підготовки.
 Матеріали і методи. автор використовує порівняння, синтез, аналіз, узагальнення, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду науковців для досягнення своєї мети. Результатом стало уточнення цього поняття для майбутніх педагогів: «аналітично-інформаційна компетентність» майбутніх педагогів – це система аналітичних та інформаційних знань, умінь, навиків з пошуку, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації; обробка її навчального змісту, необхідного для майбутньої професійної діяльності, а також самоорганізація та самоконтроль власної інформаційної діяльності.
Результати. У статті також теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови, що будуть сприяти  формуванню аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів, а саме: використання у процесі навчання студентів інноваційних форм, методів та засобів навчання, а саме коучингу; спрямування діяльність викладача на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до навчання; використання та інтеграція інформаційно-комунікаційних, технологій, що спрямовані на розвиток фахових, інформаційних, аналітичних та інших компетентностей майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки; підсилення навчально-методичного забезпечення щодо формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів.
Висновки. Автор пропонує методику формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів  на прикладі дисципліни «Методика виховної роботи в ПТНЗ» у межах коучингу: метод конкретних ситуацій, метод емоційного стимулювання, метод створення ситуації пізнавальної дискусії, мозаїка, метод проектів.

The paper presents various scientific approaches as well as the analysis of the concept “analytical and informational competence”.
Formulation of the problem. The paper has revealed the concept content, the structural elements and the effective means of the future teachers’ analytical and informational competence formation at the professional training classes.
Materials and methods. In order to achieve the purpose of the paper the author has used the methods of comparison, synthesis, analysis, generalization, as well as the scientists’ pedagogical experience study and generalization. As a result, this concept has been clarified for the future teachers and it has been formulated as follows: the future teachers’ “analytical and informational competence” is a system of analytical and informational knowledge and skills in the information search, analysis, synthesis, comparison and generalization as well as the processing of its educational content, necessary for the future professional activity and the self-organization and self-control of the personal informational activity.
Results. The paper provides theoretical grounds for the most effective organizational and educational conditions that will contribute to the future teachers’ analytical and informational competence formation. They include the use of innovative forms, methods and means of education, namely coaching; the teacher’s focus on the students’ strong professionally-centered motivation to study; the application and integration of the information and communication technologies aimed at developing the future teachers’ professional, informational, analytical and other competences in the professional training process; the academic and methodological support improvement regarding the future teachers’ analytical and informational competence formation.
Conclusions. forming the future teachers’ analytical and informational competence on basis of the subject “Educational Methodology in the Vocational Schools” as part of coaching that includes the method of specific situations, the method of emotional stimulation, the method of cognitive discussion situation creation, the mosaic, the project method is effective.