Анотація. У статті наведено результати педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування. Готовність майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування є складним утворенням, сутність якого становить сукупність взаємопов’язаних складових. У статті описано методики визначення рівнів готовності за розробленими критеріями. Проведено якісний аналіз одержаних результатів з позитивним висновком про ефективність авторської моделі. Під час визначення рівнів готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування слід спиратися на показники,  узгоджені за порядком із складовими такої готовності: наявність системи спонукань, які зумовлюють активність особистості, наявність стійкого прагнення до досягнення успіху та прагнення уникнути невдачі, успішність, розвиненість уміння вибирати найсуттєвішу інформацію, наявність здібностей до творчості, сформованість професійних умінь і навичок, суттєвих для професійно-педагогічного проектування, здатність застосовувати знання на практиці, уміння вести контроль за виконанням поставлених завдань, уміння долати труднощі при досягненні мети, професійно важливі якості. На основі кількісних і якісних показників було проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту. Достовірність результатів дослідження забезпечувалася використанням статистичних методів опрацювання результатів дослідницької роботи. Проведений аналіз результатів формувального етапу експерименту в контрольних та експериментальних групах свідчить про результативність упровадження в процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів науково обґрунтованої моделі управління цим процесом, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, що дозволяє студентам ефективно застосовувати проектні технології у майбутній професійній діяльності.

Abstract. The article presents the results of a pedagogical experiment related to the implementation of a model for the formation of readiness of future engineers-teachers for vocational and pedagogical design. The readiness of future engineers-educators for vocational and pedagogical design is a complex formation, the essence of which is a set of interrelated components. The article describes the methods of determining the readiness levels for the developed criteria. A qualitative analysis of the results obtained with a positive conclusion about the effectiveness of the author's model was conducted. When determining the readiness levels of future teacher engineers for vocational and pedagogical design, it should be based on indicators agreed upon in accordance with the components of such readiness: the existence of a system of motivations that determine the activity of the individual, the presence of a steady desire for success and the desire to avoid failure, success, and development the ability to choose the most essential information, the ability to work, the formation of professional skills and skills essential for vocational and pedagogical design Ability to apply knowledge in practice, the ability to maintain control over the execution of tasks, the ability to overcome the difficulties in achieving the goal, professionally important qualities. On the basis of quantitative and qualitative indicators, a comparative analysis of the obtained intermediate and final results of the pedagogical experiment was conducted. The reliability of the results of the study was ensured by the use of statistical methods for processing the results of research work. The conducted analysis of the results of the molding stage of the experiment in the control and experimental groups shows the effectiveness of the introduction of a scientifically based model of management of this process, educational and methodological manuals, practical recommendations developed by the author of the study, which allows students to effectively apply design technologies in the future, in the process of preparing future engineers-teachers professional activity.

Анотація. Нині відбувається процес модернізації системи освіти, що вимагає випереджаючої розробки прогресивних і методично виправданих концепцій, педагогічних технологій і оволодіння ними майбутніми фахівцями фізичної культури і спорту. Істотні зміни мають відбутися і в професійній підготовці фахівців з фізичної культури і спорту, які завтра будуть провідниками нового знання в фізкультурній освіті. Основна ідея модернізації процесу професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту полягає в тому, щоб як мінімум створити умови, що дозволяють студентам в навчально-виховному процесі закладу вищої освіти розвивати креативне мислення, творчо осмислювати і освоювати інноваційні технології фізичного виховання, а як максимум створити життєздатну педагогічну систему, засновану на інноваційних технологіях науково-педагогічної освіти, яка дозволить домогтися сучасної якості підготовки фахівця нового типу, що володіє знаннями, вміннями і навичками новатора. У даний час для фахівців, що працюють в сфері фізичної культури, спорту, туризму та фізичної реабілітації актуальності набувають інноваційні знання і вміння з питань навчання і реабілітації від самих азів до вищих щаблів майстерності, а також цілісний процес оздоровчого тренування з особами різного рівня підготовленості, віку і стану здоров'я засобами інноваційних видів рухової активності. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у ЗВО має бути спрямована на формування готовності  майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності. У статті розкрито методологічні основи професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності, на конкретно-науковому рівні виділено професійно-особистісний, редукційний, діяльнісний, інноваційний, оздоровчий, гендерний, біосоціокультурний підходи.

Abstract. Currently, the process of modernization of the education system is underway, which requires the advanced development of progressive and methodically justified concepts, pedagogical technologies and their mastery by future specialists in physical culture and sports. Significant changes should take place in the professional training of specialists in physical culture and sports, who tomorrow will be the leaders of new knowledge in physical education. The main idea of ​​modernization of the process of professional training of specialists in physical culture and sports is to at least create conditions that allow students in the educational process of higher education to develop creative thinking, creatively comprehend and master innovative technologies of physical education, and at most create a viable pedagogical system based on innovative technologies of scientific and pedagogical education, which will achieve the modern quality of training of a new type of specialist with the knowledge, skills and abilities of an innovator. Currently, for professionals working in the field of physical culture, sports, tourism and physical rehabilitation are gaining innovative knowledge and skills in training and rehabilitation from the basics to the highest levels of skill, as well as a holistic process of health training with people of different levels of training, age and health by means of innovative types of motor activity. Training of future specialists in physical culture and sports in the university should be aimed at forming the readiness of future specialists in physical culture and sports to use innovative types of physical activity in professional activities. The article reveals the methodological foundations of professional training of future specialists in physical culture and sports to use innovative types of physical activity in professional activities, at the specific scientific level highlights professional-personal, reduction, activity, innovative, health, gender, biosociocultural approaches.

Анотація. У статті виділено та теоретично обґрунтовано принципи формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Проведений аналіз основних закономірностей навчання та дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів аграрних наук. До принципів формування дослідницької компетентності віднесено такі: цільового призначення інформаційного матеріалу; поєднання комплексних, інтегруючих і власних дидактичних цілей; повноти навчального матеріалу в модулі; відносної самостійності елементів модуля; реалізації зворотного зв’язку; оптимальної передачі інформаційних і методичних матеріалів; стиснення навчальної інформації у змістовому модулі; генералізації знань; взаємопов’язаності, логізації знань. Розкрито суть кожного з виділених принципів.

Abstract. In the article the principles of forming the research competence of future bachelors of agrarian sciences in the process of studying mathematical disciplines are substantiated and theoretically substantiated. The analysis of the basic regularities of training and research competence of future bachelors of agrarian sciences is carried out. The principles of the formation of research competence include the following: the purpose of the information material; a combination of integrated, integrating and own didactic goals; the completeness of the training material in the module; relative independence of module elements; feedback implementation; optimal transmission of informational and methodical materials; Compression of the educational information in the content module; generalization of knowledge; interconnection, logistics of knowledge. The essence of each of the highlighted principles is revealed.

Анотація. У статті розглянуто особливості медіаосвіти як необхідної складової для формування медіакомпетентності майбутніх вчителів інформатики. Відзначена вагомість медіаосвіти, медіакомпетентності та медіаграмотності, які розкривають багато можливостей як для учнів так і для педагогів. В статті розглянуто основні підходи до визначення медіакомпетентності майбутнього вчителя інформатики, шляхи та питання ефективності і доцільності формування медіакомпетентності педагога з метою успішної реалізації освітніх завдань. Проаналізовано поточний стан розвитку медіаосвітньої науки та обґрунтовано необхідність застосування елементів медіаосвіти у навчально-виховному процесі. Визначено напрямки впровадження медіаосвіти в процес підготовки майбутнього вчителя інформатики та окреслено основні труднощі, які на сьогоднішній день його супроводжують. До основних напрямів формування медіакомпетентності майбутніх вчителів інформатики відносимо: включення вимог медіаінформаційної грамотності в освітні програми фахової підготовки вчителів інформатики; введення навчальної дисципліни «Медіаосвіта та медіа грамотність», викладання якої здійснювали б медіапедагоги з метою навчання студентів теорії та практичним вмінням, необхідними для опанування сучасними засобами масової інформації; медіаосвітні елементи мають увійти до всіх інших навчальних дисциплін у вигляді використання медіа як допоміжних засобів у викладанні з одночасним вихованням культури, їх ефективного та доцільного використання. Цей напрямок передбачає творчий підхід викладача, застосування ним на своїх заняттях різноманітного якісного медіаматеріалу, який не тільки допомагав би досягати навчальної мети, а й формував би у майбутніх вчителів інформатики медіакомпетентність.
В досліджені запропоновано програму курсу «Медіаосвіта та медіаграмотність», метою якого є формування у майбутніх педагогічних і науково-педагогічних працівників певних знань і умінь з основ медіаосвіти, медіапедагогіки та аудіовізуальної грамотності щодо вирішення сучасних медіапедагогічних проблем, розуміння ролі та значення медійного світу в професійному та особистісному ставленні людини.

Abstract. The article deals with the features of media education as a necessary component for media competence development for future computer science teachers. The importance of media education, media literacy and media competence that have many opportunities for students and for teachers is pointed out. The article deals with the main approaches to determining the media competence of the future teacher of informatics, the ways and the question of the effectiveness and feasibility of forming the media competence of the teacher in order to successfully accomplish educational tasks. The current state of development of media education science is analyzed and the necessity of using media education elements in the educational process is substantiated. The directions of implementation of media education in the process of preparation of the future teacher of informatics are determined and the main difficulties that accompany him today are outlined.
The main directions of formation of media competence of future teachers of Computer Science include: inclusion of media information literacy requirements in educational programs of professional training of teachers of Computer Science; the introduction of the educational discipline "Media Education and Media Literacy", which teaching would be carried out by media educators in order to teach students the theory and practical skills necessary for mastering modern media; media educational elements should be included in all other disciplines in the form of using media as auxiliary means in teaching with the simultaneous education of culture, their effective and reasonable use. This direction expects the teacher's creative approach and the use of various high-quality media materials in his classes, which not only would help to achieve the educational goal, but also would form media competence of future teachers of Computer Science.
The program of the course "Media Education and Media Literacy" was proposed in the research, the purpose of which is forming certain knowledge and skills in the basics of media education, media pedagogy and audiovisual literacy in future pedagogical and scientific-pedagogical workers in order to solve modern media pedagogical problems, understanding the role and significance of the media world in professional and personal attitude of a person.

Анотація. У статті розглядаються організаційно-педагогічні умови, які підвищують рівень професійної підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних спеціальностей, а саме: створення педагогічного середовища формування стійкої мотивації майбутніх учителів до отримання природничо-математичних спеціальностей, від показника - наявність інтересу до предмету та до навчання предмету й до показника – наявність потреби в вивченні предмету та в навчанні предмету; оптимізація (спрямованість на освіту й самоосвіту протягом життя) процесу здійснення студентами самостійної роботи на всіх етапах професійної підготовки на основі навчальних моделей поєднання інноваційних та традиційних методик організації навчання та самостійної аудиторної та позааудиторної роботи майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін; створення інформаційно-освітнього середовища підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до здатності застосування сучасних, а в майбутньому оновлених, електронних освітніх ресурсів.
Наведені результати психолого-педагогічних досліджень стосовно впливу самостійного вибору майбутньої професії абітурієнтами на мотивацію до навчання. Зазначено, що далеко не всі студенти цілком свідомо обрали ту спеціальність, за якою навчаються та наведено результати анкетування студентів другого курсу навчання природничо-математичних спеціальностей. Стислий аналіз кожної організаційно-педагогічної умови супроводжується посиланням на монографії, статті, де можна отримати зразок впровадження виокремлених умов у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних спеціальностей.
Зазначено, що проблема виокремлення, обґрунтування та впровадження організаційно-педагогічних умов підвищення якості підготовки майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей в навчальний процес ЗВО є одним з тих предметів дослідження в педагогіці, що вимагає постійного: моніторингу у динаміці та корекції; створення навчальних моделей, педагогічних систем, основаних на інноваційних методах; оновлення відповідно сучасним реаліям стрімкого розвитку електронних освітніх ресурсів.

Abstract. The article deals with the organizational and pedagogical conditions that increase the level of professional training of future teachers of natural and mathematical specialties, namely: the creation of a pedagogical environment for the formation of a stable motivation of future teachers for the acquisition of natural and mathematical specialties, from the index - the presence of interest in the subject and the study of the subject and the indicator - the need for studying the subject and studying the subject; optimization (focus on education and self-education throughout life); process of students' independent work on all stages of professional training on the basis of educational models of combination of innovative and traditional methods of teaching organization and independent teaching and non-auditing work of future teachers of natural and mathematical disciplines; creation of the informational and educational environment for the training of future teachers of natural and mathematical disciplines to the ability to apply modern, and in the future updated, electronic educational resources. The results of psychological and pedagogical researches concerning the influence of independent choice of the future profession by entrants on the motivation to study are given. It is noted that far from all students did not quite knowingly choose the specialty in which they study and present the results of questioning of second-year students studying natural sciences and mathematics. A brief analysis of each organizational and pedagogical condition is accompanied by a reference to a monograph, an article where you can get an example of the implementation of the isolated conditions in the educational process of preparing future teachers of natural and mathematical specialties. It is noted that the problem of isolation, substantiation and implementation of organizational and pedagogical conditions for improving the quality of the training of future teachers of natural sciences and mathematics specialties in the educational process of self-defense is one of the subjects of study in pedagogy, which requires constant: monitoring in dynamics and correction; creation of educational models, pedagogical systems based on innovative methods; updating according to modern realities of the rapid development of electronic educational resources.