Анотація. У статті здійснено аналіз деяких аспектів методологічної культури учителя, культури науково-педагогічних досліджень крізь призму самобутнього індивідуально-творчого стилю видатного методолога і дидакта, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України Семена Устимовича Гончаренка. Закцентовано увагу на авторських ідеях майстра наукового дослідження стосовно сутності основних понять педагогіки, етичних вимогах до вченого.

Abstract. Semenog O. M. Semen Ustimovich Goncharenko as akmeosobystist methodology In the field of scientific and pedagogical research. The article analyzes some aspects of methodological culture Teacher culture of scientific and educational research in the light of a distinctive individual creative style and outstanding methodologist dydakta, doctor of pedagogical sciences, professor, member of NAPS Ukraine Ustimovich Semen Goncharenko. Zaktsentovano attention to the author's ideas Wizard research regarding the nature of the basic concepts of pedagogy, ethical requirements for the scientist.

Анотація.  Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових підходів до поняття «професійна мобільність». Виокремлені основні підходи до поняття, що обумовлюють актуальність професійної мобільності працівників соціальної сфери. Також проаналізовано сутність професійно-педагогічної мобільності та основні напрями її формування. Розглянуто особливості формування професійної мобільності працівника соціальної сфери та проаналізовано основні етапи її формування.

Abstract. Redkodubskaya A. Scientific approaches of the professional motilities of the future social workers. The article is devoted to theoretical analysis of scientific approaches to the concept of "professional mobility".
The basic approaches to the concept, determine the topicality of professional mobility in social workers. The essence of professional and pedagogical mobility is expressed in the willingness of the individual to self-development, to educate them and transform them, building a construct of your professional self, readiness in the course of their professional activities to successfully adapt to the changing conditions of professional and pedagogical environment. Also examines the nature of vocational and educational mobility and the main directions of its formation. Professional mobility implies a high level of generalized professional knowledge, commitment to operational selection and implementation of optimal ways to perform different tasks in the field of their profession. In the face of rapid changes in technology and production technology professional mobility is an important component in the qualification structure of the future specialist.
Scientists allocate four stages of formation the professional mobility: 1) determine the level of knowledge and motivation for professional mobility; 2) acquiring awareness on this issue, as well as the systematization and generalization of the acquired knowledge; 3) enhance professional mobility by improving the acquired knowledge and skills, and the development of creativity and independence in the process of formation the professional mobility. 4) Evaluation and adjustment of formational results the professional mobility.
The peculiarities of formation the professional mobility in social workers and analyzed the main stages of its formation.
The material allows to draw the following conclusions: the formation of professional mobility in future social workers is a dynamic, systemic, educational process that is characterized by unity of purpose, innovative technologies through the introduction of forms and methods of training aimed at personality development, readiness for self-development and adaptation in a changing environment the professional environment in the course of professional activities.

Анотація. В статті висвітлено методичні проблеми викладання у вищих навчальних закладах. Велика увага приділена застосуванню різних форм та методів навчання в вищій школі.
Вказано, що одною з основних форм подачі теоретичного матеріалу є проведення лекційних занять. В статті зауважено, що монотонний виклад матеріалу варто замінити введенням проблемних лекцій, в процесі яких студенти вчаться формулювати висновки, співставляти факти та аналізувати ситуацію. Відмічено, що не будь-який теоретичний матеріал можна подати, як створення та ліквідацію проблеми. Тому варто посилити ефективність таких лекцій за рахунок чіткої її структури, забезпечення студентів під час лекції друкованого матеріалу та електронної версії питань, що розглядалися. Крім того необхідно звернути увагу, що проведення занять у режимі презентації Місrosoft Office РоwerРоint є наочними і студенти більш зацікавлено приймають участь в їх обговоренні.
В статті вказано, що класичні семінарські заняття можна замінити новітніми формами такими, як конференція, диспут, науковий діалог, семінар-презентація. Зауважено, що перевагою цих форм є уміння робити висновки студентами і висловлення власних роздумів. Крім того обговорення проблеми в аудиторії підводить під пошук напрямів її розв’язання. Невід’ємною є і психологічна готовність студентів висловлювати свої міркування з приводу обговорюваних питань.
Не менш важливою є лабораторно-практичне заняття, в процесі якого студент набуває практичних навичок здобутого теоретичного матеріалу. Крім того важливим є  підсумковий етап, який передбачає систематизувати здобуті знання та вміння і зробити відповідні висновки.
Щодо контролю, то варто використовувати комп’ютерні програми, що дадуть можливість перевірити рівень знань та вмінь студентів на різних етапах навчання.
Як висновок, відмічено, що підвищуючи професіоналізм викладача вищої школи, ми підвищуємо зацікавленість студента, а тим самим і рівень його теоретичної та практичної підготовки

Abstract. Melnishenko E. Features methods and forms of education in higher educational institutions.
In the article highlighted the methodological problems of teaching in higher education. Much attention is paid to using of various forms and methods of teaching in higher education.
Indicated that the main kind of theoretical material presentation is theoretical lectures. The article noted that monotonous presentation of the material should be replaced by introduction of problem lectures, during which students learn to formulate opinions, facts correlate and analyze the situation. Noted that not any theoretical material can be presented as the creation and elimination of the problem. Therefore it is necessary to strengthen the effectiveness of lectures through its clear structure, to provide students during lectures printed material and electronic version of the discussed  issues. Also it’s necessary to note that training conducting in Microsoft Power Point presentation mode is more visible and more interesting for students which participate in the discussion.
The article stated that the classical workshops can be replaced by new forms such as conferences, debates, scientific dialogue and seminar presentation. Noted that the benefit of these forms is the ability to make conclusions by students and their thoughts expressing. Besides discussion in the classroom it helps in the solution searching.  Psychological readiness of students to express their views on the discussed issues is also integral part of it.
No less important is the practical laboratory sessions, during that students gain practical skills of the acquired theoretical material. Also important is final stage that involves the acquired knowledge systematizing and skills to make appropriate conclusions.
As to control, it is necessary to use computer programs that will allow students knowledgeand skills testing in various stages of training.
In conclusion, noted that by the increasing professionalism of the teacher of high school, we increase the interest of students, and thereby also level of theoretical and practical training.

Аннотация.  В исследовании рассматриваются сущность и главные компоненты контекстного обучения студентов в аспекте педагогического обеспечения повышения практико-ориентированной направленности учебного процесса в ВУЗе, обеспечивающего эффективную профессиональную подготовку будущих специалистов. Автор придерживается позиции, что согласно технологии контекстного обучения, деятельность студента отражается в деятельностной, а соответственно активной модели его подготовки в ВУЗе. Предметное содержание деятельности будущего студента проектируется как определенная система учебных проблемных ситуаций, приближенных к профессиональным. Овладение социальными ролями в рамках профессии происходит параллельно с учебным процессом через организацию совместной деятельности будущих специалистов. Этому способствует проблемный подход в обучении, приоритетный в последнее время в связи с его ориентацией на развитие самостоятельности и продуктивной деятельности личности будущего специалиста.
Сущность применения технологии контекстного обучения заключается в том, что студентам предъявляются специально разработанные учебно-методические материалы в форме задач (проблем), реальных ситуаций их профессиональной области. Существуют разные классификации кейсов, ситуаций (ситуация-иллюстрация, ситуация-упражнение, ситуация-оценивание, ситуация-проблема).
Среди преимуществ контекстного обучения отмечается его интегративный характер, сочетающий в себя ряд других технологий; его ресурсные возможности, в формировании адаптационных механизмов личности к профессии, соответствие результатов обучения запросу современного общества; универсальным средством в подготовке к профессиональной деятельности.

Abstract. Mamychenko S.A. The essence and the main components of contextual training of students. The study examines the nature and the main components of contextual training of students in the aspect of pedagogical support of increase of the practice-oriented directionality of the educational process at the university, providing the effective training of future specialists. The author takes the position that, according to the context of learning technology, student activities is reflected in the activity-related, and therefore the active model of his training at the university. The subject matter of the activities of the future student is projected as a definite system of education of problematic situations, close to professional. Mastering social roles within the profession takes place in parallel with the educational process through the organization of joint activity of future specialists. This contributes to a problematic approach to learning, a priority in recent years due to its focus on the development of independence and productive activity of the future specialist.
The essence of the application of contextual learning technology lies in the fact that specially designed training materials are presented to the students in the form of tasks (problems), real situations of their professional field. There are different classifications of cases, situations (situation-illustration, situation-exercise-evaluation of the situation, the situation-problem).
Among the benefits of contextual learning there are: its integrative character, which combines a number of other technologies; its resource opportunities in the formation of adaptive mechanisms of the person to the job matching learning outcomes demand of modern society; versatility as a didactic tool in preparation for professional activities.

Аннотация. В исследовании уделяется внимание такому педагогическому феномену, как становление партнерской позиции преподавателя в процессе диалогизации учебного взаимодействия со студентами. Доказано, что для эффективной работы преподавателю необходима партнерская позиция, которая позволит перейти на эмпатийный уровень взаимодействия с студентами, уровень взаимного принятия и обмена ценностями, личными позициями и взглядами. Представлены различные характеристики партнерской позиции преподавателя.
Автор приходит к выводам, что партнерская позиция преподавателя является исходной точкой, которая позволяет запустить определенный процесс в нужном русле, оптимизируя общение между преподавателем и студентами в ходе учебного занятия. Важную роль в образовательном процессе студентов играет диалогичность, поскольку общение в процессе профессиональной деятельности есть специфическая форма отношения будущих специалистов к окружающей действительности, предполагающего изменение и преобразование жизненного и профессионального пространства. Диалог является оптимальной формой взаимодействия и дальнейшего теоретического и профессионального развития личности студента. Одна из диалоговых технологий, которая с успехом используется сегодня в ВУЗе, – это учебная дискуссия. В результате использования дискуссии как формы занятия в обучении намечается переход от традиционно сложившейся инструктивной, однонаправленной модели работы с текстом, при которой преподаватель предъявляет конкретное содержание всем обучающимся без учета их индивидуальности и познавательных возможностей, к личностно ориентированной модели, формирующей содержание обучения при непосредственном и активном участии студентов, их взаимодействии с преподавателем.

Abstract. Kubanova T.V. Making a partner position of a teacher in the process of dialogization of educational interaction with students. The study focuses on such pedagogical phenomenon as making a partner position of a teacher in the process of dialogization of educational interaction with students. It is proved that to work effectively the teacher needs to make a partner position, which will go to the empathy level of interaction with the students, the level of mutual acceptance and sharing of values, attitudes and personal views. The different characteristics of the partner position of the teacher are presented.
The author concludes that the partner position of the teacher is the starting point, which allows you to run a specific process in the right direction, optimizing the communication between the teacher and the students during the training sessions. An important role in the educational process of students plays the dialogism, because communication in the course of professional activity is a specific form of future relations professionals to reality, proposed changes and the transformation of life and professional space. Dialogue is the best form of interaction and further theoretical and professional development of the individual student. One of the interactive technology, which is successfully used today in high school, is a training discussion. As a result of the discussion as a form of the work with students, in training it is planned the transition from traditional current instructional, unidirectional model of work with the text, in which the teacher presents a specific content to all students without regarding to their personality and cognitive capabilities, to personal-oriented model that forms the content of education with the direct and active participation of students, their interaction with the teacher.