Формулювання проблеми. У вимірі обґрунтування дослідження процесу професійної підготовки готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку набуває актуальності розроблення моделі професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, моделювання, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Модель формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку базується на системному, аксіологічному, професійно-діяльнісному, особистісно-орієнтованому, здоров’язбережувальному, біоетичному підходах і передбачає дотримання низки педагогічних умов: стимулювання опановувати реабілітаційні методики для дітей дошкільного віку через організацію співпраці зі стейкґолдерами спеціальності та програми соціальних проєктів; реалізація міжпредметних зв’язків фізіології, психології і педагогіки для успішної фізичної реабілітації дітей дошкільного віку через інтеграцію фахових дисциплін та спецкурсів; підтримка індивідуальних освітніх траєкторій у формуванні навичок реабілітації дітей дошкільного віку через практику у спеціалізованих установах. Модель містить основні критерії: позиційно-аксіологічний (показник: стійкість мотивації до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку), пізнавально-діяльнісний (показники: обсяг знань про методики реабілітації дітей дошкільного віку; продуктивність умінь з ранньої фізичної реабілітації) та поведінковий (показник: прагнення до професійного саморозвитку) та рівні готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, як низький, середній, достатній, високий..
Висновки. Потребує удосконалення зміст професійної підготовки (акцент на методиках фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, проходження різних видів виробничої практики, запровадження спецкурсу «Професійна діяльність реабілітолога з дітьми дошкільного віку»). Доцільними будуть форми (настановчі лекції; тренінги; майстер-класи від стейкґолдерів; виробнича практика; самостійна робота; соціальні проєкти; волонтерська діяльність), методи (проблемні, дослідницькі, інтерактивні, ігрові, проєктні) та засоби (Інтернет-ресурси; освітні платформи; професійно-орієнтовані завдання; щоденник практики) навчання.

Problem formulation. In measuring the justification of the study of the process of professional training of future bachelors of physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children becomes relevant to develop a model of professional training of future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, modeling, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. The model of formation of readiness of future bachelors of physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children is based on systemic, axiological, professional, personality-oriented, health-preserving, bioethical approaches and provides observance of a number of pedagogical conditions: stimulation and mastery through the organization of cooperation with stakeholders of the specialty and the program of social projects; implementation of interdisciplinary links of physiology, psychology and pedagogy for successful physical rehabilitation of preschool children through the integration of professional disciplines and special courses; support of individual educational trajectories in the formation of skills of rehabilitation of preschool children through practice in specialized institutions. The model contains the main criteria: positional-axiological (indicator: stability of motivation for physical rehabilitation of preschool children), cognitive-activity (indicators: the amount of knowledge about methods of rehabilitation of preschool children; productivity of skills in early physical rehabilitation) and behavioral (indicator: desire to professional self-development) and levels of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children, as low, medium, sufficient, high.
Conclusions. The content of professional training needs to be improved (emphasis on methods of physical rehabilitation of preschool children, passing of various types of industrial practice, introduction of a special course "Professional activity of a rehabilitation specialist with preschool children"). Forms (introductory lectures; trainings; master classes from stakeholders; internships; independent work; social projects; volunteering), methods (problem-based, research, interactive, game, project) and tools (Internet resources; educational platforms; professionally-oriented tasks; practice diary) training.

Постановка проблеми. Підготовка учителів у ЗВО сьогодні орієнтується на професійний стандарт вчителя, який серед іншого опікується і формуванням умінь у майбутніх вчителів організовувати позакласну роботу, а також формуванням інформаційно-цифрової компетентності. Аналіз науково-педагогічних публікацій засвідчує наявність результатів щодо формування навичок організації позакласної, у т.ч. профорієнтаційної роботи, проте публікацій, пов’язаних з використанням цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності вчителя недостатньо. Відкритим на сьогодні є питання щодо успішної підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності. Метою статті є обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності.
Матеріали і методи. Для досягнення мети використано аналіз та узагальнення результатів наукових розвідок в галузі підготовки вчителів до профорієнтаційної діяльності, а також експертна оцінка виокремлених умов через розрахунок коефіцієнта рангової конкордації, яка підтверджена статистичним критерієм згоди Пірсона.
Результати. За результатами експертної оцінки визначено чотири педагогічні умови, які є найбільш ефективними на думку експертів: використання змішаного навчання для розвитку навичок професійної е-комунікації; посилення мотивації опановувати хмарні сервіси і SMM-технології; створення цифрового освітнього середовища; розширення змісту психолого-педагогічної підготовки питаннями профорієнтаційної діагностики.
Висновки. Підготовка майбутніх бакалаврів середньої освіти має враховувати виділені педагогічні умови, які позитивно вплинуть на здатність майбутніх учителів використовувати цифрові технології у профорієнтаційній діяльності.

Formulation of the problem. Today, the training of teachers in free economic education is focused on the professional standard of teachers, who, among other things, takes care of the formation of skills of future teachers to organize extracurricular activities, as well as the formation of information and digital competence. Analysis of scientific and pedagogical publications shows the presence of results in the formation of skills of extracurricular organization, including career guidance work, however, publications related to the use of digital technologies in career guidance activities of teachers are not enough. The question of successful preparation of future bachelors of secondary education for the use of digital technologies in career guidance is open today. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions of preparation of future bachelors of secondary education for the use of CT in career guidance activities.
Materials and methods. To achieve this goal, the analysis and generalization of the results of scientific research in the field of teacher training for career guidance, as well as expert assessment of selected conditions through the calculation of the rank concordance coefficient, which is confirmed by Pearson's statistical criterion.
Results. According to the results of the expert assessment, four pedagogical conditions have been identified, which are the most effective in the opinion of experts: the use of blended learning for the development of professional e-communication skills; strengthening the motivation to master cloud services and SMM-technologies; creation of a digital educational environment; expanding the content of psychological and pedagogical training by issues of career guidance diagnostics.
Conclusions. The training of future bachelors of secondary education should take into account the selected pedagogical conditions that will positively affect the ability of future teachers to use digital technologies in career guidance.

Формулювання проблеми. В умовах сучасності формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійної діяльності має особливе значення. Сучасну професійну діяльність у галузі охорони здоров’я відрізняє висока складність, тому ринок праці потребує висококваліфікованих фахівців, які добре розуміються в реабілітаційних інтервенціях. Актуальним питанням у контексті якісної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійної діяльності постає проблема ефективної реалізації в освітньому процесі тісного взаємозв’язку теоретичних знань з практичною діяльністю.
Матеріали і методи. Використано аналіз, синтез, порівняння, зіставлення поглядів на наукову проблему, узагальнення результатів дослідження.
Результати. У дослідженні для визначення рівня сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах було виокремлено мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, діяльнісно-практичний, особистісний критерії. Було визначено їх показники: мотиваційно-ціннісний – наявність у студентів позитивних мотиваційних установок та ціннісних орієнтацій; пізнавальний – наявність у студентів базових знань з циклу дисциплін загальної підготовки та спеціальних знань з циклу дисциплін професійної / фахової підготовки; діяльнісно-практичний – наявність у студентів вмінь та навичок, необхідних для надання реабілітаційної допомоги; особистісний – наявність у студентів професійно-особистісних якостей і здібностей. Показники сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах було градуйовано за такими рівнями: низький, середній, високий.
Висновки. Виділені критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах не вичерпують всебічності професійної підготовленості здобувачів освіти до означеного виду діяльності, але дають змогу здійснити її оцінку та виділити дієві шляхи позитивного впливу на процес професійної підготовки майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів.

Problem formulation. In modern conditions, the formation of the readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities is of particular importance. Modern professional activities in the field of health care are characterized by high complexity, so the labor market needs highly qualified professionals who are well versed in rehabilitation interventions. An urgent issue in the context of quality training of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities is the problem of effective implementation in the educational process of the close relationship of theoretical knowledge with practical activities.
Materials and methods. The analysis, synthesis, comparison, comparison of views on a scientific problem, generalization of results of research are used.
Results. In the study to determine the level of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities in rehabilitation centers, motivational-value, cognitive, activity-practical, personal criteria were identified. Their indicators were determined: motivational-value – the presence of students' positive motivational attitudes and value orientations; cognitive – students have basic knowledge from the cycle of disciplines of general training and special knowledge from the cycle of disciplines of professional / professional training; activity-practical – students have the skills and abilities necessary to provide rehabilitation care; personal – thе presence of students' professional and personal qualities and abilities. Indicators of the readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities in rehabilitation centers were graded at the following levels: low, medium, high.
Conclusions. The selected criteria, indicators and levels of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy in vocational centers do not exhaust the comprehensiveness of professional training of students for this activity, but allow to assess it and identify effective ways to positively influence the process of professional training. physical therapists, occupational therapists.

Постановка проблеми. Данія є країною, в якій на високому рівні надаються реабілітаційні послуги, що серед іншого означає якісну професійну підготовку фахівців фізичної терапії, ерготерапії. Вивчення особливостей такої підготовки може позитивно вплинути на якість практичної підготовки фахівців з фізичної терапії в Україні. Мета статті – дослідити особливості практичної підготовки фахівців з фізичної терапії в університетах Данії.
Методи дослідження. На даному етапі наукового пошуку використано таких теоретичних методів дослідження: аналіз, систематизація, порівняння й узагальнення навчального плану, наукових даних, клінічної освіти, практичного досвіду та здатності мислити по-новому з метою дослідити зміст професійної підготовки у галузі підготовки фахівців з фізичної терапії в данських університетах при проходженні теоретичного та клінічного навчання на протязі двох років у Копенгагенському університеті.
Результати. У статті проаналізовано особливості практичної підготовки фахівців з фізичної терапії на прикладі Копенгагенської Професійної вищої Школи Копенгагенського університету прикладних наук (Данія). Описано види практичних занять і особливості оцінювання клінічної підготовки фахівців з фізичної терапії в данських університетах. Визначено можливості, передумови, засоби (клінічні міркування у фізіотерапії) та оцінювання клінічного навчання для підготовки фахівців з фізичної терапії.
Висновки. В зв’язку з соціально важливими змінами у системі охорони здоров’я, прагненням увійти в міжнародний простір, заклади освіти України повинні суттєво модифікувати організацію та зміст освіти, підготовити принципово нове покоління кадрів з вищою освітою, які будуть відповідати вимогам внутрішнього та зовнішнього ринків праці. Останнє обумовлює доцільність аналізу і впровадження передового закордонного досвіду щодо підготовки бакалаврів фізичної терапії.

Formulation of the problem. Denmark is a country where rehabilitation services are provided at a high level, which means, among other things, high-quality professional training of physical therapy specialists. The study of the peculiarities of such training can positively affect the quality of practical training of specialists in physical therapy in Ukraine. The purpose of the article is to investigate the features of practical training of physical therapy specialists in Danish universities.
Research methods. At this stage of scientific research, the following theoretical research methods are used: analysis, systematization, comparison and generalization of curriculum, scientific data, clinical education, practical experience to explore the content of training in physical therapy in Danish universities during theoretical and clinical training at the University of Copenhagen for two years.
Results. The article analyzes the features of practical training of specialists in physical therapy on the example of the Copenhagen Vocational Higher School of the Copenhagen University of Applied Sciences (Denmark). Types of practical classes and features of evaluation of clinical training of specialists in physical therapy in Danish universities are described. Possibilities, preconditions, means (clinical considerations in physiotherapy) and evaluation of clinical training for training of specialists in physical therapy are determined.
Conclusions. In connection with socially important changes in the health care system, the desire to enter the international space, educational institutions of Ukraine must significantly modify the organization and content of education, prepare a fundamentally new generation of staff with higher education that will meet the requirements of domestic and foreign labor markets. The latter determines the feasibility of analysis and implementation of advanced foreign experience in the preparation of bachelors of physical therapy.

Формулювання проблеми. Актуальним є соціальний запит на професійну підготовку таких фахівців, які б володіли уміннями відновлення та зміцнення здоров’я, важливе значення для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту має розробка моделі формування готовності до здоров’явідновлювальної діяльності у процесі професійної діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Розроблена модель підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності – це цілісна відкрита система структурних (мета, методологічні підходи, принципи, сутність та структура готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності, рівні її сформованості) і функціональних (практична реалізація формування умінь використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності, оцінювання рівнів готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності) компонентів, що знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії і спрямовані на забезпечення освітньої діяльності студентів ЗВО спеціальностей галузі ФКіС з метою вирішення завдань якісної спортивно-педагогічної підготовки до професійної діяльності.
Висновки. Моделювання професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності дозволяє більш наочно дослідити особливості цього процесу, створює передумови для узагальнення всього найкращого, що накопичено вищою фізкультурною освітою.

Problem formulation. The social demand for professional training of such specialists who would have the skills to restore and strengthen health is important, it is important for effective professional training of future specialists in physical culture and sports to develop a model of readiness for health and recovery activities.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. The developed model of preparation of future specialists of physical culture and sports for the use of health-improving technologies in professional activity is a holistic open system of structural (purpose, methodological approaches, principles, essence and structure of readiness of future specialists of physical culture and sports for use of health-improving technologies in professional activities, levels of its formation) and functional (practical implementation of the formation of skills in the use of health technologies in professional activities, assessment of the levels of readiness of future specialists in physical culture and sports to use health technologies in professional activities) components that are interconnected and interactions and aimed at ensuring the educational activities of students of the Free Economic Zone specialties in the field of FCiS in order to solve the problems of quality sports and pedagogical training for professional activities.
Conclusions. Modeling the professional training of future specialists in physical culture and sports for the use of health-promoting technologies in professional activities allows you to more clearly explore the features of this process, creates the preconditions for generalizing all the best that has accumulated in higher education.