Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

У категорії матеріалів: 272
Показано матеріалів: 41-45
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 54 55 »

Сортувати за: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Формулювання проблеми. Роль учителя фізики у формуванні сучасного наукового світогляду учнів є однією із провідних, оскільки вивчення фізики як джерела розуміння природних явищ є принципово важливим для засвоєння інших природничих навчальних дисциплін. Навчальне пізнання має багато спільного із науковим пізнанням. Тому необхідно не тільки ознайомлювати студентів із системою готових наукових істин, але і озброювати їх методами наукового пізнання.  Однак у програмах педагогічних вузів із загальної фізики приділяється недостатня увага формуванню у студентів методологічних знань. При вивченні кожного розділу курсу загальної фізики необхідно розкривати дидактичний потенціал методологічних принципів фізики, які сприяють оволодінню студентами методикою наукового пізнання.
Матеріали і методи: теоретичний аналіз філософської, методологічної, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури; методологічний аналіз навчальних програм і навчальних посібників; системно-структурний аналіз змісту наукових понять.
Результати дослідження. У роботі запропоновано перелік розділів і тем курсу загальної фізики, під час вивчення яких можна розкривати суть методологічних принципів фізики, показувати їх роль у пізнанні законів світобудови і побудові наукових фізичних моделей і теорій.
Висновки. Для ефективного озброєння майбутніх учителів фізики системою знань, яка б ґрунтувалася на встановлених у науці методологічних принципах і ціннісних установках, необхідно розробити і впровадити у процес підготовки відповідних педагогічних кадрів вищих навчальних закладів спецкурс «Методологія фізики та методики навчання фізики». Крім того, на нашу думку, перспективним напрямком подальших досліджень є розробка методології навчання фізики на основі дидактики фізики і методології фізики.

Problem formulation. The role of a physics teacher in the formation of modern scientific worldview of students is one of the leading, because the study of physics as a source of understanding of natural phenomena is fundamentally important for the development of other natural sciences. Educational knowledge has much in common with scientific knowledge. Therefore, it is necessary not only to acquaint students with the system of ready-made scientific truths, but also to equip them with methods of scientific knowledge.  However, in the programs of pedagogical universities in general physics, insufficient attention is paid to the formation of students methodological knowledge. When studying each section of the course of general physics, it is necessary to reveal the didactic potential of methodological principles of physics, which contribute to students mastery of the methods of scientific cognition.
Materials and methods.
- theoretical analysis of philosophical, methodological, psychological and pedagogical, scientific and methodological literature;
- methodological analysis of educational programs and manuals;
- system-structural analysis of the content of scientific concepts.
Research results. The paper proposes a list of sections and topics of the course of general physics, during the study of which it is possible to reveal the essence of methodological principles of physics, show their role in understanding the laws of the universe and building scientific physical models and theories.
Conclusions. In order to effectively equip future physics teachers with a system of knowledge based on methodological principles and values established in science, it is necessary to develop and implement a special course "Methodology of Physics and Methods of Teaching Physics" in the process of training relevant pedagogical staff of higher educational institutions. In addition, in our opinion, a promising area of further research is the development of a methodology for teaching physics based on the didactics of physics and the methodology of physics.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 492 | Author: Мацюк В.М. | Download in PDF |

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності школярів як закономірності сучасного освітнього процесу. Реформа загальної середньої освіти "Нова українська школа" визначає інформаційно-цифрову компетентність серед низки ключових компетентностей. Ця компетентність передбачає набуття учнями цифрової грамотності для розвитку та спілкування, вміння безпечно та етично використовувати цифрові пристрої і технології для навчання, особистого та соціального благополуччя, життя та вирішення повсякденних проблем. Крім того, на думку представників Нової української школи, основним завданням педагогіки партнерства є подолання інерції мислення та перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, який здійснюється в контексті спільної діяльності вчителів, учнів та батьків. Таким чином, інформаційно-цифрова компетентність учнів є важелем, що дозволяє їм знаходити, представляти, перетворювати, аналізувати, узагальнювати, систематизувати, відтворювати та критично оцінювати інформацію з метою вирішення життєвих проблем. Інформаційно-цифрова компетентність забезпечує свідоме використання інформаційних продуктів і цифрових пристроїв для доступу до інформації, творчого самовираження, спілкування, співпраці та взаємодії, ефективного оволодіння новітніми технологіями. Високорозвинені інформаційно-цифрові компетентності уможливлюють реалізацію результатів використання інформаційних технологій та сприяють дотриманню норм етичної, загальнолюдської та міжкультурної взаємодії і соціальної комунікації в сучасному суспільстві. Інформаційно-цифрова компетентність учнів є основою їхньої успішності в цифровому сучасному суспільстві, а освітня діяльність розглядається як рушійна сила розвитку соціальної активності в контексті цифрової соціалізації. Як свідчать дослідження та кращі освітні практики, описані в науковій літературі, формування інформаційно-цифрової компетентності в школах є найефективнішим за умови системного підходу та повної інтеграції навчальної діяльності. Це комплексна програма поетапного розвитку всіх складових інформаційно-цифрової компетентності на уроках навчальних предметів та в позаурочній діяльності.

Abstract. The article presents a theoretical analysis of the problem of the development of information and digital competence of schoolchildren as a regularity of the modern educational process. The reform of general secondary education "New Ukrainian School" defines information and digital competence among several key competencies. This competence involves students acquiring digital literacy for development and communication, the ability to safely and ethically use digital devices and technologies for learning, personal and social well-being, life, and solving everyday problems. In addition, according to the representatives of the New Ukrainian School, the main task of partnership pedagogy is to overcome the inertia of thinking and move to a qualitatively new level of building relationships between participants in the educational process, which is carried out in the context of the joint activities of teachers, students, and parents. Thus, students' information and digital competence is a lever that allows them to find, present, transform, analyze, summarize, systematize, reproduce, and critically evaluate information to solve life problems. Information and digital competence ensure the conscious use of information products and digital devices for access to information, creative self-expression, communication, cooperation and interaction, and effective mastering of the latest technologies. Highly developed informational and digital competencies make it possible to realize the results of using information technologies and contribute to observing the norms of ethical, universal, and intercultural interaction and social communication in modern society. Information and digital competence of students is the basis of their success in the digital modern society, and educational activity is considered a driving force for the development of social activity in the context of digital socialization. According to research and best educational practices described in the scientific literature, the formation of information and digital competence in schools is most effective under a systematic approach and full integration of educational activities. This is a comprehensive program of step-by-step development of all components of information and digital competence in the lessons of academic subjects and extracurricular activities.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 447 | Author: Шишенко І.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Підвищення інноваційної культури громадян неможливе без модернізації освіти, яка на сьогодні повинна включати обов’язкову підготовку майбутніх фахівців до власної інноваційної діяльності, основою якої є евристичні методи. Обізнаність в підходах, закономірностях, методиках, інструментах творчої роботи є необхідною умовою продуктивної інноваційної діяльності. Період кінця ХІХ – початку ХХ століть став найбільш насиченим новими підходами щодо розширення методів винахідницької діяльності через стрімкий розвиток інженерних та психологічних наук. Метою статті є дослідження розвитку евристичних методів на початку третього етапу розвитку філософії та науки, визначення основних досягнень та напрямів наступних досліджень.
Матеріали і методи. У дослідженні використовувалися такі методи: аналіз і синтез змісту технічних, математичних, фізичних, філософських, психолого-педагогічних, історичних наукових та методичних досліджень щодо проблеми формування й розвитку евристики на початку третього етапу розвитку філософії та науки; порівняльно-історичний, ретроспективний методи; структурно-логічний аналіз.
Результати. Серед найважливіших досліджень з питань евристики на початок третього етапу розвитку філософії та науки слід виділити праці Енгельмейєра, Маха, Рібо та Пуанкаре, які намагались систематизувати послідовність етапів, методи і підходи у винахідницькій діяльності. Послідовності етапів винахідницької діяльності, запропоновані Енгельмейєром та Пуанкаре; систематизування Махом і Пуанкаре основних інструментів пізнання; твердження про обов’язкові взаємний обмін результатів досліджень науковцями, сприяння та соціальне об’єднання дослідників; проголошення головної ролі несвідомого Рібо, Махом, Енгельмейєром і Пуанкаре – все це визначило подальші дослідження психологічних, філософських, педагогічних, технічних наук щодо розвитку евристичних методів.
Висновки. Зроблений аналіз розвитку евристики в період кінця ХІХ – початку ХХ століть надав можливості оцінити ті значні досягнення у визначенні природи творчості та закономірностей винахідницької діяльності, які надали потужний поштовх для наступних напрямів досліджень. Саме в цей період, завдяки активній співпраці науковців з різних галузей та різних країн, вдалося систематизувати евристичні методи, визначити послідовність етапів у винахідницькій діяльності. Визнання вченими провідної ролі несвідомої психічної діяльності в процесі винахідництва вказало важливий напрям досліджень для психологічних наук. Продуктивна інноваційна діяльність неможлива без глибокого розуміння евристичних методів, їх сутності та історії розвитку.

Formulation of the problem. Improving the innovative culture of citizens is impossible without the modernization of education, which today must include the mandatory training of future professionals for their innovative activities, which are based on heuristic methods. Competency in the approaches, patterns, methods, tools of creative work is a necessary condition for productive innovation. The period of the late XIX – early XX centuries has become the most saturated with new approaches to the expansion of methods of inventive activity through the rapid development of engineering and psychological sciences. The article aims to study the development of heuristic methods at the beginning of the third stage of development of philosophy and science, to determine the main achievements and directions of further research.

Materials and methods. The following methods were used in the study: analysis and synthesis of the content of technical, mathematical, physical, philosophical, psychological and pedagogical, historical scientific and methodological research on the problem of formation and development of heuristics at the beginning of the third stage of the history of philosophy and science; comparative-historical, retrospective methods; structural and logical analysis.
Results. Among the most important studies on heuristics at the beginning of the third stage of development of philosophy and science are the works of Engelmeier, Mach, Ribot, and Poincaré, who tried to systematize the sequence of stages, methods, and approaches in inventive activity. Sequences of stages of inventive activity proposed by Engelmeier and Poincaré; systematization by Mach and Poincaré of the basic tools of cognition; statements about the obligatory mutual exchange of research results by scientists, assistance and social association of researchers; the proclamation of the main role of the unconscious Ribot, Mach, Engelmeier and Poincaré – all this determined further research in psychological, philosophical, pedagogical, technical sciences on the development of heuristic methods.
Conclusions. The analysis of the development of heuristics in the late XIX – early XX centuries provided an opportunity to assess the significant achievements in determining the nature of creativity and patterns of inventive activity, which provided a powerful impetus for further research. It was during this period, thanks to the active cooperation of scientists from different fields and different countries; it was possible to systematize heuristic methods, to determine the sequence of stages in inventive activity. Recognition by scientists of the leading role of unconscious mental activity in the process of the invention indicated an important area of research for the psychological sciences. Productive innovation is impossible without a deep understanding of heuristic methods, their essence, and the history of development.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 871 | Author: Зуб С.С., Яловега І.Г. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Інформаційний вибух у сучасному світі (експоненціальне зростання обсягу даних, що породжує світова спільнота) породжує такі наслідки як «когнітивне перенавантаження» та «інформаційну втому» (об’єктивну неспроможність людини осягнути та опрацювати великі обсяги, в тому числі і навчальної інформації), які можна нівелювати за умови використання технологій візуалізації навчального контенту.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів, формування інформаційної та візуальної культури. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення.
Результати. Методологічний концепт формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики відображає реалізацію основного (загально наукового) методологічного підходу – системного; конкретно-наукових методологічних підходів: культурологічного, акмеологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного; специфічних методологічних підходів: когнітивно-візуального, праксеологічного, BYOD, що забезпечили наукове підґрунтя розробки педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти.
Висновки. Визначені методологічні підходи застосовуються в процесі професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики в сукупності, взаємозв’язку, взаємовпливі та взаємопоєднанні з метою їх цілісного застосування та скеровують подальше дослідження на досягнення мети та вибір стратегії вирішення проблеми формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти.

Formulation of the problem. The information explosion in the modern world (exponential growth of data generated by the world community) has such consequences as "cognitive overload" and "information fatigue" (objective inability of a person to comprehend and process large volumes, including educational information), which can be leveled by using the visualization technology of educational content.
Materials and methods. The basis of the research was the findings of national and foreign scientists who are engaged in the study of future teacher training, the formation of information, and visual culture. The methods of theoretical level of scientific knowledge were used to achieve the goal: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The methodological concept of formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers reflects the realization of the general scientific methodological approach – system one; specific scientific methodological approaches: culturological, acmeological, personality-oriented, competence; specific methodological approaches: cognitive and visual, praxeological, BYOD, which provided the scientific basis for the development of a pedagogical system for the formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.
Conclusions. The identified methodological approaches are used in the process of professional training of future mathematics and computer science teachers taken together with a relationship, interaction, and interrelation for their holistic application. They direct further research to achieve the goal and choose a strategy for solving the problem of the formation of the visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 924 | Author: Друшляк М.Г. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Процес організації освітнього процесу майбутніх учителів математики передбачає вивчення великого обсягу навчального матеріалу, який необхідно засвоїти та насамперед, встановити логічні зв’язки між окремими елементами, поняттями, властивостями тощо. Однак отримуючи велику кількість теоретичних знань, студенти просто перенасичуються інформацією та їм все важче її опановувати. При цьому ефективність навчання прямолінійно залежить від умінь та навичок узагальнювати, структурувати, взаємопов’язувати окремі елементи навчального матеріалу, переходити від лінійного типу мислення до  структурного. Одним із необхідних чинників для якісного засвоєння навчальної інформації є її візуалізація і відповідно візуальне мислення. Візуальне мислення у процесі засвоєння навчального матеріалу  передбачає певне структурування, ущільнення інформації. Таким чином сам процес візуалізації навчального матеріалу передбачає основні складові для якісного сприйняття інформації такі як: аналіз, синтез, узагальнення, тобто операції активної розумової діяльності. Засвоєння навчального матеріалу за допомогою структурно-логічних схем та таблиць забезпечує довготривале запам’ятовування, розуміння логічних та структурних зв’язків навчальної інформації, це є потужний візуальний метод навчання. Метою статті є аналіз питань щодо  визначення суті, типів, способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо визначення суті, типів та способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Результати. На основі проведеного аналізу питань щодо  визначення суті, типів, способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики, основними традиційними формами візуалізації навчальної інформації було визначено навчальні презентації, графіки, таблиці, структурно-логічні схеми, діаграми тощо. Проте в даній статті автор більшу увагу приділив саме структурно-логічним схемам та таблицям, оскільки дані форми є найбільш уніфікованими для всіх типів навчальної інформації. Складання схем у процесі опрацювання навчального матеріалу надає можливість висловити свою думку в більш спрощеному та лаконічному вигляді, застосовуючи для цього умовні елементи. Застосування таблиць у навчальному процесі, так і схем, передбачає графічне представлення кількісної інформації або текстового матеріалу в стислому та лаконічному викладі. Розглянуто напрями, за якими можуть  застосовуватись  структурно-логічні схеми та таблиці у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Висновки. Проведений аналіз наукової літератури та власний досвід надав підстави стверджувати, що  застосовувати структурно-логічні схеми і таблиці можна як на лекційних, практичних, семінарських заняттях, так і в процесі самостійної роботи майбутніх учителів математики, що надає можливість сприймати навчальний матеріал цілісно та виокремлювати певну структуру курсу або дисципліни.

Problem formulation. The process of organizing the educational process of future mathematics teachers involves the study of a large amount of educational material, which must be learned and above all, establish logical connections between individual elements, concepts, properties, and the like. However, receiving a large amount of theoretical knowledge, students are simply oversaturated with information and it is increasingly difficult for them to master it. In this case, the effectiveness of learning directly depends on the abilities and skills to generalize, structure, interconnect individual elements of educational material, to move from a linear type of thinking to a structural one. Visual thinking in the process of mastering educational material involves certain structuring, compaction of information. Thus, the process of visualization of educational material provides the main components for a high-quality perception of information such as analysis, synthesis, generalization, in other words, operations of active mental activity. The assimilation of educational material using structural-logical schemes and tables provides long-term memorization, understanding of the logical and structural connections of educational information it is a powerful visual teaching method. The purpose of the article is to analyze the issues of determining the essence, types, methods of construction, as well as the use of structural-logical schemes and tables in the training of future teachers of mathematics.
Materials and methods. The following methods were used to conduct this study: analysis of psychological, pedagogical and methodological literature, systematization, and generalization of different views on determining the nature, types, and methods of construction, as well as the use of structural and logical schemes-tables in the training future math teachers.
Results. Based on the analysis of the definition of the essence, types, methods of construction, as well as the use of structural-logical schemes and tables in the training of future mathematics teachers, it was determined that there are many ways to visualize educational information, but the main purpose of which is to present the content of elements in a non-linear form and structuring them according to the corresponding logical connections. The main traditional forms and methods of visualization of educational information are educational presentations, graphs, tables, structural-logical schemes, diagrams, etc. However, in this article, the author paid more attention to structural-logical schemes and tables, because these forms are the most unified for all types of educational information. Drawing up schemes in the process of processing educational material provides an opportunity to express their own opinion in a more simplified and concise form, using conditional elements. The use of tables in the learning process, as well as schemes, involves the graphical representation of quantitative information or textual material in a logical and concise statement. The author also considers the areas in which structural-logical schemes and tables can be used in the process of training future math teachers.
Conclusions. The analysis of questions to determine the essence of the directions of the application of structural-logical schemes and tables showed that the variety of types of structural logical schemes and tables allows a student to choose the most appropriate way for structuring information.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 1032 | Author: Штонда О.Г. | Download in PDF |
« 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 54 55 »