Постановка проблеми. Узагальнення показників ефективного використання ресурсів підприємств з метою планомірного розвитку останніх є актуальним завданням, яке має практичну значущість у контексті нових викликів сьогодення, які постають перед суб’єктами господарювання. Метою дослідження є систематизація показників аналізу стану та руху основних фондів підприємств за групами та окреслення напрямків підвищення ефективності використання основних фондів підприємств.
Методи дослідження – систематизація, узагальнення.
Результати. У статті систематизовано показники, які ілюструють стан використання та рух основних фондів  підприємства, за групами: показники, які характеризують технічний стан основних фондів, тобто їх зношеність, придатність до використання; показники, які характеризують рух основних виробничих фондів – коефіцієнти оновлення, приросту, вибуття; показники, які характеризують ефективність використання основних фондів – фондомісткість, фондовіддача, фондорентабельність, фондоозброєність праці тощо; показники, які характеризують результативність діяльності за рахунок впровадження заходів щодо оптимізації основних фондів – зростання обсягів виробництва, економія основних виробничих фондів і т.п.
Висновки. Актуальними є такі напрямки підвищення ефективності використання основних фондів на основі їх оптимального використання: урізноманітнення заходів екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів, підвищення ритмічності роботи підприємств, приведення організаційної структури управління підприємством у відповідність до сучасних вимог ринку, використання виявлених резервів недозавантаженості основних фондів, технологічне оновлення виробництв (заміна застарілого устаткування, впровадження цифровізації бізнесу) тощо.

Formulation of the problem. The generalization of indicators of efficient use of enterprise resources for systematic development of the latter is an urgent task that is of practical importance in the context of new challenges facing businesses today. The study aims to systematize the indicators of analysis of the state and movement of fixed assets of enterprises by groups and outline areas for improving the efficiency of use of fixed assets of enterprises.
Research methods – systematization, generalization.
Results. The article systematizes the indicators that illustrate the state of use and movement of fixed assets of the enterprise, by groups: indicators that characterize the technical condition of fixed assets, i.e. their wear and tear, suitability for use; indicators that characterize the movement of fixed assets - the coefficients of renewal, growth, disposal; indicators that characterize the efficiency of the use of fixed assets - capital intensity, return on assets, return on assets, capital adequacy of labor, etc.; indicators that characterize the effectiveness of activities through the implementation of measures to optimize fixed assets - growth of production, savings of fixed assets, etc.
Conclusions. Analysis of the indicators of each of these groups allows us to conclude the possibilities of optimizing the use of fixed assets in different areas. In particular, the following areas of improving the efficiency of fixed assets based on their optimal use are relevant: diversification of measures of extensive and intensive use of fixed assets, increasing the rhythm of enterprises, bringing the organizational structure of enterprise management in line with modern market requirements, use of identified reserves of underutilization of fixed assets, technological renewal of production (replacement of obsolete equipment, introduction of digitalization of business), etc.

Постановка проблеми. У роботі досліджено труднощі, які ускладнюють опанування теми «Системи числення. Кодування інформації» та запропоновано шляхи їх запобігання.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження для виявлення стану розробленості проблеми, добору інноваційних методів навчання теми; аналіз нормативних і програмно-методичних документів у сфері освіти, державних галузевих стандартів середньої освіти, навчальних програм, підручників для виявлення особливостей навчання теми; узагальнення педагогічного досвіду навчання інформатики для виявлення труднощів навчання теми; педагогічне моделювання для побудови циклу уроків з навчання учнів теми «Системи числення. Кодування інформації»; емпіричні: спостереження, опитування для виявлення шляхів подолання труднощів навчання теми; тестування, кількісний і графічний аналіз для підтвердження ефективності авторських розробок.
Результати. Труднощі в навчанні систем числення і кодування інформації: механічне запам’ятовування; проблеми учнів з розрахунками; малий час для вивчення теми; неусвідомлення учнями потреби в опануванні систем числення). Шляхи запобігання труднощів: цикл авторських уроків: лекція-подорож «Представлення числової інформації за допомогою систем числення», урок-практикум «Двійкове кодування», уроки закріплення знань, умінь та навичок.
Висновки. Підтверджено на практиці: доцільність вивчення означеної теми без чіткого розмежування теорії і практики; важливість урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей учнів, рівень їх попередньої підготовки; ефективність застосування тестувань, усного опитування, прийомів «лист другу», «флеш-карти», «асоціативний кущ». Відкритим залишилося питання розроблення системи практико-орієнтованих завдань для вивчення теми «Системи числення. Кодування інформації», а також проблема реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики на базі цієї теми.

Formulation of the problem. The paper examines the difficulties that complicate the mastery of the topic "Number systems. Coding of information "and suggested ways to prevent them.
Research methods: theoretical: analysis of scientific, educational-methodical, psychological-pedagogical literature on the research topic to identify the state of development of the problem, selection of innovative methods of teaching the topic; analysis of normative and program-methodical documents in the field of education, state branch standards of secondary education, curricula, textbooks to identify features of teaching the topic; generalization of pedagogical experience in teaching computer science to identify difficulties in learning the topic; pedagogical modeling to build a series of lessons on teaching pupils the topic "Number systems. Coding of information "; empirical: observations, surveys to identify ways to overcome the difficulties of learning the topic; testing, quantitative and graphical analysis to confirm the effectiveness of author's developments.
Results. Difficulties in learning number systems and coding of information: mechanical memorization; students' problems with calculations; little time to study the topic; students' lack of awareness of the need to master number systems). Ways to prevent difficulties: a series of author's lessons: lecture-trip "Representation of numerical information using number systems", lesson-workshop "Binary coding", lessons of consolidation of knowledge, skills and abilities.
Conclusions. Confirmed in practice: the feasibility of studying this topic without a clear distinction between theory and practice; the importance of taking into account the individual psychophysiological characteristics of students, the level of their prior training; the effectiveness of testing, oral interviews, techniques "friend's letter", "flash card", "associative bush". The question of developing a system of practice-oriented tasks for studying the topic "Number systems. Coding of information ", as well as the problem of implementing interdisciplinary links between mathematics and computer science on the basis of this topic.

Формулювання проблеми. Популярність ІТ спеціальностей серед абітурієнтів вже не викликає ані подиву, ані заперечень. Попит щодо фахівців вказаної галузі є вимогою часу та сприяє розвитку економіки країни. Студенти успішніше навчаються у тому випадку, якщо мають запас знань та навичко зі спеціальності, що обрали. Тому майбутні абітурієнти ІТ спеціальностей потребують фундамент знань з програмування і набутих навичок для поглиблення своїх компетентностей. У школах за ініціативою вчителів, батьків та адміністрації вводяться мови програмування, яким раніше не приділяли увагу. Останнім часом набирає популярності візуальне програмування. на даний час пропонується середовище MIT App Inventor 2. Тому даному середовищу і була приділена увага в цьому дослідженні.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної літератури для вивчення візуального програмування; аналіз нормативних документів у сфері освіти, навчальних програм, підручників, узагальнення педагогічного досвіду навчання програмуванню в закладах загальної середньої освіти та вищої освіти; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, бесіди з вчителями, викладачами, учнями, студентами з метою виявлення рівня сформованості інформатичних компетентностей з програмування, діагностування освітньої діяльності учнів, педагогічне дослідження. Використовувалась платформа MIT App Inventor 2, що є вільною у доступі і потребує від користувача виключно реєстрації.
Результати. У ході дослідження даної теми було розроблено та впроваджено у освітній процес вивчення теми «Середовище візуального програмування MIT App Inventor».
Висновки. Запропоновані розробки методичних матеріалів до лекційних/теоретичних уроків та практичних робіт дають змогу стверджувати, що візуальне програмування доступне для опанування учнями, студентами з різною базовою підготовкою і спеціальної освіти чи підготовки щодо отримання навичок роботи з MIT App Inventor не потребують. Таким чином за допомогою середовища MIT App Inventor можна ознайомити та навчити учнів візуальному програмуванню, що стане у нагоді в майбутньому вивченні програмуванні.

Problem formulation. The popularity of IT specialties among entrants is no longer surprising or objectionable. Demand for specialists in this field is a matter of time and contributes to the development of the country's economy. Students study more successfully if they have a stock of knowledge and skills in the chosen specialty. Therefore, future entrants to IT specialties need a foundation of programming knowledge and acquired skills to deepen their competencies. In schools, at the initiative of teachers, parents and administration, programming languages are introduced that have not been previously addressed. Recently, visual programming is gaining popularity. MIT App Inventor 2 environment is currently offered. Therefore, this environment was the focus of this study.
Materials and methods. Theoretical methods: analysis of scientific, educational and methodological, psychological and pedagogical literature for the study of visual programming; analysis of normative documents in the field of education, curricula, textbooks, generalization of pedagogical experience of teaching programming in general secondary education and higher education institutions; empirical: observations, questionnaires, testing, conversations with teachers, professors, students, students in order to identify the level of formation of information competencies in programming, diagnosing the educational activities of students, pedagogical research. The MIT App Inventor 2 platform was used, which is free to access and requires only registration from the user.
Results. In the course of research on this topic was developed and implemented in the educational process of studying the topic "Visual programming environment MIT App Inventor".
Conclusions. The proposed development of methodological materials for lectures / theoretical lessons and practical work suggests that visual programming is available for students, students with different basic training and special education or training to acquire skills in working with MIT App Inventor do not require. Thus, with the help of the MIT App Inventor environment, students can be introduced to and taught visual programming, which will be useful in future learning of programming.

Постановка проблеми. Цифровізація суспільства обумовлює потребу розвитку відповідного типу культури. На рівні Нової української школи зазначається про потребу формування в молоді інформаційно-цифрової компетентності. Роботодавці як стейкґолдери спеціальностей зазначають про впровадження у виробництво цифрових технологій та потребу віртуального супроводу установи/організації у кібер-просторі. Зазначене актуалізує проблему формування відповідного типу культури в суспільстві – інформаційно-цифрової культури, інтерпретація сутності та структури  якої станом на сьогодні не є однозначною. Метою статті є обґрунтування структури інформаційної культури фахівців
Матеріали і методи: аналіз, структурно-логічний аналіз, термінологічний аналіз, зіставлення та узагальнення з метою деталізації компонентів інформаційної культури фахівців.
Результати. До структури інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців віднесені: аксіологічний (світоглядне бачення ІЦТ в інформаційному суспільстві, розуміння та усвідомлення ролі ЦТ у професійній діяльності); мотиваційний (прагнення послуговуватися ЦТ професійної орієнтації); технологічний (уміння послуговуватися мережевими та ММ-технологіями); пізнавальний компонент (навички роботи з інформаційними джерелами, у т.ч. навички пошуку, аналізу, оцінки, передачі інформації тощо); комунікативно-сугестивний (здатність до мовно-мовленнєвої взаємодії, володіння засобами вербального і невербального впливу для успішної трансляції професійної інформації); рефлексивний (здатність до саморозвитку в професійній царині та в царині ЦТ) компонент.
Висновки. Формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців передбачає цілеспрямований вплив на особистість за кожним із  компонентів інформаційно-цифрової культури.

Formulation of the problem. The digitalization of society necessitates the development of an appropriate type of culture. At the level of the New Ukrainian School, the need to form information and digital competence in young people is noted. Employers as stakeholders of specialties note the introduction of digital technologies in production and the need for virtual support of the institution / organization in cyberspace. This highlights the problem of forming the appropriate type of culture in society - information and digital culture, the interpretation of the essence and structure of which as of today is not unambiguous. The purpose of the article is to substantiate the structure of information culture of specialists
Materials and methods: analysis, structural and logical analysis, terminological analysis, comparison and generalization in order to detail the components of information culture of specialists.
Results. In the structure of information and digital culture of future professionals there is an axiological component (worldview vision of information and digital technologies in the information society, understanding and awareness of the role and importance of information and CT in professional activities); motivational component (desire to use DT of professional orientation); technological component (possession of network technologies, multimedia technologies for designing training sessions, ability to develop educational resources, etc.); cognitive component (professional knowledge and skills of working with information (search, analysis, evaluation, transmission, etc.)); communicative-suggestive component (language and speech training of future specialists, possession of means of verbal and nonverbal influence in order to broadcast professional information); reflective component (ability to self-development in the field of specialty and digital technologies.
Conclusions. The formation of information and digital culture of future professionals is a complex process of purposeful influence on the individual, which within a specially designed pedagogical system provides positive changes in the levels of formation of each of the components of information and digital culture of future professionals.

Formulation of the problem. Critical thinking is crucial for the professional development of economists. Hence, its development requires special attention at the stage of professional training. Determining the methodological basis of this process and clarifying the system of principles that will be appropriate for the development of critical thinking of future economists is the first stage in developing a proper pedagogical model.
Materials and methods. We used the generalization and systematization of scientific publications on developing young people's critical thinking, the training of future economists, and the features of training aimed at developing the individual's critical thinking.
Results. We have substantiated the didactic principles of professional economics training: general didactic (the principle of advanced development, the principle of openness of education, its continuity, the principle of innovativeness of the educational sector) and specific (innovation, active use of IT, interdisciplinarity, integration of pedagogical and digital technologies). Compliance with these principles is essential for designing a model for developing future economists' critical thinking in their professional training through IT.
Conclusions. Developing critical thinking skills is extremely important for future economists. It enables them to analyze complex economic issues, assess different perspectives and make informed decisions, identify biases and assumptions, evaluate the ethical implications of their choices, analyze complex systems, communicate effectively, and contribute to the professional development of the industry. Therefore, universities must prioritize the development of critical thinking skills in future economists.

Анотація. Постановка проблеми. Критичне мислення має вирішальне значення для професійного розвитку економістів, тому його розвиток потребує окремої уваги ще на етапі професійної підготовки, а визначення методологічного підґрунтя цього процесу та уточнення системи принципів, які будуть доречними для розвитку критичного мислення майбутніх економістів є першим етапом розроблення відповідної педагогічної моделі.
Матеріали і методи. Ми використовували узагальнення і систематизацію наукових публікацій щодо розвитку критичного мислення молоді, підготовки майбутніх економістів та особливостей навчання, спрямованого на розвиток критичного мислення особистості.
Результати. Нами обґрунтовані дидактичні принципи, професійного навчання економістів: загальні дидактичні (принцип випереджувального розвитку, принцип відкритості освіти, її безперервності, принцип інноваційності освітньої галузі) та специфічні (інноваційності, активного використання ІТ, міждисциплінарності, інтеграції педагогічних та цифрових технологій). Дотримання цих принципів важливе для проєктування моделі розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки засобами ІТ.
Висновки. Розвиток навичок критичного мислення є надзвичайно важливим для майбутніх економістів. Воно дозволяє їм аналізувати складні економічні проблеми, оцінювати різні перспективи та приймати обґрунтовані рішення, виявляти упередження та припущення, оцінювати етичні наслідки своїх рішень, аналізувати складні системи, ефективно спілкуватися та робити внесок у професійний розвиток галузі. Тому важливо, щоб освітяни надавали пріоритет розвитку навичок критичного мислення у майбутніх економістів.