Формулювання проблеми. Відповідно до умов змішаного навчання у вищій школі розширюється і поглиблюється зміст професійної підготовки майбутнього фахівця фізичної культури і спорту, урізноманітнюються форми і методи навчання, використовуються інноваційні інформаційні технології навчання. Тому формування інформаційно-цифрової культури фахівців фізичної культури та спорту потребує перегляду  в умовах інформатизації освіти й традиційних засобів фізичного виховання.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту та розвитку їх інформаційно-цифрової культури.
Результати. У системі вищої фізкультурної освіти накопичена достатня кількість різноманітних комп'ютерних програм загального і спеціального навчального призначення, спрямованих на підвищення якості процесу застосування засобів фізичного виховання, які відрізняються оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем. Однак, відсутні розробки в галузі навчаючих систем (систем з елементами штучного інтелекту) на основі мультимедійних дидактичних технологій, які б дозволяли використовувати певну логіку організації навчально-пізнавального процесу і враховували індивідуальний рівень підготовленості студентів, забезпеченість наочністю, повноту викладення інформаційного матеріалу, передбачали можливість роботи в системі у властивому для кожного студента темпі. Нова дидактична організація інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти вимагає підпорядкування застосування засобів фізичного виховання меті формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців ФКіС.
Висновки. Існуючі мультимедійні ресурси не достатньо використовуються у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Нарощування потужностей використання інформаційних технологій може відбуватися тільки за рахунок створення навчально-методичного забезпечення нового покоління. До таких можна віднести: мультимедійні дидактичні засоби навчання, електронні підручники в оболонках дистанційного навчання, педагогічні тренажери.

Problem formulation. In accordance with the conditions of blended learning in higher education, the content of professional training of future specialists in physical culture and sports is expanded and deepened, forms and methods of teaching are diversified, and innovative information technologies of teaching are used. Therefore, the formation of information and digital culture of specialists in physical culture and sports needs to be reconsidered in the context of informatization of education and traditional means of physical education.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and the development of their information and digital culture.
Results. The system of higher physical education has accumulated a sufficient number of various computer programs for general and special educational purposes, aimed at improving the quality of the process of application of physical education, which are original, high scientific and methodological level. However, there are no developments in the field of educational systems (systems with elements of artificial intelligence) based on multimedia didactic technologies, which would use a certain logic of the educational process and take into account the individual level of preparation of students, clarity, completeness of information material. In the system at a pace typical for each student. The new didactic organization of the information and educational environment of the institution of higher education requires the subordination of the use of means of physical education to the formation of information and digital culture of future specialists FK&S.
Conclusions. Existing multimedia resources are not sufficiently used in the training of future specialists in physical education and sports. Capacity building of the use of information technologies can occur only through the creation of educational and methodological support for the new generation. These include: multimedia teaching aids, electronic textbooks in the shells of distance learning, pedagogical simulators.

Формулювання проблеми. Глобальні зміни, що відбуваються на тлі переходу до цифрового суспільства, спричиняють незворотні зміни в освіті, які не просто повинні супроводжуватися впровадженням в освітній процес інформаційних технологій, а вимагають їх професійно-спрямованого застосування. Це передусім стосується підготовки майбутніх бакалаврів географії, які мають у навчальних планах дисципліни, опанування яких потребує високого рівня інформатичної підготовки, пов’язаної з допрофільним вивченням географічних інформаційних систем (ГІС).
Результати. У дослідженні висвітлено шляхи добору навчального матеріалу з інформатики, тематика якого відповідає професійному спрямуванню майбутніх бакалаврів географії. Як середовище для побудови елементарної ГІС використано пакет MS Office, що сприяє досягненню відповідних результатів: по-перше, ознайомленню майбутніх бакалаврів географії з плануванням ГІС, будовою елементарної ГІС і уточнення її складових елементів та механізмів роботи її основного інструментарію; по-друге, ознайомленню з ймовірним спектром застосування ГІС і розширення власних меж майбутньої професійної діяльності; по-третє, підвищенню рівня доступності з опанування ГІС-технологією майбутніми бакалаврами географії, які мають різний рівень інформатичної підготовки. В якості результату впровадження роботи з елементарною ГІС студенти опанують не тільки основні розділи інформатики, а й ознайомляться з картографією та зможуть працювати з картографічним матеріалом, а саме оцифровувати географічні карти, зображувати на них об’єкти, лінії, полігони, користуватися базами даних географічних об’єктів і створювати тематичні карти. Це стане підготовчим етапом, що передує професійному вивченню ГІС та сприяє профілізації майбутніх бакалаврів географії.
Висновки. Знання способу побудови елементарної ГІС у середовищі MS Office сприяє не тільки ефективному різнобічному, міцному й глибокому усвідомленню змісту навчального матеріалу з інформатики, а й набуттю практичних навичок роботи, як окремо з географічним матеріалом (даними, об’єктами) так і з ГІС в цілому, чим створює предумови розуміння роботи професійних ГІС та наближує користувачів до побудови типової ГІС.
Матеріали дослідження будуть корисними майбутнім вчителям географії й інформатики, які можуть, завдяки оволодінню технологією подубови елементарної ГІС в середовищі MS Office, здійснювати міжпредметний зв’язок, викладачам і студентам педагогічних університетів, слухачам системи післядипломної педагогічної освіти та усім, хто цікавиться ГІС.

Problem formulation. The global changes taking place on the background of the transition to a digital society are causing irreversible changes in education, which should not just be accompanied by the introduction of information technology into the educational process but also require their professionally oriented application. This primarily applies to the training of future geography bachelors, who have disciplines in their curricula, the mastery of which needs a high level of information training related to the pre-professional study of geographic information systems (GIS).
Results. The study highlights the ways of selecting educational material in computer science, the topic of which corresponds to the professional direction in geography. The use of MS Office is considered as an environment for building basic GIS, which contributes to the achievement of relevant results: first, to acquaint future geography bachelors with GIS planning, the structure of elementary GIS and clarification of its constituent elements and mechanisms of its main tools; an acquaintance with the probable spectrum of GIS application and expansion of own limits of the future professional activity; increasing the availability of GIS mastery in the terms of different levels of technical support for future geography bachelors. As a result of the introduction of work with elementary GIS, students will master not only the basic sections of computer science but also will get acquainted in parallel with cartography and will be able to work with cartographic materials, namely, digitize maps, depict objects, lines, polygons, use geographic databases and create thematic maps. This will be a preparatory stage when working with professional GIS and will gain practical application in future professional activity.
Conclusions. The possibilities of using the MS Office package in the process of teaching future geography bachelors the discipline of the information cycle are considered, which precedes the study of GIS, which not only agrees with its subject but also helps to improve the profiling of future professional activities of future geography bachelors. The research materials will be useful for future geography teachers and computer science, which can make interdisciplinary links in such a way, teachers and students of pedagogical universities, students of postgraduate pedagogical education, and anyone interested in geoinformation education. 

Формулювання проблеми. Метою статті є визначення вимог до конструювання змісту STEM-задач з фізики у процесі навчання майбутніх моряків на основі застосування праксеологічного, контекстного й особистісно орієнтованого підходів.
Матеріали й методи. В роботі використані теоретичні й емпіричні методи дослідження, такі як аналіз літературних джерел, синтез, порівняння умов задач, спостереження за освітнім процесом, систематизація й узагальнення результатів дослідження.
Результати. У роботі наведено конкретну STEM-задачу з механіки та обґрунтовано механізм її конструювання на основі сформульованих вимог. Досвід застосування рівневих STEM-задач у процесі навчання фізики показав їх доцільність та ефективність для формування STEM-компетентностей майбутніх моряків. Системне застосування STEM-задач посприяло розвитку когнітивних та дослідницьких навичок, креативного мислення, уміння експериментувати, аналізувати отриманий результат та робити висновки, що позитивно вплинуло на якість навчальних досягнень курсантів в освітньому процесі з фізики.
Висновки. Доведено, що STEM-задачі з фізики мають відповідати таким вимогам: умова задачі має відображати реальну життєву або професійну ситуацію та створювати ефект «присутності»; у процесі презентації умови або розв`язання задачі мають бути задіяні реальний або віртуальний фізичний експеримент, комп`ютерні технології, математичне обґрунтування результату; запитання до задачі мають бути сформульовані так, щоб її розв`язування передбачало використання елементів наукового пізнання, дослідження «навпаки»; для системного формування STEM-компетентностей у курсантів, які мають різні рівні пізнавальних здібностей, доцільно створити диференційовані завдання евристичного, дослідницького та творчого рівнів.

Formulation of the problem. The article aims to determine the requirements for constructing the content of STEM-tasks in physics in the process of training future sailors based on the use of praxeological, contextual, and personality-oriented approaches.
Materials and methods. Theoretical and empirical research methods are used in the work, such as analysis of literature sources, synthesis, comparison of conditions of tasks, observation of educational process, systematization, and generalization of research results.
Results. The paper presents a specific STEM-task in mechanics and substantiates the mechanism of its construction based on the formulated requirements. The experience of using level STEM-tasks in the process of teaching physics has shown their feasibility and effectiveness for the formation of STEM-competencies of future sailors. Systematic application of STEM-tasks contributed to the development of cognitive and research skills, creative thinking, ability to experiment, analyze the result and draw conclusions, which positively affected the quality of educational achievements of cadets in the educational process in physics.
Conclusions. It is proved that STEM-problems in physics must meet the following requirements: the condition of the problem must reflect real life or professional situation and create the effect of "presence"; in the process of presentation of the condition or solution of the problem a real or virtual physical experiment, computer technologies, mathematical substantiation of the result should be involved; questions to the problem should be formulated so that its solution involves the use of elements of scientific knowledge, research "on the contrary"; for the systematic formation of STEM-competencies in cadets who have different levels of cognitive abilities, it is advisable to create differentiated tasks of heuristic, research, and creative levels.

В статті визначено понятійний апарат хмаро орієнтованих систем відкритої науки та уточнено зміст основних понять, що стосуються використання цих систем у процесі навчання і професійного розвитку вчителів, наведено авторське бачення трактування базових термінів. Здійснено аналіз результатів опитування вчителів щодо стану використання сервісів відкритої науки. Обґрунтовано необхідність поглиблення методологічних засад, науково-методичного опрацювання нових підходів, розроблення моделей і методик використання систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти.
Формулювання проблеми. З появою нових видів закладів спеціалізованої освіти, до вчителів висуваються додаткові вимоги до роботи в цих закладах. Поєднання відкритої науки та хмарних технологій відкриває нові перспективи їх використання в навчанні і професійному розвитку вчителів.
Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, пов’язаних з темою дослідження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змісту основних понять.
Результати. Було здійснено вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та з’ясовано як висвітлена тема в наукових публікаціях. Авторами виконано систематизацію термінологічного апарату та виявлено ступінь розроблення даної проблеми в наукових дослідженнях.
Висновки. Не існує єдиного підходу в роботах українських науковців до формулювання поняття «хмаро орієнтована система». Тому було уточнено поняття «хмаро орієнтована система» та дано означення «хмаро орієнтована система відкритої науки» В результаті дослідження було з’ясовано, що досить низький відсоток вчителів (27%) знайомі з концепцією відкритої науки. При цьому в навчальних цілях використовуються месенджери чи соціальні мережі (для комунікації з колегами та учнями).

Abstract. The article defines the conceptual apparatus of cloud-oriented systems of open science introduction and clarifies the content of the basic concepts related to the use of these systems in the process of teachers’ training and professional development, it presents the author's vision of the interpretation of basic terms. The current state of the problem research development is considered in particular in the aspect of the introduction of these systems to the educational process because of the need for pedagogical staff preparing for the work in a scientific lyceum. The analysis and interpretation of the intermediate results of the survey of teachers on the state of use of open science services in their professional activities, started in May 2020, was carried out. The necessity of deepening the methodological bases, scientific and methodical elaboration of new approaches, development of models and methods of using systems of open science in the process of training and professional development of teachers of general secondary education is substantiated. 
Formulation of the problem. With the emergence of new types of specialized educational institutions, teachers faced additional requirements for working in these institutions. The combination of open science systems and cloud technologies may lead to new prospects for their use in teaching and the professional development of teachers that need further research.
Materials and methods. Theoretical research methods used: analysis, generalization, systematization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of existing concepts related to the research topic to further define the theoretical foundations, clarify the content of basic concepts.
Results. The psychological and pedagogical literature on the problem of research was studied and clarified as a topic covered in scientific publications. The authors systematize the terminological apparatus and identify the degree of development of this problem in research publications.
Conclusions. There is no single approach in the works of Ukrainian scientists to the formulation of the concept of a "cloud-oriented system". Therefore, the concept of "cloud-based system" was clarified and the definition of "cloud-based system of open science" was given. The study found that a relatively low percentage of teachers (27%) were familiar with the concept of open science. At the same time, messengers or social networks are used for educational purposes (for communication with colleagues and students).

Формулювання проблеми. Проблему вдосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання доцільно вирішувати шляхом формування їхньої професійної майстерності не лише у процесі формальної освіти у ЗВО, але й шляхом неформального навчання. Метою дослідження є представити аналіз стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації спортивно-масових заходів засобами неформальної освіти.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація. Емпіричні методи: анкетування.
Результати. Завданням неформальної освіти у галузі ФКіС передбачено створення умов для покращення стану здоров'я, формування мотиваційно-ціннісних установок для повної реалізації свого фізичного, психічного, духовного потенціалу, засвоєння знань про сутність здоров'я і здорового способу життя, розвиток умінь та навичок щодо самостійної оцінки свого здоров'я, виховання відповідальності за вибраний стиль поведінки щодо власного здоров'я. Вирішення цих завдань у системі неформальної освіти, зокрема під час проведення фізкультпауз; занять спортивних секцій, груп аеробіки, шейпінгу, фітнесу, відвідування тренажерної зали тощо; проведення масових фізкультурно-спортивних заходів змагального характеру; масових фізкультурно-спортивних заходів, слугуватиме формуванню відповідних компетентностей у студентів. Для студентів експериментальних груп нами пропонувалася участь у різноманітних масових фізкультурно-спортивних заходах змагального характеру: чемпіонати з баскетболу, футболу тощо, тренінги, у тому числі онлайн; флешмоби; спортивно-розважальні ігри, проведення педагогічної практики в умовах неформальної освіти ЗЗСО, а також тренінгів, воркшопів та майстер-класів від провідних учителів фізичної культури та тренерів м. Суми тощо.
Висновки. Підтверджено вплив участі майбутніх  учителів фізичної культури у заходах неформальної освіти на формування їх готовності до організації спортивно-масових заходів.

Problem formulation. The problem of improving the professional training of future physical education teachers should be solved by forming their professional skills not only in the process of formal education in free educational institutions, but also through non-formal education. The purpose of the study is to present an analysis of the state of preparation of future physical education teachers for the organization of sports events by means of non-formal education.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization. Empirical methods: questionnaires.
Results. The tasks of non-formal education in the field of FC&S provide for the creation of conditions for improving health, the formation of motivational and value attitudes for the full realization of their physical, mental, spiritual potential, learning about the essence of health and healthy living, development of skills for independent assessment of their health, education of responsibility for the chosen style of behavior in relation to their own health. Solving these problems in the system of non-formal education, in particular during physical education breaks; classes in sports sections, aerobics, shaping, fitness, gym, etc .; holding mass physical culture and sports events of a competitive nature; mass physical culture and sports events, will serve the formation of relevant competencies in students. For students of experimental groups we offered participation in various mass physical culture and sports events of competitive character: championships in basketball, football, etc., trainings, including online; flash mobs; sports and entertainment games, pedagogical practice in the context of non-formal education, as well as trainings, workshops and master classes from leading teachers of physical culture and coaches in Sumy, etc.
Conclusions. The influence of the participation of future physical education teachers in non-formal education activities on the formation of their readiness for the organization of sports events has been confirmed.