This article explores the significant role of Programming Olympiads in computer science education. Olympiads serve as a platform for enhancing computational thinking and problem-solving skills among students. They foster creativity, logical reasoning, and algorithmic thinking by challenging participants to solve complex problems.
The article highlights the growing interest in Olympiads, indicating that young people are increasingly seeking knowledge, personal growth, and intellectual engagement. Informatics Olympiads are particularly effective in identifying talented young individuals and preparing them for careers in the information technology field. They contribute to the preparation of top-tier staff in this field and aim to introduce students to 21st-century professions.
The article also delves into the intricacies of task evaluation and selection in programming Olympiads, discussing different methods used, their features, implementation, and their respective advantages and disadvantages. It provides a historical overview of programming Olympiads and the evolution of task evaluation and selection methods.
The purpose of this study is to analyze and compare various methods of task evaluation and selection utilized in programming Olympiads. The methodology employed for this investigation includes a comprehensive literature review, a detailed analysis of different task evaluation and selection methods, and an examination of case studies from various programming Olympiads.
The main findings of the study indicate that certain methods of task evaluation and selection prove to be more effective when assessed against defined success criteria. These criteria encompass factors such as fairness, appropriate difficulty level, diversity of tasks, and alignment with educational goals.
The study concludes that effective task selection and evaluation are integral to the success of programming Olympiads. These processes not only ensure the quality and relevance of the tasks but also significantly influence the learning outcomes for the participants. Therefore, continuous research and development in this area are essential to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.
The article concludes with a discussion of the findings from the case studies, potential improvements to current methods, and future directions for research. It emphasizes the need for continuous research and development in this area to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто інтегративний підхід реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Доведено вияв потреби в підготовці вчителя української мови і літератури, котрий уміє працювати з медіатекстами, уміло здійснює відбір безпечної та критично осмисленої медіаінформації, створює медіатексти/медіапродукти, творчо використовує їх на уроках, у гуртковій роботі, зумовлений появою інфо-медійної компетентності у низці нормативно-правових документів, аналізом шкільних програм.
Методи дослідження. Мета дослідження зумовила вибір взаємопов'язаних методів, зокрема - теоретичні: теоретичний аналіз наукової літератури та нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих даних; емпіричні: педагогічне спостереження, аналіз досвіду роботи тощо.
Результати дослідження. Авторка здійснила огляд наукових напрацювань щодо понять грамотність, інфо-медійна грамотність, медіаграмотність. На прикладі дослідно-експериментальної роботи, яка здійснюється у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка окреслила окремі аспекти підготовки майбутніх учителів української мови і літератури та інтеграції проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» на трьох етапах: мотиваційний (1 курс- інтеграція змісту інфо-медійної грамотності у гурткову роботу); дослідницький (2-3 курс -уведення інформації про інфо-медійну грамотність у зміст мовних, методичних, спеціальних варіативних освітніх компоненті); інтегративний (4 курс – оволодіння культурою роботи з медіатекстами, створення власних медіатекстів/медіаосвітніх продуктів).
Висновки. Здійснено огляд інтегративного підходу до реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці сертифікованого курсу з медіаграмотності та критичного мислення для підготовки майбутніх учителів-словесників у межах реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність».

The article considers the integrative approach of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» within the professional training of future teachers of Ukrainian language and literature.
Formulation of problem. It is proved the manifestation of the need to train a teacher of Ukrainian language and literature, who is able to work with media texts, skillfully selects safe and critically meaningful media information, creates media texts / media products, uses them in lessons, in group work creatively, due to the emergence of infomedia competence in a number of legal documents, analysis of school programs.
Materials and methods. The purpose of the study led to the choice of interrelated methods, in particular - theoretical: theoretical analysis of scientific literature and legal documents, synthesis, comparison, generalization and systematization of the data; empirical: pedagogical observation, analysis of work experience, etc.
Results. The author reviewed scientific researches on the concepts of literacy, infomedia literacy, media literacy. On the example of research and experimental work carried out at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko the author outlined some aspects of training future teachers of Ukrainian language and literature and integration of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» in three stages: motivational (1st year- integration of the content of infomedia literacy in professional disciplines, group work); research (2nd-3rd years -introduction of information about infomedia literacy in the content of language, methodical, special variable educational components); integrative (4th year - mastering the culture of working with media texts, creating the own media texts / media educational products).
Conclusions. We see the prospect of further research in the development of an integrated course on media literacy and critical thinking for the training of future teachers of language within the project IREX «Learn and Distinguish: Infomedia Literacy».

Стаття присвячена проблемі формування емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
Формулювання проблеми. В умовах модернізації дошкільної освіти особливого значення набуває питання щодо зростання вимог до професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти задля забезпечення гармонійного розвитку дітей, та особистості фахівця дошкільної освіти, зокрема. Емоційна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є необхідним сучасним особистісним новоутворенням, якому варто приділити окрему особливу увагу у процесі фахової підготовки. З цією метою варто удосконалювати професійно-педагогічну підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти, спираючись на визначені критерії та показники даного феномену.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз та систематизація науково-педагогічної літератури для уточнення критеріїв та показників сформованості емоційної культури майбутніх вихователів; спостереження, анкетування, опитування, наративні методи, методика незакінчених речень, прийом дилем тощо для визначення вихідного рівня сформованості емоційної культури майбутніх вихователів.
Результати. У статті визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Критерії – когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий – співвідносяться з відповідними структурними компонентами емоційної культури майбутніх вихователів. Показники розкривають основні ознаки критеріїв та передбачають можливість вимірювання з використанням відповідних методик, спостережень, тестів, анкет тощо.
Висновки. На сучасному етапі не існує чітко розробленої системи чи програми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти з використанням можливостей освітньо-виховного середовища закладу вищої освіти щодо позитивного впливу на цей процес. Основним вбачаємо необхідність цілеспрямованої системної роботи з формування емоційної культури студентів – майбутніх фахівців дошкільної освіти в процесі фахової підготовки, а саме: розробку та впровадження педагогічних умов формування емоційної культури майбутнього вихователя дітей дошкільного віку з використанням емоційного потенціалу освітньо-виховного середовища ЗВО.

Abstract. The article is devoted to the problem of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions, criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions are defined and characterized.
Formulation of the problem. In the context of the modernization of preschool education, the question of increasing the requirements for the professional training of future educators of preschool education institutions to ensure the harmonious development of children, and the personality of a pre-school educator, in particular, is important. The emotional culture of future educators of preschool education institutions is a necessary modern personal growth, which should be given special attention in the process of vocational training. To that end, it is worth improving the vocational and pedagogical training of future educators in higher education institutions, based on certain criteria and indicators of this phenomenon.
Materials and methods. Theoretical analysis and systematization of scientific and pedagogical literature to clarify the criteria and indicators of the formation of the emotional culture of future educators; observation, questionnaire, survey, narrative methods, unfinished sentence methodology, taking dilemmas, etc. to determine the initial level of formation of the emotional culture of future educators.
Results. The article defines and characterizes the criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions. The criteria – cognitive, emotional-sensual, behavioral – correlate with the corresponding structural components of the emotional culture of future educators. The indicators reveal the main features of the criteria and include the possibility of the measurement using appropriate methods, observations, tests, questionnaires, etc.
Conclusions At the current stage, there is no clearly developed system or program for the formation of the emotional culture of the future educator of a preschool education institution using the possibilities of the educational environment of such an institution regarding the positive influence on this process. The main thing is the need for a targeted systematic work on the formation of the emotional culture of students – future specialists of preschool education in the process of professional training, namely: the development and the introduction of pedagogical conditions for the formation of the emotional culture of the future educator of preschool children using the emotional potential of the educational environment of the university.

Формулювання проблеми. Мета вивчення інформатики в сучасній школі пов’язана із створенням системи творчих завдань, орієнтованих як на формування комп’ютерної грамотності, так і на розвиток творчих здібностей особистості. Результатом роботи вчителя інформатики повинна бути активна, творча діяльність учня. І цього можна досягти, використовуючи на уроках інформатики прийоми ТРВЗ-педагогіки (теорії розв’язування винахідницьких задач), мета якої є підготовка учнів до розв’язування творчих задач. Вона передбачає використання великої кількості спеціалізованих вправ, але, перш за все, формує звичку до розв’язування творчих задач, вміння вирізняти задачу, що розв’язується стандартними способами, від творчої задачі. Після визначення доцільності використання ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі необхідно розробити систему роботи щодо використання ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів і обґрунтовано впровадити в освітній процес розроблену систему роботи.
Матеріали і методи. В даному дослідженні використовувалися такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових даних з проблеми дослідження; спостереження, анкетування, психолого-педагогічний експеримент; методи статистичної обробки результатів дослідження. В експериментальному дослідженні брали участь 31 учень 8А класу, які навчаються в Кременчуцькому ліцеї № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя Кременчуцької міської ради Полтавської обл.
Результати. Одержані результати дають змогу підвищити якість навчання інформатики учнів основної школи. Запропонована системи роботи та методичні матеріали щодо використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики забезпечує розвиток творчих здібностей учнів основної школи, а саме зростання рівня творчої уяви.
Висновки. У даному дослідженні обґрунтована доцільність використання прийомів ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів основної школи на уроках інформатики. Результати експерименту свідчать про те, що використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі значущо покращує рівень творчої уяви в учнів.

Formulation of the problem. The purpose of studying computer science in a modern school is to create a system of creative tasks focused on both the formation of computer literacy and the development of the creative abilities of the individual. The result of the work of a computer science teacher should be an active, creative activity of the pupils. And this can be achieved by using the techniques of TIPS-pedagogy in computer science lessons, the purpose of which is to prepare pupils to solve creative problems. It involves the use of a large number of specialized exercises, but, above all, forms a habit of solving creative problems, the ability to distinguish the problem that is solved in standard ways, from the creative task. After determining the feasibility of using TIPS-technology (Theory of Inventive Problem Solving) in computer science lessons in secondary school, it is necessary to create a system of work on the use of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of pupils and reasonably implement the created system of work in the educational process.
Materials and methods. The following methods were used in this work: theoretical analysis and generalization of scientific data on the research problem; observation, questionnaire, psychological and pedagogical experiment; methods of statistical processing of research results. The experimental study involved 31 students of 8A class, who study at the Kremenchuk Lyceum № 17 "Vybir" named after M. G. Nelen of Kremenchuk City Council of Poltava region.
Results. The obtained results make it possible to improve the quality of teaching computer science to secondary school pupils. The proposed system of work and methodological materials on the use of techniques TIPS-technology in computer science lessons provides the development of creative abilities of secondary school pupils, namely the growth of the level of creative imagination.
Conclusions. In this research, the feasibility of using the techniques of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of secondary school pupils in computer science lessons is substantiated. The results of the experiment show that the use of TIPS-technology in computer science lessons mainly significantly improves the creative imagination of pupils.

Формулювання проблеми. Сучасне інформаційне суспільство характеризується стрімким розвитком інноваційних освітніх технологій. Необхідність змін у системі формування навчально-методичного забезпечення та організації навчального процесу вимагають подальшого поширення інтерактивного навчання. Використання  e-learning як технології дистанційного навчання суттєво покращує якість навчання та підсилює практичну спрямованість навчальних дисциплін математичного циклу. У ХНЕУ ім. С. Кузнеця на базі платформи Moodle створена система електронних навчальних курсів. Досвід активної реалізації цих курсів в умовах карантинних заходів, що оголошені у зв’язку з пандемією COVID-19, дозволив визначити ефективність e-learning та виявити окремі фактори, які впливають на рівень якості його подальшого використання.
Результати. Встановлено, що закони розподілу оцінок за навчальними дисциплінами математичного циклу в осінньому і весняному семестрах суттєво відрізняються. У І-му семестрі закон розподілу можна вважати близьким до нормального, у ІІ-му семестрі закон розподілу слід визначити як двомодальний. Тобто студентів академічної групи за результатами успішності електронного навчання слід об’єднати у дві підгрупи: одна частина студентів почала вчитися краще, інша - навпаки. За критерієм Стьюдента було доведено, що під час електронного навчання середні бали цих двох підгруп відрізняються з надійністю 95%. Це означає, що академічну групу студентів слід розглядати як таку, що складається з двох сукупностей, різних за своїми характеристиками.
Висновки. Аналіз ефективності впровадження е-навчання вказує на перспективність його застосування в процесі вивчення дисциплін математичного циклу. Подальший розвиток e-learning має ґрунтуватися на розробленні індивідуальних та персоналізованих підходів до навчання, що сприяють активізації навчального процесу для всіх студентів.

Formulation of the problem. A modern information society is characterized by the rapid introduction of innovative educational technologies. The necessity of changes in the system of the formation of educational and methodological support and organization of the educational process requires further dissemination of interactive learning technology. Using e-learning as a technology of distance learning significantly improves the quality of learning and enhances the practical orientation of the disciplines of the mathematical cycle. In the Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, there was created the personal system of electronic training courses that uses Moodle as a platform. The experience of active implementation of these courses in the context of quarantine measures announced concerning the COVID-19 pandemic allowed to determine the effectiveness of e-learning and to identify individual factors that affect the quality of its further use.
Results. It was established that the laws of distribution of student estimates on the educational disciplines of the mathematical cycle in autumn and spring semester differ significantly. In the 1st semester, the law of distribution can be considered close to normal, in the 2nd semester, the law of distribution should be defined as two-modal. That is, students of an academic group according to the results of the success of e-learning should be united into two subgroups. One part of the students began to study better, the other one - on the contrary. By the criterion of Student's there was proved that during e-learning, the average scores of these two aggregates are different from the reliability of 95%. That is why these two subgroups should be considered as belonging to different general aggregate. This means that an academic group of students should be regarded as two subgroups that are different in their characteristics.
Conclusions. Analysis of results of implementation e-learning proved its effectiveness and the prospects of its application in the process of studying the mathematical cycle disciplines. Further e-learning development should be based on developing individual and personalized learning approaches that facilitate learning process activation for all students.