Стаття присвячена проблемі формування емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
Формулювання проблеми. В умовах модернізації дошкільної освіти особливого значення набуває питання щодо зростання вимог до професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти задля забезпечення гармонійного розвитку дітей, та особистості фахівця дошкільної освіти, зокрема. Емоційна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є необхідним сучасним особистісним новоутворенням, якому варто приділити окрему особливу увагу у процесі фахової підготовки. З цією метою варто удосконалювати професійно-педагогічну підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти, спираючись на визначені критерії та показники даного феномену.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз та систематизація науково-педагогічної літератури для уточнення критеріїв та показників сформованості емоційної культури майбутніх вихователів; спостереження, анкетування, опитування, наративні методи, методика незакінчених речень, прийом дилем тощо для визначення вихідного рівня сформованості емоційної культури майбутніх вихователів.
Результати. У статті визначено та схарактеризовано критерії та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Критерії – когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий – співвідносяться з відповідними структурними компонентами емоційної культури майбутніх вихователів. Показники розкривають основні ознаки критеріїв та передбачають можливість вимірювання з використанням відповідних методик, спостережень, тестів, анкет тощо.
Висновки. На сучасному етапі не існує чітко розробленої системи чи програми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти з використанням можливостей освітньо-виховного середовища закладу вищої освіти щодо позитивного впливу на цей процес. Основним вбачаємо необхідність цілеспрямованої системної роботи з формування емоційної культури студентів – майбутніх фахівців дошкільної освіти в процесі фахової підготовки, а саме: розробку та впровадження педагогічних умов формування емоційної культури майбутнього вихователя дітей дошкільного віку з використанням емоційного потенціалу освітньо-виховного середовища ЗВО.

Abstract. The article is devoted to the problem of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions, criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions are defined and characterized.
Formulation of the problem. In the context of the modernization of preschool education, the question of increasing the requirements for the professional training of future educators of preschool education institutions to ensure the harmonious development of children, and the personality of a pre-school educator, in particular, is important. The emotional culture of future educators of preschool education institutions is a necessary modern personal growth, which should be given special attention in the process of vocational training. To that end, it is worth improving the vocational and pedagogical training of future educators in higher education institutions, based on certain criteria and indicators of this phenomenon.
Materials and methods. Theoretical analysis and systematization of scientific and pedagogical literature to clarify the criteria and indicators of the formation of the emotional culture of future educators; observation, questionnaire, survey, narrative methods, unfinished sentence methodology, taking dilemmas, etc. to determine the initial level of formation of the emotional culture of future educators.
Results. The article defines and characterizes the criteria and indicators of the level of formation of emotional culture of future educators of preschool education institutions. The criteria – cognitive, emotional-sensual, behavioral – correlate with the corresponding structural components of the emotional culture of future educators. The indicators reveal the main features of the criteria and include the possibility of the measurement using appropriate methods, observations, tests, questionnaires, etc.
Conclusions At the current stage, there is no clearly developed system or program for the formation of the emotional culture of the future educator of a preschool education institution using the possibilities of the educational environment of such an institution regarding the positive influence on this process. The main thing is the need for a targeted systematic work on the formation of the emotional culture of students – future specialists of preschool education in the process of professional training, namely: the development and the introduction of pedagogical conditions for the formation of the emotional culture of the future educator of preschool children using the emotional potential of the educational environment of the university.

Формулювання проблеми. Мета вивчення інформатики в сучасній школі пов’язана із створенням системи творчих завдань, орієнтованих як на формування комп’ютерної грамотності, так і на розвиток творчих здібностей особистості. Результатом роботи вчителя інформатики повинна бути активна, творча діяльність учня. І цього можна досягти, використовуючи на уроках інформатики прийоми ТРВЗ-педагогіки (теорії розв’язування винахідницьких задач), мета якої є підготовка учнів до розв’язування творчих задач. Вона передбачає використання великої кількості спеціалізованих вправ, але, перш за все, формує звичку до розв’язування творчих задач, вміння вирізняти задачу, що розв’язується стандартними способами, від творчої задачі. Після визначення доцільності використання ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі необхідно розробити систему роботи щодо використання ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів і обґрунтовано впровадити в освітній процес розроблену систему роботи.
Матеріали і методи. В даному дослідженні використовувалися такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових даних з проблеми дослідження; спостереження, анкетування, психолого-педагогічний експеримент; методи статистичної обробки результатів дослідження. В експериментальному дослідженні брали участь 31 учень 8А класу, які навчаються в Кременчуцькому ліцеї № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя Кременчуцької міської ради Полтавської обл.
Результати. Одержані результати дають змогу підвищити якість навчання інформатики учнів основної школи. Запропонована системи роботи та методичні матеріали щодо використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики забезпечує розвиток творчих здібностей учнів основної школи, а саме зростання рівня творчої уяви.
Висновки. У даному дослідженні обґрунтована доцільність використання прийомів ТРВЗ-технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів основної школи на уроках інформатики. Результати експерименту свідчать про те, що використання прийомів ТРВЗ-технології на уроках інформатики в основній школі значущо покращує рівень творчої уяви в учнів.

Formulation of the problem. The purpose of studying computer science in a modern school is to create a system of creative tasks focused on both the formation of computer literacy and the development of the creative abilities of the individual. The result of the work of a computer science teacher should be an active, creative activity of the pupils. And this can be achieved by using the techniques of TIPS-pedagogy in computer science lessons, the purpose of which is to prepare pupils to solve creative problems. It involves the use of a large number of specialized exercises, but, above all, forms a habit of solving creative problems, the ability to distinguish the problem that is solved in standard ways, from the creative task. After determining the feasibility of using TIPS-technology (Theory of Inventive Problem Solving) in computer science lessons in secondary school, it is necessary to create a system of work on the use of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of pupils and reasonably implement the created system of work in the educational process.
Materials and methods. The following methods were used in this work: theoretical analysis and generalization of scientific data on the research problem; observation, questionnaire, psychological and pedagogical experiment; methods of statistical processing of research results. The experimental study involved 31 students of 8A class, who study at the Kremenchuk Lyceum № 17 "Vybir" named after M. G. Nelen of Kremenchuk City Council of Poltava region.
Results. The obtained results make it possible to improve the quality of teaching computer science to secondary school pupils. The proposed system of work and methodological materials on the use of techniques TIPS-technology in computer science lessons provides the development of creative abilities of secondary school pupils, namely the growth of the level of creative imagination.
Conclusions. In this research, the feasibility of using the techniques of TIPS-technology as a means of developing the creative abilities of secondary school pupils in computer science lessons is substantiated. The results of the experiment show that the use of TIPS-technology in computer science lessons mainly significantly improves the creative imagination of pupils.

Формулювання проблеми. Сучасне інформаційне суспільство характеризується стрімким розвитком інноваційних освітніх технологій. Необхідність змін у системі формування навчально-методичного забезпечення та організації навчального процесу вимагають подальшого поширення інтерактивного навчання. Використання  e-learning як технології дистанційного навчання суттєво покращує якість навчання та підсилює практичну спрямованість навчальних дисциплін математичного циклу. У ХНЕУ ім. С. Кузнеця на базі платформи Moodle створена система електронних навчальних курсів. Досвід активної реалізації цих курсів в умовах карантинних заходів, що оголошені у зв’язку з пандемією COVID-19, дозволив визначити ефективність e-learning та виявити окремі фактори, які впливають на рівень якості його подальшого використання.
Результати. Встановлено, що закони розподілу оцінок за навчальними дисциплінами математичного циклу в осінньому і весняному семестрах суттєво відрізняються. У І-му семестрі закон розподілу можна вважати близьким до нормального, у ІІ-му семестрі закон розподілу слід визначити як двомодальний. Тобто студентів академічної групи за результатами успішності електронного навчання слід об’єднати у дві підгрупи: одна частина студентів почала вчитися краще, інша - навпаки. За критерієм Стьюдента було доведено, що під час електронного навчання середні бали цих двох підгруп відрізняються з надійністю 95%. Це означає, що академічну групу студентів слід розглядати як таку, що складається з двох сукупностей, різних за своїми характеристиками.
Висновки. Аналіз ефективності впровадження е-навчання вказує на перспективність його застосування в процесі вивчення дисциплін математичного циклу. Подальший розвиток e-learning має ґрунтуватися на розробленні індивідуальних та персоналізованих підходів до навчання, що сприяють активізації навчального процесу для всіх студентів.

Formulation of the problem. A modern information society is characterized by the rapid introduction of innovative educational technologies. The necessity of changes in the system of the formation of educational and methodological support and organization of the educational process requires further dissemination of interactive learning technology. Using e-learning as a technology of distance learning significantly improves the quality of learning and enhances the practical orientation of the disciplines of the mathematical cycle. In the Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, there was created the personal system of electronic training courses that uses Moodle as a platform. The experience of active implementation of these courses in the context of quarantine measures announced concerning the COVID-19 pandemic allowed to determine the effectiveness of e-learning and to identify individual factors that affect the quality of its further use.
Results. It was established that the laws of distribution of student estimates on the educational disciplines of the mathematical cycle in autumn and spring semester differ significantly. In the 1st semester, the law of distribution can be considered close to normal, in the 2nd semester, the law of distribution should be defined as two-modal. That is, students of an academic group according to the results of the success of e-learning should be united into two subgroups. One part of the students began to study better, the other one - on the contrary. By the criterion of Student's there was proved that during e-learning, the average scores of these two aggregates are different from the reliability of 95%. That is why these two subgroups should be considered as belonging to different general aggregate. This means that an academic group of students should be regarded as two subgroups that are different in their characteristics.
Conclusions. Analysis of results of implementation e-learning proved its effectiveness and the prospects of its application in the process of studying the mathematical cycle disciplines. Further e-learning development should be based on developing individual and personalized learning approaches that facilitate learning process activation for all students.

Формулювання проблеми. Відповідно до умов змішаного навчання у вищій школі розширюється і поглиблюється зміст професійної підготовки майбутнього фахівця фізичної культури і спорту, урізноманітнюються форми і методи навчання, використовуються інноваційні інформаційні технології навчання. Тому формування інформаційно-цифрової культури фахівців фізичної культури та спорту потребує перегляду  в умовах інформатизації освіти й традиційних засобів фізичного виховання.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту та розвитку їх інформаційно-цифрової культури.
Результати. У системі вищої фізкультурної освіти накопичена достатня кількість різноманітних комп'ютерних програм загального і спеціального навчального призначення, спрямованих на підвищення якості процесу застосування засобів фізичного виховання, які відрізняються оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем. Однак, відсутні розробки в галузі навчаючих систем (систем з елементами штучного інтелекту) на основі мультимедійних дидактичних технологій, які б дозволяли використовувати певну логіку організації навчально-пізнавального процесу і враховували індивідуальний рівень підготовленості студентів, забезпеченість наочністю, повноту викладення інформаційного матеріалу, передбачали можливість роботи в системі у властивому для кожного студента темпі. Нова дидактична організація інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти вимагає підпорядкування застосування засобів фізичного виховання меті формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців ФКіС.
Висновки. Існуючі мультимедійні ресурси не достатньо використовуються у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Нарощування потужностей використання інформаційних технологій може відбуватися тільки за рахунок створення навчально-методичного забезпечення нового покоління. До таких можна віднести: мультимедійні дидактичні засоби навчання, електронні підручники в оболонках дистанційного навчання, педагогічні тренажери.

Problem formulation. In accordance with the conditions of blended learning in higher education, the content of professional training of future specialists in physical culture and sports is expanded and deepened, forms and methods of teaching are diversified, and innovative information technologies of teaching are used. Therefore, the formation of information and digital culture of specialists in physical culture and sports needs to be reconsidered in the context of informatization of education and traditional means of physical education.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and the development of their information and digital culture.
Results. The system of higher physical education has accumulated a sufficient number of various computer programs for general and special educational purposes, aimed at improving the quality of the process of application of physical education, which are original, high scientific and methodological level. However, there are no developments in the field of educational systems (systems with elements of artificial intelligence) based on multimedia didactic technologies, which would use a certain logic of the educational process and take into account the individual level of preparation of students, clarity, completeness of information material. In the system at a pace typical for each student. The new didactic organization of the information and educational environment of the institution of higher education requires the subordination of the use of means of physical education to the formation of information and digital culture of future specialists FK&S.
Conclusions. Existing multimedia resources are not sufficiently used in the training of future specialists in physical education and sports. Capacity building of the use of information technologies can occur only through the creation of educational and methodological support for the new generation. These include: multimedia teaching aids, electronic textbooks in the shells of distance learning, pedagogical simulators.

Формулювання проблеми. Глобальні зміни, що відбуваються на тлі переходу до цифрового суспільства, спричиняють незворотні зміни в освіті, які не просто повинні супроводжуватися впровадженням в освітній процес інформаційних технологій, а вимагають їх професійно-спрямованого застосування. Це передусім стосується підготовки майбутніх бакалаврів географії, які мають у навчальних планах дисципліни, опанування яких потребує високого рівня інформатичної підготовки, пов’язаної з допрофільним вивченням географічних інформаційних систем (ГІС).
Результати. У дослідженні висвітлено шляхи добору навчального матеріалу з інформатики, тематика якого відповідає професійному спрямуванню майбутніх бакалаврів географії. Як середовище для побудови елементарної ГІС використано пакет MS Office, що сприяє досягненню відповідних результатів: по-перше, ознайомленню майбутніх бакалаврів географії з плануванням ГІС, будовою елементарної ГІС і уточнення її складових елементів та механізмів роботи її основного інструментарію; по-друге, ознайомленню з ймовірним спектром застосування ГІС і розширення власних меж майбутньої професійної діяльності; по-третє, підвищенню рівня доступності з опанування ГІС-технологією майбутніми бакалаврами географії, які мають різний рівень інформатичної підготовки. В якості результату впровадження роботи з елементарною ГІС студенти опанують не тільки основні розділи інформатики, а й ознайомляться з картографією та зможуть працювати з картографічним матеріалом, а саме оцифровувати географічні карти, зображувати на них об’єкти, лінії, полігони, користуватися базами даних географічних об’єктів і створювати тематичні карти. Це стане підготовчим етапом, що передує професійному вивченню ГІС та сприяє профілізації майбутніх бакалаврів географії.
Висновки. Знання способу побудови елементарної ГІС у середовищі MS Office сприяє не тільки ефективному різнобічному, міцному й глибокому усвідомленню змісту навчального матеріалу з інформатики, а й набуттю практичних навичок роботи, як окремо з географічним матеріалом (даними, об’єктами) так і з ГІС в цілому, чим створює предумови розуміння роботи професійних ГІС та наближує користувачів до побудови типової ГІС.
Матеріали дослідження будуть корисними майбутнім вчителям географії й інформатики, які можуть, завдяки оволодінню технологією подубови елементарної ГІС в середовищі MS Office, здійснювати міжпредметний зв’язок, викладачам і студентам педагогічних університетів, слухачам системи післядипломної педагогічної освіти та усім, хто цікавиться ГІС.

Problem formulation. The global changes taking place on the background of the transition to a digital society are causing irreversible changes in education, which should not just be accompanied by the introduction of information technology into the educational process but also require their professionally oriented application. This primarily applies to the training of future geography bachelors, who have disciplines in their curricula, the mastery of which needs a high level of information training related to the pre-professional study of geographic information systems (GIS).
Results. The study highlights the ways of selecting educational material in computer science, the topic of which corresponds to the professional direction in geography. The use of MS Office is considered as an environment for building basic GIS, which contributes to the achievement of relevant results: first, to acquaint future geography bachelors with GIS planning, the structure of elementary GIS and clarification of its constituent elements and mechanisms of its main tools; an acquaintance with the probable spectrum of GIS application and expansion of own limits of the future professional activity; increasing the availability of GIS mastery in the terms of different levels of technical support for future geography bachelors. As a result of the introduction of work with elementary GIS, students will master not only the basic sections of computer science but also will get acquainted in parallel with cartography and will be able to work with cartographic materials, namely, digitize maps, depict objects, lines, polygons, use geographic databases and create thematic maps. This will be a preparatory stage when working with professional GIS and will gain practical application in future professional activity.
Conclusions. The possibilities of using the MS Office package in the process of teaching future geography bachelors the discipline of the information cycle are considered, which precedes the study of GIS, which not only agrees with its subject but also helps to improve the profiling of future professional activities of future geography bachelors. The research materials will be useful for future geography teachers and computer science, which can make interdisciplinary links in such a way, teachers and students of pedagogical universities, students of postgraduate pedagogical education, and anyone interested in geoinformation education.