Формулювання проблеми. Теоретичний аналіз результатів науково-педагогічних досліджень з проблем підготовки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії, вивчення практичного досвіду їх підготовки дозволили виявити протиріччя між потребою суспільства у професійно-компетентних фахівцях з фізичної терапії, ерготерапії та відсутністю спрямованості професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії на набуття достатнього досвіду фізичної реабілітації дітей дошкільного віку. З огляду на різноманітність напрацьованих у методології педагогічних досліджень варто конкретизувати застосування таких підходів до процесу підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку. У вимірі методологічного обґрунтування дослідження процесу професійної підготовки готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку набуває актуальності з’ясування змісту методологічних підходів.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Розкрито роль та значення методологічних підходів до формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, до яких включаємо системний, аксіологічний, професійно-діяльнісний, особистісно-орієнтований, здоров’язбережувальний, біоетичний підходи.
Висновки. Ґрунтуючись на визначених методологічних підходах до процесу підготовки майбутнього бакалавра з фізичної терапії, ерготерапії, у подальших дослідженнях важливо визначити сукупність принципів, які лежать в основі досліджуваного процесу формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку.

Problem formulation. Theoretical analysis of the results of scientific and pedagogical research on the problems of training future bachelors in physical therapy, ergotherapy, studying the practical experience of their training revealed contradictions between society's need for professionally competent specialists in physical therapy, ergotherapy and lack of focus of professional prepare to formation sufficient experience in physical rehabilitation of preschool children. Given the diversity of pedagogical research developed in the methodology, it is necessary to specify the application of such approaches to the process of training future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children. In measuring the methodological justification of the study of the process of professional training of future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children, it becomes important to clarify the content of methodological approaches.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. The role and importance in the formation of readiness of future bachelors of physical therapy and ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children have systemic, axiological, professional, personality-oriented, health, bioethical approaches.
Conclusions. Based on certain methodological approaches to the process of preparing a future bachelor of physical therapy, occupational therapy, in further research it is important to determine the set of principles underlying the process of forming the readiness of future bachelors of physical therapy and ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children.

Формулювання проблеми. Провідна роль у закладенні підвалин збереження здоров’я молоді належить не лише сім’ї, а й школі, де фізична культура як шкільний предмет покликана сформувати засади здорового способу життя. При цьому заклад загальної середньої освіти позиціонується як осередок, в якому створені необхідні умови для формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного, психологічного і соціального здоров’я всіх учасників освітнього процесу, а вчитель фізичної культури водночас має виступати і ініціатором створення такого осередку, і рушієм позитивних змін у діяльності закладу освіти в бік здоров’яформування й здоров’язбереження молоді на засадах гуманістичної педагогіки та основних принципів функціонування Нової української школи.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. Одержані результати підтвердили важливість впровадження в освітній процес ЗВО педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО. Бесіди, опитування в цілому підтверджують думку про те, що в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури в закладі вищої освіти не приділяється достатньої уваги інтерактивним методам роботи зі студентами, майбутні фахівці недостатньо задіяні в фізкультурно-оздоровчих та здоров’язбережувальних заходах, науково-дослідницькій роботі, що їх організовують та проводять науково-педагогічні працівники у напрямі здоров’язбереження та здоров’яформування.
Висновки. Орієнтація на формування компетентності «бути здоровим» обумовила запит на оздоровчу фізичну культуру, яка останнім часом займає провідні позиції у закладах освіти як в Україні, так і за кордоном. Основу оздоровчої фізичної культури складає здоровий спосіб життя людини, що складається з правил поведінки, харчування, думок, вчинків і звичок. Навчати здоровому способу життя необхідно з дитинства, щоб особа формувалася фізично, психологічно і духовно здоровою, а також відчувала потребу в здоровому способі життя.

Formulation of the problem. The leading role in laying the foundations for the health of young people belongs not only to the family, but also to the school, where physical education as a school subject is designed to form the foundations of a healthy lifestyle. The general secondary education institution is positioned as a center in which the necessary conditions are created for the formation, preservation and strengthening of physical, spiritual, psychological and social health of all participants in the educational process, and the physical education teacher must initiate the creation of such a center the engine of positive changes in the activities of the educational institution in the direction of health formation and health of young people on the basis of humanistic pedagogy and the basic principles of the New Ukrainian school.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. The obtained results confirmed the importance of introducing the pedagogical system of professional training of future physical education teachers to the organization of FOS ZZSO in the educational process. Methods of working with students, future professionals are insufficiently involved in physical culture and health and health activities, research work, organized and conducted by research and teaching staff in the field of health and health formation.
Conclusions. The focus on the formation of the competence to "be healthy" has led to a demand for health-improving physical culture, which has recently taken a leading position in educational institutions both in Ukraine and abroad. The basis of health physical culture is a healthy lifestyle, consisting of rules of conduct, nutrition, thoughts, actions and habits. It is necessary to teach a healthy lifestyle from childhood, so that a person is formed physically, psychologically and spiritually healthy, as well as feel the need for a healthy lifestyle.

Формулювання проблеми. Дозвіллєва діяльність є сферою вільного розвитку індивіда, що здійснюється відповідно до його потреб з метою отримання задоволення. Проте є підстави стверджувати, що у сфері дозвілля поширеними є гендерні стереотипи дискримінаційного характеру, які негативно впливають на формування дозвіллєвих орієнтацій чоловіків і жінок, доступ до активного і цікавого дозвілля.
Матеріали і методи. Для аналізу кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери, порівняння часових витрат чоловіків і жінок на повноцінний відпочинок та активне дозвілля, використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, узагальнення, систематизація), емпіричні (опитування), статистичні (порівняльний аналіз).
Результати. Актуалізація гендерного аспекту дозвілля уможливлює аналіз питань, пов’язаних з часовими витратами чоловіків і жінок на дозвілля, які відображають і відтворюють відкриту або приховану гендерну нерівність у цій сфері. Необхідність поєднання жінками трудової діяльності з неоплачуваною домашньою роботою значно зменшує кількість вільного часу і знижує можливість повноцінного відпочинку та активного дозвілля.
Проведене емпіричне дослідження щодо виявлення гендерних відмінностей у довіллєвому просторі продемонструвало гендерно стереотипізовані дозвіллєві орієнтації населення. З’ясування кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери жінок показав гендерно забарвлені «перешкоди» у виборі тих чи інших дозвіллєвих занять: брак вільного часу, сімейні обов’язки, небажання руйнувати соціально прийнятний імідж жінки-домогосподарки.
Висновки. Порівняльний аналіз дозвіллєвих практик чоловіків і жінок за кількісними параметрами продемонстрував: жінки мають набагато менше вільного часу для проведення активного і змістовного дозвілля, ніж чоловіки. Така ситуація призводить до поглиблення гендерної нерівності у сфері відпочинку і спричиняє орієнтованість дозвіллєвих занять передовсім на стать, а не на здібності та інтереси особистості.

The article analyzes the quantitative (time) resource of the leisure sector from the standpoint of gender approach, the comparison of time spent by men and women on full recreation and active leisure.
Formulation of the problem. Leisure activities are a sphere of free development of an individual, carried out in accordance with his needs, in order to obtain pleasure. However, there is reason to believe that in the field of leisure there are widespread gender stereotypes of a discriminatory nature, which negatively affect the formation of leisure orientations of men and women, access to active and interesting leisure.
Materials and methods. To consider the important resources available for the field, to compare periodically used men and women who are used, complex methods are used: theoretical (analysis, systematization), empirical (surveys).
Results. The need to combine a variety of work activities with unpaid housework has reduced the amount of free time and destroyed the possibility of recreation and active leisure. An empirical study to identify gender differences in the leisure space demonstrated gender stereotyped leisure orientations of the population. Finding out the quantitative resources of women's leisure showed gender-based "obstacles" in the choice of certain leisure activities: lack of free time, family responsibilities, unwillingness to destroy the socially acceptable image of a housewife.
Conclusions. A comparative analysis of leisure practices of men and women in quantitative terms showed that women have much less free time for active and meaningful leisure than men. This situation leads to the deepening of gender inequality in the field of recreation and causes the focus of leisure activities primarily on gender, rather than on the abilities and interests of the individual.

Формулювання проблеми. У статті через аналіз сутності поняття «критичного мислення», яке ототожнено із застосуванням навичок мислення високого рівня (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, суб’єктивної і об’єктивної оцінки інформації, зібраної суб’єктом учіння через спостереження, досвід, міркування, комунікації та рефлексію), розглянуто підходи, що є основою для формування й розвитку критичного мислення майбутніх фахівців.
Матеріали і методи: використано теоретичні методи – аналіз науково-педагогічних джерел, термінологічний і структурно-логічний аналіз для характеристики критичного мислення та обґрунтування методологічних підходів щодо його формування та розвитку.
Результати. Серед підходів, що позитивно впливають на формування й розвиток критичного мислення майбутніх фахівців нами відзначені: системний, аксіологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи. Обґрунтування обраних підходів базується на досвіді його використання іншими науковцями та їхній визначальній сутності.
Висновки: обрані підходи завдяки комплексному застосуванню забезпечують ефективне і цілісне формування й розвиток критичного мислення майбутніх фахівців, оскільки кожний з підходів відображає суттєву частину їхньої професійної дійсності. Перспективним у подальшому бачимо уточнення принципів загальнодидактичних і специфічних, які з урахуванням професії будуть сприяти розвитку критичного мислення майбутнього фахівця.

Problem formulation. In the article through the analysis of the essence of the concept of "critical thinking", which is identified with the use of high-level thinking skills (analysis, synthesis, generalization, systematization, subjective and objective evaluation of information collected by the subject through observation, experience, reasoning, communication and reflection), approaches that are the basis for the formation and development of critical thinking of future professionals are considered.
Materials and methods. Analysis of scientific and pedagogical sources, terminological and structural-logical analysis to characterize critical thinking and justification of methodological approaches to its formation and development were used as theoretical methods.
Results. Among the approaches that positively influence the formation and development of critical thinking of future professionals, we noted: systemic, axiological, competence, personality-oriented and activity approaches. The substantiation of the chosen approaches is based on the experience of its use by other scientists and their defining essence.
Conclusions. The chosen approaches due to the complex application provide effective and holistic formation and development of critical thinking of future professionals, as each of the approaches reflects a significant part of their professional reality. We see further clarification of the principles of general didactic and specific, which, taking into account the profession, will contribute to the development of critical thinking of the future specialist.

Формулювання проблеми. Актуальним є соціальний запит на професійну підготовку таких фахівців, які б володіли уміннями відновлення та зміцнення здоров’я, важливе значення для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту мають педагогічні умови, що обумовлюють ступінь їхньої готовності до здоров’явідновлювальної діяльності у процесі професійної діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності стане більш ефективною у випадку дотримання таких педагогічних умов: заохочення до самоосвітньої діяльності з опанування сучасних технологій відновлення здоров’я засобами ІОС ЗВО; педагогічна підтримка індивідуального вибору технологій відновлення здоров’я в умовах виробничої практики; посилення міжпредметних зв’язків через уведення інтегральних спецкурсів («Технології відновлення здоров’я фахівців ФКіС» 3 курс).
Висновки. У нашому дослідженні педагогічні умови – це відповідні педагогічні обставини, що сприяють або протидіють проявам педагогічних закономірностей, спричинених дією зовнішніх і внутрішніх факторів. Відтак, витікає потреба у створенні та впровадженні таких педагогічних умов, які забезпечать якісну підготовку майбутніх фахівців ФКіС до викристання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності.

Problem formulation. The social demand for professional training of such specialists who would have the skills to restore and strengthen health is important, it is important for effective professional training of future specialists in physical culture and sports are pedagogical conditions that determine the degree of their readiness for recovery in the process of professional activities.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. Training of future specialists in physical culture and sports for the use of health-improving technologies in professional activities will be more effective if the following pedagogical conditions are met: encouragement of self-educational activities to master modern technologies of health recovery by means of IOS; pedagogical support of individual choice of technologies of restoration of health in the conditions of industrial practice; strengthening interdisciplinary links through the introduction of integrated special courses ("Technologies for restoring the health of specialists FC&S" 3rd year).
Conclusions. In our study, pedagogical conditions are appropriate pedagogical circumstances that contribute to or counteract the manifestations of pedagogical patterns caused by the action of external and internal factors. Therefore, there is a need to create and implement such pedagogical conditions that will provide quality training for future specialists of FC&S to use health and recovery technologies in professional activities.