Анотація. У статті розглядається проблема дослідницької підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Висвітлено особливості підготовки вчителя-дослідника як важливу умову формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця. Зроблено аналіз наукових праць і вклад вчених з даної проблематики. Розглянуто основні етапи і значення констатувального експерименту. Мета, якого полягала в тому, щоб виявити, як відбувається формування дослідницьких умінь студентів в процесі вивчення дисциплін природничого циклу протягом навчання у вищому навчальному закладі. Виявлено причини наявних недоліків і намітити шляхи підвищення ефективності формування в студентів дослідницького вміння як системно-ієрархічної категорії.
Проаналізовано ставлення вчителів до використання дослідницького навчання в процесі роботи з учнями. Наведено приклади запитань анкети для вчителів і відповідей у відсотках. Виявлено основні труднощі (нестача часу на занятті для експерименту, нестача обладнання, реактивів тощо). Здійснено аналіз рівнів сформованості у студентів компонентів дослідницьких умінь, а саме: мотиваційного, когнітивного, операційного та рефлексивного. Наведено характеристику і основні ознаки кожного рівня. Проаналізовано відповіді студентів на питання і завдання окремо кожного рівня.
В підсумку закцентовано увагу на необхідності формування дослідницьких умінь у майбутніх вчителів природничих дисциплін під час професійної підготовки у вищому навчальному закладі

Abstract. Moskalуuk N.V. Analysis of the levels research skills of students - future teachers а natural sciences: the ascertaining stage of pedagogical experiment.
The problem of the research training of students in higher education. The peculiarities of teacher training and researcher as a important condition for the formation of future professional competitiveness. The analysis of scientific works and contributions scientists with this subject. The main the ascertaining stages and importance experiment. The goal, which was to discover how the formation of research skills of students in the study subjects during the natural cycle of study in higher education. The reasons existing shortcomings and identify ways to improve the formation of students research skills as system-hierarchical categories.
Analyzed the ratio of teachers to use research in the work with students. The basic difficulty. Examples of survey questions and answers for teachers as a percentage. The basic problems (lack of time to experiment in class, lack of equipment, reagents, etc.). The analysis of the levels of the students' research skills components, namely: motivational, cognitive, operational and reflexive. The characteristic and main features of each level. Analyzed the students answers to questions and tasks of each level separately.
As a result attention to the need to develop research skills of the teachers of natural sciences during training in higher education.

Анотація. У статті проаналізовано й виявлено необхідність розробки інтегрованих елективних курсів з вищої математики для студентів технічних вищих навчальних закладів. Визначено поняття «елективні курси», розглянуто класифікацію елективних курсів, їх цілі та завдання. Наведено основні принципи добору навчального матеріалу для змісту елективних курсів. Виокремлено вимоги до змісту навчальної програми елективних курсів, яка спрямована на забезпечення варіативного компонента змісту навчання аналітичної геометрія. Вона вказує на основні методологічні підходи до добору та конструювання змісту елективних курсів, визначає їх тематику і характеризує технології оволодіння ними. Запропоновано змістове наповнення елективного курсу з аналітичної геометрії «Прикладне застосування елементів аналітичної геометрії», який доповнює і розширює існуючий курс вищої математики, зокрема з розділу аналітичної геометрії, ознайомлює студентів з геометричними методами розв’язування прикладних задач, необхідних для їх подальшої освіти, розширює математичний кругозір, сприяє формуванню математичної компетенції й стійкого інтересу до вивчення вищої математики, орієнтує студентів на індивідуалізацію і соціалізацію навчання, на підготовку до майбутньої професійної діяльності

Abstract. Mihaylenko I., Nesterenko V. Methodical principles of integrated development of elective courses in analytical geometry for students of technical universities. The article analyzed and identified the need to develop integrated elective courses in higher mathematics for students of technical higher educational institutions. Define the concept of "elective courses", the classification of elective courses, their goals and objectives. The basic principles of selection of educational material for the content of elective courses. Allocated requirements to the content of the curriculum of elective courses, which aims to ensure the variable components of the training content analytic geometry. It points to a basic methodological approaches to the selection and construction of content elective courses, determine their issues and describes technologies of mastering them. A semantic filling elective course in analytic geometry "Application use elements of analytic geometry" that complements and extends the existing course of higher mathematics, in particular analytic geometry section, acquaints students with geometric method for solving applied tasks necessary for their further education, expanding Mathematics horizons, promotes mathematical competence and sustained interest in the study of higher mathematics, directs students to the individualization and socialization training to prepare for future careers.

Анотація. В умовах становлення інформаційного суспільства та інтенсивної інформатизації освіти особливої уваги набуває питання використання електронних освітніх ресурсів в начально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Це вимагає формування відповідних умінь у майбутніх учителів, які ми назвали інформаційно-проектувальні. У статті наведено приклади видів діяльності, де можливе формування відповідних умінь. Описано організацію окремих видів діяльності під час вивчення дисципліни «Методика застосування електронних освітніх ресурсів під час навчання фізики». Докладно описано конструктив організації діяльності студентів з віртуальною комп’ютерною моделлю. Акцентовано увагу на можливості формування інформаційно-проектувальних умінь під час роботи з віртуальними лабораторіями, зокрема комплексом NOVA-5000. Наведено перелік дидактичних матеріалів, які студенти самостійно розробляють  до уроку, що включає постановку демонстраційного експерименту та використання електронних освітніх ресурсів.

Abstract. Mislitska N.A. The formation of information-and-design abilities of future teachers of physics. In the context of the information society and intensive informatization of education the use of electronic educational resources in the educational process at secondary schools receives special attention. This requires the development of appropriate skills among future teachers which we have called information- and -  design. The article gives examples of activities enabling the formation of the relevant skills. The organization of certain activities in the study of the discipline "Methods of use of electronic educational resources for teaching physics" is described. The organization of students’ constructive work with a virtual computer model is described. Special attention is paid to the possibility of the formation of information-and-design skills when working with virtual laboratories the NOVA-5000 complex in particular. The list of teaching materials, which students develop independently before a lesson is given. It includes the conduct of demonstration experiments and the use of electronic educational resources.

Анотація. В статті висвітлено методичні проблеми викладання у вищих навчальних закладах. Велика увага приділена застосуванню різних форм та методів навчання в вищій школі.
Вказано, що одною з основних форм подачі теоретичного матеріалу є проведення лекційних занять. В статті зауважено, що монотонний виклад матеріалу варто замінити введенням проблемних лекцій, в процесі яких студенти вчаться формулювати висновки, співставляти факти та аналізувати ситуацію. Відмічено, що не будь-який теоретичний матеріал можна подати, як створення та ліквідацію проблеми. Тому варто посилити ефективність таких лекцій за рахунок чіткої її структури, забезпечення студентів під час лекції друкованого матеріалу та електронної версії питань, що розглядалися. Крім того необхідно звернути увагу, що проведення занять у режимі презентації Місrosoft Office РоwerРоint є наочними і студенти більш зацікавлено приймають участь в їх обговоренні.
В статті вказано, що класичні семінарські заняття можна замінити новітніми формами такими, як конференція, диспут, науковий діалог, семінар-презентація. Зауважено, що перевагою цих форм є уміння робити висновки студентами і висловлення власних роздумів. Крім того обговорення проблеми в аудиторії підводить під пошук напрямів її розв’язання. Невід’ємною є і психологічна готовність студентів висловлювати свої міркування з приводу обговорюваних питань.
Не менш важливою є лабораторно-практичне заняття, в процесі якого студент набуває практичних навичок здобутого теоретичного матеріалу. Крім того важливим є  підсумковий етап, який передбачає систематизувати здобуті знання та вміння і зробити відповідні висновки.
Щодо контролю, то варто використовувати комп’ютерні програми, що дадуть можливість перевірити рівень знань та вмінь студентів на різних етапах навчання.
Як висновок, відмічено, що підвищуючи професіоналізм викладача вищої школи, ми підвищуємо зацікавленість студента, а тим самим і рівень його теоретичної та практичної підготовки

Abstract. Melnishenko E. Features methods and forms of education in higher educational institutions.
In the article highlighted the methodological problems of teaching in higher education. Much attention is paid to using of various forms and methods of teaching in higher education.
Indicated that the main kind of theoretical material presentation is theoretical lectures. The article noted that monotonous presentation of the material should be replaced by introduction of problem lectures, during which students learn to formulate opinions, facts correlate and analyze the situation. Noted that not any theoretical material can be presented as the creation and elimination of the problem. Therefore it is necessary to strengthen the effectiveness of lectures through its clear structure, to provide students during lectures printed material and electronic version of the discussed  issues. Also it’s necessary to note that training conducting in Microsoft Power Point presentation mode is more visible and more interesting for students which participate in the discussion.
The article stated that the classical workshops can be replaced by new forms such as conferences, debates, scientific dialogue and seminar presentation. Noted that the benefit of these forms is the ability to make conclusions by students and their thoughts expressing. Besides discussion in the classroom it helps in the solution searching.  Psychological readiness of students to express their views on the discussed issues is also integral part of it.
No less important is the practical laboratory sessions, during that students gain practical skills of the acquired theoretical material. Also important is final stage that involves the acquired knowledge systematizing and skills to make appropriate conclusions.
As to control, it is necessary to use computer programs that will allow students knowledgeand skills testing in various stages of training.
In conclusion, noted that by the increasing professionalism of the teacher of high school, we increase the interest of students, and thereby also level of theoretical and practical training.

Аннотация.  В исследовании рассматриваются сущность и главные компоненты контекстного обучения студентов в аспекте педагогического обеспечения повышения практико-ориентированной направленности учебного процесса в ВУЗе, обеспечивающего эффективную профессиональную подготовку будущих специалистов. Автор придерживается позиции, что согласно технологии контекстного обучения, деятельность студента отражается в деятельностной, а соответственно активной модели его подготовки в ВУЗе. Предметное содержание деятельности будущего студента проектируется как определенная система учебных проблемных ситуаций, приближенных к профессиональным. Овладение социальными ролями в рамках профессии происходит параллельно с учебным процессом через организацию совместной деятельности будущих специалистов. Этому способствует проблемный подход в обучении, приоритетный в последнее время в связи с его ориентацией на развитие самостоятельности и продуктивной деятельности личности будущего специалиста.
Сущность применения технологии контекстного обучения заключается в том, что студентам предъявляются специально разработанные учебно-методические материалы в форме задач (проблем), реальных ситуаций их профессиональной области. Существуют разные классификации кейсов, ситуаций (ситуация-иллюстрация, ситуация-упражнение, ситуация-оценивание, ситуация-проблема).
Среди преимуществ контекстного обучения отмечается его интегративный характер, сочетающий в себя ряд других технологий; его ресурсные возможности, в формировании адаптационных механизмов личности к профессии, соответствие результатов обучения запросу современного общества; универсальным средством в подготовке к профессиональной деятельности.

Abstract. Mamychenko S.A. The essence and the main components of contextual training of students. The study examines the nature and the main components of contextual training of students in the aspect of pedagogical support of increase of the practice-oriented directionality of the educational process at the university, providing the effective training of future specialists. The author takes the position that, according to the context of learning technology, student activities is reflected in the activity-related, and therefore the active model of his training at the university. The subject matter of the activities of the future student is projected as a definite system of education of problematic situations, close to professional. Mastering social roles within the profession takes place in parallel with the educational process through the organization of joint activity of future specialists. This contributes to a problematic approach to learning, a priority in recent years due to its focus on the development of independence and productive activity of the future specialist.
The essence of the application of contextual learning technology lies in the fact that specially designed training materials are presented to the students in the form of tasks (problems), real situations of their professional field. There are different classifications of cases, situations (situation-illustration, situation-exercise-evaluation of the situation, the situation-problem).
Among the benefits of contextual learning there are: its integrative character, which combines a number of other technologies; its resource opportunities in the formation of adaptive mechanisms of the person to the job matching learning outcomes demand of modern society; versatility as a didactic tool in preparation for professional activities.