Анотація. Сучасні учні та студенти живуть у візуально наповненому світі. Збільшується візуальна складова всіх сфер життя людини, що призводить до зміни способу сприйняття інформації. У сучасному світі відбувається «візуальний поворот», він проявляється у зростанні ролі образності в повсякденному житті людини і в загостренні теоретичного інтересу до візуальної складової соціальної реальності. Потреба у формуванні навичок роботи з візуальними матеріалами (пошук, інтерпретація, оцінка, створення тощо) стає необхідною складовою сучасно] освіти. В цьому контексті починає формуватися словник «візуальної» освіти. Досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із термінологічним полем, із змістом кожної з цих категорій та їх співвідношеннями.
Аналіз науково-педагогічних джерел для визначення змістового наповнення понять «наочність», «візуалізація», «візуальне мислення» та їх співвідношення.
У педагогіці наочність розуміють як один з основних принципів дидактики, відповідно до якого навчання базується на конкретних образах, що безпосередньо сприймаються суб’єктами навчання Наочність не обов’язково пов’язувати з візуальним сприйняттям об’єкту, оскільки у процесі утворення психічного образу беруть участь усі органи чуттів людини. Отже, наочність ототожнюють з образом навчального об’єкта у свідомості суб’єкта навчання. Це може бути не лише деяке зображення, яке характеризує навчальний об’єкт, а і деяке психічне утворення, яке виникає у свідомості індивіда при згадці про навчальний об’єкт.
У тлумаченні терміну «візуалізація» можна говорити про одностайність думок у сприйнятті деякого об’єкту через зір, тобто через наочний образ. Але разом з тим походження терміну від англійського visualization як похідної від дії вимагає дії. Тому візуалізацію варто сприймати як процес унаочнення навчального матеріалу, що вимагає не тільки відтворення зорового образу, а й процес його конструювання.
Візуальне мислення – це діяльністю розуму, завдяки якому з’являється можливість здійснити переклад з однієї мови (формату, способу) подання об’єкта на іншу, осмислити зв’язки й відношення між його структурними одиницями.
Модернізація освіти призводить до інтенсивного оновлення її поняттєво-термінологічного апарату. Оскільки останнім часом візуалізація стає однією з найпопулярніших форм представлення інформації і починає формуватися словник «візуальної» освіти, науковці майже завжди у своїх дослідженнях пропонують авторські варіанти формулювань понять. Внаслідок цього виникає понятійний дисонанс, розібратися з яким дозволять результати проведеного дослідження.

Abstract. Modern pupils and students live in a visually impassioned world. The visual component of all spheres of human life increases, which leads to a change in the way information, is perceived. In the modern world there is a "visual turn", it manifests itself in the growth of the role of imagery in everyday life of man and in aggravation of the theoretical interest in the visual component of social reality. The need for skills in working with visual materials (search, interpretation, evaluation, creation, etc.) becomes a necessary component of modern education. In this context, the vocabulary of "visual" education begins to form. It is difficult for the researcher, who begins his scientific searches for this topic, to understand the terminology field, the content of each of these categories and their relationships.
Analysis of scientific and pedagogical sources to determine the content content of the concepts of "visibility", "visualization", "visual thinking" and their relationship.
Results. In pedagogy, visibility is understood as one of the main principles of didactics, according to which learning is based on specific images that are directly perceived by subjects of learning. Visibility is not necessarily associated with visual perception of an object, since in the process of formation of a mental image participate all organs of human senses. Thus, visibility is identified with the image of the educational object in the mind of the educatee. This may not only be some image that characterizes the educational object, but also some mental education that occurs in the mind of the individual when referring to the educational object.
In the interpretation of the term "visualization" we can talk about unanimity of thoughts in perception of a certain object through vision, that is, through the visual image. However, at the same time the origin of the term from English “visualization” as a derivative of action requires action. Therefore, visualization should be perceived as a process of explanation of educational material, which requires not only the reproduction of the visual image, but also the process of its creation.
Visual thinking is the activity of the mind, through which it becomes possible to translate the presentation of an object from one language (format, method) to another, to comprehend the relationships and relations between its structural units.
Modernization of education leads to an intensive renewal of its conceptual terminology apparatus. Since recent visualization has become one of the most popular forms of information representation and the vocabulary of "visual" education is beginning to form, scientists always in their research offer author's variants of formulating of concepts. As a result, there is a conceptual dissonance, which will be solved by the results of the study.

Анотація. Постіндустріальний час, в якому наше суспільство нині існує, характеризується стрімким поширенням інформаційних технологій, зростанням важливості комунікаційних мереж і супроводжувалося процесами оцифровки даних. Означені тренди стали невіддільною частиною повсякденного життя і обумовили появу принципово нових способів навчання, спілкування і професійної діяльності, які базуються на інформаційних/цифрових технологіях. Враховуючи те, що поняття інформаційних технологій поширюються на всі сфери діяльності людини, доцільним є їхній розгляд крізь призму професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС. Актуальність формування та розвитку інформаційно-цифрової культури фахівця та осмислення її основних компонентів (складових) наразі усвідомлюється на державному рівні. У процесі професійної підготовки майбутні фахівці галузі ФКіС мають глибоко усвідомити, що лише володіючи достатнім рівнем технологічної й інформаційної підготовленості, молодий фахівець галузі ФКіС здатний адекватно діяти в навколишньому світі, орієнтуватися в проблемних ситуаціях, знаходити раціональні способи розв’язання професійних проблем і бути конкурентоспроможним на ринку праці, що приводить до все більш широкого використання цифрових технологій у професійній діяльності. Інформаційно-цифрова культура створює основу майбутнім фахівцям ФКіС для безперервного навчання, допомагає розширювати горизонти їхніх наукових досліджень, а також зумовлює підвищення рівня їхніх знань у питаннях пошуку, обробки, використання та збереження інформації. При цьому майбутній фахівець орієнтується на ті цінності, які є найбільш значущими для нього на даний момент і в перспективі відповідають його інтересам. Від розмаїття цінностей особистості, які увиразнюють її унікальність (аксіологічне «Я») залежить формування нових цінностей, які обумовлюють перехід у мотиви професійної діяльності. Принцип історизму розкривається через аналіз змісту історичних процесів розвитку галузі ФКіС, характеристику методів та інших пізнавальних процедур і через з’ясування їх евристичного значення для цифровізації галузі ФКіС. Загальний огляд розвитку галузі ФКіС в сукупності ґрунтовно впливає на формування інформаційного мислення суб’єктів навчання, дає можливість усвідомити зв’язки між фактами в їх історичному розвитку, зробити відповідні висновки, чим вплинути на рівень сформованості інформаційно-цифрової культури.

Abstract. The post-industrial era in which our society now exists is characterized by the rapid spread of information technology, the growing importance of communication networks and was accompanied by data digitization processes. These trends have become an integral part of everyday life and have led to the emergence of fundamentally new ways of learning, communication and professional activities based on information / digital technologies. Given the fact that the concepts of information technology apply to all areas of human activity, it is advisable to consider them through the prism of professional training of future specialists FC&S. The relevance of the formation and development of information and digital culture of the specialist and understanding of its main components (components) is now realized at the state level. In the process of professional training, future specialists of the FC&S industry should be deeply aware that only with a sufficient level of technological and information training, a young FC&S specialist is able to act adequately in the world, navigate in problematic situations, find rational ways to solve professional problems and be competitive. Labor market, which leads to the increasing use of digital technologies in professional activities. Information and digital culture creates a basis for future specialists of FC&S for lifelong learning, helps to expand the horizons of their research, as well as increases the level of their knowledge in the search, processing, use and storage of information. In this case, the future specialist focuses on those values ​​that are most important to him at the moment and in the long run meet his interests. The formation of new values, which determine the transition to the motives of professional activity, depends on the diversity of personal values ​​that express its uniqueness (axiological "I am"). The principle of historicism is revealed through the analysis of the content of historical processes of development of the FC&S industry, the characteristics of methods and other cognitive procedures and through the clarification of their heuristic significance for the digitization of the FC&S industry. The general review of the development of the FC&S industry as a whole thoroughly influences the formation of information thinking of subjects, gives the opportunity to understand the connections between the facts in their historical development, to draw appropriate conclusions than to influence the level of information and digital culture.

Анотація. Однією з актуальних проблем у сфері професійної освіти є проблема створення неперервної системи освіти – єдиної системи освіти людини впродовж її життя, в рамках якої вона може здійснити вибір освітньої траєкторії згідно зі своїми індивідуальними потребами та особливостями, а також викликами ринку праці та перспективами розвитку виробництва й суспільства. В.А. Баженов та Л.Є. Пелевін вважають, що неперервна освіта на рівні держави має враховувати реалії сьогодення та забезпечувати певну захищеність учнів і студентів.
Мета статті: охарактеризувати професійну підготовку учителя математики в системі неперервної освіти.
Визначено та обґрунтовано принципи неперервної підготовки майбутніх вчителів математики; розглянуто підходи до побудови і розвитку системи неперервної професійної освіти та шляхи її реалізації в практиці вищих навчальних закладів педагогічного профілю. Розглянуто структуру підготовки вчителів математики, яку можна представити у вигляді двох основних періодів: базового, що містить навчання особи та завершується отриманням диплому про вищу освіту за обраною спеціальністю, та діяльнісного, який є періодом професійної діяльності (педагогічної) і охоплює майже 40 років, протягом яких особа підвищує свій професійний та соціальний статус, використовуючи при цьому різні форми післядипломної освіти.
Теоретично обґрунтовані і сформульовані принципи неперервної підготовки вчителя математики в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності, а саме: спадкоємність підготовки; прогностичність підготовки; спільність підходів до інформаційної діяльності та інформаційної взаємодії в педагогічній діяльності; фундаментальність і практична спрямованість підготовки; інваріантність і варіативність підготовки; комплексність підготовки в аспекті реалізації основних напрямків інформатизації освіти.

Abstract. One of the urgent problems in the field of vocational education is the problem of creating a continuous education system a single system of human education throughout his life, in which he can choose the educational trajectory according to their individual needs and characteristics, as well as labor market challenges and production prospects. society. V.A. Bazhenov and LE Pelevin believes that continuing education at the state level should take into account the realities of today and provide some protection for pupils and students.
The purpose of the article: Given these studies, within the article to describe the system of continuing education of future math teachers.
The article analyzes the scientific literature on the issues of professional training of future math teachers; the principles of continuous training of future math teachers are determined and substantiated; approaches to the construction and development of the system of continuing professional education and ways of its implementation in the practice of higher educational institutions of pedagogical profile are considered. The structure of math teachers' training is considered, which can be represented in the form of two main periods: basic, which includes personal training and ends with a diploma of higher education in the chosen specialty and activity, which is a period of professional activity (pedagogical) and covers almost 40 years. a person increases his professional and social status, using various forms of postgraduate education.
Theoretically substantiated and formulated principles of continuous training of math teachers in the field of using ICT tools in professional activities, namely: continuity of training; predictability of training; common approaches to information activities and information interaction in pedagogical activities; fundamentality and practical orientation of training; invariance and variability of training; complexity of training in the aspect of realization of the basic directions of informatization of education.

Анотація. У статті розглянуто сутність і структуру здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей. Дано тлумачення поняття здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей як інтегральної динамічної якості особистості, що проявляється в мотивації, потребах і ціннісних орієнтаціях на здоровий спосіб життя, знаннях про здоров’я та його складові, способи і методи його збереження, зміцнення та відновлення, вміннях регулювати професійну діяльність з урахуванням можливих шкідливих впливів на власне здоров’я і здоров’я оточення, а також рефлексію по відношенню до здійснення професійної діяльності і власного здоров’язбереження. У структурі здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей виділено: особистісний (включає мотиви, цілі, цінності, потреби в здоров’язбереженні, стійкий інтерес до збереження власного здоров’я та ведення здорового способу життя), гностичний (визначається наявністю у студентів знань про здоров’язбереження та здоровий спосіб життя), діяльнісний (характеризується мірою дотримання студентом здорового способу життя та рівнем усталеності навичок власного здоров’язбереження), поведінковий (передбачає наявність прагнень до саморозвитку і самовдосконалення щодо здоров’язбереження, а також рефлексію по відношенню до власного способу життя).
Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, компетентність, студенти технічних спеціальностей, здоров’я, професійна підготовка.

Abstract. The article examines the essence and structure of the competence "to be healthy" of students of technical specialties. The interpretation of the concept of competence "to be healthy" of students of technical specialties is given as an integral dynamic characteristic of a personality, manifested in motivation, needs and value orientations towards a healthy lifestyle, knowledge about health and its components, ways and methods of its preservation, strengthening and restoration, the ability to regulate professional activities taking into account possible harmful effects on their own health and the health of others, as well as reflection in relation to the implementation of professional activities and their own health care. In the structure of competence "to be healthy" of students of technical specialties, the following are distinguished: personal (includes motives, goals, values, needs for health preservation, a steady interest in maintaining their own health and maintaining a healthy lifestyle), gnostic (determined by the students' knowledge of preserving health and healthy lifestyle), activity (characterized by the degree of student compliance with a healthy lifestyle and the level of sustainability of skills of their own health preservation), behavioral (provides for the desire for self-development and self-improvement in health preservation, as well as reflection in relation to their own way of life).

Анотація. У статті представлено специфіку організації інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти (ІОС ЗВО). Особлива роль при цьому належить закладам вищої освіти, які в межах спеціально створеного інформаційно-освітнього середовища мають можливість сприяти розвитку такої культури через використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій та поглиблену інтеграцію засобів спеціалізованого професійного спрямування з якісним інформаційним забезпеченням усіх освітніх компонентів. Під інформаційно-освітнім середовищем ЗВО будемо розуміти цілеспрямовано побудовану в межах освітньої діяльності ЗВО систему, яка включає електронні ресурси навчального, наукового, популярного характеру, інформаційні технології їх використання (електронні, дистанційні, мобільні), засоби організації та управління освітньою діяльністю через офіційні канали електронної комунікації. Упровадження ІОС надає додаткові можливості, серед яких відзначимо організацію освітнього процесу з використанням сучасного інформаційних технологій, можливість побудови індивідуальних освітніх траєкторій для кожного. Також до важливих аспектів упровадження ІОС відносимо широкі можливості щодо дотримання засад академічної доброчесності. Мобільне навчання є сучасним напрямком розвитку систем дистанційної освіти із застосуванням мобільних телефонів, смартфонів, КПК, електронних книжок. Технологія мобільного навчання передбачає наявність доступу до локального та віддаленого контенту. ІОС ЗВО може бути використано в різних організаційних формах навчання (очна, заочна, екстернатна та дистанційна), а тому обов’язково включає web-бібліотеку електронних освітніх ресурсів (електронних підручників, посібників, методичних рекомендацій, словників, довідників, лабораторних практикумів), яку побудовано на основі Web-технологій і яка передбачає вбудовану довідково-пошукову систему.

Abstract. The article presents the specifics of the organization of the information and educational environment of the institution of higher education (IOS). A special role belongs to higher education institutions, which within the specially created information and educational environment have the opportunity to promote the development of such culture through the use of modern pedagogical and information technologies and in-depth integration of specialized professional tools with quality information support of all educational components. Under the information and educational environment of free economic education we will understand the system purposefully constructed within the educational activity of free economic education, which includes electronic resources of educational, scientific, popular character, information technologies of their use (electronic, remote, mobile), means of organization and management of educational activity. communications. The introduction of IOS provides additional opportunities, among which we note the organization of the educational process using modern information technology, the ability to build individual educational trajectories for everyone. Also important aspects of IOS implementation include ample opportunities to adhere to the principles of academic integrity. Mobile learning is a modern direction of development of distance education systems with the use of mobile phones, smartphones, PDAs, e-books. Mobile learning technology provides access to local and remote content. IOS ZVO can be used in various organizational forms of education (full-time, part-time, external and distance), and therefore necessarily includes a web-library of electronic educational resources (electronic textbooks, manuals, guidelines, dictionaries, reference books, laboratory workshops), which built on the basis of Web-technologies and which provides a built-in help and search system.