Анотація. Стаття присвячена проблемі підготовки кваліфікованих фахівців, які розроблятимуть і запроваджуватимуть інноваційні технології в індустрії моди. Стрімкий розвиток технологій у сучасному світі вимагає від освіти безперервного оновлення змісту підготовки фахівців з огляду не лише на сучасний, а й на прогнозований стан розвитку галузі, у якій працюватиме випускник закладу освіти. Метою статті є виокремлення педагогічних умов підготовки фахівців швейної галузі із застосуванням прогностичних моделей. Педагогічними умовами підготовки фахівців швейної галузі з застосуванням прогностичних моделей є такі зовнішні обставини, реалізація яких зробить можливим підготовку майбутніх фахівців, готових до провадження професійної діяльності в умовах сучасного та прогнозованого швейного виробництва.
До педагогічних умов належать: 1) підпорядкування прогностичної моделі підготовки системі цілей підготовки фахівців швейної галузі в закладах освіти, що полягають у формуванні ключових і професійних компетенцій фахівців швейної галузі; 2) узгодження змісту прогностичної моделі підготовки фахівців із прогнозом інноваційного розвитку індустрії моди; 3) розроблення методики впровадження прогностичної моделі професійної підготовки фахівців у закладах освіти швейного профілю, що охоплює методи навчання, форми навчання, методику реалізації міжпредметних зв’язків, шкалу оцінювання навчальних досягнень студентів; 4) наявність організаційного, програмного, технічного й кадрового забезпечення для впровадження прогностичної моделі підготовки в навчальний процес закладів освіти швейного профілю. Визначені етапи впровадження прогностичної моделі в закладі освіти: підготовчий етап; розробка моделі впровадження; реалізація та інсталяція; застосування моделі в навчальному процесі. Окреслений перелік комп’ютерних програм для інсталяції та вивчення в закладі освіти швейного профілю: для керування компонентами системи; для створення документів; для обміну інформацією; CAD-підсистеми. Обґрунтовані переліки технічного забезпечення прогностичної моделі: мінімальний, бажаний, прогностичний.

Abstract. The article is devoted to the problem of training qualified specialists who will develop and implement innovative technologies in the fashion industry. The rapid development of technologies in the modern world requires continuous education updating the content of training taking into account not only the present, but also on the predicted state of development of the industry, which will run graduate schools. The aim of the article is the selection of pedagogical conditions of training of sewing industry with the use of predictive models. Pedagogical conditions of training of sewing industry with the use of predictive models there are external circumstances, the realization of which will make possible the training of future professionals, ready to produce professional work in current and foreseeable conditions of clothing manufacture.

To pedagogical conditions include: 1) submission of a predictive model training system, the training of professionals of fashion industry in educational institutions, which consist in the formation of core and professional competencies of specialists and apparel industry; 2) content negotiation a predictive model, of training the forecast of innovative development of the fashion industry; 3) develop methods of implementing a predictive model of professional training of specialists in educational institutions of sewing profile covers teaching methods, forms of training, methodology of realization of intersubject links, grading scale of students ' educational achievements; 4) the presence of organizational, programmatic, technical, and personnel support for the implementation of a predictive model of training in educational process of educational institutions of sewing profile. The stages of implementing a predictive model in the school: a preparatory stage; development of a model of implementation; implementation and installation; application of the model in the learning process. Defined list of computer programs for installing and learning in the school sewing profile: to manage components of the system; to create; to exchange information; the CAD subsystem. Reasonable lists technical support prognostic model the minimum, desired, prognostic.

Анотація. У статті порушено проблему класифікації навчальних засобів фізики з урахуванням сучасних засобів навчання, що виникли як результат стрімкого розвитку сучасних інформаційних технологій. Pозглянуто найпоширеніші класифікації засобів навчання, у яких ці засоби розподіляються на основі наступних підходів: за складом об’єктів, за відношенням до джерел, за складністю, за способом використання, за особливостями будови, за характером впливу, за носієм інформації, за відношенням до технологічного прогресу, за рівнями змісту освіти. Більшість авторів у своїх класифікаціях практично не враховують ті засоби, які виникли як наслідок швидкого розвитку сучасних інформаційних технологій і, зокрема, розвитку всесвітньої мережі Інтернет. На нашу думку, постає необхідність принципово нової сучасної класифікації дидактичних засобів, у якій були б враховані сучасні тенденції. З урахуванням стрімкого розвитку фізичної науки засоби навчання фізики у вищій школі також мають бути сучасними. Тому вони потребують більш розширеного аналізу і більш ґрунтовної класифікації. На основі класифікації Д.Н. Луферова розроблено власну класифікацію засобів навчання фізики. Ми виділили дві основні групи дидактичних засобів з фізики: базові та інноваційні. Під базовими засобами навчання будемо розуміти традиційні інструменти діяльності вчителя і учнів. Базова частина навчально-методичного комплексу допускає варіювання складових в залежності від дидактичних цілей. Сюди входять матеріальні (підручники, посібники, плакати, різноманітне лабораторне та демонстраційне обладнання) та ідеальні (слово вчителя) об’єкти, без яких неможливий навчальний процес. До інноваційних засобів навчання ми віднесли додаткові навчальні засоби, що передбачають використання складних технічних пристроїв. До них входять технічні та комп’ютерні засоби навчання. Технічні засоби включають в себе: аудіальні, візуальні, аудіовізуальні. До комп’ютерних засобів відносяться мультимедійні і мережеві дидактичні засоби. У запропонованій нами оновленій класифікації засобів навчання фізики більша увага приділена сучасним дидактичним засобам, які виникли в процесі розвитку сучасних інформаційних технологій. Дана класифікація є досить простою і універсальною, завдяки чому вона може бути використана педагогами при організації навчального процесу з фізики з метою підвищення його ефективності.

Abstract. The problem of classification of educational means of physics, taking into account modern tools of training, which arose as a result of the rapid development of modern information technologies is considered in the paper. The article deals with the most common classifications of teaching methods in which these tools are divided and grouped on the basis of the following approaches: the composition of objects, the relation to the sources, the complexity, the way of use, the characteristics of the structure, the nature of influence, the carrier of information, the relation to technological progress, the levels of educational content. Most authors in their classifications do not take into account the means that arose as a consequence of the rapid progress of modern information technology, the development of the World Wide Web in particular. In our opinion, there is a need for a fundamentally new modern classification of didactic means, which would take into consideration current trends. In view of the rapid development of physical science, the means of teaching physics at higher educational establishments should go along the technical advancement. Therefore, they require more extensive analysis and a more thorough classification. On the base of classification of D.N. Lufarov our own classification of methods  for teaching physics was developed. We have identified two main groups of physics teaching materials: basic and innovative. Under the basic means of teaching we will understand traditional tools of teachers’ activities. The basic part of teaching-methodical complex allows variation of components depending on the didactic objectives. Those components include material (textbooks, manuals, posters, various laboratory and demonstration equipment) and ideal (the word of the teacher) objects, without which the educational process is impossible. Innovative training tools are additional educational methods that involve the use of sophisticated technical devices. These involve technical and computer training facilities. Technical facilities include: audio, visual, audiovisual ones. Computer tools include multimedia and networked didactics. In the suggested, renewed, classification of methods for teaching physics, more attention is paid to modern didactic means that arose due to the development of information technologies. This classification is quite simple and universal, so it can be used by educators in organizing the process of teaching physics in order to increase its efficiency.

Анотація. Оновлення змісту освіти з інформатики, новий погляд на різні методи навчання, форми організації навчання учнів з різних дисциплін є насьогодні актуальним напрямом дослідження. У роботі розглянуто поняття лабораторного практикуму як форми організації навчальної діяльності учнів. Лабораторний практикум і раніше застосовувався у школах, проте з часом повільно «перемістився» у вищі заклади освіти. Така форма роботи має право на існування у школах наприкінці навчального року. Саме в той час, коли переважно всі семестрові роботи виконано, учням важливо мати мотивацію та зацікавленість до роботи, до якої вони залучені. Така робота надає можливість вчителю утримати увагу та мотивацію учня на уроці. Оскільки це підсумкова робота, то завдання пропонуються компететнінсні. Вони надають змогу перевірити готовність та здатність учня застосовувати власні уміння, навички та знання для розв’язування конкретних життєвих задач. У роботі обґрунтовується доцільність впровадження лабораторного практикуму, описано вимоги до організації його проведення, а також наведено конкретні завдання. У статті відмічається, що лабораторний практикум не є обов’язковою формою роботи учнів, проте це ефективне рішення при необхідності повторення, узагальнення знань та умінь за певний період навчання. Така форма організації навчальної діяльності учнів передбачає участь в організації самої роботи як учителя, так і учня.  Авторами було розроблено завдання для проведення протягом 4-х днів практикуму. Завдання до лабораторного практикуму мають відповідати навчальній програмі відповідного класу. У роботі пропонується завдання для учнів 7 класу, які включають опанування тем «Робота з текстовими та числовими даними», «Робота з електронною поштою», «Моделювання», «Алгоритмізація та програмування». Також у статті відмічається, що при сьогоднішній тенденції змін навчальних програм шкільного курсу інформатики, запропоновані завдання є актуальними і доцільними і при навчанні і за програмою 2016 року  (зі змінами у 2017 році).

Abstract. Updating the content of education in Informatics, a new perspective on different teaching methods, forms of organization of teaching students from different disciplines is currently a topical area of research. The paper discusses the concept of laboratory training as forms of organizing learning activities of students. Laboratory sessions will be used in schools, but over time slowly "moved" to higher education. This form of work has a right to exist in schools at the end of the school year. At a time when basically all of the semester work done students it is important to have the motivation and interest in the work to which they are involved. This work allows the teacher to keep the attention and motivation of the student in the classroom. Since this is the final work, the task offers competetence. They provide an opportunity to test the willingness and ability of the pupil to apply their own skills and knowledge to solve specific life problems. The work substantiates expediency of introduction of a laboratory practical work, describes the requirements for its organization and given a specific task. The article notes that laboratory workshop is not a mandatory form of student work, however, is an effective solution when you want to repeat, generalization of knowledge and skills over a training period. This form of organization of educational activity of students includes participation in the organization of the work of both teachers and students. The authors developed tasks to conduct within 4 days of the workshop. Job laboratory course must meet the curriculum of the appropriate class. This paper proposes tasks for pupils of grade 7, which include the development of the "Working with text and numeric data", "email", "Simulation", "Algorithmization and programming". The article also notes that if current trends of changes of academic programs, school of computer science course, offered assignments relevant and appropriate teaching and 2016 (change in 2017).

Анотація. У статті обґрунтовано теоретичні основи багаторівневої підготовки майбутніх інженерних фахівців у технічних вузах. Концепція сталого розвитку передбачає інтенсифікацію навчально-виховного процесу професійної школи. Встановлено тенденцію збільшення числа абітурієнтів, які прагнуть здобути кваліфікаційний рівень бакалавра за скороченою програмою. У Луцькому національному технічному університеті цьогоріч стали студентами 567 молодших спеціалістів, що складає 42,3 % від загальної кількості бакалаврів. Проаналізовано переваги та недоліки ступеневого навчання. Експериментально встановлено рівень освітніх досягнень з фундаментальних дисциплін (фізики, хімії, вищої математики), виокремлено репродуктивний, реконструктивний, продуктивний та творчий рівні. Виявлено суттєво нижчий рівень компетентності з дисциплін природничонаукової підготовки студентів скороченої форми навчання. Визначено проблеми (середній рівень знань) та переваги (професійна мотивація) студентів скороченої форми навчання. Основними завданнями природничонаукових дисциплін, що вивчаються на першому курсі, вбачаємо адаптацію до нових умов навчання, формування вміння вчитися та потребу його реалізувати. Студенти скороченої форми навчання значно частіше знаходять офіційну чи неформальну роботу за фахом, що дозволяє у реальних виробничих умовах розвивати професійну компетентність на основі здобутих впродовж навчання знань та умінь. Близько чверті бакалаврів протягом навчання отримують досвід неформальної зайнятості, близько 15 % випускників вищих навчальних закладів продовжують працювати за здобутим фахом на підприємствах, де розпочинали свою кар’єру ще студентами. Вища технічна освіта технічного профілю повинна поєднувати переваги двоступеневості – практичні професійні навики, які формуються на рівні училищ, ліцеїв, коледжів, та глибокі теоретичні знання та креативне мислення, які можна розвинути у ВНЗ. Поєднання професійно-технічної та вищої освіти суттєво збільшує шанси працевлаштування і майбутнього кар’єрного зростання.

Abstract. Theoretical backgrounds of multilevel training of future engineering specialists in technical universities have been substantiated in the article. The concept of sustainable development requires intensification of educational process professional school. The trend of increasing the number of students who want to get a bachelor's qualification level for reduced program is installed. At Lutsk National Technical University, this year, 567 junior students became students, accounting for 42.3% of the total number of bachelors. The advantages and disadvantages of step-by-step training are analyzed. The levels of educational achievements in fundamental disciplines (physics, chemistry, higher mathematics) was experimentally installed. Reproductive, reconstructive, productive and creative levels have been defined. A substantially lower level of competence has been established in the disciplines of natural science training for students of abbreviated form of education. The problems (average level of knowledge) and advantages (formed professional motivation) of the students of the abbreviated form of education are established. The main tasks of the natural sciences studied in the first year, we see adaptation to the new conditions of learning, the formation of the ability to learn and the need to implement it. Students of the abbreviated form of education are more likely to find formal or informal work in the specialty, which allows them to develop their professional competence on the basis of acquired knowledge and skills in real production conditions. About a quarter of bachelors receive lessons in informal employment during their studies, about 15 % of graduates continue to work in a specialty at enterprises where their students started their careers. Higher technical education should combine the preferences of two levels - practical professional skills, which are formed at vocational schools, colleges, and deep theoretical knowledge and creative thinking that can be developed into universities. The combination of vocational and higher education significantly increases the chances of employment and future career.

Анотація. Статтю присвячено детальному аналізу одного із етапів, який передує побудові економетричної моделі множинної регресії, а саме, аналізу та відбору факторних змінних, що входитимуть до досліджуваної моделі. Встановлено характеристики, яким повинні задовольняти потенційні факторні змінні: бути кількісно виміряними, мати високу варіабельність, сильно корелювати з результативною змінною та слабко корелювати між собою, а також сильно корелювати зі змінними, які не використовуються в моделі як факторні змінні, але пов’язані з результативною змінною.
Розкрито роль мультиколінеарності на етапі розробки економетричної моделі. Визначено, що відсутність мультиколінеарності є ключовою передумовою для побудови багатофакторної економетричної моделі, яка адекватно відображатиме досліджуваний процес. Акцентовано увагу, що відсутність мультиколінеарності дає можливість використовувати метод найменших квадратів (МНК) для знаходження оцінок параметрів моделі, оскільки не відбувається зміщення оцінок. Розглянуто способи виявлення мультиколінеарності, зважаючи на зовнішні ознаки, та методи тестування мультиколінеарності. Сформульовано та обґрунтовано конструктивну схему дослідження мультиколінеарності за допомогою покрокового алгоритму Фаррара-Глобера, який застосовує три види статистичних критеріїв (F-критерій та t-критерій). Дані критерії дозволяють виявити мультиколінеарність, як усього масиву незалежних змінних, так і кожної незалежної змінної з усіма іншими (F-критерій) та кожної пари незалежних змінних (t-критерій).
Відображено задачі, які розв’язуються за допомогою методу математичного моделювання. На прикладі конкретної задачі (дослідження залежності між витратами обігу підприємства та  обсягом вантажообігу, запасами по вантажообігу, трудомісткістю його одиниці) проілюстровано конструктивність та ефективність реалізації  алгоритму Фаррара-Глобера при виявленні наявності між факторними змінними мультиколінеарності. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що між факторними змінними, які потенційно можуть входити до економетричної моделі, існує сильний взаємозв’язок, як по всьому масиву змінних, так і попарно.

Abstract. The article is devoted to a detailed analysis of one of the stages preceding the construction of a econometric model of multiple regression, namely, the analysis and selection of factor variables included in the model under study. The characteristics that potential factor variables must satisfy are: to be quantitatively measured, to have high variability, to strongly correlate with the resultant variable and to weakly correlate with each other, and also to strongly correlate with variables that are not used in the model as factor variables but related to productive variable.
The role of multicollinearity at the stage of development of econometric model is revealed. It is determined that the lack of multicollinearity is a key prerequisite for constructing a multivariate econometric model that adequately reflects the investigated process. Attention is drawn to the fact that the lack of multicollinearity makes it possible to use the method of least squares) to find estimates of the model parameters, since there is no bias in estimates. Methods of detecting multicollinearity, taking into account external signs, and methods of testing multicollinearity are considered. The constructive scheme of multicollinearity research is formulated and substantiated by means of a step-by-step Farrar-Globe algorithm, which uses three types of statistical criteria (F-criterion and t-criterion). These criteria allow us to detect multicollinearity, as an entire array of independent variables, and each independent variable with all other (F-criteria) and each pair of independent variables (t-criteria).
The tasks, which are solved by means of mathematical modeling, are shown. On the example of a concrete task (the study of the relationship between the expenses of the company's turnover and the volume of cargo turnover, cargo turnover, the complexity of its unit), the constructivity and efficiency of the Farrar-Globard algorithm implementation were demonstrated when the presence of the multiplicity variables was found. As a result of the study, it was found that there are strong interconnections between the factor variables potentially entering the econometric model, both in the whole array of variables, and in pairs.